ЄУН 267/2839/14-ц
Справа №2/267/1532/14
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2014 року Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:
головуючого судді Колієва С.А.
при секретарі Забавській Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
В С Т А Н О В И В:
26 травня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області з позовною заявою, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1000 гривень щомісячно з урахуванням індексу інфляції, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який 02 вересня 2008 року був розірваний. Від вказаного шлюбу вони мають спільну дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу між нею та відповідачем була досягнута усна домовленість відповідно до якої останній надавав допомогу на утримання доньки в сумі 1000 гривень. Разом з чим з грудня 2013 року відповідач перестав сплачувати аліменти та надавати будь-яку допомогу на утримання доньки. Самостійно утримувати доньку вона не може оскільки є інвалідом 1 групи у зв'язку з захворюванням ніг (пересувається на інвалідній колясці), її дохід складається лише з соціальної допомоги по інвалідності. На утримання доньки необхідні значні кошти які пов'язані з придбання для неї одежі, взуття, харчування, а також певні витрати пов'язані з її навчання у школі. Таку матеріальну допомогу вона не може надавати, оскільки отримувана нею соціальна допомога є незначною та вона витрачає її лише для придбання необхідних ліків на себе. Відповідач є працездатним, не одружений, утриманців не має та може і зобов'язаний надавати таку матеріальну допомогу. За таких обставин, оскільки місце роботи та дохід відповідача не відомий просила стягнути з останнього на її користь на утримання дитини аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 гривень щомісячно.
В судовому засідання позивач ОСОБА_1 позов підтримала просила його задовольнити. Пояснила, що у 2003 році вона уклала шлюб з відповідачем та у 2004 році в них народилася спільна дитини - донька ОСОБА_3. У 2008 році шлюб з відповідачем був розірваний та вони стали проживати окремо. Донька проживає разом з нею та вона повністю нею опікується. При розлученні між нею та відповідачем була досягнута домовленість за якою останній зобов'язався сплачувати їй аліменти на утримання доньки у сумі 1000 гривень. До листопада 2013 року відповідач сплачував їй аліменти на утримання доньки в сумі 1000 гривень, а потім взагалі перестав надавати будь-яку матеріальну допомогу на її утримання. Вона є інвалідом 1 групи, за станом здоров'я не може самостійно пересуватися та періодично повинна проходити курси лікування. Її дохід складається лише з соціальної допомоги по інвалідності, значну частину якого вона вимушена витрачати на придбання ліків для себе. Відповідач працездатний, утриманців не має, аліментів на інших осіб не сплачує. Також вказала, що відповідач працює, однак офіційно чи ні вона не знає тому просила визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 гривень.
У наступні судові засідання позивач не з'явилася, надала заяву в якій просила продовжити розгляд за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності надав письмові заперечення проти позову. В свої запереченнях позов не визнав та зазначив, що дійсно перебував у шлюбі з позивачкою та є батьком їх доньки - ОСОБА_3. З часу народження дитини та по теперішній час він належним чином виконує свої батьківські обов'язки стосовно неї, в тому числі надає необхідну матеріальну допомогу. У 2006 році в зв'язку з тим, що між ним та позивачкою стали виникати конфлікти та сварки, він вимушений був переселитися та розірвати шлюб. Разом з цим, свої обов'язки стосовно утримання доньки він виконував, щомісячно надавав доньці кошти у достатньому для неї розмірі. Зазначив, що позивачка проживає з іншим чоловіком, який може надавати їй матеріальну допомогу. Також просив врахувати, що він сплачував обумовлену суму аліментів, проте у зв'язку з скрутним становищем яке склалося у країні, нестабільною економічною ситуацією, труднощами на ринку праці, наразі він не має постійної роботи та стабільного доходу у зв'язку з чим з травня 2014 року він перестав сплачувати ці суми. Проте за необхідності та у мірі своїх можливостей він надавав гроші, зокрема на придбання літнього одягу для доньки та коштів для оздоровчого табору. За таких обставин, просив задовольнити частково заявлений позов та визначити розмір аліментів на утримання доньки у розмірі 385,80 гривень, що становить 30 % від встановленого у державі прожиткового мінімуму на утримання неповнолітньої дитини віком від 6 до 18 років.
Вислухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
З матеріалів справи встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, кий був розірваний 02 вересня 2008 року, що підтверджено свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_3, яке видане Гірницьким відділом РАЦС Макіївського міського управління юстиції Донецької області від 02.09.2008 року.
Від шлюбу сторони мають спільну дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про народження дитини серія НОМЕР_4, виданого відділом РАЦС Гірницького районного управління юстиції м. Макіївки, в якому батьками записані: ОСОБА_2 (батько) та ОСОБА_1 (мати).
Згідно довідки наданої АВЖБ «Грант-2008» встановлено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 та за вказаною адресою проживає її донька - ОСОБА_3
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно приписів частин 1-3 ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Як встановлено з матеріалів справи сторони є батьками неповнолітньої ОСОБА_3, дитини проживає разом з матір'ю, отже вимоги позивачки з приводу стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання доньки є обґрунтованими.
При визначенні способу та розміру аліментів які необхідно стягувати з відповідача суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Згідно частини 1 та 2 ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно представленої довідки про середню заробітну плату ТОВ «Будівельна компанія «Південний СХІД БУД» середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 становить нуль гривень, при цьому міститься припис проте що за період з січня по липень 2014 рік заробітна плата не нараховувалася у з в'язку з відсутністю господарської діяльності.
Таким чином з урахуванням встановлених обставин слід визнати, що відповідач має нерегулярний дохід у зв'язку з чим розмір аліментів слід визнати у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст.8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.99 р. № 966-XIV).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 р. № 719-VII розмір прожиткового мінімуму на дитину віком від 6 до 18 років встановлений у сумі 1286 гривень.
З матеріалів справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є працездатним, інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків яких відповідно до законодавства повинен утримувати не має.
Позивач, яка є матір'ю дитини і за законом також зобов'язана утримувати дитину, є інвалідом першої групи у зв'язку з чим перебуває на пенсійному обліку. Розмір отримуваної нею пенсіє становить 1249 гривень. При цьому згідно представленої виписки з амбулаторної картки позивача, виданої КМУ ЦПМСД №2 м. Макіївки Донецької області, остання перебуває під наглядом з 2001 року, є інвалідом 1 групи; хвора самостійно не може пересуватися, потребує постійного прийому медикаментів та проведення стаціонарів на дому; отримувала певні ліки. Факт несення витрат позивачем на придбання ліків підтверджений наданими копіями чеків.
Виходячи з встановлених обставин, з урахуванням встановленого у державі прожиткового мінімуму на дитину, та враховуючи, що відповідач є працездатним, інших осіб на утриманні не має, можливостей матері дитини, яка є інвалідом 1-й групи, за станом здоров'я потребує постійних витрат на лікування, суд вважає можливим визначити розмір аліментів які повинен сплачувати відповідач на утримання доньки у сумі 1000 гривень.
При цьому суд зазначає, що дійсно згідно представленої довідки про дохід відповідач з січня 2014 року не отримує заробітну плату, проте з цієї ж довідки встановлено, що останній є керівником вказаного товариства проте не відпрацював на ньому жодної години за вказаний період. За таких обставин та зважаючи на те, що останній заходів до іншого працевлаштування не приймає, слід вважати, що останній має достатній дохід аби утримувати себе та сплачувати аліменти визначеному розмірі.
У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 243,60 гривень.
На підставі ст.ст. 180-183, 191 СК України та керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215, 367 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, і.н.н НОМЕР_1 щомісячно на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, і.н.н НОМЕР_2, аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у сумі 1000 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 243,60 (двісті сорок три гривні шістдесят копійок) гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які приймали участь у розгляді справи але не були присутніми при його проголошення в той же строк з моменту отримання його копії.
Суддя: