Справа №583/4317/13-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Ярошенко Т. О.

Номер провадження 11-кп/788/269/14 Суддя-доповідач - Гончаров М. В.

Категорія - Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2014 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Гончарова М. В.,

суддів - Литовченко Н. О., Яременка Г. М.,

з участю секретаря судового засідання - Спориш М.В.,

прокурора - Кишки Ю.А.

захисників - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

обвинувачених - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

представника цивільного позивача - ОСОБА_7,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_5, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 березня 2014 року, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець м. Мена

Чернігівської області

мешканець АДРЕСА_1

раніше не судимий

засуджений:

- за ст. 199 ч. 2 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в доход держави в розмірі 510 000 грн.;

- за ст. 229 ч. 3 КК України до штрафу в доход держави в розмірі 3 877 500 грн. без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю з конфіскацією і знищенням відповідної продукції, знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення;

- за ст. 204 ч. 1 КК України до штрафу в доход держави в розмірі 17 000 грн. з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення;

- за ст. 204 ч. 2 КК України до штрафу в доход держави в розмірі 3 877 500 грн. з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення;

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначено остаточне покарання у виді штрафу в доход держави в розмірі 3 877 600 грн. з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення, з конфіскацією і знищенням відповідної продукції, знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

уродженець та мешканець

АДРЕСА_2

раніше не судимий

засуджений за ст. 204 ч. 2 КК України до штрафу в доход держави в розмірі 3 877 500 грн. з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення.

ОСОБА_6 виправданий за ст.ст. 199 ч. 2, 229 ч. 3, 204 ч. 1 КК України за недоведеністю вчинення вказаних кримінальних правопорушень.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6:

- в солідарному порядку на користь ПАТ «АТ «Тютюнова компанія «ВАТ «Прилуки» матеріальну шкоду в сумі 3 877 500 грн.;

- в дохід держави судових витрат по 8 801,68 грн. з кожного.

ВСТАНОВИЛА:

У відповідності з вироком суду ОСОБА_5 та ОСОБА_6 засуджені за незаконне виготовлення тютюнових виробів шляхом відкриття підпільного цеху, що забезпечує масове виробництво таких товарів. ОСОБА_5 також засуджений, а ОСОБА_6 виправданий за незаконне придбання та зберігання з метою збуту підакцизних товарів та зберігання з метою збуту тютюнових виробів; придбання, зберігання з метою використання при продажу товарів підроблених марок акцизного збору за попередньою змовою групою осіб, а також за незаконне використання знака для товарів і послуг за попередньою змовою групою осіб, чим завдано право володарям матеріальної шкоди в особливо великому розмірі. Ці злочини ними були вчинені за наступних обставин.

В лютому 2012 року ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та невстановленими особами на території колишнього консервного заводу ім. Петровського по АДРЕСА_3 відкрили підпільний цех з виготовлення тютюнових виробів з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво, використовуючи при цьому знаки для товарів виробника "VICEROY", ліцензійним користувачем торгової марки якого є ПАТ АТ Тютюнова компанія «ВАТ Прилуки», з використанням при продажу товарів підроблених марок акцизного податку на тютюнові вироби, які ними були придбані у невстановлених осіб. Також на даній території було облаштовано складські приміщення для тимчасового незаконного зберігання з метою збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів та матеріалів для їх виробництва.

18.05.2013 року в ході обшуку у вказаному підпільному цеху та складських приміщеннях, які ОСОБА_5, ОСОБА_6 та невстановленими особами облаштовано обладнанням, що забезпечує масове виробництво тютюнових виробів, зокрема марки "VICEROY", було виявлено та вилучено таке обладнання, а саме компресор «АВАС», 4 електродвигуни, сигаретну машину «MARK-8» та упаковочне устаткування «HLP-150», які ОСОБА_5, ОСОБА_6 та невстановлені особи використовували для незаконного виготовлення тютюнових виробів, які відповідно до ст. 215.1 Податкового кодексу України є підакцизним товаром і виготовивши на ньому 258 500 пачок сигарет які відносяться до контрафактних зразків продукції і на яких були незаконно використані знаки для товарів і послуг "VICEROY", ліцензійним користувачем якої є ПАТ АТ Тютюнова компанія «ВАТ Прилуки» завдали цій компанії шкоду в розмірі 3 877 500 грн., що є особливо великим розміром.

Крім цього, в цьому ж підпільному цеху 18.05.2013 року було виявлено та вилучено 55 388 підроблених марок акцизного збору і 258 500 пачок сигарет з підробленими марками акцизного збору на тютюнові вироби, які згідно висновків судових технічних експертиз документів № 6/219 від 19.05.2013 року та № 6/278 від 04.07.2013 року не відповідають аналогічним маркам акцизного податку на тютюнові вироби, які знаходяться в офіційному обігу і які ОСОБА_5 та невстановлені особи придбали у невстановлених осіб та зберігали з метою їх використання при продажу товарів.

Крім цього, 18.05.2013 року в ході обшуку, проведеного за місцем проживання ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_1 вилучено одну пачку сигарет "VICEROY" з маркою акцизного збору на тютюнові вироби, яка згідно висновку судової технічної експертизи № 6/298 від 08.07.2013 року виготовлена не поліграфічним підприємством «ДЕРЖЗНАК ПК «України», що здійснює виготовлення марок акцизного податку на тютюнові вироби, яку ОСОБА_5 та невстановлені особи придбали з метою її використання при продажу товарів.

На вказаних 258 500 пачках сигарет, що були вилучені в підпільному цеху, які згідно висновку експертизи об'єктів інтелектуальної власності № 1793 від 29.05.2013 року відносяться до контрафактних зразків продукції і не являються оригінальним товаром також були незаконно використані знаки для товарів і послуг "VICEROY", ліцензійним користувачем якої є ПАТ АТ Тютюнова компанія «ВАТ Прилуки», чим ОСОБА_5 та невстановленими особами було завдано шкоду ПАТ АТ Тютюнова компанія «ВАТ Прилуки» в розмірі 3 877 500 грн., що є особливо великим розміром і підтверджується висновком експертизи об'єктів інтелектуальної власності № 919 від 27.09.2013 року.

В цьому ж підпільному цеху було виявлено та вилучено 145 блоків сигарет без маркування та 152 ящика з речовиною рослинного походження, яка згідно висновку судової біологічної експертизи № 5817/13-34 від 08.10.2013 року являє собою частки рослин виду Тютюн справжній та які ОСОБА_5 та невстановлені особи придбали у невстановлених осіб з метою збуту та зберігали з цією метою. Відповідно до ст. 215.1 Податкового кодексу України тютюнові вироби та тютюн є підакцизним товаром.

У поданих апеляційних скаргах:

- захисник ОСОБА_3 вказує на те, що доказів вини ОСОБА_6, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 204 ч. 2 КК України немає, зазначає, що ОСОБА_6 тільки долучався до виготовлення цигарок епізодично по технічним питанням, та не міг розпоряджатися прибутком, а той факт, що він ремонтував обладнання не може бути доказом його причетності до виготовлення цигарок. Також вказує на те, що відсутні докази про те, що вилучені цигарки зроблені саме на вказаному обладнанні, тому просить скасувати вирок суду в частині засудження ОСОБА_6 за ст. 204 ч. 2 КК України.

- захисник ОСОБА_4 просить вирок щодо ОСОБА_5 за ст.ст. 199 ч. 2, 229 ч. 3 КК України скасувати, а провадження закрити за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення, а також скасувати вирок в частині цивільного позову, залишивши його без розгляду, та змінити вирок в частині засудження ОСОБА_5 за ст.ст. 204 ч. 2, 204 ч. 1 КК України в частині призначеного покарання у виді штрафу, визначивши його в сумі 51 000 грн.. При цьому захисник зазначає, що вилучені сигарети з марками акцизного збору не свідчать про наявність в діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ст. 199 ч. 2, 229 ч. 3 КК України, оскільки вказані складські приміщення не перебували у власності чи в користуванні ОСОБА_5. Вилучена у нього пачка сигарет зберігалась не з метою пропонування для продажу. Також вказує, що не встановлено у ОСОБА_5 наміру продажу вилучених пачок сигарет. Крім того зазначає, що відповідно до ст. 69-1 КК України суд не мав права призначити ОСОБА_5 покарання більше за 2/3 максимального розміру найбільш суворого покарання, тобто 113 333,33 грн, а ПАТ АТ Тютюнова компанія «ВАТ Прилуки» не було завдано матеріальної шкоди, оскільки сигарети не були реалізовані.

- обвинувачений ОСОБА_5 вказує, на суворість призначеного йому покарання, вважає, що суд не врахував те, що він позитивно характеризується, має на утриманні 2х неповнолітніх дітей, повністю визнав свою провину у скоєному, щиро розкаявся, а тому суд, врахувавши ці обставини міг застосувати до нього ст. 69 КК України та визначити штраф в сумі 51 000 грн.. Крім того зазначає про те, що вилучені під час обшуку сигарети не завдали збитків у виді упущеної вигоди, не витіснили з ринку оригінальні товари, а тому просить відмовити у задоволенні цивільного позову ПАТ АТ Тютюнова компанія «ВАТ Прилуки», а також скасувати арешт його майна.

- прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_8 вказує на безпідставність виправдання ОСОБА_6 за ст.ст. 199 ч. 2, 229 ч. 3, 204 ч. 1 КК України. Вважає, що доказів його винності у вчиненні цих злочинів достатньо. Також, зазначає про те, що ОСОБА_5 призначено м'яке покарання, а також суд безпідставно не застосував конфіскацію майна до ОСОБА_5, та ОСОБА_6, тому просить вирок щодо них скасувати та постановити новий, яким засудити ОСОБА_5 за ст. 199 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, за ст. 204 ч. 1 до штрафу у розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 грн. та з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення, за ст. 204 ч. 2 КК України до штрафу в розмірі 4 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 68 000 грн. та з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення, за ст. 229 ч. 3 КК України до штрафу в розмірі 11 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 187 000 грн. з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі посади у суб'єктах господарювання, які займаються виготовленням підакцизних товарів строком на 1 рік та конфіскацією і знищенням незаконно виготовленої продукції і обладнання, яке використовувалось для її виготовлення. На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання ОСОБА_5 у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна та конфіскацією і знищенням незаконно виготовленої продукції і обладнання, яке використовувалося для її виготовлення. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5, від відбування основного покарання з іспитовим строком 3 роки та покласти обов'язки, передбачені ст. 76 КК України;

ОСОБА_6 просить визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 199 ч. 2, 229 ч. 3, 204 ч. 1, 204 ч. 2 КК України та призначити за ст. 199 ч. 2 КК України 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, за ст. 204 ч. 1 КК України штраф у розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 грн. та з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення, за ст. 204 ч. 2 КК України штраф в розмірі 4 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 68 000 грн. та з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення, за ст. 229 ч. 3 КК України штраф в розмірі 11 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 187 000 грн. з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі посади у суб'єктах господарювання, які займаються виготовленням підакцизних товарів строком на 1 рік та конфіскацією і знищенням незаконно виготовленої продукції і обладнання, яке використовувалось для її виготовлення. На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання ОСОБА_6 у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна та конфіскацією і знищенням незаконно виготовленої продукції і обладнання, яке використовувалося для її виготовлення.

Заслухавши доповідь судді про обставини справи і зміст апеляційних скарг, пояснення захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6, прокурора Кишку Ю.А., які підтримали подані ними апеляційні скарги, представника цивільного позивача ОСОБА_7, який погоджується з апеляційною скаргою прокурора і не згодний з апеляційними скаргами захисників та обвинуваченого ОСОБА_5, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово обвинувачених, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що задоволенню вони не підлягають.

Висновки суду про винність ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 199 ч. 2, 229 ч. 3, 204 ч. 1, 204 ч. 2 КК України та винність ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 204 ч. 2 КК України, ґрунтуються на доказах, зібраних у кримінальному провадженні, які були належно досліджені та оцінені судом в їх сукупності і детально викладені у вироку. З вказаними висновками погоджується і колегія суддів.

Зокрема, допитаний в судовому засіданні ОСОБА_9, повністю визнавши свою вину, пояснив, що в кінці серпня 2011 року йому зателефонував чоловік на ім'я ОСОБА_6,і повідомив, що в нього є обладнання для виготовлення тютюнових виробів. Через місяць вони зустрілися в м. Охтирка і цей чоловік показав йому обладнання та запропонував взяти в оренду приміщення для виготовлення тютюнових виробів. Вони обладнали приміщення по АДРЕСА_3 та почали виробництво сигарет, хоча документи не були оформлені на відкриття підприємства. Сигарети були в білому папері без назви та без акцизних марок. ОСОБА_6 фінансував ремонтні роботи обладнання. Чоловік на ім'я ОСОБА_3 замовив в лютому-березні 2013 року близько 258500 пачок сигарет і повністю завіз на цех матеріали (тютюн, коробки, фольгу, етикетки, марки). ОСОБА_6 оплачував йому 100 грн. за 500 пачок сигарет, тобто він отримав 50 000 грн. за роботу, а також ще за 145 блоків немаркованої продукції. Спілкувались з ним по телефону, а в березні 2013 року ОСОБА_6 перестав виходити на зв'язок.

ОСОБА_6, допитаний в судовому засіданні, свою вину не визнав, і пояснив, що ОСОБА_5 запропонував йому роботу по ремонту обладнання для виготовлення тютюнових виробів і повідомив, що буде легально працювати тютюнова фабрика та запропонував взяти на роботу своїх родичів. Після того, як обладнання було готове, родичі залишилися працювати. Також їм було надано житло, хто платив за дану квартиру йому не відомо. ОСОБА_5 говорив, що вже скоро підприємство буде легалізовано і їх всіх офіційно буде прийнято на роботу. Він займався налаштуванням сигаретного обладнання, участі у виробництві чи збуту сигарет він не приймав.

Незважаючи на такі покази обвинувачених, винність ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 199. ч 2, 229 ч. 3, 204 ч. 1, 204 ч. 2 КК України та винність ОСОБА_6, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 204 ч. 2 КК України підтверджується показаннями свідків та іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в судовому засіданні показали, що за пропозицією ОСОБА_6 та його сина ОСОБА_13 ремонтували обладнання по виготовленню цигарок та бачили як виготовлялися пачки сигарет.

Свідок ОСОБА_14 показав, що знає ОСОБА_9 як головного менеджера по продажу ТзОВ «Феодосійської тютюнової фабрики», який просив його замовляти, оплачувати, отримувати та відправляти поліпропіленову плівку товщиною 20 та 25 мікрон і він декілька разів відправляв її в м. Охтирка Сумської області вантажними автомобілями служб доставки.

Свідок ОСОБА_15 показав, що 2 чи 3 місяці працював на пакувальній машині в цеху у м. Охтирка, за зміну виготовляли 100-120 ящиків цигарок, готову продукцію він складав в цьому ж цеху.

Крім показань свідків вина ОСОБА_9 та ОСОБА_6 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, протоколом обшуку від 18 травня 2013 року підтверджується, що на території колишнього консервного заводу імені Петровського по АДРЕСА_3 виявлено підпільний цех з виготовлення тютюнових виробів з обладнанням, що забезпечує масове виробництво тютюнових виробів "VICEROY", а також виявлено та вилучено марки акцизного збору на тютюнові вироби в кількості 55388 шт., 517 ящиків в яких знаходилось 258 500 пачок сигарет "VICEROY", 132 ящика з маркуванням «табак резанный», сигаретну машину "MARK-8" пакувальне устаткування "HLP-150", 2 піддони з заготовками пачок сигарет "VICEROY" та інші матеріали.

Згідно протоколу обшуку від 18 травня 2013 року за місцем проживання ОСОБА_9 по АДРЕСА_1 було вилучено 1 пачку сигарет "VICEROY" з маркою акцизного збору на тютюнові вироби.

За висновком технічної експертизи № 6/278 від 04 липня 2013 року, встановлено, що акцизні марки що містяться на пачках сигарет марки "VICEROY" виробництва А/Т Тютюнова компанія «В.А.Т. - Прилуки», виготовлені не поліграфічним підприємством, яке здійснює виготовлення марок акцизного податку на тютюнові вироби даного виду та не відповідають аналогічним маркам акцизного податку на тютюнові вироби, які знаходяться в офіційному обігу.

Згідно висновку технічної експертизи №6/219 від 19 травня 2013 року вбачається, що марки акцизного податку на тютюнові вироби зразка 2008 року, що були вилучені в ході обшуку 18 травня 2013 року у АДРЕСА_3, виготовлені не поліграфічним підприємством, яке здійснює виготовлення марок акцизного податку на тютюнові вироби даного виду та не відповідають аналогічним маркам акцизного податку на тютюнові вироби, які знаходяться в офіційному обігу.

У відповідності з висновком судово-біологічної експертизи №5817/13-34 від 08 жовтня 2013 року встановлено, що подрібнені рослинні частки та вміст сигарет «VICEROY», які згідно постанови, відібрані 18 травня 2013 року під час обшуку на території, розташованій по АДРЕСА_3, являють собою частки листових пластинок, жилок та черешків рослин виду Тютюн справжній, які однакові між собою за морфологічними та анатомічними ознаками;

За висновком експертизи об'єктів інтелектуальної власності №1793 від 29 травня 2013 року вбачається, що представлені на дослідження зразки пачок сигарет вилучених 18 травня 2013 року під час проведення обшуку на території по АДРЕСА_3, відносяться до контрафактних зразків продукції і не являються оригінальним товаром. На досліджуваних зразках пачок сигарет наявне комбіноване позначення, яке тотожне з позначенням знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України №72672 від 15 лютого 2007 року. Нанесення на дослідженні зразки пачок з сигаретами позначень, тотожних з позначенням знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України №72672 від 15 лютого 2007 року, може привести до змішування діяльності господарчих суб'єктів;

Згідно висновку судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності № 919 від 27 вересня 2013 року встановлено, що розмір збитків, які завдані власнику прав на використання знаку для товарів і послуг "VICEROY" на території України ПАТ «АТ ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ «ВАТ - ПРИЛУКИ», внаслідок незаконного виготовлення контрафактної тютюнової продукції - 258 500 пачок сигарет із нанесеним на них позначенням "VICEROY" складає 3 877 500 грн..

З матеріалів проведених негласних слідчих (розшукових) дій, та проведених на їх підставі судово-фоноскопічних експертиз вбачається, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 протягом січня-травня 2013 року неодноразово в телефонному режимі обговорювалось питання налагодження виробництва тютюнових виробів у підпільному цеху м. Охтирка Сумської області, питання щодо якості матеріалів для виробництва тютюнових виробів, збуту готової продукції, а також розміру отриманого прибутку, що спростовує доводи апеляції захисника ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_6 тільки виконував роботу в цьому цеху з налагодження обладнання з виготовлення тютюнових виробів.

Той факт, що по АДРЕСА_3, на території колишнього консервного заводу фактично працював підпільний цех з виготовлення тютюнових виробів підтверджується також і відеозаписом проведення обшуку 18 травня 2013 року з якого вбачається, що вказана територія має декілька великих приміщень, територія огороджена, знаходиться під охороною, одне з приміщень обладнано під виробництво тютюнових виробів, на якому здійснювалася незаконна діяльність, в якому знаходилися картонні коробки з тютюном, пачками сигарет в білому кольорі та в пачках виробництва "VICEROY", в цьому ж приміщенні знаходилися картонні коробки з марками акцизного збору. В одному з приміщень на території бувшого консервного заводу облаштовано кімнату для працівників для переодягання, приймання їжі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що винність ОСОБА_6 за та ОСОБА_5 за ст. 204 ч. 2 КК України доведена, оскільки вони шляхом відкриття підпільного цеху з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво незаконно виготовляли тютюнові вироби.

Також суд обґрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_5 за ст.ст. 199 ч. 2, 229 ч. 3, 204 ч. 1 КК України, оскільки він за попередньою змовою групою осіб придбав, зберігав з метою використання при продажу товару підроблених марок акцизних зборів, а також незаконно використовував знак для товарів і послуг, чим завдана правоволодільцю шкода в особливо великому розмірі і незаконно придбав та зберігав з метою збуту підакцизні товари та незаконно виготовлені тютюнові вироби.

Що стосується доводів прокурора про незаконність виправдання ОСОБА_6 за ст.ст. 199 ч. 2, 229 ч. 3, 204 ч. 1 КК України, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими.

За встановлених фактичних обставин кримінального провадження, виходячи із закріпленого ст. 62 Конституції України принципу презумції невинуватості та вимог ст. 370 КПК України про те, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим і обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення про невинуватість ОСОБА_6 за вказаними законами.

Такі висновки суду ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах, як отримали належну оцінку.

Так, суд проаналізувавши показання самого ОСОБА_6, обвинуваченого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, висновки експертиз, протоколи обшуку, матеріали негласних слідчих дій та інші докази у кримінальному провадженні прийшов до обґрунтованого висновку про те, що суду не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб придбав, зберігав з метою використання при продажу товару підроблених марок акцизних зборів, а також незаконно використовував знак для товарів і послуг, чим завдав шкоду в особливо великому розмірі та незаконно придбав та зберігав з метою збуту підакцизні товари та незаконно виготовлені тютюнові вироби, крім того, прокурор у кримінальному провадженні заперечуючи в апеляційній скарзі проти виправдання ОСОБА_6 не навів жодного доказу на підтвердження його вини.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_6 лише ремонтував обладнання не знаючи про незаконну діяльність підпільного цеху, то вони досліджувалися в суді першої інстанції і суд обґрунтовано визнав їх безпідставними. При цьому суд зазначив, що ОСОБА_6 є спеціалістом в даній галузі, знав, що запустив обладнання в експлуатацію, знав, що фактично цех по виробництву тютюнових виробів працює і це здійснюється нелегально, так як він раніше працював на тютюновій фабриці і знав та розумів, що це було виготовлення не пробних партій цигарок. Він залучив до виробництва тютюнових виробів своїх родичів та отримував прибуток саме від незаконної діяльності цього підприємства, про що свідчать його телефонні розмови з дружиною.

Факт вироблення виготовлених цигарок на вилученому при обшуку обладнанні ніким не заперечувався при розгляді судом першої інстанції.

Доводи апеляції захисника ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_5 виготовляв лише білі пачки цигарок також не можна прийняти до уваги, оскільки в суді першої інстанції він зазначав про те, що йому було добре відомо про те хто і скільки сигарет замовляв та хто завозив сировину для виготовлення тютюнових виробів. При цьому все обладнання для виготовлення, упаковки сигарет та наклеювання акцизних марок знаходилося на території колишнього консервного заводу, а приміщення цеху виготовлення цигарок та складські приміщення по суті були одним об'єктом, що охоронявся і що мав закінчений цикл виготовлення контрафактної тютюнової продукції.

Вилучена у ОСОБА_5 пачка цигарок з підробленим торговим знаком та підробленою акцизною маркою також свідчить про те, що він мав справу з повністю готовими до продажу цигарками.

Доводи апеляційних скарг про те, що суд безпідставно призначив покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у виді штрафу в розмірі більшому, ніж передбачено санкцією статті також на можна прийняти до уваги, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 53 КК України за вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої злочином, або отриманого внаслідок вчинення злочину доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу. Розмір такої шкоди було встановлено висновком відповідної експертизи.

З цієї ж причини не можна прийняти до уваги і доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_4 про те, що суд не мав права призначати ОСОБА_5 покарання більше, ніж 113 333,33 грн. штрафу за ст. 204 ч. 2 КК України.

Не можна прийняти до уваги і доводи прокурора про те, що суд при призначенні покарання ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 199 КК України не призначив конфіскацію майна, оскільки покарання за цим законом було призначено з застосуванням ст. 69 КК України, яка дозволяє не призначати додаткове покарання, що передбачене в санкції статті як обов'язкове.

Також не можна погодитися і з доводами апеляційної скарги прокурора про те, що роль обвинувачених в організації роботи підпільного цеху не є значною, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 підшукав та обладнав приміщення для виготовлення тютюнових виробів, підтримував постійний зв'язок з невстановленими співучасниками, а ОСОБА_6, як про це зазначено і в апеляційній скарзі його захисника, був спеціалістом з досвідом роботи на тютюновій фабриці та налаштував роботу лінії з виготовлення цигарок, тобто без участі цих осіб робота підпільного цеху була б сильно ускладнена, або і взагалі неможлива.

Безпідставні також і доводи прокурора про те, що суд безпідставно не призначив ОСОБА_5, додаткового покарання за ст. 229 ч. 3 КК України у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, оскільки з санкції цього закону вбачається, що таке покарання не є обов'язковим, крім того, ОСОБА_5 ніде не працює.

Відсутність в резолютивній частині вироку серійних номерів обладнання, яке необхідно знищити також не може бути підставою для зміни вироку, оскільки ніяким чином в межах кримінальної справи не утруднює його ідентифікацію, ці номери вказані у мотивувальній частині вироку, крім того суд може вирішити це питання в порядку виконання вироку на підставі ст. 537 КПК України.

Що стосується призначеного ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покарання, то з вироку убачається, що суд першої інстанції у відповідності до ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, дані про особи винних які раніше не судимі, позитивно характеризуються, розкаялися у вчиненому, їх роль у скоєнні кримінального правопорушення, а також що ОСОБА_5 має на утриманні 2 неповнолітніх дітей та не знайшовши обставин, що обтяжують призначене покарання, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покарання у виді штрафу відповідно до положень ст. 53 ч. 2 К України, при цьому суд знайшов можливим при призначенні покарання ОСОБА_5 за ст. 199 ч. 2 КК України застосувати ст. 69 КК України, а тому на думку колегії суддів призначене покарання ОСОБА_5 (як за кожен злочин окремо, так і за сукупністю злочинів) та ОСОБА_6 є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів і підстав для постановлення нового вироку та призначення більш суворого покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 чи пом'якшення призначеного покарання, або застосування ст. 75 КК України до ОСОБА_5, як про це ставиться питання в поданих апеляціях - немає.

Також немає підстав для скасування вироку в частині цивільного позову, оскільки ч. 2 ст. 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» передбачено, що порушник зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки. Отже, суд прийняв правильне рішення про стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в солідарному порядку 3 877 500 грн. на користь ПАТ «АТ «Тютюнова компанія «ВАТ «Прилуки».

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які могли б вплинути на правильність та обґрунтованість вироку суду, не встановлено.

Отже, колегія суддів вважає, що вирок відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є законним та обґрунтованим і немає підстав для його скасування чи зміни.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 березня 2014 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити без зміни, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 - без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її проголошення.

СУДДІ:

Гончаров М. В. Литовченко Н. О. Яременко Г. М.