Справа №2-1122/08
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
07 лютого 2008 року
Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Гуревського В.К.
за секретаря - Кузнецовій Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності та відшкодування моральної
шкоди, -
встановив:
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з вимогою до відповідачів про усунення перешкод у здійсненні права власності на квартиру АДРЕСА_1 шляхом демонтажу самовільно встановленого крану на стояку холодного водопостачання в квартирі АДРЕСА_2, а також відшкодування моральної шкоди в розмірі 21000, 00 гривень, посилаючись в обгрунтування своїх вимог на такі обставини. Позивачі мешкають в м. Одеса по вул. Адмірала Лазарева, б. 4 кв. 5, яка знаходиться на другому поверсі вказаного будинку. Квартира № 1 (квартира відповідачів) знаходиться під ними на першому поверсі. 06 серпня 2007 року внаслідок аварії в квартирі позивачів квартирі відповідачів був спричинений матеріальний збиток. Позивачі запропонували зробити косметичний ремонт, відповідачі не погодились і вимагали зробити капітальний ремонт. Оскільки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не в змозі зробити капітальний ремонт, відповідачі самовільно встановили кран на спільному стояку холодного водопостачання, внаслідок чого перекрили позивачам подачу холодної води. 13 серпня 2007 року позивачі звернулися до адміністрації дільниці № 1 КП ЖКС „Хмельницький" з метою захисту своїх прав, але відповідачі відмовились виконувати припис дільниці № 1, що підтверджується відповідним листом від 04.09.2007 р. Оскільки відповідачі вимкнули позивачам холодну воду, вони змушені були для свого існування шукати воду. Найближче джерело знаходиться на відстані декількох сот метрів. Туалету у дворі немає. ОСОБА_1 є інвалідом І групи, дитиною війни. У зв'язку з протиправними діями відповідачів позивачі отримали незручності, порушувалися норми санітарних правил, що нанесло їм моральний збиток, який вони оцінюють у 21000, 0 гривень.Відповідачі в судове засідання не з'явилися неодноразово, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином за останнім відомим місцем проживання, поважних причини неявки в судове засідання суду не представили. Суд у зв'язку з їх неявкою та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідачів, які не з'явились, у порядку заочного розгляду справи.Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних причин. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі пояснень сторін, представлених сторонами письмових ОСОБА_1, ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_1, яка знаходиться на другому поверсі вказаного будинку. Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 мешкають в квартирі АДРЕСА_2, яка знаходиться під квартирою позивачів на першому поверсі. Після того, як 06 серпня 2007 року внаслідок аварії в квартирі позивачів квартирі відповідачів був спричинений матеріальний збиток, відповідачі самовільно встановили кран на спільному стояку холодного водопостачання, перекривши позивачам холодну воду. Вказані дії відповідачів підтверджуються: приписом адміністрації дільниці № 1 КП ЖКС „Хмельницький" від 04.09.2007 року; листом Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради № 11-2568 від 11.10.2007 року; листом Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради на адресу заступника прокурора Малиновського району м. Одеси № Н-2568/2/0607 від 29.10.2007 року; листом Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного Одеської міської ради № 11-1413 від 19.10.2007 року.
Даючи оцінку таким діям відповідачів, суд визнає їх самоправними, оскільки їх вчинено без належного дозволу уповноваженого органу. Ці дії слід оцінити як такі, що грубо порушують права позивачів, як власників майна - належного їм житлового приміщення.
За ч. 5 ст. 319 Цивільного кодексу України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Отже відповідачі, використовуючи та розпорядившись своїм житловим приміщенням порушила межі здійснення своїх цивільних прав, оскільки реалізувала свої інтереси всупереч вимогам закону та на порушення прав та законних інтересів інших осіб - позивачів, які зацікавлені у недоторканості та непорушності свого права власності.
Враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне визнати позов обґрунтованим та зобов'язати відповідачів усунути позивачам порушення права власності щодо належного їм житлового приміщення - квартири.Крім того, враховуючи, що дії відповідачів судом кваліфіковані як самоправні, спрямовані на самоправне порушення прав власності позивачів, суд визнає обгрунтованою вимогу про стягнення моральної шкоди. Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При визначенні розміру відшкодування суд виходить з характеру порушення прав позивачів, тривалості, ступені створених діями відповідачів незручностей для позивачів, психологічне ставлення відповідачів до вчинених ними дій, фізичний стан позивачів, а саме ОСОБА_6 Суд вважає, що обраний спосіб захисту порушеної немайнової сфери позивачів відповідає принципу розумності, справедливості та адекватності.Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі. Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування й розпорядження своїм майном (від порушень, не пов'язаних з позбавленням володіння). Тому такими діями відповідачів порушені права та законні інтереси позивачів у справі.Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
Задовольняючі позов частково, суд виходить з того, що вимоги висадити виноградну лозу, акацію та горіх, які були знищені відповідачами, не можуть бути задоволені, тому що такі дії сталися біля десяти років тому та не підтверджені доказами.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 16, 23, 316, 319, 386, 391, 1167 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, СУД-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_3, ОСОБА_4 не перешкоджати ОСОБА_1, ОСОБА_2 у здійсненні права власності на квартиру АДРЕСА_1 шляхом демонтажу самовільно встановленого крану на стояку холодного водопостачання в квартирі АДРЕСА_2.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 21000, 00 (двадцять одну тисячу гривень).
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір у розмірі 51, 0 гривні.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в дохід держави витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 30, 0 гривень.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.