Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

               1 лютого 2008  року   Єнакіївський  міський  суд   Донецької області у складі головуючого                        судді                                             Куція Є.М.

                                              при секретарі                               Макаренко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве  справу за позовом ОСОБА_1 до держаного підприємства „Орджонікідзевугілля”, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди,-

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

                   Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держаного підприємства „Орджонікідзевугілля”, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди.

       В обґрунтування позовних вимог вказав, що наказом № 194\к від 26 вересня 1986 року він був прийнятий на роботу на шахту ім.К.Маркса в\о „Орджонікідзевугілля” підземним учнєм горноочистного вибою.

                   Звільнений 1 січня 2008 року  у зв'язку з невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я по ст.40 ч.2 КЗпП України.

                   Загальний стаж роботи в підземних умовах праці становить 19 років 8 мес., за фахом підземний забійник - 18 років 8 мес.

                   Під час роботи на підприємстві не були механізовані важкі фізичні роботи, не виконувалося в повному обсязі заходи щодо боротьби з пилом, не надавалися путівки для щорічного оздоровлення в санаторних закладах, для профілактики захворювання не надавався противорадикулітний пояс.

                    У результаті важкої фізичної праці у вибої, при видобутку вугілля, використанні виброінструментів, пересуванні по вибою, піднятті й переміщенні ваг, в умовах підвищеної запиленности при постійному впливі протягів, вологості, обводненности він одержав професійні захворювання: хронічна попереково-крижова радікулопатія в стадії неповної ремісії з болючим компонентом статико-динамічними порушеннями. Хронічний бронхіт 2-й ступеня, у фазі згасаючого загострення, прикореневий пневмосклероз ЛН-1 ступеня.

                     Захворювання стали прогресувати в 2004 році й у зв'язку з погіршенням стану здоров'я він був змушений звернутися в міськлікарню № 5 м.Єнакієве із сильними болями в грудях і попереку, задишкою й сухим кашлем, де його поставили на диспансерний облік і встановили діагноз: хронічна вертеброгенная радікулопатія й хронічний бронхіт.

                     У зв'язку із зазначеними захворюваннями він протягом періоду часу з 4 жовтня 2004 року по 13 липня 2007 року неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні.

                     У зв'язку з погіршенням здоров'я був направлений на обстеження й лікування в Клініку профзахворювань Київського НІІ медицини праці, де перебував з 2 по 13 липня 2007 року і йому поставлений діагноз: хронічна попереково-хрестова радікулопатія в стадії неповної ремісії з болючим компонентом статико-динамічними порушеннями. Хронічний бронхіт 2-й ступеня у фазі згасаючого загострення, прикореневий пневмосклероз ЛН-1 ступеня. Захворювання професійні.

                     По факту одержання їм професійних захворювань був складений акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 24 липня 2007 року.

                     13 вересня 2007 року висновком МСЕК йому вперше було встановлено 50% втрати професійної працездатності по сукупності 25% - хронічна радікулопатія, 25% - хронічний бронхіт.

                     Професійними захворюваннями, викликаними умовами виробництва, постійними фізичними болями, які він випробовував у зв'язку із професійними захворюваннями, отриманими в результаті не забезпечення відповідачем санітарно-гігієнічних умов, що запобігають виникнення професійних захворювань, втратою здоров'я й працездатності йому заподіяна значна моральна шкода, що виражається в постійних фізичних болях і моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, фізична біль підсилюється при незначних навантаженнях, не може довгий час сидіти, стояти, пересуватися, страждає постійною задишкою, кашлем, йому протипоказаний важка фізична праця, робота в підземних умовах, не має змоги виконувати яку-небудь домашню роботу, став дратівливим, агресивним,  у зв'язку із чим відбулися змушені зміни в його життєвих відносинах.

                     Просить  стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності 50% у сумі  50000 гривен.

                     Представник виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань  позов не визнала, посилаючись на Закон України “Про державний бюджет України на 2008 рік”, згідно якого відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року.

                    Представник відповідача - ДП „Орджонікідзвугілля” позов визнав частково.

                                  Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов  підлягає  частковому задоволенню  з наступних підстав.

                                  Судом встановлено, що позивач  з 26 вересня 1986  року по 1 січня  2008 року працював на шахті  ім..К.Маркса ГП „Орджонікідзевугілля”.

                                  24 липня  2007 року позивачу було встановлено професійне захворювання.               

                    13 вересня 2007 року згідно довідки МСЕК позивачеві встановлено   50% втрати професійною працездатності по профзахворюванню по сукупності 25% - хронічна радікулопатія, 25% - хронічний бронхіт.

                                  З довідки МСЕК також вбачається, що ОСОБА_1. протипоказано робота у підземних умовах, у контакті з вібрацією, тяжкий фізичний труд.

                                  Таким чином, внаслідок  профзахворювання на виробництві ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, порушенні його нормальних життєвих зв'язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.                                 

                    Однак згідно Закону України  „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили встрату працездатності”  № 1105 від 23 вересня 1999 року, з змінами та доповненнями у ст.34 якою була передбачена виплата моральної шкоди частина третя виключена на підставі Закону  № 717-У (717-16) від 23 лютого 2007 року.

                     Згідно Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік” у ст.44 вказано   „відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року.                    

                     Отже, на підставі вказаного Закону, суд вважає за необхідне відмовити позивачеві у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди з відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у м.Єнакієве.

                     Однак згідно з вимогами ст..153 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

                     Ст..158 КЗпП України передбачена зобов'язаність  відповідача приймати усі міри для зниження та усунення запиленості та загазованості повітря у виробничих приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації тощо. 

                     Згідно зі ст..163 КЗпП України та ст..8 Закону України „Про охорону праці” від 14 жовтня 1992 року на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці працівникам видаються безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

                     Таким чином у судовому засіданні було встановлено, що відповідачем поушені вимоги ст..ст.153, 158, 163 КЗпП України, що спричинило виникненню професійного захворювання у ОСОБА_1

                     Право на відшкодування власником заподіяної моральної шкоди працівникові передбачено ст..237-1 КЗпП України, згідно якої та п.13 Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року вказано, що за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (виконання робіт у небезпечних для життя та здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.        

                     Згідно з вимогами Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року у редакції постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характер немайнових втрат (їх тривалість, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

                      При таких обставинах суд вважає, що позивачеві заподіяна відповідачем моральна шкода, однак суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди - 50000 гривен занадто велика.

                     З урахуванням ступеня втрати працездатності - 50%, конкретних обставин справи, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 15000 грн.

                     Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення моральної шкоду у строк, передбачений вимогами ст..233 КЗпП україни.                                    

                                   Керуючись ст. ст. 10, 11, 209,  212-215 ЦПК України, Законом України ““Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, Законом України „Про бюджет України на 2008 рік”, ст..ст.233, 237-1 КЗпП України,  суд

В  И  Р  І  Ш  И  В :

                     позов ОСОБА_1 до держаного підприємства „Орджонікідзевугілля” про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

                     Стягнути з держаного підприємства „Орджонікідзевугілля (м.Єнакієве, вул..Трестівська,10) р\р 26002301636482 у філії „Відділення ПІБ в м.Єнакієве, МФО 334215 код ОКПО 32276912 на користь ОСОБА_1 15 (п'ятнадцять тисяч) гривен та судовий збір у доход держави у сумі 750 (сімсот п'ятдесят) гривен.

                     В інший частині позову - відмовити.                   

                     Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження и подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст.295 ч.4 ЦПК України.

                          Суддя