ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2014 р. Справа № 804/8439/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Неклеса О.М.,
при секретарі судового засідання: Колесник І.О.
за участю:
представника позивача Гауке Т.М.
представника відповідача Волошина А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод промислових матеріалів» до Державної податкової інспекції у Бабушкіському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод промислових матеріалів» (далі - ТОВ «ДЗПМ», позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Бабушкінському районі, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «ДЗПМ» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин із ТОВ «Реммаркбуд», ТОВ «Металургійна компанія СОЮЗ», ТОВ «Кофе-Тайм», ТОВ «Укрспецсервіс», ТОВ «ДМЗ», ТОВ «Проммехлит» за період лютий 2014 року, за результатами якої складено акт № 553/04-62-22-3/38931749 від 28.04.2014 року;
- визнати протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі щодо коригування в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «ДЗПМ» за лютий 2014 року, здійсненого на підставі акту від 28.04.2014 року № 553/04-62-22-3/38931749;
- зобов'язати ДПІ у Бабушкінському районі відновити в електронній автоматизованій системі співставлення зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів податкову звітність з податку на додану вартість ТОВ «ДЗПМ» за лютий 2014 року, подану до ДПІ у Бабушкінському районі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем проведено зустрічну звірку ТОВ «ДЗПМ» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за лютий 2014 року, за результатами якої складено акт № 553/04-62-22-3/38931749 від 28.04.2014 року з висновками про не підтвердження реальності проведених господарських операцій у лютому 2014 року постачальником з контрагентами-покупцями з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунку. Позивач зазначає, що у відповідача були відсутні законні підстави для проведення зустрічної звірки ТОВ «ДЗПМ»; при цьому, співставлення первинних документів підприємства з контрагентами відповідачем під час проведення звірки фактично не здійснювалось, що суперечить меті її проведення, а діючим законодавством оформлення результатів зустрічної звірки у формі акта не передбачено, а отже дії відповідача по проведенню зустрічної звірки ТОВ «ДЗПМ» та складанню акту від 28.04.2014 року є протиправними, оскільки вчинені з порушенням вимог ст. 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Порядку проведення органами ДПС зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232. Позивач не погоджується із висновками, викладеними в акті, оскільки реальність господарських операцій позивача у спірний період з контрагентами підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами. позивач вважає, що висновки відповідача є не доведеними та такими, що не відповідають дійсності. Поряд з цим, позивач зазначає про те, що акт за результатами проведення зустрічної звірки не є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників, а тому вважає, що відповідачем безпідставно здійснено коригування показників податкової звітності позивача з податку на додану вартість у Автоматизованій інформаційній системі «Податковий Блок» та будь-яких інших електронних базах та системах даних. Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представником відповідача 08.07.2014 р. надані письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких представник висловлює незгоду з позицією позивача та зазначає, що доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Представник відповідача зазначив, що керуючись положеннями ст. 73 ПК України, контролюючим органом проведено зустрічну звірку позивача з питань документального підтвердження господарських відносин з контрагентами за лютий 2014 р., за результатами якої складено відповідний акт. Представник відповідача вказував, що за результатами звірки відповідачем складено фактично довідку, назва на титульній сторінці є технічною помилкою.
За результатами проведеної звірки відповідачем не встановлено факту реального здійснення господарських операцій та встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів. Представник відповідача вказував, що зустрічна звірка податковим органом проведена у відповідності до вимог ПК України та наголошував, що ПК України не передбачено повноважень органу державної податкової служби щодо коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі довідки звірки, а тому, посадові особи відповідача тільки вносять до електронних баз інформацію, що зазначена в довідці. Представник позивача також зазначив про те, що відповідно до положень ст. 71 КАС України, позивач повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. У зв'язку з вищевикладеним, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «ДЗПМ» повністю.
Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ДЗПМ» (код ЄДРПОУ 38931749) зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 10.10.2013 року, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська. Згідно інформації з ЄДРПОУ - місцезнаходження зареєстроване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, б.30; податкова адреса та ж сама.
На підставі довідки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 25584/10/04-62-04-039 від 15.11.2013 року, згідно п. 73.5 ст. 73 ПК України, відповідачем 28.04.2014 року проведено зустрічну звірку ТОВ «ДЗПМ» за період лютий 2014 року, за результатами якої складено акт № 553/04-62-22-3/38931749 від 28.04.2014 року про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ДЗПМ» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відноси із ТОВ «Реммаркбуд», ТОВ «Металургійна компанія «СОЮЗ», ТОВ «Кофе-Тайм», ТОВ «Укрспецсервіс», ТОВ «ДМЗ», ТОВ «Проммехлит» (далі- акт звірки).
Зустрічну звірку проведено з відома директора ТОВ «ДЗПМ».
При здійсненні зустрічної звірки відповідачем використані: інформація надана позивачем на запит відповідача від 07.04.2014 року № 8978/10/151-245-02-14, інформація податкової звітності позивача, інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу.
За висновками акту звірки № 553/04-62-22-3/38931749 від 28.04.2014 року встановлено, що зустрічною звіркою ТОВ «ДЗПМ» встановлено фактичну наявність первинних документів по проведеним господарським взаємовідносинам з контрагентами покупцями у лютому 2014 року; зустрічною звіркою ТОВ «ДЗПМ» не підтверджено реальність проведених господарських операцій у лютому 2014 року з постачальником з контрагентами покупцям, з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунку; зустрічною звіркою ТОВ «ДЗПМ» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами-покупцями їх вид, обсяг, якість та розрахунків в частині реалізації послуг, попередньо отриманих від ТОВ «Горизонт-трейдинг» та ТОВ «Альфа-груп» за період лютий 2014 року.
Податкових повідомлень-рішень за наслідками висновків, які викладені в актах про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ДЗПМ» відповідачем винесено не було, проте за наслідками цих зустрічних звірок, в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податковому кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкової звітності з податку на додану вартість позивача за період лютий 2014 р. були вилучені.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій ДПІ у Бабушкінському районі щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «ДЗПМ», за результатами, якої складено акт № 553/04-62-22-3/38931749 від 28.04.2014 року, суд зазначає наступне.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, що порядок проведення зустрічних звірок даних суб'єктів господарювання визначено у пункті 73.5 ст. 73 ПК України та у Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232.
Згідно пункту 73.5 статті 73 ПК України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.
Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
Згідно пункту 1 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.
Пунктом 3 Порядку № 1232 передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем в акті не зазначається інформація щодо запитів ініціаторів зустрічної звірки - податкових органів, в яких знаходяться на обліку контрагенти позивача, отримання яких передує проведенню зустрічної звірки.
Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.
У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку (пункт 6 Порядку).
Згідно пункту 7 Порядку за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Таким чином, за наслідками проведення зустрічної звірки відповідним податковим органом складається довідка про зустрічну звірку.
Порядком № 1232 складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки не передбачено.
Суд критично оцінює твердження представника відповідача щодо допущення технічної помилки у назві на титульному листі акту від 28.04.2014 р. про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ДЗПМ» та твердження про те, що контролюючим органом фактично складено довідку за результатами звірки, оскільки, всупереч положенням ч. 2 ст. 71 КАС України, зазначений факт відповідачем не доведено та не надано суду відповідних доказів.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 з метою впровадження єдиного порядку направлення та обліку запитів на проведення зустрічних звірок, оформлення, накопичення та реалізації їх матеріалів органами державної податкової служби затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.
Згідно пункту 2.2 Методичних рекомендацій, необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби (далі - органи ДПС) за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у тому числі від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у тому числі від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.
З огляду на вказані правові норми вбачається, що проведення звірки - це дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, за результатами здійснення яких складається довідка.
Так, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Виходячи зі змісту наведених правових норм, вбачається, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою є перевірка, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, податкової інформації тощо, яка не передбачена у плані роботи контролюючого органу, та в приміщенні контролюючого органу.
Судом встановлено, що за змістом запиту відповідача від 07.04.2014 року № 8978/10/151-245-02-14 про надання пояснень та їх документального підтвердження, запит було направлено на адресу ТОВ «ДЗПМ» не в рамках проведення зустрічної звірки. Запит складено на підставі 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, зазначено про необхідність надання інформації протягом 10 робочих днів з дня його отримання у зв'язку з виявленням фактів, що свідчать про можливі порушення підприємством податкового законодавства, та попереджено про здійснення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України у разі ненадання платником податків у встановлений строк відповіді на запит.
Із зазначеного вище вбачається, що під час здійснення заходів з метою проведення зустрічної звірки позивача, ДПІ у Бабушкінському районі фактично вчинено дії по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, за результатами якої складено акт № 553/04-62-22-3/38931749 від 28.04.2014 року за період лютий 2014 року про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ДЗПМ» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відноси із ТОВ «Реммаркбуд», ТОВ «Металургійна компанія «СОЮЗ», ТОВ «Кофе-Тайм», ТОВ «Укрспецсервіс», ТОВ «ДМЗ», ТОВ «Проммехлит».
Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Згідно з пунктом 79.2 статті 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що документальна позапланова невиїзна перевірка може проводитись на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; в свою чергу вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки передбачено в пункті 78.1 статті 78 ПК України.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що акт № 553/04-62-22-3/38931749 від 28.04.2014 року про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ДЗПМ» за період лютий 2014 року щодо підтвердження реальності здійснення господарських відноси із ТОВ «Реммаркбуд», ТОВ «Металургійна компанія «СОЮЗ», ТОВ «Кофе-Тайм», ТОВ «Укрспецсервіс», ТОВ «ДМЗ», ТОВ «Проммехлит» за своїм змістом не є актом про результати проведення зустрічної звірки позивача, а фактично є актом про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «ДЗПМ», яка у спосіб, визначений законодавством, не проводилась.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії ДПІ у Бабушкінському районі щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «ДЗПМ» вчинені з порушенням вимог ПК України та Порядку № 1232, а тому є протиправними.
Аналогічна правова позиція щодо порядку проведення зустрічних звірок викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 14 січня 2014 р. по справі № К/800/34146/13 та ухвалі від 21 лютого 2014 року по справі № К/800/35286/13.
Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ у Бабушкінському районі щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «ДЗПМ» за лютий 2014 року в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податковому кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та зобов'язання ДПІ у Бабушкінському районі відновити в електронній автоматизованій системі співставлення зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів податкову звітність з податку на додану вартість ТОВ «ДЗПМ» за лютий 2014 року, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПК України, у разі якщо після постачання товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів (послуг) особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів (послуг), суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У відповідності до положень ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що коригування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів може здійснюватись лише після узгодження податкових зобов'язань шляхом надання платником ПДВ уточненої декларації або шляхом винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення, що здійснюється після відповідного узгодження, також підставою для коригування посадовими особами податкового органу вказаних сум може бути встановлення факту допущення працівником податкового органу помилок при введенні до електронної бази податкової звітності інформації із податкової звітності.
При цьому, акти, складені відповідачем за результатами проведених перевірок, не є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п. 49.8 ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Отже, з наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.
Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в базі АРМ автоматизованого співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком № 5, і повинні їм відповідати.
Як було встановлено судом, за результатами зустрічної звірки позивача ДПІ у Бабушкінсьому районі м. Дніпропетровська зазначено, що звіркою не підтверджено реальність проведених господарських операцій позивача у лютому 2014 року з контрагентами покупцям, з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунку, зустрічною звіркою ТОВ «ДЗПМ» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами-покупцями їх вид, обсяг, якість та розрахунків в частині реалізації послуг, попередньо отриманих від ТОВ «Горизонт-трейдинг» та ТОВ «Альфа-груп» за період лютий 2014 року.
Посилання податкового органу на інформацію, наявну у податковому органі та ненадання платником податків до перевірки первинних документів не доводить обґрунтованість висновків, викладених в акті, складених за результатами зустрічної звірки ТОВ «ДЗПМ», оскільки вони не спростовують дійсність укладених ТОВ «ДЗПМ» з контрагентами правочинів та не можуть вважатись судом безспірним доказом порушення податкового законодавства з боку позивача.
Щодо висновків акту перевірки з приводу порушення контрагентом позивача ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених підприємств при придбані та продажу товарів (послуг), суд зазначає, що єдиним допустимим засобом доказування нереальності правочину, вчиненого між суб'єктами господарювання може бути лише судове рішення, яким встановлена недійсність такого правочину.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.
Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно до п. п. 198. 2, 198. 3 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193. 1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пункт 198.6 ст. 198 ПК України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.
Згідно п. 201.8. ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
ПК України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 р., від 31.01.2011 р.
Виходячи з наведених правових норм, суд дійшов висновку, що використання лише інформації, наявної у податковому органі, без дослідження первинних бухгалтерських документів, на підставі яких платник податку відображає відповідні господарські операції в бухгалтерському та податковому обліку, та, відповідно, формування відповідачем висновків про порушення позивачем податкового законодавства, є необґрунтованими та безпідставними.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, відповідач в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відобразив показники за даними податкового органу на підставі акту № 553/04-62-22-3/38931749 від 28.04.2014 року про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ДЗПМ», а саме: виключив з сум податкового кредиту з податку на додану вартість суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «ДЗПМ» включило до податкової декларації з податку на додану вартість по господарським операціям з контрагентами за період лютий 2014 р.
Така самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення (і, відповідно, узгодження податкових зобов'язань) та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків), не відповідає вимогам чинного законодавства.
Виходячи зі специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.
За таких обставин суд вважає, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно проведено коригування показників, задекларованих позивачем на підставі акту № 553/04-62-22-3/38931749 від 28.04.2014 року, а отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Оскільки відомості в інформаційних базах податкового органу повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формуючи його податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків. Тому, суд також, вважає за необхідне зобов'язати відповідача відновити в інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок» показники податкової звітності ТОВ «ДЗПМ», зазначених останнім в податковій декларації за період лютий 2014 року.
Аналогічна правова позиція щодо спірних правовідносин викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 15.04.2014 р. по справі № К/800/6215/14, від 07.03.2014 р. № К/800/11167/14, від 28.04.2014 р. № К/800/61191/13, від 07.03.2014 р. № К/800/11167/14, від 24.04.2014 р. № К/800/32286/13.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідачем, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено правомірності своїх дій щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «ДЗПМ», коригування показників податкової звітності ТОВ «ДЗПМ» за період лютий 2014 року., в той час як докази, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, є законними, допустимими, обґрунтованими, такими, що відповідають дійсним обставинам справи. Судом не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених відповідачем норм законодавства, яке б позбавляло ТОВ «ДЗПМ» права на формування податкового кредиту. Реальність господарських операцій підтверджено належним чином оформленими первинними документами.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Таким чином, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір, сплачений згідно платіжного доручення від 12.06.2014 року № 330 у сумі 73, 08 грн підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод промислових матеріалів» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відноси із Товариством з обмеженою відповідальністю «Реммаркбуд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Металургійна компанія «СОЮЗ», Товариством з обмеженою відповідальністю «Кофе-Тайм», Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «ДМЗ», Товариством з обмеженою відповідальністю «Проммехлит» за період лютий 2014 року, за результатами, якої складено акт № 553/04-62-22-3/38931749 від 28.04.2014 року.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податковому кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод промислових матеріалів» за лютий 2014 року, здійсненого на підставі акту від 28.04.2014 року № 553/04-62-22-3/38931749.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в електронній автоматизованій системі співставлення зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів податкову звітність з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод промислових матеріалів» за лютий 2014 року, подану до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод промислових матеріалів» судовий збір у розмірі 73, 08 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 14 липня 2014 року.
Суддя О.М. Неклеса