ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"11" липня 2006 р.                                                              Справа №  11/172

За позовом          ВАТ “Бережанський склозавод” м.Бережани Тернопільської області

до відповідача:      Старорафалівського споживчого товариства

                          с. Стара Рафалівка Володимирецького району Рівненської області

про стягнення       2 217 грн. 43 коп. заборгованості по розрахунках та пені

Суддя Грязнов В.В.

Представники:

від позивача-             Кутнів Н.С., юрисконсульт (дов. №2018 від 05.07.2006р.);

від відповідача-         не з’явився.

В судове засідання 11 липня 2006р. представник відповідача не з'явився, хоч про час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому порядку. Отримання відповідачем ухвали суду стверджено повідомленням відділення підприємства зв'язку.

Представник позивача не заявив клопотання про технічну фіксацію судового процесу. Суддею роз’яснено стороні статті 20, 22, 91, 107 ГПК України. Відводу судді не заявлено.

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду з заявою про стягнення з відповідача 2 036 грн. 64 коп. заборгованості по розрахунках за отриманий склопосуд та 180 грн. 79 коп. пені згідно укладеного договору.

Відповідач не подав суду витребуваного ухвалою від 26.06.2006р. відзиву на позов та доказів сплати боргу, вимог не заперечив.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі відповідача.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ВАТ “Бережанський склозавод”- постачальник та Старорафалівське споживче товариство - покупець 23.05.2005р. уклали договір №218 (надалі в тексті Договір). Згідно з п.1.1 Договору позивач зобов’язувався виготовити і відвантажити скловироби, а відповідач –прийняти та оплатити їх вартість відповідно до попередньо узгодженого замовлення та накладної на отримання продукції. Розрахунки за поставлену продукцію проводяться на умовах оплати її вартості протягом двох календарних днів з моменту відвантаження (п.4.1 Договору). Строк дії договору –до повного виконання сторонами своїх зобов’язань по ньому (п.8.2 Договору). Договір підписаний уповноваженими особами сторін і скріплений відбитками їх печаток; змін та доповнень до Договору сторони не вносили. Договір чинний, його умовами сторони керуються дотепер.

Фактично, через представника Озеруга О.В., яка діяла на підставі довіреності серії ЯИЧ № 097724 від 25 травня 2005р. згідно накладної № 1549 від 24.05.2005р. позивач передав відповідачу скловироби на загальну суму 5 977 грн. 69 коп., що стверджується підписами уповноважених осіб ВАТ “Бережанський склозавод” та Старорафалівського споживчого товариства на вищевказаній накладній.

За отриману продукцію відповідач розрахувався частково в сумі 3341 грн. 05 коп.

Вимога оплати 2 636 грн. 64 коп., яка вбачається з претензії №11/3756 від 20.12.2005р. - залишена відповідачем без відоповіді та задоволення.

Посилаючись на п.9.2 Договору, позивач нарахував 180 грн. 79 коп. пені за період з 12.11.2005р. по 11.05.2006р.

В судовому засіданні 11 липня 2006р. представник позивача подав клопотання про зменшення суми позовних вимог. Відповідно до клопотання, позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення основного боргу до 1 436 грн. 64 коп. та пені до 127 грн. 53 коп. Оскільки клопотання подано до прийняття рішення у справі, воно відповідає стст. 22, 54-57 ГПК України, - господарський суд прийняв його до розгляду як уточнення позовних вимог.  

Таким чином, заборгованість відповідача складає 1 564 грн. 17 коп., що стверджується матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

За договором поставки (ст.712 ЦК України), - продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч.1 ст.692 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст.549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен  передати  кредиторові  в  разі  порушення  боржником  зобов’язання.  Пенею  є  неустойка, що обчислюється у

відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Вбачається, що вимоги позивача, а саме 1 436 грн. 64 коп. основного боргу та 127 грн. 53 коп. пені стверджуються Договором, довіреністю, накладною, претензією і підлягають задоволенню на підставі стст. 509, 526, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України та стст. 173, 193, 230, 232  Господарського кодексу України.

Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.

Позов підлягає задоволенню в сумі 1 564 грн. 17 коп. боргу. На відповідача покладаються витрати по сплаті держмита та судові витрати на підставі частини другої ст. 49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись стст. 33, 43, 46-49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Старорафалівського споживчого товариства, яке знаходиться в с.Стара Рафалівка Володимирецького району Рівненської області, вул.Центральна,18 на користь відкритого акціонерного товариства “Бережанський склозавод”, яке знаходиться в м.Бережани Тернопільської області, вул.Лепких,33 1 436 грн. 64 коп. заборгованості по розрахунках за отриманий склопосуд, 127 грн. 53 коп. пені за період з 12.11.2005р. по 11.05.2006р., 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                   В.В.Грязнов

Рішення  підписане суддею  "13" липня 2006 р..