Справа № 1-128/08

П О С Т А Н О В А

і м е н е м           У к р а ї н и

19 грудня 2008 р.                  Кролевецький районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді                      Школи М.Г.

за участю секретаря                                      Яковина Т.О.

з участю прокурора                                      Мусіяка В.В.

та адвоката                                                   ОСОБА_3

потерпілого                                                    ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кролевці Сумської області справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та мешканця м. Глухів Сумської області,АДРЕСА_1, громадянина України, одруженого, з професійно-технічною освітою, невійськовозобов'язаного, працюючого продавцем у приватного підприємця ОСОБА_4, раніше не судимого,-

- за ч. 1 ст. 286 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 05 серпня 2007 року близько 13 години керував автомобілем ВАЗ-21043, державний номер НОМЕР_1 з автомобільним причепом ПФ-1, державний номер НОМЕР_2 в районі 173 км автодороги Кіпті-Глухів-Бачевськ. Рухаючись правою смугою проїзної частини зі швидкістю близько 63,3 км/год ОСОБА_1 завчасно помітив потерпілого ОСОБА_2, який, рухаючись в попутному напрямку на велосипеді, в порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху виляв велосипедом на проїзній частині автодороги. Виявивши небезпеку для руху в особі потерпілого ОСОБА_2, як велосипедиста, ОСОБА_1 не прийняв необхідних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу - автомобіля, яким він керував та безпечного об'їзду перешкоди, внаслідок чого під час виконання маневру обгону, здійснив наїзд правою боковою частиною причепу на потерпілого ОСОБА_2, який рухався на велосипеді в попутному руху автомобільного напрямку. В результаті вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди потерплому ОСОБА_2 були заподіяні, за висновком судово-медичної експертизи середньої тяжкості тілесні ушкодження. Середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 заподіяні внаслідок порушення ОСОБА_1 при керуванні автомобілем Правил безпеки дорожнього руху, що виявилось в невиконанні Правил дорожнього руху, а саме:

п. 12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Між порушенням ОСОБА_1 вказаних Правил безпеки дорожнього руху і отриманими середньої тяжкості тілесними ушкодженнями потерпілим ОСОБА_2, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, є прямий причинний зв'язок.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю і пояснив, що 05 серпня 2007 року в денний час він керував автомобілем ВАЗ-21043 з причепом на автодорозі Кіпті-Глухів-Бачівськ. В районі 173 км автодороги він попереду помітив велосипедиста, який рухався в попутному напрямку правою смугою проїзної частини. Велосипедист виляв велосипедом на автодорозі. На відстані 10-15 метрів він подав звуковий сигнал, велосипедист почав рухатись прямолінійно, наблизившись майже до краю правої сторони проїздної частини. Ввімкнувши лівий укажчик повороту, він почав маневр обгону велосипедиста. Коли автомобіль майже обігнав велосипедиста, він в дзеркало заднього виду помітив, що велосипедист різко змінив напрямок руху вліво, внаслідок чого відбулося зіткнення велосипедиста з правою частиною причепа автомобіля в районі правого крила.

Крім того, факт вчинення підсудним ОСОБА_1 злочину повністю підтверджується показами потерпілого ОСОБА_2

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 05 серпня 2007 року в денний час при сонячній погоді на власному велосипеді їхав по автодорозі Кіпті-Глухів-Бачівськ в сторону с. Дубовичі Кролевецького району. Рухався на велосипеді на правій смузі проїздної частини, прямолінійно, по дорозі не виляв, боковий інтервал був не більше 0,5 м від краю бетонного покриття автодороги, велосипед був в технічно справному стані. Попереду себе він ніяких транспортних засобів не бачив, позаду себе транспортних засобів не бачив і їх руху також не було у його напрямку руху. Удару ззаду не відчув, лише відчув, що падає на дорожнє покриття. При ударянні об дорожнє покриття втратив свідомість, до тями прийшов на узбіччі дороги. Ці події відбулися недалеко від м. Кролевець, де він проживає.

Даними додаткової судово-медичної експертизи за №207 від 10 листопада 2008 року підтверджується, що тілесні ушкодження у виді рваної рани лівої кисті, закритого поперечно-зубчатого перелому кісток лівої гомілки без зміщення у ОСОБА_2 виникши від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею та тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, на що вказують закритий характер травми, наявність рваної рани, саден. Локалізація та характер даних ушкоджень вказують на те, що вони могли виникнути в умовах дорожньо-транспортної пригоди. По ступеню тяжкості це середньої тяжкості тілесні ушкодження, так як для повного зрощення переломів потрібен термін більше 21 дня. Стану, небезпечного для життя, - не було. (а.с. 55-56).

Даними протоколу огляду місця події та схемою до нього від 05 серпня 2007 року (а.с. 9-10), протоколу огляду транспортних засобів - автомобільного причепу ПФ-1, державний номер НОМЕР_2 і велосипеду марки "Мінськ" від 06 серпня 2007 року (а.с. 15-16), постановою про визнання і приєднання до справи речових доказів - автомобільного причепу ПФ-1, державний номер державний номер НОМЕР_2 і велосипеду марки "Мінськ" від 06 вересня 2007 року (а.с. 12), протоколу відтворення обстановки та обставин події від 06 вересня 2007 року зі схемою до нього за участю ОСОБА_1 (а.с. 33-34) - підтверджується, що злочин вчинений підсудним ОСОБА_1 за обставинами, викладеними у постанові.

Даними комплексної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 327 від 22 жовтня 2007 року підтверджується, що в даній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ-21043 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху. З технічної точки зору в діях водія автомобіля вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, які знаходяться в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. Приймаючи до уваги, що зіткнення сталось в світлий час доби на відрізку шляху без заокруглень і на протязі зближення транспортних засобів, то водій автомобіля ВАЗ-21043 мав можливість спостерігати не передбачуваний рух велосипедиста, який був виражений його вилянням по проїзній частині, то у водія автомобіля не було перешкод технічного характеру для своєчасного виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху. Під час ДТП причеп автомобіля контактував своєю правою частиною в районі правого крила, а велосипедист лівою задньою частиною в районі лівої сторони заднього багажнику, лівих пір'їв кріплення багажнику, грязезахисного щитка. Кут між поздовжніми осями причепа та велосипеда був у межах 0-10 градусів. Довжині виявленого на місці події сліду гальмування 28,7 метра - відповідає швидкість автомобіля ВАЗ-21043 - 63,3 км/год. (а.с. 40-47)

Дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, як особа, яка керує транспортним засобом, які спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження. Порушення підсудним ОСОБА_1 п. 12.3 Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої потерпілий ОСОБА_2 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення підсудного ОСОБА_1 порушення ним правил експлуатації транспортного засобу під час керування транспортним засобом з наступних підстав.

В ході досудового слідства і в судовому засіданні зібраними по справі доказами не встановлено, що підсудний ОСОБА_1 порушив технічні умови експлуатації легкового автомобіля чи причепу; неправильному їх завантаженні; експлуатував їх у технічно несправному стані; чи вчинив інші порушення правил експлуатації автомобіля і причепу під час керування автомобілем, і ці порушення пов'язані з безпекою руху транспортних засобів - автомобільного причепу.

Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилась з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Підстава звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК України містить два складових елементи, взятих у своїй єдності, а саме:

1) примирення особи, яка вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, з потерпілим від цього злочину та

2) відшкодування зазначеного особою завданих нею збитків або усунення заподіяної шкоди.

Злочин, який вчинив підсудний ОСОБА_1, а саме: передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, згідно зі ст. 12 КК України кваліфікується, як злочин невеликої тяжкості. Даний злочин визнається необережним.

Підсудний ОСОБА_1 раніше не судимий, злочин вчинив вперше, свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, активно сприяв розкриттю злочину, за місцем постійного проживання характеризується позитивно.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 заявив про примирення з ОСОБА_1, надавши суду письмову заяву. При цьому він заявив, що примирення з його боку, як потерпілого, є результатом його вільного волевиявлення; ніякого неправомірного впливу на нього з боку підсудного ОСОБА_1 чи інших осіб не було; примирення з його боку є добровільним, а не вимушеним.

Підсудний ОСОБА_1 також заявив про те, що він примирився з потерпілим ОСОБА_2, про що було зазначено в протоколі судового засідання (а.с. 123). Про факт примирення підсудного ОСОБА_1 і потерпілого ОСОБА_2 зазначено в протоколі судового засідання.

Таким чином, між зазначеними особами досягнуте примирення, про що зазначені особи заявили у судовому засіданні і про факт примирення зазначено в протоколі судового засідання.

Таким чином, на думку суду, є одна із складових, передбачених ст. 46 КК України, для звільнення від кримінальної відповідальності підсудного ОСОБА_1, оскільки він примирився з потерпілим ОСОБА_2, і вперше вчинив злочин невеликої тяжкості.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 заявив про повне відшкодування підсудним ОСОБА_1 матеріальної і моральної шкоди, надавши суду письмову розписку від 27 листопада 2008 року (а.с. 124).

Ніяких претензій морального і матеріального характеру до ОСОБА_1 він більше не має, в подальшому їх заявляти не буде.

Таким чином, на думку суду, є друга із складових, передбачених ст. 46 КК України для звільнення від кримінальної відповідальності підсудного ОСОБА_1, оскільки він здійснив самостійно відшкодування завданих ним збитків та усунув заподіяну шкоду потерпілому ОСОБА_2

Виходячи із вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що є передбачені ст. 46 КК України підстави для звільнення підсудного ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Прокурор також вважає, що є підстави для звільнення підсудного від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 46 КК України за вчинений злочин, оскільки підсудний ОСОБА_1 вперше вчинив злочин невеликої тяжкості; примирився з потерпілим ОСОБА_2 і відшкодував останньому завдані ним збитки та усунув заподіяну шкоду.

Відносно підсудного ОСОБА_1 прокурором в інтересах держави заявлений цивільний позов про стягнення 1318 грн. 10 коп., витрачених на лікування потерпілого у лікарні. Суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

По справі доведено, що винними діями підсудного потерпілому ОСОБА_2 заподіяні тілесні ушкодження, в зв'язку з чим останній знаходився на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні Кролевецької ЦРЛ.

На підставі наданих розрахунків розмір відшкодування складає 1318 грн. 10 коп., і зазначена сума відповідно до ст. 1206 ЦК України підлягає стягненню з підсудного в доход держави.

Відповідно до ст. ст. 44. 46 КК України, керуючись ст. ст. 8, 282, 273 КПК України,-

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, за примиренням винного з потерпілим.

Кримінальну справу закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судові витрати на проведення комплексної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи в сумі 965 гривень 08 копійок, перерахувавши зазначену суму на р/рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області.

Цивільний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави за лікування потерпілого в лікарні 1318 гривень 10 копійок, перерахувавши ці кошти на відповідний рахунок фінансового управління Кролевецької райдержадміністрації Сумської області.

Речові докази - велосипед дорожній "Мінськ", який зберігається у Кролевецькому РВ УМВС України в Сумській області, після вступу постанови в законну силу, передати у користування і розпорядження ОСОБА_2 - як власнику; автомобільний причеп марки ПФ-01, державний номер НОМЕР_2, який зберігається під схоронною розпискою у ОСОБА_1, після вступу постанови в законну силу, залишити у користуванні ОСОБА_1

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Кролевецький районний суд протягом 7 діб з дня її оголошення.

СУДДЯ