Справа № 353/729/14-ц
Провадження № 22-ц/779/1796/2014
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Луковкіна У.Ю. У. Ю.
Суддя-доповідач Соколовський В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2014 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Соколовського В.М.,
суддів: Горблянського Я.Д., Пнівчук О.В.,
секретаря Петріва Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Тлумацького районного суду від 02 липня 2014 року, -
в с т а н о в и л а :
У червні 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося в суд з вказаним позовом, посилаючись на те, що 25.08.2008 року між ним та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №IFXRFD11400239, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит на споживчі потреби у сумі 1726,92 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01% (0,12%) щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом. Зазначало, що відповідачка взяті на себе зобов'язання по кредитному договору не виконала, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 04.06.2014 року становить 14852,35 грн. та складається із: 0,78 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 13668,12 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 683,45 грн. - штраф (процентна складова). Дану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.
Рішенням Тлумацького районного суду від 02 липня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено за спливом позовної давності.
На вказане рішення ПАТ КБ "ПриватБанк" подало апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення суду в частині стягнення пені. Так, апелянт зазначає, що суд не звернув увагу на те, що відповідачем 13.04.2012 року було здійснено погашення боргу, що перервало строк позовної давності, а тому висновок суду про відмову в позові за пропуском строку позовної давності не відповідає нормам законодавства. З цих підстав апелянт просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Сторони в судове засідання не з'явились, хоча належно повідомлені про розгляд справи, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за відсутності сторін.
Вислухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк", суд виходив з того, що кредит відповідачу наданий на строк до 05.06.2009 року, і саме з цього моменту слід відраховувати початок перебігу строку позовної давності, а банк звернувся з позовом до суду 13.06.2014 року, тобто після спливу більше 5 років, що свідчить про пропущення банком строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, а тому це, відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, є підставою для відмови в позові.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи та нормам матеріального права.
Судом встановлено, що 25.08.2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №IFXRFD11400239, відповідно до умов якого позивачем надано відповідачу кредит на споживчі потреби у сумі 1726,92 грн. строком на 10 місяців до 05.06.2009 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,0 грн., в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначені в Заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт) (а.с.5). Сплата кредиту повинна була здійснюватись шляхом сплати щомісячних платежів в сумі 172,70 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісій, а також інших витрат згідно з Умовами. Відповідно до п.5.5. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт), сторони встановили строк позовної давності за вимогами про стягнення кредиту та інших платежів за кредитним договором тривалістю у 5 років (а.с.6-8). Для виконання зобов'язань банк відкрив позичальнику рахунок для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості за кредитом. Своїм підписом відповідачка підтвердила свою згоду на те, що договір між сторонами складається із заяви позичальника від 25.08.2008 року (а.с.5 на звороті), Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт) (а.с.6-8) та Тарифів. Розділом 5 Умов передбачена відповідальність сторін, в тому числі при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених договором, більше як на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. та 5 відсотків від суми заборгованості, а також пеню в розмірі 1,25% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 гривні.
Відповідачка прийняті на себе за кредитним договором зобов'язання щодо своєчасного його погашення не виконала та відповідно до розрахунку позивача допустила виникнення заборгованості, яка станом на 04.06.2014 року становила 14852,35 грн., що складається із: 0,78 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 13668,12 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 683,45 грн. - штраф (процентна складова).
Відповідно до статей 256, 257, 259 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч.ч.3-4 ст.267 ЦК України сплив строку позовної давності є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, якщо стороною не було подано доказів про поважність причини пропуску строку позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Судом вірно встановлено, що кредитним договором визначено кінцевий термін повернення кредиту - 05.06.2009 року, а тому саме з цієї дати почався перебіг строку позовної давності. Згідно Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), які є складовою кредитного договору, сторони встановили строк позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за кредитним договором, тривалістю у 5 років. Позов про стягнення заборгованості за цим договором ПАТ КБ "ПриватБанк" здало у відділення поштового зв'язку для направлення до Тлумацького районного суду Івано-Франківської області лише 13.06.2014 року, що підтверджується конвертом та штрихкодовим ідентифікатом №7601831124058 (а.с. 16, 31). Отже, судом правильно встановлено, що позов подано поза межами строку позовної давності.
При цьому позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного строку та не надано жодного доказу на підтвердження того, що строк для звернення до суду з позовом ним пропущено з поважних причин.
Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову за спливом позовної давності.
Доводи ж, викладені в апеляційній скарзі, про те, що суд не звернув увагу на здійснення відповідачем 13.04.2012 року погашення боргу, що перервало строк позовної давності, а тому висновок суду про відмову в позові за пропуском строку позовної давності не відповідає нормам законодавства, є необґрунтованими, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження цієї обставини, з розрахунку ж заборгованості не вбачається, що таке погашення було здійснено позичальником. При цьому, судом вірно не взято до уваги копії виписки, меморіальних ордерів та розрахунку, які надав представник позивача на підтвердження даної обставин, оскільки такі копії документів належним чином не засвідчені, на них відсутні будь-які підписи та печатки, хоча відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті. Більше того, не виконавши зазначеного обов'язку щодо подання доказів, представник позивача заявив клопотання про розгляд справи без його участі, в якому підтримав позовні вимоги та не заперечив проти заочного розгляду справи. Тому суд вірно дослідив надані позивачем докази та дав їм належну оцінку.
Отже, викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" відхилити.
Рішення Тлумацького районного суду від 02 липня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий В.М. Соколовський
Судді: Я.Д. Горблянський
О.В. Пнівчук