Справа № 2-122/08

РІШЕННЯ

Іменем України

„14" лютого 2008 року

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

Головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря     - Кузнецовій Т.В.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток співвласників у спільній сумісній власності,  визнання права власності в порядку спадкування за законом,  -

встановив:

Позивачка звернулася до суду з вимогою про визнання розміру часток на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у спільній сумісній власності співвласників ОСОБА_1,  ОСОБА_3,  ОСОБА_2 у праві власності на квартиру АДРЕСА_1,  яка складається з 3-х житлових кімнат та підсобних приміщень,  загальною площею 58, 3 кв. м. ,  житловою площею 40, 7 кв. м. ,  та визнання права власності за позивачкою та відповідачем в розмірі по 1/6 частці означеної квартири,  посилаючись у обґрунтування своїх вимог на такі обставини. Відповідно до розпорядження органу приватизації за № 56487 від 28 квітня 1995 року,  позивачка - ОСОБА_1,  її чоловік - ОСОБА_3 та їх син - ОСОБА_2 приватизували квартиру АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності. На підставі цього розпорядження їм було видано свідоцтво про право власності на житло,  яке було зареєстровано і записано у реєстрову книгу за № 3-6328 та зареєстровано в КП „ОМБТІ та РОН" під № 96 пр. - стор. 119 р № 295 від 14.08.1995 року. Співвласники проживали у спірній квартирі. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер,  про що Першим відділом РАЦС Приморського районного управління юстиції м.  Одеси зроблено запис за № 4283. Після його смерті відкрилась спадщина,  спадкоємцями першої черги за законом є позивачка,  син та дочка ОСОБА_4,  яка проживає в Республіці Білорусь і відмовляється від спадщини. У серпні 2007 року сторони звернулися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини,  але листом 7-ої Одеської державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку квартири було відмовлено,  оскільки не визначені їх частки у спільній сумісній власності на квартиру. За таких обставин позивачка вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання з'явився,  позов визнав у повному обсязі,  не заперечував проти визнання права на спадщину після смерті батька. Вислухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи,  суд вважає,  що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову в попередньому судовому засіданні. Відповідно до ч. 4  ст.  130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку,  встановленому  ст.  174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4  ст.  174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.У судовому засіданні встановлено,  що відповідно до свідоцтва про права власності на житло та розпорядження органу приватизації за № 56487 від 28 квітня 1995 року ОСОБА_1,  ОСОБА_3,  ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності,  тобто без визначення часток,  належить квартира АДРЕСА_1,  яка складається з 3-х житлових кімнат та підсобних приміщень,  загальною площею 58, 3 кв. м. ,  житловою площею 40, 7 кв. м.  Право власності на житло зареєстроване за ними в КП „ОМБТІ та РОН" під № 96 пр. стр. 119 p. № 295 від 14.08.1995 року.Відповідно до свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 від 15 лютого 1961 року ОСОБА_3 і ОСОБА_1,  позивачка по справі,  уклали шлюб,  після укладення шлюбу позивачці було присвоєне прізвище - ОСОБА_1.Від цього шлюбу,  відповідно до копії свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 21 лютого 1961 року,  ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_2,  відповідач по справі,  батьками якого зазначені ОСОБА_3 і ОСОБА_1.

В судовому засіданні встановлено,  що від цього шлюбу є дочка,  ОСОБА_4,  яка постійно проживає в Республіці Білорусь.

У зв'язку зі смертю ОСОБА_3 відкрилася спадщина на його частку в спірній квартирі. Позивачка ОСОБА_1,  як дружина померлого,  відповідач ОСОБА_2,  як син померлого,  ОСОБА_4,  як дочка померлого,  є спадкоємцями

першої черги за законом,  тому вправі звернутися до суду як особи,  які вимагають захисту свого законного інтересу.

Позивачка,  відповідач та спадкодавець постійно проживали у спірній квартирі,  в тому числі і після смерті ОСОБА_3 Таким чином у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 для сторін відкрилась спадщина на частку у зазначеній квартирі; враховуючи,  що позивачка і відповідач прийняли цю спадщину,  ОСОБА_4,  як дочка померлого,  її не прийняла шляхом відмови від спадщини,  що підтверджується заявою,  посвідченою 18.12.2007 року державним нотаріусом державної нотаріальної контори Ленінського району м.  Гродно Гродненської області Республіки Білорусь Міхно С. В.,  інші особи,  які вправі претендувати на спадкове майно,  із відповідними заявами до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини не звернулись,  суд вважає за необхідне визнати право позивачки таким,  що підлягає захисту,  визнавши за нею право на спадщину та право власності на частку в успадковуваній частині вказаної квартири.

У зв'язку зі смертю спадкодавця повинні бути визначені розміри часток власників у спільному майні. Застосовуючи за аналогією закону,  передбаченою  ст.  8 ЦК України,  до спірних правовідносин положення ч. 2  ст.  17 Закону України „Про власність",  який діяв на момент виникнення правовідносин,  та не вбачаючи підстави відступити від принципу рівності часток співвласників,  суд визнає,  що на момент смерті ОСОБА_3 у праві власності співвласників їх частки в спірному майні є рівними. Таким чином на момент смерті названої особи йому,  його дружині,  його сину належало кожному право власності по 1/3 частці спірної квартири. З огляду на ці обставини суд у такий спосіб має визначити розмір їх часток у спільному майні. На сьогоднішній момент позивачка позбавлена можливості оформити спадщину у нотаріальній конторі через невизначеність розміру часток співвласників у праві власності на зазначену квартиру.

Оскільки сторони є єдиними встановленими судом спадкоємцями після смерті ОСОБА_3  позивачка та відповідач за ч. 1  ст.  1269 ЦК України прийняли спадщину,  до них у порядку спадкування перейшло право на спадщину. Інші спадкоємці або заявили про відмову від спадщини,  або не заявили про прийняття спадщини. Таким чином суд має вимоги позивачки про визнання права на спадщину задовольнити,  визнавши за сторонами право власності по 1/6 частці спадщини,  яку складають 1/3 частка спірної квартири у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.   ст.  16,  392,  1261,  1268,  1269,  1270 Цивільного кодексу України,  ч. 2  ст.  17 Закону України „Про власність",   ст.   ст.  10,  11,  61,  130,  174,  212-215 Цивільного процесуального кодексу України,  СУД -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток співвласників у спільної сумісної власності,  визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визначити,  що на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 розмір часток співвласників ОСОБА_1,  ОСОБА_3,  ОСОБА_2 у праві власності на квартиру АДРЕСА_1,  яка складається з 3-х житлових кімнат та підсобних приміщень,  загальною площею 58, 3 кв. м. ,  житловою площею 40, 7 кв. м. ,  є рівними по 1/3 частці за кожним із співвласників.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3,  померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3,  померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження,  або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК України.