АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 593/217/14-кГоловуючий у 1-й інстанції Данилів О.М.
Провадження № 11-кп/789/196/14 Доповідач - Лекан І.Є.
Категорія - ч.3 ст.185 КК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 серпня 2014 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючої - Лекан І.Є.
суддів - Тиха І. М., Комендат Р. Т.,
при секретарі Дмитрів О.М.
за участю прокурора Хрипливого Є.В.
потерпілих ОСОБА_1
ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Тернополі кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Тернопільської області Антюка І.П. на вирок Бережанського районного суду Тернопільської області від 28 травня 2014 року.
Даним вироком,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, не одружений, не працюючий, раніше судимий:
- 27 вересня 2001 року Шевченківським районним судом м. Львова за ч. 1 ст. 229-6 КК України (в редакції 1960 року) на 1 (один) рік позбавлення волі;
- 15 жовтня 2002 року Шевченківським районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі, 05 вересня 2003 року звільнений від відбування покарання відповідно до Закону України "Про амністію";
- 30 грудня 2004 року Шевченківським районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ст. 395, 70 КК України на 4 (чотири) роки 1 (один) місяців позбавлення волі, 25 квітня 2007 року Крижопільським районним судом Вінницької області звільнений від покарання умовно-достроково з невідбутим терміном покарання 6 місяців і 17 днів;
- 15 червня 2011 року Жовківським районним судом Львівської області за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі, 31 липня 2012 року звільнений по відбуттю покарання,
- 20 лютого 2014 року Острозьким районним судом Рівненської області за ч.3 ст. 185 КК України на 3 (три) роки 2 (два) місяці позбавлення волі, -
засуджений за ч.3 ст. 185 КК України на 3 (три) роки 3 (три) місяці позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань частково приєднано невідбуте покарання за вироком Острозького районного суду Рівненської області від 20 лютого 2014 року і остаточно до відбуття обвинуваченому ОСОБА_3 визначено покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ч.5 ст.72 КК України строк відбуття покарання судом постановлено рахувати з 18 грудня 2013 року.
Судом задоволено цивільні позови потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_3 процесуальні витрати та вирішено питання речових доказів.
Згідно вироку суду, ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що 23 вересня 2013 року перебуваючи за місцем свого проживання в м. Львові, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна із квартир житлових будинків в м. Бережанах Тернопільської області. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 24 вересня 2013 року близько 10 год. маршрутним автобусом приїхав з м.Львова в м.Бережани, і підійшовши до випадково вибраного ним багатоквартирного будинку АДРЕСА_2, зайшов в перший під'їзд будинку і піднявся на третій поверх. Там, вибравши квартиру АДРЕСА_2, яка належить потерпілому ОСОБА_1, і переконавшись, що в квартирі нікого немає, за допомогою викрутки та розвідного ключа, зламав серцевину врізного замка вхідних дверей, проник в цю квартиру, і таємно викрав з неї ноутбук марки "Asus 15,6' X55U-SX015D", серійний номер C5NOBCL22445217, вартістю 3000 гривень; жіночий золотий ланцюжок вагою 4 грами, вартістю 1760 гривень; жіночу золоту каблучку 585 проби вагою 1,5 грами, вартістю 660 гривень; три золоті коронки загальною вагою 4 грами, на суму 1200 гривень; чоловічий золотий ланцюжок вагою 4 грами, вартістю 1760 гривень та набір викруток виробництва Данії, вартістю 420 гривень. З викраденим обвинувачений з місця вчинення кримінального правопорушення скрився, чим спричинив потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 8800 гривень.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 04 жовтня 2013 року о 10 годині, маршрутним автобусом приїхав з м.Львова в м. Бережани Тернопільської області, близько 11 години 30 хвилин підійшов до випадково вибраного ним багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 та зайшовши в один із під'їздів вказаного будинку, піднявся на четвертий поверх, і зупинився біля дверей квартири АДРЕСА_3. Перевіряючи наявність в квартирі господарів, подзвонив в дверний дзвінок, поскільки дверей йому ніхто не відчинив, він зрозумів, що в квартирі нікого немає, тоді за допомогою викрутки та розвідного ключа, які мав зі собою, зламав серцевину врізного замка вхідних дверей, проник в житло потерпілої ОСОБА_2, і звідти таємно викрав: золотий кований ланцюжок вагою 1,78 грама, вартістю 783 гривні; золотий хрестик вагою 0,78 грама, вартістю 343 гривні; золотий медальйончик із зображенням "Божої матері" квадратної форми вагою 1,66 грама, вартістю 730 гривень; золоту жіночу каблучку із 4-ма камінцями білого кольору вагою 2 грами, вартістю 880 гривень та золоту жіночу каблучку вагою 1,69 грама, вартістю 743 гривні. З викраденим ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення скрився. Своїми діями спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 3479 гривень.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, ухвалити новий вирок та призначити ОСОБА_3 за ч.3 ст. 185 КК України покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України до призначеного покарання за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань частково приєднати невідбуте покарання за вироком Острозького районного суду Рівненської області від 20 лютого 2014 року і остаточно призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі. Обґрунтовує свої вимоги тим, що суд першої інстанції при призначенні покарання залишив поза увагою те, що обвинувачений раніше судимий за вчинення умисних тяжких злочинів і відбував покарання у місцях позбавлення волі, стійкий та систематичний характер його протиправної поведінки та підвищену суспільну небезпечність, завдана шкода потерпілим не відшкодована.
Заслухавши суддю-доповідача, в судових дебатах прокурора, який підтримав апеляцію і просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати і призначити обвинуваченому остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі, в судових дебатах потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які бажають, щоб їм відшкодували шкоду, при призначенні покарання поклались на думку суду, в судових дебатах та останньому слові обвинуваченого ОСОБА_3, який, визнавши вину, щиро розкаявся, вказує, що бажає відшкодувати потерпілим шкоду, проте, оскільки він зараз в місцях позбавлення волі не має можливості цього зробити, просить вирок залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, за який його засуджено та кваліфікація його дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних доказів, є обґрунтованими та в апеляції не оспорюються.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про особу обвинуваченого та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, прийшов до правильного висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі.
При цьому суд взяв до уваги, що обвинувачений вчинив злочини, які законом віднесено до категорії тяжких, спричинену шкоду не відшкодував, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.
Разом з тим, суд, враховуючи пом'якшуючі вину обставини, зокрема, що ОСОБА_3 повністю визнав вину, щиро розкаявся, активно сприяв органам розслідування у розкритті злочину та встановленні істини, врахував також прохання потерпілих, які, при призначенні покарання поклались на думку суду та взявши до уваги, що вказані злочини обвинуваченим вчинено до постановлення попереднього вироку, призначив йому покарання у розмірі наближеному до мінімального, передбаченого санкцією ч.3 ст.185 КК України і застосував правила сукупності злочинів.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Колегія суддів визнає, що обрані ОСОБА_3 вид та міра покарання є справедливими, необхідними і достатніми для його виправлення, повністю відповідають ст. 65 КК України, тому підстав для призначення більш суворого покарання, як про це просить прокурор, не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
Апеляційну скаргу заступника прокурора Тернопільської області Антюка І.П. залишити без задоволення, а вирок Бережанського районного суду Тернопільської області від 28 травня 2014 року щодо ОСОБА_3 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців.
Судді - три підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.Є. Лекан