копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 р. Справа № 804/7472/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000041505 від 04.02.2014 року -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000041505 від 04.02.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом неправомірно винесено податкове повідомлення - рішення № 0000041505 від 04.02.2014 року, яким підприємству донараховано грошове зобов'язання в розмірі 61755,73 грн. за порушення граничного строку сплати сум грошового зобов'язання в розмірі 308778, 60 грн. збору за спеціальне використання води. Податковим органом не враховано, що згідно ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати» підприємством здійснюється оплата праці працівників в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються після виконання зобов'язань щодо оплати праці. З урахуванням чого позивач не має можливості проводити своєчасну сплату податкового зобов'язання з надходження збору за спеціальне використання води. Також як на причину неможливості виконання податкових зобов'язань вказано відсутність державних субвенцій на відшкодування різниці в тарифах за послуги з водопостачання та водовідведення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, до суду було надано клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. До суду було надано письмові заперечення проти позову в яких зазначено, що податковим органом правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, тому відсутні підстави для задоволення позову..

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд встановив.

На підставі акту камеральної перевірки податкової звітності збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради від 16.01.2014 року № 85/04-07-15-05-26 податковим органом 04.02.2014 року винесено податкове повідомлення - рішення № 0000041505, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання зі сплати збору за спеціальне використання води в розмірі 61755,73 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивачем було оскарженого його в адміністративному порядку.

Рішеннями Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 14.04.2014 року № 2187/10/04-36-10-08-09 та рішенням Міністерства доходів і зборів України від 12.05.2014 року № 8259/6/99-99-10-01-02-15 у задоволені скарг позивача було відмовлено та податкове повідомлення - рішення від 04.02.2014 року № 0000041505 залишено без змін.

Згідно п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України визначається, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України передбачено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу. Державна податкова справа - сфера діяльності контролюючих органів, передбачена цим Кодексом та іншими актами законодавства України, спрямована на формування і реалізацію державної податкової політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів.

Згідно пп.16.1.4 п. 16.1 ст. 16 визначається, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Проведеною камеральною перевіркою встановлено, що позивачем допущено затримку більше 30 календарних днів граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 308778,60 грн.

Відповідно до п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не спростовує висновки податкового органу про порушення ним вимог податкового законодавства в частині не сплати у визначені Податковим кодексом України строки податкових зобов'язань зі сплати збору за спеціальне використання води, що стало підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Посилання позивача на ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати» як на підставу неможливості забезпечення належного виконання обов'язку зі сплати податкових зобов'язань судом вважається необґрунтованими, оскільки відповідно до п. 7.3 ст. 7 Податкового кодексу України визначено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати» не містить положень щодо звільнення платників податків від обов'язку сплати встановлених чинним законодавством платежів та зборів.

Також суд вважає безпідставним твердження позивача про неможливість виконання зобов'язань зі сплати податків та зборів у зв'язку з відсутності державних субвенцій.

Оскільки в ході судового розгляду справи судом не встановлено ознак протиправності винесення податкового повідомлення-рішення від 04.02.2014 року № 0000041505, суд зазначає про відсутність підстав для його скасування.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а тому позовна заява не підлягає задоволенню.

Також відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З огляду на те, що позовні вимоги в даному випадку є майновими і позивач повинен сплатити за подання до адміністративного суду адміністративного позову судовий збір у розмірі 1827 грн., що становить 1,5 розміри мінімальної заробітної плати, а сплатив лише 10% - 182,70 грн., тому суд стягує з позивача 1644,30 грн. (1827 грн. - 182,70 грн.).

Керуючись ст. ст. 7, 9, 11, 71, 86, 94, 128, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000041505 від 04.02.2014 року - відмовити повністю.

Стягнути з комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради (ЄДРПОУ 03341339) судовий збір у розмірі 1644,30 грн. (отримувач: УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253, рахунок: 31210206784008, банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012, код бюджетної класифікації доходів 22030001, призначення платежу - судовий збір за позовом).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 15.07.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля