ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2014 р. Справа № 804/8816/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» (далі - ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ», позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі -ДПІ у Дарницькому районі, відповідач), в якому (з урахуванням уточнень) просить:

- визнати протиправними дії ДПІ у Дарницькому районі, які полягають у проведенні зустрічної звірки ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ», за результатами якої складено акт № 317/26-51-22-03/38834486 від 16.05.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 38834486) за період діяльності листопад 2013р. - березень 2014 р.» та акт № 351/26-51-22-03/388834486 від 26.05.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 38834486) за період діяльності квітень 2014 р.»;

- визнати протиправними дії ДПІ у Дарницькому районі щодо визнання правочинів, укладених ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» з контрагентами вказаними у акті № 317/26-51-22-03/38834486 від 16.05.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 38834486) за період діяльності листопад 2013 р. - березень 2014 р.» та акті № 351/26-51-22-03/388834486 від 26.05.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 38834486) за період діяльності квітень 2014 р.» нікчемними в силу припису закону;

- визнати протиправними дії ДПІ у Дарницькому районі щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ», в тому числі, дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлень податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ», здійснені на підставі акту № 317/26-51-22-03/38834486 від 16.05.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 38834486) за період діяльності листопад 2013 р. - березень 2014 р.» та акту № 351/26-51-22-03/388834486 від 26.05.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 38834486) за період діяльності квітень 2014 р.»;

- зобов'язати ДПІ у Дарницькому районі відновити показники податкової звітності ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ», в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлень податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» зазначило у податковій декларації з податку на додану вартість за період листопад 2013 р. - березень 2014 р. та квітень 2014 р.;

- зобов'язати ДПІ у Дарницькому районі вилучити з в електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлень податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі акту № 317/26-51-22-03/38834486 від 16.05.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» за період діяльності листопад 2013 р. - березень 2014 р.» та акту № 351/26-51-22-03/388834486 від 26.05.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» за період діяльності квітень 2014 р.».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем проведені зустрічні звірки ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» за результатами яких складені акт № 317/26-51-22-03/38834486 від 16.05.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» за період діяльності листопад 2013 р. - березень 2014 р.» та акт № 351/26-51-22-03/388834486 від 26.05.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» за період діяльності квітень 2014 р.». За висновками зазначених актів, відповідачем встановлено, що у ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні засоби, трудові ресурси, засоби виробництва, тому, згідно ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), угоди, укладені позивачем за період з листопада 2013 р. по квітень 2014 р. мають ознаки нікчемності. Однак, як зазначає позивач, під час здійснення заходів з метою проведення зустрічної звірки позивача, ДПІ у Дарницькому районі фактично вчинено дії по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, за результатами яких і складені вищевказані акти. Позивач вважає такі дії податкової інспекції протиправними, оскільки вони вчинені з порушенням вимог ст. 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Порядку проведення органами ДПС зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232. Позивач не погоджується із висновками, викладеними в акті, оскільки реальність господарських операцій позивача у спірний період з контрагентами підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, позивач вважає, що висновки відповідача, викладені у спірних актах, є не доведеними та такими, що не відповідають дійсності. Поряд з цим, позивач зазначає про те, що акти про неможливість проведення зустрічної звірки не є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників, а тому вважає, що відповідачем безпідставно здійснено коригування показників податкової звітності позивача електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлень податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Представником позивача 05.08.2014 р. подано до суду клопотання про розгляд справи за наявними у справі документами за відсутності представника.

Представником відповідача 22.07.2014 р. до суду надані письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких відповідач висловлює незгоду з позицією позивача та зазначає, що доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не відповідають положенням законодавства. Представником відповідача зазначено, що керуючись положеннями ст.ст. 75, 78, 79 ПК України, контролюючим органом проведено зустрічні звірки ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ», за результатами яких складені акт № 317/26-51-22-03/38834486 від 16.05.2014 р. та акт № 351/26-51-22-03/388834486 від 26.05.2014 р. Місцезнаходження ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» відповідачем не встановлено, встановлено ознаки фіктивності підприємства. Перевіркою не встановлено реальності здійснюваних фінансово-господарських операцій позивача, зазначено про наявність ознак нікчемності угод, укладених позивачем. Представник відповідача вважає, що висновки, які викладені в актах, є обґрунтованими та такими, що відповідають дійсності. У зв'язку з вищевикладеним, представником відповідача зазначено, що позовні вимоги ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а дії відповідача відповідають вимогам чинного законодавства. Поряд з цим, представником відповідача вказано, що акти за результатами звірок позивача, висновки яких є предметом оскарження в даній справі, не є рішеннями, які породжують правові наслідки для позивача, а тому не можуть бути предметом розгляду в адміністративній справі. Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» повністю. В судове засідання представник відповідача не прибув, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У відповідності до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази по справі, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» зареєстровано Головним управлінням юстиції у м. Києві 19.08.2013 р., на податковий облік взято ДПІ у Дарницькому районі м. Києва 20.08.2013 р.

За даними витягу Державної реєстраційної служби від 04.08.2014 р. № 19093496, станом на 16.05.2014 р. місцезнаходження юридичної особи зареєстровано за адресою: м. Києві, вул. Срібнокільська, б. 21.

Згідно даних витягу Державної реєстраційної служби від 24.06.2014 р. № 18891629 станом на 26.05.2014 р. місцезнаходження юридичної особи зареєстровано за адресою: м. Києві, вул. Срібнокільська, б.21.

За даними спеціального витягу судді від 05.08.2014 р. № 19100626 станом на 05.08.2014 р. місцезнаходження юридичної особи зареєстровано за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, б.119а.

Судом встановлено, що ДПІ у Дарницькому районі на підставі п. 73.5 ст. 73 ПК України проведено зустрічну звірку ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ», за результатами якої складено акт № 317/26-51-22-03/38834486 від 16.05.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» за період діяльності листопад 2013 р. - березень 2014 р.».

ДПІ у Дарницькому районі на підставі п. 73.5 ст. 73 ПК України проведено зустрічну звірку ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ», за результатами якої складено акт № 351/26-51-22-03/388834486 від 26.05.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 38834486) за період діяльності квітень 2014 р.».

В зазначених актах відповідачем вказано, що місцезнаходження ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» відповідачем не встановлено. В ході організації проведення зустрічних звірок з метою забезпечення підтвердження господарських відносин, співробітниками ОУ ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві службовими записками від 15.04.2014 р. та від 22.04.2014 р. було надано висновок щодо наявності ознак «фіктивності» ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ».

Таким чином податковим органом зроблено висновок про неможливість проведення зустрічної звірки, оскільки платник податку перебуває на податковому обліку зі станом платника « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, тобто співставити дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, а також підтвердити відносини, їх вид, обсяг, кількість та розрахунки, що здійснювалися між ними для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку є неможливим.

За висновками зазначених актів у ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні засоби, трудові ресурси, засоби виробництва, тому згідно ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, угоди за період з листопада 2013 р. по квітень 2014 р. мають ознаки нікчемності

В ході перевірок відповідачем було використано податкову звітність, надану ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ»» до податкового органу; інформацію комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу АС Аудит, АС Реєстр платників податків, АРМ «БЕСТ-ЗВІТ», АС «Податковий Блок».

Податкових повідомлень-рішень за наслідками зазначених вище актів про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» відповідачем винесено не було, проте за наслідками цих зустрічних звірок, показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача за період з листопада 2013 р. по квітень 2014 р. в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлень податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» були вилучені відповідачем, про що позивач дізнався від своїх контрагентів.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що згідно із п. 61.1 ст. 61 ПК України до сфери податкового контролю віднесено контроль правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Положеннями п. 73.3 ст. 73 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених а контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, у разі проведення зустрічної звірки. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Судом встановлено, що з запитами про надання інформації у відповідності до положень п. 73.3 ст. 73 ПК України ДПІ у Дарницькому районі до платника податків не зверталась.

Судом встановлено, що місцезнаходження позивача підтверджується зареєстрованими даними відповідно до Витягу з ЄДРПОУ.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно з ч. 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, при проведенні зустрічної звірки відповідач повинен був використовувати офіційні дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо підтвердження місцезнаходження юридичної особи, які спростовують інформацію відповідача щодо відсутності ТОВ «ВЕЦЕДОР КОМПАНІ» за місцезнаходженням.

Всупереч вимогам п. 73.3 ст. 73 ПК України, запит про надання інформації, який передує проведенню зустрічної звірки, відповідачем не направлено позивачу поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою, не надано під розписку платнику податків, у зв'язку з чим позивач позбавлений можливості надання пояснень та документальних підтверджень з питань предмету зустрічної звірки.

Вирішуючи зазначений спір по суті, суд виходить із того, що порядок проведення зустрічних звірок даних суб'єктів господарювання визначено у пункті 73.5 ст. 73 ПК України та у Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232.

Положеннями пункту 73.5 статті 73 ПК України визначено, що з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232, згідно пункту 1 якого зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Пунктом 3 Порядку № 1232 передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем в акті не зазначається інформація щодо запитів ініціаторів зустрічної звірки - податкових органів, в яких знаходяться на обліку контрагенти позивача, отримання яких передує проведенню зустрічної звірки.

Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку (пункт 6 Порядку).

Згідно пункту 7 Порядку за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Таким чином, за наслідками проведення зустрічної звірки відповідним податковим органом складається довідка про зустрічну звірку.

Порядком № 1232 складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки не передбачено.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 з метою впровадження єдиного порядку направлення та обліку запитів на проведення зустрічних звірок, оформлення, накопичення та реалізації їх матеріалів органами державної податкової служби затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Згідно пункту 2.2 Методичних рекомендацій, необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби (далі - органи ДПС) за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у тому числі від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у тому числі від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

З огляду на вказані правові норми вбачається, що проведення звірки - це дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, за результатами здійснення яких складається довідка.

При цьому, суд зазначає, що заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто, спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, однак, без фактичного здійснення таких дій, не можуть вважатись діями по проведенню зустрічної звірки.

Як вбачається з акту перевірки, податковий орган не отримував від платника податків інформації та її документального підтвердження, тобто не отримував жодних первинних документів за період проведення звірки.

Також, під час судового розгляду справи судом було з'ясовано, що висновку щодо не підтвердження господарських взаємовідносин з контрагентами за перевіряємий період, не підтвердження нереальності проведених господарських операцій за перевіряємий період з контрагентами - постачальниками та покупцями, відповідач дійшов виключно на підставі інформаційної бази співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, а також щодо податкової інформації щодо контрагентів.

Тобто контролюючим органом зустрічної звірки ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» не проведено, дій по співставленню первинних бухгалтерських документів та інших документів позивача не здійснено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що податковий орган не мав визначених законом підстав для вчинення дій по проведенню зустрічної звірки.

Так, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Виходячи зі змісту наведених правових норм, вбачається, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою є перевірка, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, податкової інформації тощо, яка не передбачена у плані роботи контролюючого органу, та в приміщенні контролюючого органу.

Із зазначеного вище вбачається, що під час здійснення заходів з метою проведення зустрічної звірки позивача ДПІ у Дарницькому районі фактично вчинено дії по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, за результатами якої складено акт № 317/26-51-22-03/38834486 від 16.05.2014 р. та акт № 351/26-51-22-03/388834486 від 26.05.2014 р.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що документальна позапланова невиїзна перевірка може проводитись на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; в свою чергу вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки передбачено в пункті 78.1 статті 78 ПК України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що акт № 317/26-51-22-03/38834486 від 16.05.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» за період діяльності листопад 2013 р. - березень 2014 р.» та акт № 351/26-51-22-03/388834486 від 26.05.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» за період діяльності квітень 2014 р.», не відповідають зразку форми акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, що є додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженому Наказом ДПА України від 22.04.2011 р. № 236, та містять інформацію, що не передбачена цим зразком акта, зокрема, висновки про встановлення відсутності факту реального вчинення господарських операцій із відповідними платниками податків.

Також, за своїм змістом акт № 317/26-51-22-03/38834486 від 16.05.2014 р. та акт № 351/26-51-22-03/388834486 від 26.05.2014 р. не є актами про неможливість проведення зустрічної звірки позивача, а фактично є актами про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ», яка у спосіб, визначений законодавством, не проводилась.

Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку, що дії ДПІ у Дарницькому районі щодо проведення зустрічних звірок ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» вчинені з порушенням вимог ПК України, Порядку № 1232, а тому є протиправними.

Аналогічна правова позиція щодо порядку проведення зустрічних звірок викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 14 січня 2014 р. по справі № К/800/34146/13 та ухвалі від 21 лютого 2014 року по справі № К/800/35286/13.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ у Дарницькому районі щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ», в тому числі, дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлень податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ», здійснені на підставі акту № 317/26-51-22-03/38834486 від 16.05.2014 р. та акту № 351/26-51-22-03/388834486 від 26.05.2014 р., суд зазначає наступне.

Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у разі якщо після постачання товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів (послуг) особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів (послуг), суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У відповідності до положень ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що коригування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів може здійснюватись лише після узгодження податкових зобов'язань шляхом надання платником ПДВ уточненої декларації або шляхом винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення, що здійснюється після відповідного узгодження, також підставою для коригування посадовими особами податкового органу вказаних сум може бути встановлення факту допущення працівником податкового органу помилок при введенні до електронної бази податкової звітності інформації із податкової звітності.

При цьому, акти, складені відповідачем за результатами проведених перевірок, не є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 49.8 ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Отже, з наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в базі АРМ автоматизованого співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ, і повинні їм відповідати.

Як було встановлено судом, за результатами зустрічних звірок позивача ДПІ у Дарницькому районі зазначено, що перевіркою ТОВ «ВЕЦЕДОР КОМПАНІ» встановлено, що угоди, які укладені за перевіряє мий період мають ознаки нікчемності.

Посилання податкового органу на інформацію, наявну у податковому органі та ненадання платником податків до перевірки первинних документів не доводить обґрунтованість висновків, викладених в акті, складеному за результатами зустрічних звірок ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ», оскільки вони не спростовують дійсність укладених ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» з контрагентами правочинів та не можуть вважатись судом безспірним доказом порушення податкового законодавства з боку позивача.

Щодо висновків акту перевірки з приводу порушення контрагентом позивача ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених підприємств при придбані та продажу товарів (послуг), суд зазначає, що єдиним допустимим засобом доказування нереальності правочину, вчиненого між суб'єктами господарювання може бути лише судове рішення, яким встановлена недійсність такого правочину.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п. п. 198. 2, 198. 3 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193. 1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пункт 198.6 ст. 198 ПК України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Згідно п. 201.8. ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

ПК України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 р., від 31.01.2011 р.

Виходячи з наведених правових норм, суд дійшов висновку, що використання лише інформації, наявної у податковому органі, без дослідження первинних бухгалтерських документів, на підставі яких платник податку відображає відповідні господарські операції в бухгалтерському та податковому обліку, та, відповідно, формування відповідачем висновків про порушення позивачем податкового законодавства, є необґрунтованими та безпідставними.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, відповідач в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відобразив показники за даними податкового органу на підставі акту № 317/26-51-22-03/38834486 від 16.05.2014 р. та акту № 351/26-51-22-03/388834486 від 26.05.2014 р., які ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість по господарським операціям з контрагентами за період за період з листопада 2013 р. по квітень 2014 р.

Така самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення (і, відповідно, узгодження податкових зобов'язань) та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків), не відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно проведено коригування показників, задекларованих позивачем, на підставі акту № 317/26-51-22-03/38834486 від 16.05.2014 р. та акту № 351/26-51-22-03/388834486 від 26.05.2014 р., а отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Оскільки відомості в інформаційних базах податкового органу повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формуючи його податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків. Тому, суд також вважає за необхідне зобов'язати відповідача відновити показники податкової звітності ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ», в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлень податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» зазначило у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період листопад 2013 р. - березень 2014 р. та квітень 2014 р., що були змінені на підставі акту № 317/26-51-22-03/38834486 від 16.05.2014 р. та акту № 351/26-51-22-03/388834486 від 26.05.2014 р.

Аналогічна правова позиція щодо зазначених правовідносин викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 15.04.2014 р. по справі № К/800/6215/14, від 07.03.2014 р. № К/800/11167/14, від 28.04.2014 р. № К/800/61191/13, від 07.03.2014 р. № К/800/11167/14, від 24.04.2014 р. № К/800/32286/13.

Поряд з цим, суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача вилучити з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлень податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі акту № 317/26-51-22-03/38834486 від 16.05.2014 р. та акту № 351/26-51-22-03/388834486 від 26.05.2014 р., оскільки права позивача було повністю відновлено шляхом зобов'язання ДПІ у Дарницькому районі відновити показники податкової звітності ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» та зобов'язання відповідача відобразити в електронній базі даних суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» зазначило у податковій декларації з податку на додану вартість за період з 01.10.2013 р. по 31.04.2014 р. Суд не може зобов'язувати контролюючий орган вилучити з електронної бази даних інформацію за результатами проведених звірок позивача, оскільки податкова інспекція має право відображати результати перевірок контролюючими органами платників податків в інформаційних базах податкового органу, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог визнання протиправними дій ДПІ у Дарницькому районі щодо визнання правочинів, укладених ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» з контрагентами, вказаними у акті № 317/26-51-22-03/38834486 від 16.05.2014 р. та акті № 351/26-51-22-03/388834486 від 26.05.2014 р., суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України визначено, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов, зокрема, може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

На підставі п.п. 56.1. ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно пп. 14.1.7 п. 14.1 ст. 14 ПК України оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Така правова позиція викладена в п. 13 листа Вищого адміністративного суду України від 30.11.2009 р. № 1619/10/13-09.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин (п.1 роз'яснення Вищого господарського суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»).

В порядку адміністративного судочинства можуть розглядатися спори щодо будь - яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень без обмежень, але відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови, що такі рішення, дії (бездіяльність) є юридично значимими для позивача, тобто порушують права та інтереси останнього шляхом обмежень у реалізації його прав чи покладення на нього необґрунтованих обов'язків.

В свою чергу, висновки, викладені в акті податкової перевірки, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків.

Згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 (надалі - Порядок). Відповідно до пункту 3 Порядку акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. При цьому акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого орану щодо виявлених посадовими особами фактів.

Відповідно до викладеного, діяльність із складання актів документальних перевірок є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Тому як власне акт перевірки, так і дії посадових осіб контролюючого органу із складання цього акту не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім права на надання зауважень до акту перевірки. Водночас, таке право виникає на підставі пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України в зв'язку із самим фактом складення акту безвідносно до його конкретного змісту.

Враховуючи викладене, ані акт перевірки, ані дії посадових осіб із включення до такого акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків. З урахуванням цього, ані акт перевірки, ані дії, посадових осіб контролюючого органу щодо включення до акту певних висновків не можуть порушувати права платника податків.

Діяльність контролюючого органу із оформлення результатів перевірки, зокрема із складання акту перевірки та формування його змісту не може порушувати права та/або охоронювані законом інтереси особи в публічно-правових відносинах. В зв'язку з цим, у суду відсутні підстави для задоволення позовів платників податків, якщо змістом позовних вимог є визнання протиправними актів перевірки та/або дій контролюючого органу зі складання таких актів чи включення до їх змісту певних висновків.

Отже, дії відповідача щодо складання акту перевірки, не впливають на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків позивача, а також встановлених законом умов їх реалізації.

Акти ДПІ у Дарницькому районі № 317/26-51-22-03/38834486 від 16.05.2014 р. та № 351/26-51-22-03/388834486 від 26.05.2014 р. не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо формування висновків у вищенаведених актах.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідачем, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено правомірності своїх дій щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ», коригування показників податкової звітності ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» за період з листопада 2013 р. по квітень 2014 р., в той час як докази, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, є законними, допустимими, обґрунтованими, такими, що відповідають дійсним обставинам справи. Судом не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених відповідачем норм законодавства, яке б позбавляло ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» права на формування податкового кредиту. Реальність господарських операцій підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір, сплачений згідно квитанцій № 12167685 від 24.06.2014 р. у сумі 73, 08 грн. підлягає частковому стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у сумі 36, 54 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві, які полягають у проведенні зустрічної звірки ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ», за результатами якої складено акт № 317/26-51-22-03/38834486 від 16.05.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 38834486) за період діяльності листопад 2013р. - березень 2014р.» та акт № 351/26-51-22-03/388834486 від 26.05.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 38834486) за період діяльності квітень 2014 р.».

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ», в тому числі, дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлень податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ», здійснені на підставі акту № 317/26-51-22-03/38834486 від 16.05.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 38834486) за період діяльності листопад 2013 р. - березень 2014 р.» та акту № 351/26-51-22-03/388834486 від 26.05.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 38834486) за період діяльності квітень 2014 р.».

Зобов'язати Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві відновити показники податкової звітності ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ», в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлень податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» зазначило у податковій декларації з податку на додану вартість за період листопад 2013 р. - березень 2014 р. та квітень 2014 р.

В задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНЦЕДОР КОМПАНІ» судовий збір у розмірі 36, 54 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя О.М. Неклеса