РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2008р. м. Івано-Франківськ
Колегія судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Мелінишин Г.П.,
суддів Горблянського Я.Д., Девляшевського В.А.,
секретаря Довжинської Н .Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Долинської міської ради до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням за апеляційною скаргою Долинської міської ради на рішення Долинського районного суду від 19 грудня 2007 року,-
встановила:
В липні 2007 року Долинська міська рада звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Позовні вимоги мотивувала тим, що відповідачці та її неповнолітній дочці надано в користування АДРЕСА_1. Вказаний будинок має статус житлового будинку малосімейного типу і є власністю територіальної громади міста. Однак, відповідачка протягом тривалого часу не проживає у вказаній квартирі без поважної причини, що підтвержується відповідними актами. Наведену обставину підтвержує також і факт навчання малолітньої дочки відповідачки в Княжолуцькій ЗОНІ. Посилаючись на зазначені обставини позивач просив визнати ОСОБА_1 та її малолітню дочку ОСОБА_2 такими, що втратили право користування спірним житловим приміщенням.
Рішенням Долинського районного суду від 19 грудня 2007 року в задоволенні позову
Справа № 22-ц-378/2008р.
відмовлено.
На дане рішення Долинська міська рада подала апеляційну скаргу. Зазначає, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. В судовому засіданні здобуто достатньо доказів щодо непроживання ОСОБА_1 та її дочки в спірній квартирі, однак суд не дав їм правильної юридичної оцінки. В той же час суд вважав доведеним факт непроживання відповідачки в квартирі в зв"язку з виїздом за кордон за умовами роботи, що будь-якими доказами не підтверджено. Аналогічно не заслуговує на увагу посилання представника відповідачки на періодичну відсутність дочки відповідачки по місцю проживання в зв"язку з доглядом за бабусею, оскільки ОСОБА_3 є неповнолітньою і не взмозі такий догляд здійснювати. Посилаючись на зазначені обставини просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
В засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи скарги підтримав з наведених в ній мотивів.
ОСОБА_1 доводів скарги не визнала, посилаючись на обгрунтованість висновків
суду.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову Долинської міської ради суд виходив з того, що позивачем не доведено факту відсутності відповідачки та її неповнолітньої дочки понад встановлені законом строки в спірному житловому приміщенні без поважної причини. При цьому суд виходив з того, що ОСОБА_1 за умовами та характером роботи була відсутня періодично в даній квартирі, а її дочка - в зв"язку із навчанням в Княжолуцькій ЗОШ.
Проте, такі висновки зроблені судом без повного і всебічного з'ясування всіх обставин справи.
Виходячи з положень ст.71 ЖК України та роз'яснень, даних в п.10 постанови №2 Пленуму Верховного суду України від 12 квітня 1985 року „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", право користування житловим приміщенням при тимчасовій відсутності наймача або ч.1енів його сім"ї зберігається протягом шести місяців або інших строків, передбачених цією статтею. В разі відсутності цих осіб понад встановлені строки з поважної причини, зокрема тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи (ч.1ени екіпажів, суден, працівники геологічних, розвідувальних партій, експедицій та інші працівники, діяльність
яких пов"язана з постійним пересуванням), або у зв"язку з навчанням, у тому числі за кордоном, цей строк може бути продовжений судом.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та її неповнолітня дочка ОСОБА_3 проживали в АДРЕСА_1 на підставі ордеру № 89, виданого Долинською міською радою 11 січня 2006 року.
Перевіряючи доводи позивача про непроживання відповідачки та її дочки в спірній квартирі понад шість місяців, суд не врахував, що такі підтверджені достовірними доказами. Зокрема, як видно зі змісту акту від 01 грудня 2006 року, складеного комісією міської ради (а.с. 10) було встановлено факт непроживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в даному житловому приміщенні близько двох років. Ця обставина підтверджується також іншими актами складеними комісійно (а.с. 8,9), довідками ЖРЕП (а.с. 12), Княжолуцької ЗОПІ (а.с. 12), частково поясненнями самої віповідачки, неповнолітньої ОСОБА_2, свідків.
Твердження відповідачки про те, що її відсутність мала місце з поважної причини в зв"язку з роботою за кордоном та, що вона періодично (як і її дочка) проживали в цій квартирі не заслуговує на увагу. При огляді закордонного паспорта ОСОБА_1 апеляційним судом встановлено, що остання виїжджала неодноразово за кордон по туристичній візі, доказів на підтвердження роботи за кордоном, у випадку чого за нею зберігалось би житло на весь період роботи - нею суду не представлено.
Аналогічно не може бути прийнято до уваги посилання відповідачки щодо епізодичного проживання в спірній квартирі, оскільки епізодична поява громадянина в житловому приміщенні, з метою його незаконного утримання, не може розглядатися як повернення, що перериває перебіг шестимісячного строку.
З врахуванням наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що факт непроживання ОСОБА_1 та її неповнолітньої дочки ОСОБА_2 в спірній квартирі понад шість місяців без поважної причини доведений в судовому засіданні належними доказами, а тому з цих підстав рішення суду слід скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову Долинської міської ради.
На підставі ст.ст. 71, 72 ЖК України, керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу Долинської міської ради задовольнити. Рішення Долинського районного суду від 19 грудня 2007 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов Долинської міської ради задовольнити. Визнати ОСОБА_1 та неповнолітню
ОСОБА_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням в АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання ним законної сили.