23.07.2014 238/1681/14-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2014 року Новоазовский районний суд Донецької області в складі:

судді Безрук Т.В.

при секретарі Ясиненко Л.В.

за участю прокурора Платунова А.С.,

представника Новоазовского відділу КВІ Полякова А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоазовську подання начальника Новоазовского міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Самсонове Новоазовського району Донецької області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, зареєстрованого: АДРЕСА_1, засудженого 14.05.2010 року Новоазовським районним судом за ст.164 ч.1 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі,

про направлення до місця відбування покарання,

В С Т А Н О В И В:

14 липня 2014 року Новоазовський МВ КВІ УДПтС україни в Донецькій області звернувся до суду із зазначеним клопотанням, зазначивши наступне.

Вироком Новоазовського районного суду Донецької області від 14.05.2010 року ОСОБА_2 засуджений за ст.164 ч.1 КК України до 1 (одного) року обмеження волі.

02.06.2010 року Новоазовським МВ КВІ був отриманий вирок Новоазовського районного суду Донецької області відносно ОСОБА_2 для виконання.

В той же день засудженому було направлено виклик до інспекції на 11.06.2010 року.

Але за викликом ОСОБА_2 до інспекції не прибув, після чого на ім'я начальника Новоазовського РВ було направлено подання про затримку засудженого та доставку останнього до Новоазовського КВІ.

05 липня 2010 року Новоазовською КВІ були отримані матеріали з Новоазовського РВ щодо неможливості затримання ОСОБА_2 та пояснення односельчан засудженого, з яких вбачається, що останній на початку місяця виїхав до м. Маріуполя та більш вони його не бачили.

Тобто засуджений ОСОБА_2 з метою ухилення від відбування покарання за вироком Новоазовського районного суду Донецької області від 14 травня 2010 року зникнув з постійного місця мешкання.

З метою встановлення місця проживання ОСОБА_2 кримінально-виконавчою інспекцією були проведені розшукові дії. Проте, згідно наданих відомостей на запити КВІ встановити місце проживання засудженого ОСОБА_2 не представилося можливим.

Аналогічна робота проводилась впродовж 2010-2014 рр.

Останні заходи щодо встановлення можливого місця проживання засудженого ОСОБА_2 з боку КВІ проводились у травні-червні 2014 року, але в ході проведеної перевірки встановити місце проживання засудженого не представилося можливим.

Так, ОСОБА_2, будучи засудженим 14.05.2014 року вироком Новоазовського районного суду Донецької області за ст.164 КК України до покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 рік, з метою ухилення від відбування покарання зник зі свого постійного місця проживання. Аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, не сплачує. Тобто засуджений умисно ухиляється від відбування покарання за вироком суду, зобов'язань по сплаті аліментів на утримання доньки не виконує.

На підставі зазначеного, враховуючи, що ОСОБА_2 злісно ухиляється від відбування покарання у вигляді обмеження волі, а саме - з метою ухилення від отримання припису для виїзду до місця відбування покарання зник зі свого постійного місця проживання, начальник Новоазовського МВ КВІ просить направити засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.

В судовому засіданні представник Новоазовского відділу КВІ підтримав зазначене клопотання та просив направити засудженого до місця відбування покарання, призначеному останньому вироком Новоазовського районного суду від 14.05.2014 року.

Суд, вислухавши у судовому засіданні представника Новоазовского відділу КВІ, прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання, дослідивши матеріали справи, вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що вироком Новоазовського районного суду Донецької області від 14.05.2010 року ОСОБА_2 засуджений за ст.164 ч.1 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі.

Однак, як вбачається з матеріалів особової справи №6/2010р. засуджений ОСОБА_2 за викликом інспектора Новоазовського МВ КВІ не прибув до інспекції без поважних на те причин.

Після проведення ряду розшукових дій кримінально-виконавчою інспекцією встановити місце перебування чи проживання засудженого ОСОБА_2 не представилось можливим. А отже, засудженому у встановленому законом порядку не було вручено припис про виїзд до місця відбування покарання.

Відповідно до ч.4 ст. 57 Кримінально-виконавчого кодексу України, засуджений, який ухиляється від одержання припису про виїзд або не виїхав у встановлений строк до місця відбування покарання, за поданням кримінально-виконавчої інспекції затримується органом внутрішніх справ для встановлення причин порушення порядку слідування до місця відбування покарання. У разі невиїзду без поважних причин суд за поданням КВІ направляє засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.

Враховуючи, що судом не встановлено, що засуджений ОСОБА_2 без поважних причин не виїхав до місця відбування покарання у вигляді громадських робіт, тобто злісно ухилився від відбування покарання, призначеного йому вироком суду, оскільки засудженим до теперішнього часу не було отримано припису для виїзду до місця відбування покарання, суд вважає, що відсутні підстави для направлення засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі, та відмовляє Новоазовскому міжрайонному відділу кримінально-виконавчої інспекції у задоволенні клопотання відносно ОСОБА_2 про направлення до місця відбування покарання .

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 57 Кримінально-виконавчого кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання начальника Новоазовського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції відносно ОСОБА_2 про направлення до місця відбування покарання - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Донецької області через Новоазовський районний суд Донецької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Суддя -