Справа № 161/18755/13-к

Провадження № 1-кп/161/28/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 06 серпня 2014 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі під головуванням

судді Калькової О.А.

суддів Сівчука А.Є., Борнос А.В.

за участю секретаря Сидорук Л.В.,

прокурорів Вітрука О.С., Довжика Р.С.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

представника потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Жабче, Горохівського району, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого директором ТзОВ «Еко Пеллет», одруженого, проживаючого АДРЕСА_1 раніше не судимого:

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.4 КК України, -

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с.Підгайці, Луцького району, Волинської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_2 раніше не судимого:

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.4 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою зі своїм сином - ОСОБА_5, в період часу з вересня 2009 року по червень 2011 року, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою ОСОБА_2, під приводом придбання для останнього земельної ділянки, підготовки документації та подальшого будівництва житлового будинку, організації благодійних проектів заволоділи коштами потерпілого ОСОБА_2 в загальній сумі 1612236 (один мільйон шістсот дванадцять тисяч двісті тридцять шість) гривень, тобто в особливо великих розмірах.

Так, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в період часу з вересня 2009 року по червень 2011 року, перебуваючи у довірливих відносинах з потерпілим ОСОБА_6, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив та керуючись метою незаконного заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами ОСОБА_2 користуючись довірою останнього, що виразилось в повідомленні неправдивої інформації щодо своїх дійсних намірів, зокрема, що ОСОБА_4, ОСОБА_5 являються фахівцями в галузі будівництва, переконали ОСОБА_2 надати їм грошові кошти, нібито для проведення будівельних робіт по будівництву житлового будинку в с. Крупа, Луцького району Волинської області, хоча фактично ОСОБА_4 мав намір зі своїм сином ОСОБА_5 здійснювати будівництво власного будинку, для чого у період будівництва ОСОБА_2, перебуваючи в США, перераховував грошові кошти на рахунки, відкриті на ім'я ОСОБА_4 за НОМЕР_3, що у АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5 за НОМЕР_4, що у ПАТ КБ «Приват Банк», а також через довірених осіб передавав готівкові кошти, загальною сумою 289700 (двісті вісімдесят дев'ять тисяч сімсот) доларів США, що згідно до офіційного курсу Національним банком України станом на 05.11.2009 становить - 2320497 (два мільйони триста двадцять тисяч чотириста дев'яносто сім) гривень, якими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мали можливість розпоряджатись на власний розсуд.

З отриманих від ОСОБА_2 грошових коштів, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з метою створення видимості будівництва будинку для ОСОБА_2 за усною домовленістю з ним, організував виконання будівельних робіт, без необхідної проектно-кошторисної документації, використовуючи будівельні матеріали бувші у використанні, за участі не облікованих найманих робітників, витратили на виконання робіт по будівництву будинку, що знаходиться за адресою: Луцький район, АДРЕСА_3 - 631261 грн. Окрім того, 77000 грн. ОСОБА_4 витрачено на купівлю земельної ділянки - розташованої за адресою: Луцький район, АДРЕСА_3.

Тобто всього, з отриманих коштів загальною сумою 2320497 (два мільйони триста двадцять тисяч чотириста дев'яносто сім) гривень, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на виконання робіт по будівництву будинку, що знаходиться за адресою: Луцький район, АДРЕСА_3, витратили 708 261 гривень, а решту коштів, тобто 1 612 236 гривень витратили на власні потреби.

Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5, кожен зокрема, свою вину у пред'явленому їм обвинуваченні не визнали, цивільний позов не визнали. Суду, кожен зокрема, дали показання, що наміру заволодіти коштами ОСОБА_2 шляхом обману чи зловживання довірою не мали і їх не привласнювали. Всі отримані від ОСОБА_2 грошові кошти витратили на придбання земельної ділянки, старого будинку та на будівництво будинку для ОСОБА_2 А частину отриманих від нього коштів передавали за вказівкою ОСОБА_2 його знайомим. Оскільки у їхніх діях відсутній склад будь-якого кримінального правопорушення - просили їх виправдати.

Незважаючи на не визнання вини обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5, їх винність в інкримінованому злочині підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими за клопотанням учасників судового розгляду доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні дав показання, про те, що з 1991 року він виїхав на постійне місце проживання до США. У вільний від роботи час займався благодійністю, а саме являється засновником та керівником «Світло надії». Відповідно до статуту місії вона займається наданням благодійної допомоги. Приблизно у 1996 році він познайомився з ОСОБА_4. Познайомились в церкві християн віри Євангельської в с. Підгайці. ОСОБА_4 відрекомендував себе як керівник Волинського обласного фонду «Віфанія». В подальшому він надіслав ОСОБА_4 запрошення, яке необхідне було для відкриття візи. Через деякий час ОСОБА_4 приїхав до нього в США, так як ОСОБА_4 не було де зупинитись, то ОСОБА_4 жив у нього в будинку. З того часу у нього з ОСОБА_4 склались дружні та довірливі відносини. Пробувши деякий час в США ОСОБА_4 поїхав в Україну. Після цього ОСОБА_4 неодноразово до нього телефонував та вів розмови на побутові теми, інколи просив допомогти з запорошеннями для його знайомих. Приблизно через рік після першого візиту в США ОСОБА_4 попросив його, щоб він допоміг йому та його сину відкрити візи для приїзду в США. Він погодився ОСОБА_4 допомогти та прислав запрошення. Як і попереднього разу ОСОБА_4 зі своїм сином ОСОБА_9, який також представив себе як місіонера «Віфанії», жили в нього вдома. Коли ОСОБА_4 був в США, він (ОСОБА_4) запропонував йому співпрацювати разом з його організацією для розширення гуманітарної допомоги на ОСОБА_1, а саме пересилати вантажі з благодійною допомогою та інші проекти. В 2009 році він (ОСОБА_2.) та його брат вирішили приїхати на Україну, щоб знайти місце для будівництва реабілітаційного центру. Окрім того він (ОСОБА_2.) мав намір подивитись на житлові будинки в м. Костополі та в інших містах, які продавалися. Однак під час чергової розмови ОСОБА_4 переконав його приїхати на ОСОБА_1 і саме тут знайти місце для реабілітаційного центру та продовжити працю в сиротинці, а також придбання земельної ділянки для проведення дитячих таборів на ОСОБА_1. Після довгих переконань ОСОБА_4, він разом з братом ОСОБА_10, дочкою ОСОБА_6 приїхали в м. Луцьк, де їх зустрів ОСОБА_4 останній запросив їх жити до себе в будинок. Під час розмов ОСОБА_4 переконав його не купляти будинок в м. Костополі. Також він (ОСОБА_4) відмовляв його від придбання уже готового будинку, мотивуючи це тим, що аналогічний будинок можна побудувати за ті ж самі гроші поблизу м. Луцька, а саме не більше 90 тис. доларів. Доцільністю будувати будинок ОСОБА_4 обґрунтував тим, що до будівництва можна залучити членів церкви с. Підгайці, які є не поганими майстрами, а також малозабезпечених, щоб дати їм якусь роботу та можливість заробити гроші. Враховуючи це він (ОСОБА_2.) погодився будувати будинок. Однак додатково було погоджено, що вартість його не повинна була перевищувати 90 тис. доларів США, а у випадку, якщо затрати будуть більшими то ОСОБА_4 особисто все олатить з власних коштів. Крім цього ОСОБА_4 сказав, що будинок збудує приблизно за 8-м місяців. Саме з-за цих обставин він погодився будувати будинок. Згодом ОСОБА_4 запропонував придбати господарство в с.Крупа, оскільки там була хороша можливість для будівництва, а саме ділянка (близько 1 га) з будинком у якому ніхто не мешкав. Планувалось на вказаній території розмістити склади для прийняття гуманітарної допомоги з США, побудувати на цій ділянці реабілітаційний центр та житловий будинок. Окрім цього, ОСОБА_4 розповідав йому, що є можливість придбання земельної ділянки 5 га в с. Олика Ківерцівського району для організації дитячих таборів. У цей же час коли він перебував на Україні та вирішував вищевказані питання ОСОБА_4 переконав його внести його кандидатуру на керівника просвітницької благодійної організації «Крик дитячої душі» на території Волинської області, яка мала б бути розташованою в с. Дерно. В подальшому це було погоджено, про що був складений протокол та кандидатуру ОСОБА_4 було підтримано як керівника. Він з братом ОСОБА_10 зобов'язались всіляко підтримувати усі ці благодійні-гуманітарні проекти через його благодійний фонд «Віфанія». При цих подіях ОСОБА_4 запевняв його, що він буде активно працювати та вирішувати різного роду питання організації через його благодійний фонд «Віфанію». Для активної діяльності він надав доручення ОСОБА_4 для проведення усіх необхідних робіт та оформлення документів на особистий будинок. Таке ж доручення надала і його дочка ОСОБА_13, на яку був оформлений інший будинок. Також він передав ОСОБА_4 5 тис. доларів США готівкою для оформлення документів для придбання будинку в с.Крупа. В подальшому з США він банківськими переказами пересилав кошти на будівництво будинку та на організацію благодійних проектів, які були обговорені раніше. Для будівництва будинку грошові перекази йшли від його імені особисто, а для благодійних цілей від імені місії «Світло надії». Копії банківських переказів він надав для долучення до матеріалів кримінального провадження. Гроші він перераховував як на рахунок ОСОБА_4 так і на рахунок ОСОБА_5. Коли він переказував кошти, то відразу телефонував до ОСОБА_4 повідомляв йому про це та запитував як йдуть справи. ОСОБА_4 розповідав, що кошти використовуються для оформлення документації на будинок для дітей сиріт, на будівництво будинку та на підготовку документації для будівництва реабілітаційного центру та складів. В жовтні 2010 року він приїхав разом з сім'єю в с.Крупа так як хотів вже переселятись жити в будинок, бо попередньо ОСОБА_4. сказав, що будинок уже майже готовий. Коли він приїхав то побачив, що будинок не готовий та не придатний для проживання. Також він дізнався, що реконструкцією будинку для дітей сиріт в с.Дерно ОСОБА_4 не займався, склади не побудовані, а також не взято в оренду земельну ділянку в смт.Олика. Тоді він запитав в ОСОБА_4 на що він витратив кошти, які він йому передавав. ОСОБА_4 відповів, що всі кошти він витратив на будівництво будинку. Хоча на той час візуально було видно, що будинок не вартує тих грошей. ОСОБА_4 сказав, що йому потрібно, ще 30-ть тисяч для добудови будинку і він до Нового Року 2011 усе завершить. Він передав 1 800 доларів США готівкою - ОСОБА_4 Після цього він вимушений був разом з сім'єю повернутись в США. З початку Нового року, йому періодично телефонував ОСОБА_5 - при цьому постійно скаржився на батька, що він нічого не робить, а якщо робить то не якісно, також розповідав те, що не оплачено роботу працівникам. ОСОБА_11 його переконував, аби він не пересилав на батька ніяких коштів, а робив перерахування йому і він завершить будівництво. В травні 2011 р. він (ОСОБА_2.) знову приїхав в с.Крупа Луцького р-ну, щоб подивитись на стан добудови будинку. Однак як і попереднього разу будинок був не добудований. Тоді він сам вирішив займатись добудовою будинку. Попросив відзвітувати за отримані кошти та надати документацію на будинок. Однак жодних документів та проектів на будинок не було, тобто ні проекту, ні технічного паспорту мотивуючи, що вони знаходяться на опрацюванні. Жодних документів про витрати на будинок, технічної документації ОСОБА_4 йому не надав, однак завіряв, що у нього є усі дозволи та технічна документація. Свої усні пояснення про витрати на будівництво, він виклав на аркуші паперу, хоча ознайомившись з ними він побачив, що вони не відповідають фактичним затратам понесених під час будівництва. Окрім цього, йому повідомив ОСОБА_5 про те що існує заборгованість перед робітниками - у сумі 8 300 доларів США, які він відразу передав останньому, і він частково розрахувався з працівниками, які працювали на будівництві. Після постійного шантажу та вимагання грошей ОСОБА_4 він та і не зміг завершити будівництво, робота була лише частково виконана, а що стосується документації взагалі нічого відомо не було. В Україну він приїхав в травні 2012 року разом зі своїми близькими, для завершення будівництва та постійного проживання. В цей час до нього постійно приходили люди з скаргами на ОСОБА_4, що останній не провів розрахунок з ними за виконану роботу. Під час розмови з ОСОБА_15 він дізнався, що за роботу по будівництву будинку їм заплатили 120 тис. гривень. Він йому розповів, що будівельні матеріали з яких будувався будинок, вже були у використанні, а саме фундаментні блоки, внутрішні стіни. Для будівництва його будинку ОСОБА_4 використовував лише биту цеглу - цілу продавав, окрім цегли при будівництві використовувались неякісні будівельні матеріали, які купував дуже дешево, а йому повідомляв зовсім іншу ціну, значно завищену реальної. В подальшому навесні 2012 року коли він переїхав в Україну, йому довелось самостійно виготовляти усю технічну документацію, що стосувалась будинку, земельних ділянок - оскільки жодного документа, які повинні були бути - ОСОБА_4 не виготовив, хоча протягом усього періоду він його переконував у зворотному та запевняв, що все в порядку і ніяких проблем не має. В період з вересня 2009 року по жовтень 2010 року він особисто передав ОСОБА_4 кошти в сумі 6 800 доларів США готівкою; так і по перерахунку на банківський рахунок відкритий на ОСОБА_4. Усі перерахування на вищевказаний банківський рахунок підтверджуються платіжними квитанціями. Жодних розписок про отримання коштів ОСОБА_4 йому не писав, оскільки він повністю довіряв цій людині. Що стосується передачі коштів ОСОБА_5, то також передав як особисто, так і по перерахунку на банківський рахунок, що підтверджуються платіжними квитанціями. Він звертався як до ОСОБА_4 та і до ОСОБА_5. з вимогами надати усі наявні документи про витрати та прозвітуватись за виконану роботу. Ними були надані рукописні аркуші, з інформацією, яка не відповідала дійсності

Свідок ОСОБА_16, суду дав показання, що в листопаді 2009 року до нього приїхав ОСОБА_4, та запропонував йому, щоб він разом з його бригадою побудував будинок, на що він погодився. Зі слів ОСОБА_4, даний будинок потрібно було будувати його колезі по гуманітарній місії, який проживає в США. Будинок будувався без будь - якого проекту на будинок, зокрема за усіма усними вказівками ОСОБА_4. Він просив ОСОБА_4, щоб той надав йому проект на будинок, однак проект не було надано навіть після виконаної ними роботи. Будівництво будинку було розпочато із фундаменту, який будувався із бетонних блоків, які раніше були у використанні. Внутрішні стіни першого поверху, зокрема несучу стіну будували із цегли, яка була у бувшому використанні, до того ж побитою. Цілу цеглу ОСОБА_4 продав, було вивезено три автомобіля цегли марки ЗІЛ. Оплата праці здійснювалась у відповідності до об'єму виконаних робіт. Грошові кошти готівкою особисто йому передава ОСОБА_4 За всю виконану роботу ОСОБА_4 заплатив йому та його бригаді 120 тисяч гривень. Однак, йому стало відомо, що за його роботу ОСОБА_4 сказав ОСОБА_2, що заплатив їм 115 тисяч доларів США.

Свідок ОСОБА_17, суду дав показання, що восени 2009 року до нього зателефонував ОСОБА_4 та запропонував працювати на будівництві в с. Крупа, Луцького району. Зі слів ОСОБА_4, там повинен був побудуватися двохповерховий будинок з гаражем. Будинок будувався без жодного плану. Йому відомо, що для будівництва будинку ОСОБА_4 найняв бригаду, бригадиром якої був ОСОБА_16 Бетонні блоки та цегла, яка використовувалася для будівництва будинку, були вже у бувшому використанні. Також йому відомо, що ОСОБА_4 давав вказівку використовувати побиту цеглу для будівництва даного будинку. Їхня бригада побудувала лише коробку будинку і зробили накриття, жодних внутрішніх робіт у будинку не виконувала. ОСОБА_4 заплатив їхній бригаді близько 120 тисяч гривень.

Свідок ОСОБА_18, суду дав показання, що восени 2009 року до нього зателефонував ОСОБА_4 та запропонував працювати на будівництві в с. Крупа, Луцького району. Зі слів ОСОБА_4 там повинен був побудуватися двохповерховий будинок з гаражем. Будинок будувався без будь-якого проекту. Йому відомо, що за роботу, яку повинна буде виконати їхня бригада на вказаному будівництві, в ОСОБА_4 була домовленість з бригадиром заплатити кошти на суму 120 тисяч гривень. Зі слів ОСОБА_2 йому стало відомо, що ОСОБА_4 йому сказали, що заплатили за будівництво будинку близько 120 тисяч доларів США. Також йому відомо, що внутрішні роботи будинку були виконані неякісно, зокрема будинок будувався із кусків цегли, яка була у бувшому використанні.

Свідок ОСОБА_19, суду дала показання, що в с Крупа, Луцького району наприкінці 2009 року розпочалося будівництво будинку в якому мав проживати ОСОБА_2 Керівником даного будівництва був ОСОБА_4, саме він найняв будівельну бригаду і контролював їхню роботу. Вона бачила, що майже кожного вечора до місця будівництва даного будинку приїжджав бус білого кольору, належний ОСОБА_4 та щось завантажував, однак, що саме вона не бачила. Але, зі слів її батька їй стало відомо, що даним автомобілем вивозились нові будівельні матеріали.

Свідок ОСОБА_20, суду дала показання, що в с Крупа, Луцького району наприкінці 2009 року розпочалося будівництво будинку, в якому, на даний час проживає ОСОБА_2, який являється її сусідом. Керівником даного будівництва був ОСОБА_4, який найняв будівельну бригаду. Також їй було відомо, що на будівництво будинку ОСОБА_2 пересилав із США грошові кошти. Зі слів односельчан, вона дізналась, що під час будівництва будинку ОСОБА_2, син ОСОБА_4, ОСОБА_5 вивозив нові будівельні матеріали.

Свідок ОСОБА_21, дав показання, що в с Крупа, Луцького району наприкінці 2009 року розпочалося будівництво будинку, в якому, на даний час проживає ОСОБА_2, який являється його сусідом. Керівником даного будівництва був ОСОБА_4, який найняв будівельну бригаду. Він повністю бачив процес будівництва, оскільки його будинок знаходиться недалеко від будівництва вказаного будинку. Він неодноразово бачив, як з даного будівництво автомобілями марки камаз та зіл вивозилися нові будівельні матеріали, зокрема і цегла. Він був свідком того, що ОСОБА_2 на вказаному будівництві перероблював багато стін заново.

Свідок ОСОБА_22, суду дав показання, що з 2012 року він знайомий з ОСОБА_2 Йому відомо, що у ОСОБА_2 були проблеми з документами, що стосувалися земельної ділянки та недобудованого будинку в с. Крупа, Луцького району. Він консультував його та допомагав по питанням оформлення даних документів.

Свідок ОСОБА_23, дав показання, що на посаді голови правління Волинського обласного відділення Всеукраїнської благодійної організації «Просвітницький центр «Крик дитячої душі» він працює з 2010 року. З ОСОБА_2 він добре знайомий, знає його з позитивної сторони. Зі слів ОСОБА_2 йому стало відомо, що він передавав грошові кошти в сумі 10 тисяч доларів США, та 20 тисяч доларів США на діяльність благодійної організації. Грошові кошти ОСОБА_2 передавав через ОСОБА_4 Однак на даний час він ствердно може сказати, що від ОСОБА_2 на діяльність благодійної організації дані грошові кошти не надійшли.

Свідок ОСОБА_8, суду дав показання, що на посаді заступника голови правління Волинського обласного відділення Всеукраїнської благодійної організації «Просвітницький центр «Крик дитячої душі» він працює з 8 січня 2013 року. Зі слів ОСОБА_2 йому стало відомо, що він передавав грошові кошти в загальній сумі 30 тисяч доларів США на діяльність благодійної організації. Грошові кошти ОСОБА_2 передавав через ОСОБА_4 Однак на даний час від ОСОБА_2 на діяльність благодійної організації дані грошові кошти так і не надійшли.

З показань свідків ОСОБА_24, та ОСОБА_12, кожного зокрема, даних в судовому засіданні, вбачається, що вони перебувають на посаді пастора та диякона християнської церкви «Світло Життя». Також вони являються членами правління Волинського відділення всеукраїнської організації «Крик дитячої душі». Зі слів ОСОБА_2 їм стало відомо, що він передавав грошові кошти на діяльність благодійної організації, зокрема для реконструкції дитбудинку в с. Дерно. Грошові кошти ОСОБА_2 передавав через ОСОБА_4 Однак на даний час від ОСОБА_2 на діяльність благодійної організації будь-які грошові кошти так і не надійшли.

Свідок ОСОБА_25 суду дав показання, що будучи в 2009 році в США він познайомився з ОСОБА_2, на той час він був головою благодійної місії «Світло надії», яка діяла в США. Дізнавшись, що він проживає в с.Гірка Полонка Луцького району ОСОБА_2 попросив, щоб він передав ОСОБА_5 гроші в сумі 3000 доларів США. Коли він повернувся в Україну, то ОСОБА_5 приїхав до нього додому і він йому особисто передав три тисячі доларів США.

З протоколу одночасного допиту ОСОБА_5 з свідком ОСОБА_25 від 08.10.2013 року вбачається, що останній ствердив власні показання, які фактично відповідають показанням, даним ним в судовому засіданні. При цьому ОСОБА_5 такі показання не заперечив.

З показань свідка ОСОБА_26 вбачається, що він на даному будівництві здійснював монтаж гіпсокартону, за виконану роботу ОСОБА_4 йому було заплачено близько 35000 гривень. На його думку роботи на вказаному будівництві виконувалися добре, однак стверджує, що він виконував лише свій об'єкт роботи.

Свідок ОСОБА_27, дав показання, що з часу заснування та по червень 2010 року був членом правління Волинського відділення Всеукраїнської організації «Крик дитячої душі» та виконував обов`язки секретаря. З протоколом № 3 від 14 вересня 2009 року загальних зборів БО «Крик дитячої душі», тобто коли ОСОБА_4 було обрано одноголосно на посаду голови правління благодійної організації «Крик дитячої душі» він познайомився вже в кабінеті прокурора Луцького району. Даний протокол він не підписував. Протокол він писав кульковою ручкою в зошиті. Його даний протокол попросив ОСОБА_4, повідомивши, що він надрукує даний протокол на комп'ютері, роздрукує і йому принесене. Однак даний протокол він назад не отримав. Після обрання ОСОБА_4 головою правління БО «Крик дитячої душі» він фактично ніякої роботи на цій посаді не виконував. У зв'язку з цим його було звільнено з вищевказаної посади.

Свідок ОСОБА_28 суду дала показання, що в АДРЕСА_4, Луцького району у власності її чоловіка перебувала земельна ділянка разом з житловим будинком. В 2009 році вони вирішили дану земельну ділянку з будинком продати. Через деякий час до них звернувся ОСОБА_4 з пропозицією продати йому земельну ділянку разом з будинком за 26 тисяч доларів США. Однак, після оформлення відповідних документів вони отримали від ОСОБА_4 25 тисяч 800 доларів США. З розмови ОСОБА_4 вони зрозуміли, що ОСОБА_2, являється його родичем.

Свідок ОСОБА_29 суду дав показання, що в 2009 році він вирішив придбати навантажувавч «Бобкет». За допомогою у придбанні даного навантажувача він звернувся до ОСОБА_2, останній придбав навантажувач «Бобкет» за 10 тисяч доларів США, який було перевезено на Україну. ОСОБА_2 сказав йому, що заборговані ним кошти необхідно було передати ОСОБА_4 В ході телефонної розмови з ОСОБА_4, останній сказав, що гроші потрібно віддати його сину - ОСОБА_5 Через деякий час він зустрівся з ОСОБА_5 та відав йому дев'ять тисяч двісті доларів США, а пізніше віддав ще 800 доларів США. В результаті йому стало відомо, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не повернули ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 10 тисяч доларів США, які він мав через ОСОБА_5 повернути ОСОБА_2 за придбання навантажувача «Бобкет».

Свідок ОСОБА_30 суду дав показання, що в 2009 році ОСОБА_5 запропонував йому роботу різноробочого на будівництві в с. Крупа, Луцького району, на що він погодився. Він бачив, як з території будівництва різним транспортом, вивозилася цегла. Також йому відомо, що на автомобілі ОСОБА_5 «Мерседес Віто» було вивезено близько десяти машин блоків на інший об`єкт будівництва, що був розташований на ГПЗ. На території будівництва в с. Крупа він працював з 9 год. по 18 год. та отримував 50 гривень за день.

Свідок ОСОБА_31, суду дав показання, що влітку 2009 року до нього звернувся ОСОБА_5 з проханням виконати електротехнічну монтажну роботу в будинку, який розташований в с. Крупа, Луцького району. Ним було прокладено мережу електроенергії даного будинку. Електротехнічну роботу він виконував не маючи на це відповідного свідоцтва та дозволу. За виконану роботу від отримав від ОСОБА_5 мізерню платню, тобто 8 тисяч гривень.

З протоколу одночасного допиту ОСОБА_4 з свідком ОСОБА_31 від 15.10.2013 року вбачається, що останній ствердив власні показання, які фактично відповідають показанням, даним ним в судовому засіданні. При цьому ОСОБА_5 такі показання не заперечив.

Свідок ОСОБА_32, суду дав показання, що йому зателефонував ОСОБА_2 та повідомив, що будується та попросив, щоб він передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 3000 тисячі доларів США. В подальшому він зустрівся з ОСОБА_5 та передав йому дані грошові кошти. На даний час грошові кошти в сумі 3000 тисячі доларів США йому повернуто ОСОБА_2.

З протоколу одночасного допиту ОСОБА_5 з свідком ОСОБА_32 від 08.10.2013 року вбачається, що останній ствердив власні показання, які фактично відповідають показанням, даним ним в судовому засіданні. При цьому ОСОБА_5 такі показання не заперечив.

Свідок ОСОБА_33, суду дав показання, що в 2010 році, ОСОБА_2 йому була передана із США запчастина, гроші за яку йому останній сказав передати ОСОБА_5. Він передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 2800 доларів США.

Свідок ОСОБА_34 суду дав показання, що в 2011 році він разом з братом та батьком на прохання ОСОБА_2 приїхав на будівництво житлового будинку, що в с. Крупа, Луцького району. Вони фарбували внутрішні стіни в будинку, будували паркан також вимуровували вигрібну яму, за що розраховувався з ними ОСОБА_2

З протоколу одночасного допиту ОСОБА_5 з свідком ОСОБА_34 від 08.10.2013 року вбачається, що останній ствердив власні показання, які фактично відповідають показанням, даним ним в судовому засіданні. При цьому ОСОБА_5 такі показання заперечив.

Свідок ОСОБА_35 суду дав показання, що повністю підтримує виготовлену ним кошторисну документацію.

З показань свідків - експертів ОСОБА_36 та ОСОБА_37, кожного зокрема, даних в судовому засіданні, вбачається, що в 2012 році вони проводили комісійну судову будівельно - технічну експертизу. За даними експертизи було встановлено, що об`єктом дослідження був незавершений будинок та земельна ділянка, що в АДРЕСА_3, Луцького району. При проведенні огляду даного будинку з ними були присутні представники правоохоронних органів. Будівництво житлового будинку було розпочате в 2009 році, а завершилось в 2012 році. Згідно з наданих документів слідувало, що будівництво будинку велося без робочого проекту. На час проведення експертизи будівельну готовність будинку вони визначили в 96 %. Кути будинку були досить сирі, в будинку була сильна вологість. Фактична вартість виконаних робіт незавершеного будинку відповідає кошторисній документації і становить 631 261, 0 гривень. При оцінці вартості вони користувалися кошторисом, який був складений ОСОБА_35

Як вбачається з висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи №7189-7192 від 27.11.2012 року, що будівництво незавершеного житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 велося без робочого проекту, а тому провести дослідження відповідності проектно-кошторисній документації та вимогам будівельним нормам і правилам не надається можливим. При проведенні огляду досліджуваного житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 було встановлено неякісно виконані роботи. Відсоток готовності незавершеного будинку становить 96 %. Вартість виконаних робіт вищевказаного будинку становить 631 261, 0 гривень. Вартість земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_3 складає: 77 000, 00 грн. (сімдесят сім тисяч гривень).

Свідки ОСОБА_38, ОСОБА_39, кожен зокрема, суду дали показання, що на прохання ОСОБА_2 вони разом з бригадою, переробляли гідроізоляцію в будинку, що в с. Крупа, Луцького району, повністю будували весь забор, клали паркет, ставили вікна на балконах будинку, робили вхід в підвал, вхідні сходи в будинок, також копали каналізаційну яму, ОСОБА_38 допомагав ОСОБА_2 виготовляти проектну документацію на будинок. Прийшовши на вказаний об'єкт роботи, вони побачили, що в підвалі текла вода, мокріли стіни, в стінах були дірки, що свідчило про те, що будівельні роботи були виконані неякісно. На всі ці роботи з виправленням недоліків ОСОБА_2 було перераховано близько 80-100 тисяч доларів США. Всі ці роботи дороблялися, перероблялися ними на прохання ОСОБА_2, після так званої здачі вказаного будинку ОСОБА_4 для ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_40, суду дав показання, що будівництво будинку в с. Крупа, Луцького району, під керівництвом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було виконано неякісно, він бачив на власні очі, що в даному будинку не працювало опалення, димів камін, неякісно була проведена електроповодка, внаслідок чого в будинку погоріли всі електроприлади.

Свідок ОСОБА_41 суду дав показання, що восени 2010 року на прохання ОСОБА_4, він двічі приїжджав автомобілем марки камаз на будівництво в с. Крупа, Луцького району, звідки забрав близько 1, 5 тисячі цегли, яку завіз куди сказав йому ОСОБА_5.

Свідки ОСОБА_42 та ОСОБА_43, кожен зокрема, суду дали показання, що в 2011 році вони шпаклювали стіни в будинку, що в с. Крупа, Луцького району. За виконану роботу вони отримували гроші як від ОСОБА_5 та і від ОСОБА_2, а всього разом отримали 27500 тисяч гривень.

Свідки захисту ОСОБА_44 та ОСОБА_45, кожен зокрема, суду дали показання, що в 2010 році по домовленості з ОСОБА_5, вони виконували певні роботи на будівництві, що в с. Крупа, Луцького району, а саме робили отеплення гаража, клали ламінат в коридорі та на другому поверсі будинку також встановлювали дві драбини, одну в гаражі, а іншу на другому поверсі. Виконану ними роботу перевіряв ОСОБА_5 За виконану ними роботи ОСОБА_5 заплатив 10-12 тисяч гривень.

Свідок сторони захисту ОСОБА_46, суду дав показання, що по домовленості з ОСОБА_5, він виконував роботи на будівництві, що в с. Крупа, Луцького району, а саме робив дві дошки над коминами, зробив двоє воріт, дві калітки. За виконану роботу ОСОБА_4 заплатив йому близько п'яти тисяч доларів США.

Свідок сторони захисту ОСОБА_47, суду дав показання, що в 2011 році на прохання ОСОБА_5, робив газову нарушку на будівництві, що в с. Крупа, Луцького району. За виконану ним роботу ОСОБА_4 йому було заплачено грошові кошти.

Свідки сторони захисту ОСОБА_48 та ОСОБА_49, кожен зокрема, суду дали показання, що в 2010 році по домовленості з ОСОБА_5, вони виконували роботи на будівництві, що в с. Крупа, Луцького району, а саме робили фундамент під забор, стяжку в гаражі, погріб, вхідні сходи. За виконану роботу, зокрема за огородження ОСОБА_5 заплатив їм 3, 3 - 3, 5 доларів США, за вхідні сходи - 500 доларів США. За виконані роботи вони отримали близько 5 тисяч доларів США.

Винність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також стверджується:

Платіжними квитанціями, доданих до матеріалів кримінального провадження, з яких вбачається, що потерпілим відправлялися грошові кошти, а обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вказані грошові кошти були отримані.

Суд вважає, що дії обвинувачених з самого початку були спрямовані на шахрайські дії, оскільки при виконанні такого об'єму будівельних робіт, повинна була б виконувати спеціальна бригада з ліцензією. Однак обвинувачені, з метою привласнення коштів, найняли бригаду, яка без будь-якого проекту за їхньою усною вказівкою здійснювала будівництво вищевказаного будинку. Вважати, що це є цивільно-правові відносини, в суду немає підстав, оскільки договір, який передбачений нормами цивільного кодексу не було укладено, а натомість обвинувачені отримували кошти на виконання будівельних робіт в потерпілого в значно більшому розмірі, ніж вони оплачували робітникам, що стверджується показаннями потерпілого, свідків, допитаних в судовому засіданні, а тому такі дії обвинувачених, суд вважає спрямованими виключно на шахрайські дії з метою отримання коштів від потерпілого для власних потреб.

Згідно з п.4 примітки до ст.185 КК України у статтях 185-191 та 194 КК України вчиненим в особливо великих розмірах визнається злочин, вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Згідно чинного законодавства, якщо для кваліфікації злочинів або правопорушень містяться посилання на неоподаткований мінімум, то для таких цілей сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. Розмір такої пільги визначається Законом України від 22.05.2003 року «Про податок з доходів фізичних осіб». На перехідний період податкова соціальна пільга визначається для кожного року окремо.

Станом на 2011 р. розмір соціальної пільги становив - 447 грн. (447 х 600).

Таким чином, зважаючи на вказане, кваліфікуюча ознака, передбачена ст.190 ч.4 КК України - шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах, органом досудового слідства вмінена вірно.

На думку суду кваліфікуюча ознака вмінена органом досудового розслідування попередня змова знайшла своє підтвердження, оскільки дії обох обвинувачених були узгодженими, спрямованими виключно на отримання коштів потерпілого ОСОБА_2 внаслідок виконання неякісних, а тому і заниженої вартості робіт, з метою отримання коштів для власних потреб.

Окрім того, дії обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кваліфіковані за кваліфікуючими ознаками - обман та зловживання довірою. На думку суду, кваліфікуюча ознака - обман, не знайшла свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Встановлено, що між потерпілим і обвинуваченими були довірливі відносини, обвинувачені, кожен зокрема викликали впевненість у потерпілого щодо вигідності передачі їм коштів, тому дії обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по епізоду шахрайських дій відносно потерпілого ОСОБА_2 слід кваліфікувати за кваліфікуючою ознакою - заволодіння майном шляхом зловживання довірою, вчиненими за попередньою змовою, в особливо великих розмірах, а кваліфікуючу ознаку - заволодіння майном шляхом обману, що вмінена органом досудового розслідування, слід виключити з обвинувачення, що не впливає на кваліфікацію їх дій за ст.190 ч.4 КК України.

Невизнання обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 своєї вини суд розцінює як намагання уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, оскільки вони спростовуються переліченими вище доказами у їх сукупності. Враховуючи, що показання потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_50, ОСОБА_24, ОСОБА_12, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, є послідовними відповідають іншим обставинам справи та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами у їх сукупності, в тому числі і показанням свідків, допитаних в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, тому суд бере їх за основу при постановленні даного вироку та приходить до висновку про їх достатність для прийняття відповідного процесуального рішення щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зокрема про вчинення ними кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.4 КК України.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, на основі повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи у їх сукупності, приходить до висновку, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 своїми умисними діями, що виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненого за попередньою змовою, в особливо великих розмірах, вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.190 КК України.

Призначаючи покарання відповідно до ст.ст.50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд не вбачає.

ОСОБА_4 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, по місцю проживання характеризувався позитивно, людина похилого віку, хворіє, що стверджується відповідними документами, однак протягом тривалого часу збитки потерпілому ОСОБА_2 не відшкодовані, хоча він мав реальну можливість це зробити, останній щодо міри покарання поклався на розсуд суду, враховуючи спричинені наслідки, а також те, що обвинувачений винність у вчиненні злочину, визнаних судом доведеним не визнав, не розкаявся у вчиненому, злочин згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких, тому суд призначає покарання у межах санкції ст. 190 ч.4 КК України у виді мінімального позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_5 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, по місцю проживання характеризувався позитивно, на його утриманні та вихованні знаходиться четверо неповнолітніх дітей (він є батьком багатодітної сім»ї), однак протягом тривалого часу збитки потерпілому ОСОБА_2 не відшкодовані, хоча він мав реальну можливість це зробити, останній щодо міри покарання поклався на розсуд суду, враховуючи спричинені наслідки, а також те, що обвинувачений винність у вчиненні злочину, визнаних судом доведеним не визнав, не розкаявся у вчиненому, злочин згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких, тому суд призначає покарання у межах санкції ст. 190 ч.4 КК України у виді мінімального позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових злочинів.

Згідно ст.1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими.

З п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року (із змінами внесеними постановами №5 від 25.05.2001 року, №1 від 27.02.2009 року) вбачається, що на осіб, які заподіяли моральну шкоду спільно (взаємопов»язаними, сукупними діями або діяли з єдиним наміром), покладається солідарна відповідальність по її відшкодуванню.

З п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992 року (із змінами внесеними постановами №7 від 08.07.1994 року, №11 від 30.09.1994, №15 від 25.05.1998 року, №9 від 24.10.2003 року) вбачається, що особи, які спільно заподіяли шкоду, діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими.

З врахуванням наведеного та з досліджених матеріалів в сукупності, суд вважає, що оскільки обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5 діяли з єдиним наміром, їхніми взаємопов»язаними діями було спричинено матеріальної та моральної шкоди потерпілому, тому повинні нести солідарну відповідальність.

На підставі ст.ст.128, 129 КПК України, ст.ст.1166, 1167 ЦК України цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_51 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди слід задовольнити повністю, а щодо моральної шкоди слід задовольнити частково. Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 в користь ОСОБА_2 1 612 236 (один мільйон шістсот дванадцять двісті тридцять шість) гривень матеріальної шкоди, що підтверджено документально.

Заявлена потерпілим-цивільним позивачем моральна шкода в розмірі 50000 гривень підлягає частковому задоволенню на підставі ст.1167 ЦК України. З врахуванням матеріального стану обвинуваченого, з метою можливості виконання вироку в частині відшкодування моральної шкоди, керуючись засадами розумності та справедливості, суд вважає за можливе стягнути з обвинувачених солідарно в користь потерпілого ОСОБА_2 зазначене відшкодування моральної шкоди в розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) гривень.

Визначаючи розмір моральної шкоди суд виходив з засад розумності, виваженості, справедливості та вважає, що визначена сума моральної шкоди відповідає обсягу та характеру спричинених страждань потерпілому та характеру вимушених змін у його життєвих стосунках.

Речові докази підлягають вирішенню у відповідності до ст.100 КПК України.

Арешт накладений на майно ОСОБА_4, а саме: автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 200» 1991 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_2, номер шасі 0, номер кузова НОМЕР_5, земельні ділянки площею 0,12 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,0948 га для особистого селянського господарства обидві ділянки розташовані за адресою АДРЕСА_5, три банківських розрахункові рахунки, а саме: № НОМЕР_6 відкритий у ВАТ «Кредобанк» (м. Львів, вул. Наливайка, 6, МФО 325365); № НОМЕР_7 та № НОМЕР_8 відкритих у ПАТ «Мегабанк» (м. Харків, вул. Артема, 30, МФО 351629) - зняти. Речі, окрім розрахункових рахунків, конфіскувати в дохід держави, в разі, якщо на розрахункових рахунках, знаходяться грошові кошти, звернути в рахунок відшкодування цивільного позову потерпілому.

Арешт накладений на майно ОСОБА_5, а саме: житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_6, загальною площею 90,9 кв.м., реєстраційний номер майна № 11817837 - зняти. У відповідності до ст.59 ч.3 КК України, жилий будинок з господарськими будівлями, в сільській місцевості конфіскації не підлягає.

Арешт накладений на майно ОСОБА_5, а саме: дві банківські картки «Приват банк» наряд-заказ, DVD - програвач, відеокасетний програвач, відеокамеру, валізу чорного кольору «Філіпс», модем, телевізор - зняти. Речі, окрім банківських карток, конфіскувати в дохід держави.

Судові витрати за проведення будівельно-технічної експертизи підлягають стягненню із обвинувачених, відповідно до ступеня вини кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України (в редакції 2012 року), суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнати винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України та призначити покарання, кожному, у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їм майна.

Запобіжний захід ОСОБА_4 та ОСОБА_5, кожному зокрема, залишити попередній особисте зобов'язання, до вступу вироку в законну силу.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 в користь ОСОБА_2 1 612 236 (один мільйон шістсот дванадцять двісті тридцять шість) гривень матеріальної шкоди, 25 (двадцять п'ять тисяч) гривень моральної шкоди, а всього стягнути 1 637 236 (один мільйон шістсот тридцять сім двісті тридцять шість) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в доход держави судові витрати в сумі по 1468 (одна тисяча чотириста шістдесят вісім) гривень 00 коп. з кожного, за проведення будівельно-технічної експертизи.

Речові докази: накладну № 2312-69 від 23.12.2009 року на 1 аркуші, квитанцію від 26.10.2010 року ОСОБА_4 на 1 аркуші, накладну № 116 від 20.11.2011 року, накладну від 30.09.2009 року, прайс-лист за 2009 року, квитанцію № VONX434023 від 17.09.2009 РОКУ, договір купівлі-продажу житлового будинку від 31.09.2009 року (копія), світлокопію заяви-згоди ОСОБА_2, заяву на видачу готівки №OVWY85289 від 26.10.2010 року, договір № 2620019477071 на відкриття та ведення поточного рахунку від 09.09.2009 року, товарний чек від 25.12.2009 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру № 122 від 15.04.2010 року, накладну № 1 від 09.11.2009 року, товарний чек №5, видаткову накладну №Д-00000499 від 13.11.2009 року - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Арешт накладений на майно ОСОБА_4, а саме: автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 200» 1991 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_2, номер шасі 0, номер кузова НОМЕР_5, земельні ділянки площею 0,12 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,0948 га для особистого селянського господарства обидві ділянки розташовані за адресою АДРЕСА_5, три банківських розрахункові рахунки, а саме: № НОМЕР_6 відкритий у ВАТ «Кредобанк» (м. Львів, вул. Наливайка, 6, МФО 325365); № НОМЕР_7 та № НОМЕР_8 відкритих у ПАТ «Мегабанк» (м. Харків, вул. Артема, 30, МФО 351629) - зняти. Речі, окрім розрахункових рахунків, конфіскувати в дохід держави, в разі, якщо на розрахункових рахунках, знаходяться грошові кошти, звернути в рахунок відшкодування цивільного позову потерпілому.

Арешт накладений на майно ОСОБА_5, а саме: житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_6, загальною площею 90,9 кв.м., реєстраційний номер майна № 11817837 - зняти. У відповідності до ст.59 ч.3 КК України, жилий будинок з господарськими будівлями, в сільській місцевості конфіскації не підлягає.

Арешт на кладений на майно ОСОБА_5, а саме: дві банківські картки «Приват банк» наряд-заказ, DVD - програвача, відеокасетний програвач відеокамеру, валізу чорного кольору «Філіпс», модем, телевізор - зняти. Речі, окрім банківських карток, конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий О.А.Калькова

Суддя А.В.Борнос

Суддя А.Є.Сівчук