Справа № 2-3074/08
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
„13" березня 2008 року
Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Гуревського В.К.
за секретаря - Кузнецовій Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності
на нежитлове підвальне приміщення, -
встановив:
Позивачка звернулась до відповідача із позовними вимогами, просила визнати за нею право власності на нежитлове підвальне приміщення площею 305, 7 кв. м. , яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 6, посилаючись в обгрунтування своїх вимог на такі обставини. Відповідно до договору купівлі-продажу № 41 від 02.04.2004 року, укладено між Одеською міською радою та позивачкою, ОСОБА_2 купила індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді нежилого підвального приміщення № 501 у літері „А", загальною площею 256, 6 кв. м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 6. З цього часу позивачка також відкрито користується сусіднім нежилим підвальним приміщенням, загальною площею 305, 7 кв. м. У цьому підвальному приміщенні позивачкою за власні кошти був зроблений ремонт, обладнані комунікації. Вказане приміщення використовується як допоміжне, в ньому знаходиться власне майно позивачки. Користування позивачкою спірним приміщенням відбувається зі згоди власників сусіднього нежитлового приміщення - ТОВ „Авіцена". Посилаючись на ч. 2 ст. 10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду", позивачка вказує на те, що власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладочки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів і окремо приватизації не підлягають. Між позивачкою і співвласником приміщення ТОВ „Авіценна" було досягнуто домовленість про те, що останні не заперечують проти оформлення їй на праві власності частини підвального приміщення площею 305, 6 кв. м.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, поважних причини неявки в судове засідання суду не представив. Суд у зв'язку з його неявкою та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивачки, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, який не з'явився, у порядку заочного розгляду справи.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних причин. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі пояснень сторін, представлених сторонами письмових доказів.
При вирішенні справи суд виходить з таких посилок: приміщення підвалу в будинку № 6 по вул. Варненській в м. Одесі в цілому є допоміжним по відношенню до всього будинку, воно перебуває у спільній власності співвласників квартир і нежилих приміщень цього багатоквартирного будинку, оформлення права спільної власності на це приміщення не вимагається від власників квартир, виділ частки в натурі зі спільного майна співвласників будинку є можливим.
Суд враховує те, що позивачка ОСОБА_2 стала власником нежилого підвального приміщення загальною площею 256, 6 кв. м. , яке розташовано за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 6 на підставі договору купівлі-продажу № 41 від 02 квітня 2004 року, укладеного між позивачкою та Одеською міською радою. Право власності зареєстровано за позивачкою (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 3641697 від 21.05.2004 року, реєстраційний номер 5922719).
Маючи на меті отримання права власності на нежиле підвальне приміщення загальною площею 305, 7 кв. м. , що розташоване по вулиці Варненській, 6 в м. Одесі позивачка отримала від
співвласника нежитлових приміщень будинку № 6 по вулиці Варненській в м. Одесі ТОВ „Авіценна" згоду на передачу їй у власність спірного приміщення підвалу.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 2 березня 2004 року № 4-рп/2004 року „У справі за конституційним зверненням ОСОБА_3 та інших громадян про офіційне тлумачення положень п. 2 ст. 10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень ст. ст. 1, 10 цього Закону (справа про співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) допоміжне приміщення (підвали, сараї, горища та ін.) передаються безплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах багатоквартирних будинків). Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України від 10 червня 1992 року „Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинків. Допоміжні приміщення (комори, сараї, ін.) передаються у власність квартиронаймачів безкоштовно й окремої приватизації не підлягають.
Відповідно до вимог п. 2 ст. 382 ЦК України власникам квартир у двох - або багатоквартирному житловому будинку належить на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників, а також власників нежилих приміщень, які розташовані у житловому будинку. Таким чином, за аналогію закону згідно ст. 8 ЦК України, до вказаних правовідносин можуть бути застосовані положення Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" та відповідні тлумачення Конституційного суду України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" від 19.06.1992 року, ст. 16, ч. 2 ст. 382, ст. ст. 369, 370, 382 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, СУД-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності на нежитлове підвальне приміщення - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлове підвальне приміщення в будинку під № 6 по вул. Варненській в м. Одесі, загальною площею 305, 7 кв. м. відповідно до технічного паспорта, складеного КП „ОМБТІ та РОН" 12 лютого 2008 року.
Встановити порядок виконання рішення, згідно з яким, після набуття ним законної сили це рішення є підставою для реєстрації за ОСОБА_1 право власності на нежитлове підвальне приміщення в будинку під № 6 по вул. Варненській в м. Одесі, загальною площею 305, 7 кв. м.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.