Справа №1416/4431/12 06.08.2014 06.08.2014 06.08.2014

Провадження №22-ц/784/2023/14

Суддя суду 1-ї інстанції - Кокорєв В.В.

Доповідач апеляційного суду - Локтіонова О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Локтіонової О.В.,

суддів: Самчишиної Н.В., Кушнірової Т.Б.,

із секретарем судового засідання - Романенко Ю.О.,

за участю:

боржника - ОСОБА_3,

представника боржника - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03 червня 2014 року, постановлену

за заявою

ОСОБА_3 про розстрочку виконання рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва від 06 листопада 2012 року, ухваленого за позовом публічного акціонерного товариства "МетаБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06 листопада 2012 року з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства "МетаБанк" (далі - Банк) стягнута заборгованість за кредитним договором від 26 квітня 2006 року №622300000045 в сумі 108 563 грн.40 коп. та судовий збір в сумі 1082 грн.67 коп.

В травні 2014 року боржник звернувся до суду з заявою про розстрочку виконання даного рішення шляхом щомісячної сплати 2000 грн., зазначаючи підставами для її задоволення знаходження на його утриманні матері, яка має інвалідність І групи, непрацюючої дружини та двох дітей.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 03 червня 2014 року в задоволенні заяви боржника відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив її скасувати та ухвалити нову про задоволення його заяви.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Районний суд, розглядаючи його заяву про розстрочку виконання рішення суду, вважав, що викладені ОСОБА_3 обставини не є винятковими, а тому у задоволенні його заяви слід відмовити.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, з огляду на таке.

В силу ст.373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 квітня 2006 року між ОСОБА_3 та АБ «Металург», який був реорганізований у ПАТ "МетаБанк" було укладено кредитний договір №622300000045, відповідно до якого Банк надав позичальнику кредит у сумі 17 024 доларів США у строк до 26 квітня 2013 року під 15% річних (а.с.5).

Оскільки ОСОБА_3 належним чином зобов'язання не виконував, за позовом Банку Ленінський районний суд м.Миколаєва рішенням від 06 листопада 2012 року стягнув з нього на користь банку заборгованість за кредитним договором у сумі 108 563 грн.40 коп. та судовий збір у сумі 1082 грн.67 коп. (а.с.97-98).

Зазначене рішення набрало законної сили 16 січня 2013 року (а.с.131).

11 лютого 2013 року представник Банку отримав виконавчий лист щодо примусового виконання зазначеного рішення (обгортка справи).

08 листопада 2013 року на підставі даного листа була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження (а.с.138).

З наданих ОСОБА_3 доказів випливає, що до складу його сім'ї входять дружина, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, двоє малолітніх дітей та мати, яка є інвалідом І групи (а.с.144, 145, 156).

У 2011-2013 роках та першому кварталі 2014 року він отримав доходів на суму 38 300 грн. (а.с.140-143).

Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що висновок районного суду про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_3 є правильним.

Наявність у боржника непрацюючої на даний час дружини та двох малолітніх дітей у розумінні ст.373 ЦПК України не є виключними обставинами, на підставі яких суд може розстрочити виконання рішення суду.

Що ж стосується хвороби матері ОСОБА_3, як підстави отримання ним розстрочки, то він належними та допустимими доказами не довів щомісячних фінансових витрат на її лікування та відсутність інших родичів, які за законом повинні та мають змогу її утримувати.

За такого, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали районного суду.

Керуючись ст.ст.303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а ухвалу Ленінського районного суду м.Миколаєва від 03 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий

Судді: