ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2014 року Справа № 9104/55574/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Гудима Л.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області на постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 05.12.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області про визнання дій неправомірними та стягнення невиплаченої допомоги дитині війни,-

встановив:

07.11.2011 року позивач звернувся в суд із позовом до відповідача про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни за період з 29.04.2011 року по 29.10.2011 року відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно з статтею 6 цього закону дітям війни повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така допомога виплачувалась в не повному обсязі. Просив позов задоволити.

Оскаржуваною постановою позовні вимоги ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України у Виноградівському районі про стягнення недоплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України у Виноградівському районі щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 як дитині війни підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 07.05.2011 року по 22.07.2011 р.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком передбаченої ст 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 07.05.2011 року по 22.07.2011 року з врахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто із управління Пенсійного Фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області, на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати по справі : 3-40 грн. держмита.

Постанову суду оскаржило управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області. Вважає, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що залишається невизначеним порядок обчислення спірної доплати та його розмір. Просить врахувати, що встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може враховуватися для перерахунків або підвищень інших пенсій. Стверджує, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом не були враховані положення бюджетного законодавства України, а також видаткові можливості основного фінансового документу держави і Пенсійного фонду України.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 197 КАС України колегія суддів вважає доцільним розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задовольнити частково а оскаржувану постанову змінити з наступних підстав.

Так, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є дитиною війни, оскільки статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Слід зазначити, що 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України N 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року.

Пунктом 7 частини першої цього Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22.07.2011 N 1091/11/13-11 під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року N 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".

На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року N 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову N 745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

З огляду на викладене до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

З 23 липня 2011 року правомірність дій суб'єктів владних повноважень необхідно перевіряти на відповідність вимогам Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року N 745.

Тому, із урахуванням шестимісячного строку звернення до суду, стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за період з 07.05.2011 року по 22.07.2011 року, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає, що такі підлягають задоволенню.

Таким чином, відповідач у період з 07.05.2011 року по 22.07.2011 року повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Крім того, колегія суддів не може взяти до уваги посилання апелянта на те, що положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, виходячи з наступного.

Частиною третьою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" установлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, установлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Отже, вихідним критерієм обчислення розміру підвищення до пенсії, виплат допомоги дітям війни відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є розмір мінімальної пенсії за віком, визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Попри правильне по суті вирішення справи колегія суддів вбачає підстави для зміни оскаржуваної постанови з огляду на помилкове застосування судом першої інстанції норм процесуального права.

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.201 КАС України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

В силу ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

В контексті наведених правових норм, колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції при вирішенні питання про розподіл судових витрат та визначення їх розміру було порушено вимоги ст.94 КАС України, зокрема суд стягнув із управління Пенсійного Фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати по справі : 3-40 грн. держмита, попри те, що судові витрати підлягали стягненню з Державного бюджету України в розмірі частково задоволених позовних вимог ( а саме: 1 грн. 70 коп. ) а не з відповідача у справі.

Оскільки судом першої інстанції правильно вирішено спір по суті, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, то у відповідності до ст. 201 КАС України, оскаржену постанову слід змінити.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, суд,-

постановив :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області - задовольнити частково, а постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 05.12.2011 року у справі № 2-а-4780/11 в частині стягнення судових витрат - змінити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1 грн. 70 коп.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Постанова є остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

Л.Я. Гудим