Справа № 2-1963/2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем  України                              

05 грудня 2008 року             Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:                        

            головуючого                                       Іванюка Т.І.,

           при секретарі                                       Тополь А.О.,

           за участю: представника позивача    ОСОБА_2.,

           представника відповідача                   Масол Т.Г.,

           третьої особи                                        ОСОБА_3.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козелець Чернігівської області  цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Бірківської сільської ради про визнання рішення Бірківської сільської ради неправомірним,

в с т а н о в и в:

            із позовною заявою звернувся ОСОБА_1у якому просить суд визнати рішення Бірківської сільської ради від 30 травня 2008 року неправомірним і дозволити приватизацію земельної ділянки біля будинку площею 0,33 га. та земельної ділянки під городом орієнтовною площею 0,25 га. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 20.01.2008 року він отримав правовстановлюючі документи на житловий будинок вАДРЕСА_1. Головою даного господарства був його батько ОСОБА_4, який померІНФОРМАЦІЯ_1. Їх родина мала у користуванні земельні ділянки - біля будинку 0,33 га та для ведення особистого селянського господарства орієнтовної площею 0,25 га. Дані земельні ділянки ОСОБА_4. отримав у користування в 1958 році. Рішенням Бірківської сільської ради від 16.09.1993 року вказані земельні ділянки були передані у власність ОСОБА_4. На початку квітня він звернувся до Бірківської сільської ради надати дозвіл на приватизацію земельних ділянок. Рішенням Бірківської сільської ради від 30.04.2008 року йому було надано дозвіл на приватизацію земельної ділянки біля будинку, а в приватизації земельної ділянки на полі відмовлено без всяких  пояснень. Вказує на те, що відповідно до ст. 81 ЗК України він має право на приватизацію земельних ділянок, так як прийняв спадщину і користується цими земельними ділянками.

         Представник позивача ОСОБА_2. у судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримала. Просить суд визнати неправомірним рішення Бірківської сільської ради від 30 травня 2008 року та дозволити приватизацію ОСОБА_1. спірних земельних ділянок.

         Представник відповідача Масол Т.Г. позов не визнала у повному обсязі, та при цьому пояснила, що рішенням від 30 травня 2008 року Бірківської сільської ради надано дозвіл на розробку технічної документації для виготовлення державних актів на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд площею 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства 0,08 га в АДРЕСА_1. У надання дозволу на розробку технічної документації на земельну ділянку площею 0,25 га. ОСОБА_1. було відмовлено, оскільки дана земельна ділянка не виділялася у користування ОСОБА_4., а перебувала у користуванні ОСОБА_5.

       Третя особа ОСОБА_3. у судовому засіданні пояснила, що спірна земельна ділянка площею 0,25 га була виділена у користування її бабі ОСОБА_6. Після смерті останньої дана земельна ділянка перейшла у користування її матері ОСОБА_5. Остання за усною домовленістю дозволила тимчасово користуватися даною земельною ділянкою ОСОБА_4. Її мати померла, а тому вона має намір на даний час оформити дану земельну ділянку на себе.

        Свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона з чоловіком тривалий час обробляють земельну ділянку, яка знаходиться у їх користуванні як город.

           У судовому засіданні встановлені такі факти і відповідні правові їм правовідносини:

          Відповідно до рішення 12 сесії 5 скликання від 30 травня 2008 року було надано дозвіл на розробку технічної документації для виготовлення державних актів на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд площею 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства 0,08 га в АДРЕСА_1;

          Відповідно до довідки виконавчого комітету Бірківської сільської ради від 23.06.2008 року ОСОБА_1передано у власність земельну ділянку площею 0,33 га згідно до рішення виконкому Бірківської сільської ради від 16.09.1993 року, ОСОБА_1прийняв спадщину після батька ОСОБА_4;

          Рішенням Козелецького районного суду від 20 листопада 2007 року за ОСОБА_1. було визнано право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1;

          Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_1належить 1/1 частка житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1;

          Згідно до довідки Бірківської сільської ради в архівних документах сільської ради рішення про виділення ОСОБА_4земельної ділянки площею 0,25 га. - не має;

          Згідно до протоколу № 2 від 22.03.1986 року зборів уповноважених колгоспників колгоспу «Україна», громадянці ОСОБА_5 передана в користування земельна ділянка загальною площею 0,51 га, (з них 0,26 га біля будинку в АДРЕСА_1, 0,25 га в урочищі сад біля земельної ділянки ОСОБА_8).

         Заслухавши представника позивача, представника відповідача, третю особу, дослідивши матеріали цивільної справи суд вважає, що позов ОСОБА_1до Бірківської сільської ради про визнання рішення Бірківської сільської ради неправомірним є необґрунтований і задоволенню не підлягає із наступних підстав:

        Згідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.       

        Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл належить розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян. Функції розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян відносяться виключно до компетенції сільських рад та не можуть бути здійснені судом.                                                                                                                                                 

        Згідно до ч. 1 ст. 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянкам із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

        Частиною 1 статтею 118 ЗК України встановлено, що громадянин, зацікавлені у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

        Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.               

        Згідно до ст. 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом  визнання прав.

       Статтею 10 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

       Як виходить із ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

        Позов про визнання рішення Бірківської сільської ради від 30 травня 2008 року неправомірним в частині дозволу приватизації земельної ділянки біля будинку площею 0,33 га задоволенню не підлягає, оскільки рішенням 12 сесії 5 скликання від 30 травня 2008 року було вже надано дозвіл на розробку технічної документації для виготовлення державних актів на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд площею 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства 0,08 га в АДРЕСА_1

        Крім цього під час розгляду цивільної справи достовірно встановлено, що ОСОБА_4крім земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд  площею 0,25 га. та для ведення особистого селянського господарства 0,08 га. в АДРЕСА_1, інші земельні ділянки рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування не виділялися. Тому земельна ділянка площею 0,25 га. для ведення особистого селянського господарства у користуванні чи у власності ОСОБА_4. не могла перебувати. Іншого позивачем та його представником у суді не доведено. Безпідставні припущення ОСОБА_1. про те, що спірна земельна ділянка, відповідно до закону, надавалась у користування у 1958 року його батьку ОСОБА_4. і 16.09.1993 року рішенням Бірківської сільської ради була передана йому у власність, не може бути підставою для задоволення позову, оскільки вона не може входити до складу спадщини. Отже така вимога, як визнання неправомірним рішення Бірківської сільської ради від 30 травня 2008 року в частині дозволу приватизації земельної ділянки під городом орієнтованою площею 0,25 га. задоволенню не підлягає.

        Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 116, 152 ЗК України, ст. 1218 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212, 215, 218, 223, 294, 295 і 296 ЦПК України, суд

                                                        в и р і ш и в:

       у задоволенні позову ОСОБА_1до Бірківської сільської ради про визнання рішення Бірківської сільської ради неправомірним відмовити.

       Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

         Суддя -підпис-

         В І Р Н О:                                                Рішення не набрало законної сили.

       Суддя Козелецького районного суду

                                                                                                                                          Т.І.Іванюк