Справа № 22- ц- 704/08 р.
Головуючий 1 -ї ін ст. - Губська Я.В.
Категорія - договірні
Доповідач - Крилова Т.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.03.08 р. Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Крилової Т.Г.
Суддів - Маміної О.В. - ЦвірюкаВ.О.
При секретарі - Шевченко О.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування жилого приміщення та довіреності, -
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2004 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування жилого приміщення та довіреності.
Позивачка посилалася на те, що їй на праві власності належало 29/100 частин комунальної квартири АДРЕСА_1. 13.09.01 року вона з ОСОБА_1 , якому на праві власності належало 29/100 частин комунальної квартири АДРЕСА_2, уклали договір міни зазначених жилих приміщень. Від її імені за дорученням діяла ОСОБА_5
28.01.04 року їй стало відомо, що належні їй за договором міни 29/100 частин комунальної квартири АДРЕСА_2, ОСОБА_5 , яка діяла від її імені, подарувала ОСОБА_1 , а останній прийняв їх у дар. Зазначений договір дарування є недійсним, т.я. вона не давала згоди на укладання такого договору. Крім того, власником жилого приміщення вона стала 13.09.01 року, тому 12.09.01 року вона ще не могла розпоряджатися цим приміщенням, оскільки воно їй ще не належало. Просила визнати недійсним доручення, яке видане 12.09.01 року ОСОБА_5 від імені ОСОБА_4 щодо відчуження 29/100 частин квартири АДРЕСА_2, а також визнати недійсним договір дарування вказаного жилого приміщення ОСОБА_1 від 14.09.01 року на підставі вимог ст. 56 ЦК України.
У судовому засіданні позивачка та її представники позов підтримали у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що між ним і позивачкою у 2000 році вже укладався договір дарування квартири по АДРЕСА_1, але у 2001 році цей договір вони розірвали і
домовилися про обмін квартирами. При цьому, від імені ОСОБА_4 за довіреністю діяла ОСОБА_5 Після обміну квартир, квартира по вул. Сумській передана йому у власність за договором дарування. Вважає, що порушень чинного законодавства при укладанні договору та оформленні довіреності не було.
Відповідачка ОСОБА_5 проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що порушень законодавства при укладанні договору дарування та оформленні довіреності не було.
Відповідач ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_4 при оформленні довіреностей повністю усвідомлювала значення своїх дій і саме таке було її волевиявлення. Порушень законодавства при їх оформленні, а також посвідченні договору дарування не було.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано недійсним договір дарування 29/100 частин комунальної квартири АДРЕСА_2, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , яка діяла від імені ОСОБА_4 за дорученням від 12.09.01 року, посвідченого 14.09.01 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 В задоволенні позовних вимог у іншій частині - відмовлено. Постановлено окрему ухвалу на адресу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апелянт посилається на те, що рішення суду постановлено з порушенням закону, оскільки не прийнято до уваги їхні доводи і пояснення по справі. Крім того, судом незаконно винесена на адресу ОСОБА_2 окрема ухвала, т.я. тільки 20.12.07 року між нею та ОСОБА_1 була підписана угода щодо надання відповідачу юридичної допомоги по даній справі. Тому, вона змушена була надати заяву до суду про видачу їй справи для ознайомлення та просила перенести слухання справи на інший час.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду в частині визнання недійсним договору дарування - скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Посилається на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги його доводи і пояснення по справі.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, судова колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, а рішення суду скасуванню, у зв'язку із невідповідністю висновків суду обставинам справи та ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 слід відмовити, з таких підстав.
Так, з позовної заяви ОСОБА_4 вбачається, що вона просить визнати договір дарування та довіреність недійсними у зв'язку із тим, що вона не мала наміру укладати договір дарування з ОСОБА_1 , оскільки він є для неї сторонньою особою. Крім того вона не могла укласти з ним договір дарування, тобто, невигідну для себе угоду. Власницею житла вона стала 13.09.01 року, тому 12.09.01 року вона не могла дати доручення розпоряджатися тим майном, якого в неї ще не було.
Як видно з матеріалів справи 14.11.2000 року вже укладався між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 договір дарування, відповідно до якого ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_1 прийняв у дар 29/100 частин комунальної квартири 6, з відповідною частиною місць спільного користування, будинку АДРЕСА_1 /т. 1, а.с. 86 /. За ініціативою ОСОБА_1 даний договір сторони розірвали, про що позивачка не заперечує та свідчить угода про розірвання договору від 12.09.01 року / т.1, а.с. 87 /. В цей же день, 12.09.01 року ОСОБА_4 надає два доручення ОСОБА_5 Одним дорученням ОСОБА_4 уповноважує ОСОБА_5 обміняти належні їй 29/100 частин комунальної квартири 6, з відповідною частиною місць спільного
користування, будинку АДРЕСА_1 на частину квартири АДРЕСА_2 /т.1, а.с. 88 /. Другим дорученням ОСОБА_4 уповноважує ОСОБА_5 продати, подарувати, обміняти, здати в оренду особі на її розсуд, належну їй частину квартири АДРЕСА_2 / т. 1, а.с. 22 /. Відповідно з цими дорученнями і було укладено 13.09.01 року між ОСОБА_5 , яка діяла від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_1 договір міни належних їм жилих приміщень /т.1, а.с. 20 /, а 14.09.01 року - договір дарування, відповідно до якого ОСОБА_5 , яка діяла від імені ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_1 прийняв у дар 29/100 частин комунальної квартири 12, з відповідною частиною місць спільного користування, будинку АДРЕСА_3 / т. 1, а.с. 17 /.
Викладене свідчить про те, що ОСОБА_4 не перший раз дарує ОСОБА_1 свою частину житла у комунальній квартирі. Крім того, ОСОБА_4 просила припинити судовий розгляд даної справи у зв'язку із відмовою від позову / а.с. 114 - 115, т. 1 /.
При таких обставинах вважати, що вона помилялася щодо відчуження цього майна немає підстав.
Відповідно до вимог ст. 65 ЦК України / в редакції 1963 року /, доручення на укладення угод, які вимагають нотаріальної форми, повинні бути нотаріально посвідчені.
Статтею 69 ЦК України / в редакції 1963 року / передбачаються наслідки припинення доручення.
В даному випадку, доручення від імені ОСОБА_4 посвідчено нотаріально та припинено не було.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 задоволенню не підлягають.
З матеріалів справи вбачається, що адвокат ОСОБА_2 тільки 20.12.07 року уклала з ОСОБА_1 угоду щодо надання останньому юридичної допомоги по даній справі / а.с. 160 - 162, т. 2 /. При таких обставинах, адвокат правомірно заявила у судовому засіданні, яке відбувалося 20.12.07 року, клопотання про надання їй часу для ознайомлення з матеріалами справи і «Правил адвокатської етики» порушено не було.
За таких обставин окрема ухвала відносно адвоката ОСОБА_2 підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 303, 304, ч.1 п. 2 ст. 307, ч. 1 п. 3 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Рішення та окрему ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 20.12.07 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування жилого приміщення та довіреності - відмовити.
Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.