0555

Справа №2-А-175/08

ПОСТАНОВА

І  М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

17 грудня 2008року                                                                                   м.  Ясинувата

Ясинуватський міськрайонний суд  Донецької області у складі:

головуючого судді:    Чернота С.В.,

при секретарі:   Борисовій Н.Г.

за участю:  

позивача:  ОСОБА_1

представників відповідача:  Палагут Н. О., Савельєва В.О.  

розглянувши  у відкритому судовому засіданні адміністративний позов  ОСОБА_1 до  Управління  праці і соціального захисту населення Ясинуватської міської  ради   про стянення  недоотриманих  сум на оздоровлення за період 2001-2005; 2007, 2008р., -

                                                                      ВСТАНОВИВ:

  20.11.2008 року позивач  звернувся до суду з позовом в якому вказав, що висновком МСЕК від 16.01.1996 року він  є інвалідом  3 групи ЧАЕС і стоїть  на обліку   в Ясинуватському  УПСЗН  м. Ясинувата.

 У відповідності  зі ст. 48 Закону України „Про статус  і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідку Чорнобильської  катастрофи”  йому   передбачена  щорічна допомога  на оздоровлення в розмірі  чотирьох  мінімальних  заробітних  плат. Установлюючи  на момент виплати, як  визначено   в ст. 48 даного  Закону України.

   Ясинуватським УПСЗН за 2001-2005; 2007, 2008р. йому  була виплачена компенсація  на оздоровлення   за 2001, 2002, 2003, 2004 р.р. по 21 грн. 50 коп., за  2005, 2007, 2008 р. р. - 90 грн., яка не відповідає  ст. 48 Закону України, і доплачувати різницю  відмовляється.

 Йому недоплачена компенсація на оздоровлення  згідно ст. 48  Закону України складає: за 2001 р. - 450.50 грн., за 2002р. - 638.50 грн., 2003 р. - 798.50 грн.,  2004 р. - 290,00 х 4 = 1160,00 - 21,50 = 1138,50;   2005р. - 375,00 х 4 = 1500,00 - 90,00 = 1410грн; 2007 р.- 400 х 4 =  1600 - 90,00 = 1510 грн.; 2008р - 545 х 4 = 2180 - 90 = 2090 грн.

Всього - 7864 грн.

 Просить суд визнати дії Управління  праці і соціального захисту населення Ясинуватської міської  ради  неправомірними та  стягнути з  Управління  праці і соціального захисту населення Ясинуватської міської  ради за рахунок Державного бюджету недоотриману  суму на оздоровлення за 2001-2005; 2007, 2008 рока у розмірі  7864 грн.

 У судовому засіданні позивач  уточнив  свої позовні вимоги та просив суд визнати дії Управління  праці і соціального захисту населення Ясинуватської міської  ради  неправомірними за період 2004, 2005, 2007, 2008 р.р. та  стягнути з  Управління  праці і соціального захисту населення Ясинуватської міської  ради  недоотриману  суму на оздоровлення за 2004 р. у розмірі 138,50;   2005р. -1410грн; 2007 р.-  1510 грн.; 2008р - 2090 грн. Всього - 5976.50 грн.

Від позовних вимог про  визнання дій Управління  праці і соціального захисту населення Ясинуватської міської  ради  неправомірними та стягнення з  Управління  праці і соціального захисту населення Ясинуватської міської  ради за рахунок Державного бюджету недоотриманої  суми на оздоровлення за  період 2001, 2002, 2003 р.р. позивач відмовився.

Ухвалою суду від 17.12.2008 року провадження у справі за позовними вимогами  про визнання дій Управління  праці і соціального захисту населення Ясинуватської міської  ради  неправомірними та стягнення з  Управління  праці і соціального захисту населення Ясинуватської міської  ради за рахунок Державного бюджету недоотриманої  суми на оздоровлення за  період 2001, 2002, 2003 р.р. - закрито.  

Представник відповідача проти заявлених вимог заперечувала пояснивши, що дійсно позивач є інвалідом  3 групи ЧАЕС і стоїть  на обліку   в Ясинуватському  УПСЗН  м. Яснувата та відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на щорічну допомогу на оздоровлення у розмірах, встановлених від мінімальної заробітної плати, розмір якої встановлюється Законом України „Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати”.

Однак, виходячи з наявних фінансових можливостей, виплата проводилася на підставі Постанови Кабінета Міністрів України №836 від 26.07.1996 р., яка  передбачає допомогу на оздоровлення інвалідам 3 групи у розмірі 21 грн. 50 коп., а з липня 2005 року на підставі Постанови Кабінета Міністрів України  від 12.07.2005 р. № 562 „Про щорічну допомогу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,” яка передбачає допомогу на оздоровлення інвалідам 3 групи у розмірі 90 грн.

Тому всі виплати, передбачені Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” і які базуються на розмірі мінімальної заробітної плати, виплачуються у розмірах, встановлених цією Постановою з рахунку КПК 2501250.

Суд заслухавши сторони ,  досліджувавши матеріали справи, у межах заявлених позовних вимог , вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

При розгляді справи судом було встановлено, що позивач являється інвалідом третьої групи, як учасник ліквідації та постраждалий при виконанні робот по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”.

            Відповідно до вимог ст. 48 вищевказаного Закону,  інвалідам 3 групи передбачена щорічна допомога на оздоровлення, зокрема інвалідом третьої групи у розмірі 4-х мінімальних розмірів заробітної плати.

05.03.2005 року Ясинуватським УПСЗН позивачу за 2004 р. була виплачена компенсація  на оздоровлення  у розмірі 21 гр. 50 коп. на підставі Постанови Кабінета Міністрів України №836 від 26.07.1996 р. „Про компенсаційні виплати громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  (далі постанова КМУ №836), яка передбачає допомогу на оздоровлення інвалідам 3 групи у розмірі 21 грн. 50 коп.

27.09.2006 року Ясинуватським УПСЗН позивачу за 2005 р., а також 28.11.2007 р. за 2007 р., 16.04.2008 р. за 2008 р.  позивачу  була виплачена компенсація  на оздоровлення  у розмірі 90 гр. на підставі Постанови Кабінета Міністрів України від 12.07.2005 р. № 562 „Про щорічну допомогу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі постанова КМУ №562), яка передбачає допомогу на оздоровлення інвалідам 3 групи у розмірі 90 грн.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Постановами КМУ №836 та КМУ  № 562 усупереч Закону України „Про статус  і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідку Чорнобильської  катастрофи” (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема,  інвалідам 3 групи постановою КМУ №836 у розмірі 21 грн.50 коп, а постановою КМУ №562 у розмірі 90 грн.

З моменту прийняття постанови № 836 та 562 встановлені нею розміри щорічної допомоги на оздоровлення залишалися незмінними, у той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався державний бюджет.

Тому, оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 796-ХІІ та Закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на  2003, 2004, 2005, 2007, 2008 роки, а не постанови № 836 та № 562.

            Положення пункту 30 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати -абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від № 6-рп від 09.07.2007 р.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону України „Про статус  і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідку Чорнобильської  катастрофи” та Закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати, а не постановою КМУ № 836 та постановою КМУ  № 562.

Судом встановлено, що допомога на оздоровлення за 2004 р. позивачу була виплачена 05.03.2005 року у розмірі 21 грн.50 коп. 

Згідно ст. 83 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” розмір мінімальної заробітної плати на 05.03.2005 р. складає -  262 грн..

            Таким чином, правильний розрахунок недоплати за 2004 рік буде виглядати так: (262 гривень х 4) - 21,50 гривень = 1026 гривень 50 коп.

Допомога на оздоровлення за 2005 р. позивачу була виплачена 27.09.2006 року у розмірі 90 грн. 

Згідно ст. 82 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” розмір мінімальної заробітної плати на 27.09.2006 р. складає - грн..

            Таким чином, правильний розрахунок недоплати за 2005 рік буде виглядати так: (375 гривень х 4) - 90 гривень = 1410 гривень.

Допомога на оздоровлення за 2007 р. позивачу була виплачена 28.11.2007 року у розмірі 90 грн. 

Згідно ст.76 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” з 01.10.2007 року розмір мінімальної заробітної плати складає - 460 грн.

Таким чином, правильний розрахунок виплати позивачу допомоги  на оздоровлення за 2007 рік складає: (460 грн. х 4) - 90 грн  = 1750 гривень.

Допомога на оздоровлення за 2008 р. позивачу була виплачена 16.04.2008 року у розмірі 90 грн. 

Згідно ст. Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” з 01.04.2008 року розмір мінімальної заробітної плати складає - 525  грн.

Таким чином, правильний розрахунок виплати позивачу допомоги  на оздоровлення за 2008 рік складає: (525 грн. х 4) - 90 грн  = 2010 гривень.

Загальна сума, яка підлягає сплаті відповідачем на користь позивача буде становити 6196 грн. 50 коп.

В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про те, що ОСОБА_1 раніше не звертався щодо виплати допомоги, отримував допомогу на загальних підставах, тому просив суд за 2001- 2005 роки застосувати строк позовної давності.

Відповідно до вимог ч.1 п.3 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я.

Тому суд вважає, що у задоволенні клопотання представника відповідача про застосування строку позовної давності необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167  КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

            Адміністративний позов ОСОБА_1  до  Управління  праці і соціального захисту населення Ясинуватської міської  ради   про стянення  недоотриманих  сум на оздоровлення за 2004, 2005, 2007, 2008 р. - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління  праці і соціального захисту населення Ясинуватської міської  ради  при виплаті  ОСОБА_1. щорічної допомоги  на оздоровлення у відповідності  зі ст. 48 Закону України „Про статус  і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідку Чорнобильської  катастрофи” .

Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Ясинуватської міської  ради  за рахунок коштів Державного бюджету України на користь   ОСОБА_1   недоплачену допомогу на оздоровлення за 2004, 2005, 2007, 2008 роки в сумі 6196 грн. 50 коп.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до апеляційної інстанції.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення .

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів піля подання заяви  про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Постанова  надрукована  суддею в нарадчій кімнаті в одному екземплярі. 

 Суддя: