Справа №2-160/08
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
„27" лютого 2008 року
Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
Головуючого - судді Гуревського В.К.
за секретаря - Кузнецовій Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про приналежність до головної речі
та визнання права власності, -
встановив:
Позивач звернулася до суду із вимогою про визнання виконаної ним прибудови невід'ємною частиною будинку і визнання права власності на домоволодіння № 54 вул. Володимира Сосюри у м. Одесі, посилаючись на обґрунтування своїх вимог на такі обставини. Позивач проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одесі по вул. Володимира Сосюри, житловою площею 101, 1 кв. м. Згідно свідоцтва про право власності на домоволодіння від 09.12.2002 року за № 023095, позивачу на праві приватної власності належить житловий будинок літера «А» загальною площею 289, 8 кв. м. , житловою площею 101, 1 кв. м. , альтанки літера «Б», вбиральні літера «В», сараю літера «Г», відображених у технічному паспорті від 21.11.2002 року. 11.12.2002 року КП «ОМБТІ та РОН» було зареєстровано за ОСОБА_1 на праві приватної власності домоволодіння № 54 по вул. Володимира Сосюри у м. Одесі. З метою покращення умов проживання позивач добудував: підвал 1-4а, площею 6, 0 кв. м. , веранду «а2» 1-9а площею 45, 7 кв. м. , а також альтанку літера «Д», які відповідно до технічного паспорта від 13.02.2008 року відмічені як самочинно збудовані. Позивач вважає, що прибудова, відображена в технічному паспорті від 13.02.2008 року, є невід'ємною частиною житлового будинку, необхідними для створення нормальних умов проживання його сім'ї.
Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради у судове засідання не з'являвся, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, поважних причин неявки в судове засідання суду не представив. Суд у зв'язку з його неявкою та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з'явився, у порядку заочного розгляду справи.Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі пояснень представника позивачки, представлених письмових доказів.Згідно Свідоцтва про право власності на домоволодіння № 023095 від 09 грудня 2002 року домоволодіння в цілому, розташоване в м. Одесі по вул. Володимира Сосюри, 54, на праві приватної власності належить ОСОБА_1. Домоволодіння в цілому складається з: одного житлового будинку літера «А» загальною площею 289, 8 кв. м. , житловою площею 101, 1 кв. м. , альтанки літера «Б», вбиральні літера «В», сараю літера «Г», відображених у технічному паспорті від 21.11.2002 року.Користуючись своїм правом згідно ст. 319 ЦК України на володіння, користування та розпорядження належним майном, позивач здійснив реконструкцію належного йому житлового будинку шляхом прибудови до нього: підвалу 1-4а, площею 6, 0 кв. м. , веранди «а2» 1-9а , площею 45, 7 кв. м. , а також на території домоволодіння альтанки літера «Д». Розташування цих споруд визначено технічним паспортом від 13.02.2008 року, виданим на ім'я позивача.Згідно до вимог ст. 187 ЦК України складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. Прибудова, відображена в технічному паспорті від 13.02.2008 року, є невід'ємною частиною житлового будинку, необхідною для створення нормальних умов проживання позивача. У зв'язку з тим, що зведені прибудови є приналежністю частини жилого будинку, то відповідно до ч. 2. ст. 186 ЦК України, вони успадковують правову долю головної речі.Згідно зі ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. При цьому власник, здійснюючи свої права, зобов'язаний не
завдавати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і держави.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, ст. 4 Закону України , Діро власність", який діяв на момент здійснення реконструкції, власник будинку має право розпоряджатися своїм нерухомим майном на власний розсуд. Здійснена позивачем реконструкція відповідає санітарно-технічним вимогам та не порушує права третіх осіб. Згідно Конституції України позивач має право на поліпшення своїх житлових умов. Вказана реконструкція не тільки поліпшує житлові умови позивача, але й є необхідною для їх особистого проживання. Згідно ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Таким чином суд вважає виконаними вимоги ч. 3 ст. 375 ЦК України, відповідно до якої право на забудову здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Здійснивши перебудову позивачі права інших осіб не порушили.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права. При цьому згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, суд вважає, що зібрані по справі докази та встановлені судом фактичні обставини справи, дозволяють задовольнити позов в повному обсязі.
Згідно зі ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 41, 47, 55 Конституції України, ст. ст. 16, 186, 187, 319, 331, 375, 386, 392 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 61, 169, 212-215, 217, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, СУД
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про приналежність до головної речі та визнання права власності - задовольнити.
Визнати зведену прибудову до домоволодіння: підвал 1-4а площею 6, 0 кв. м. ; веранда „а2" 1-9а площею 45, 7 кв. м. , та альтанка літера „Д" , відображену у технічному паспорті від 13.02.2008 року невід'ємною частиною житлового будинку № 54 по вул. Володимира Сосюри у м. Одесі.
Визнати право власності на домоволодіння за адресою вул. Володимира Сосюри, 54 у м. Одесі за ОСОБА_1 з урахуванням проведеної прибудови.
Встановити порядок виконання рішення, згідно з яким, після набуття ним законної сили це рішення є підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права власності на домоволодіння за адресою вул. Володимира Сосюри, 54 у м. Одесі з урахуванням виконаної прибудови.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.