ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 127/8736/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Луценко Л.В.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Боровицького О. А. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 17 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про призначення пенсії , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про перерахунок пенсії.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 17 червня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішення, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позову.

При цьому, відповідач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин у справі, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Зважаючи на наведене, з урахуванням приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що маючи достатній вік та стаж роботи за Списком № 2, позивачка з відповідною заявою звернулася до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці для призначення пенсії на пільгових умовах.

Рішенням комісії Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці по розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства вих.№1405/06-33-3/02-2 від 23.04.2014 року позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 згідно п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу - для жінок віком 50 років повинен складати 10 років, а заявник має лише 07 років 11 місяців 17 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком за Списком №2.

Позивач, вважаючи таке рішення управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці неправомірним, звернувся за захистом своїх прав до суду.

Задовольняючи позовні вимоги міський суд виходив з того, що спірний період підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача та достатній для призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а відсутність первинних документів за наявності необхідних відомостей у трудовій книжці не може слугувати підставою для відмови у цьому.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такою позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно п.14.11.а Розділу XIV «Оброблення металу, оброблення алмазів на діаманти без застосування робототехніки» Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», до робіт із шкідливими і важкими умовами праці відноситься робота на посаді гранувальник алмазів в діаманти.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 позивачка дійсно з 15.01.1984 року по 05.04.2006 року працювала на посаді огранувальник алмазів у діаманти на Вінницькому заводі «Кристал», який в послідуючому на підставі наказу Мінпромполітики №636 від 30.11.2004 року перейменовано в Державне підприємство Вінницький завод «Кристал», та якій присвоєно з 15.01.1984 року четвертий розряд, а з 01.11.1991 року - п'ятий розряд, загальний трудовий стаж позивачки складає більше 24 років.

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 року №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Як вбачається з довідки Вінницького заводу «Кристал» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 06.11.2006 року №12/260 (а.с.6), позивачка працювала повний робочий день у виробництві оброблення металу на посаді огранувальника алмазів у діаманти без використання роботехніки з 15.01.1984 року по 20.03.1999 року, що складає 15 років 02 місяці 05 днів, що передбачено Списком №2 на підставі наказу про прийом №6-к від 10.01.1984 року та наказу про атестацію робочих місць №177 від 19.04.1999 року.

По результатам атестації робочих місць проведеної на Вінницькому заводі «Кристал» в 1994 році за умовами праці професія огранувальник алмазів у діаманти відноситься до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», позиція 14.11.а, шифр професії 15418.

По результатам атестації робочих місць проведеної на Вінницькому заводі «Кристал» в 1999 році по професії огранувальник алмазів у діаманти не підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 (наказ по заводу №177 від 19.04.1999 року).

Однак, як вбачається з пояснень позивачки та її представника в судовому засіданні наказ Вінницького заводу «Кристал» №123 від 21.03.1994 року «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» скасовано наказом №150 від 27.05.2008 року «Про скасування наказу №123 від 21.03.1994 року «Про результати атестації робочих місць за умовами праці», на підставі чого позивачці 05.03.2014 року за №12/50 ДП «Вінницький завод «Кристал» видано довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, відповідно до якої вбачається, що позивачка працювала на підприємстві на вищезазначеній посаді повний робочий день з 15.01.1984 року по 31.12.1991 року, а тому пільговий стаж складає 07 років 11 місяців 16 днів (а.с.5).

Разом з тим, відповідно до п.10 Оглядового листа від 14.08.2008 року №1406/100/13-08 Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення (за результатами справ, розглянутих вищим адміністративним судом України у касаційному порядку)» атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442 атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Частиною другою пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги цього не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 17 червня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович

Судді Боровицький Олександр Андрійович

Сушко Олег Олександрович