ЄУН 267/2831/14-ц
Справа №2/267/1529/14
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2014 року Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:
головуючого судді Колієва С.А.
при секретарі Забавській Т.О.
за участю представника позивача Анісімової І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства (КП) «Макіївтепломережа» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги з теплопостачання, -
встановив:
Комунальне підприємство «Макіївтепломережа» звернулося до Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області з позовною заявою, в якій з урахуванням заявлених уточнень просило стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 суму боргу за відпущену теплову енергію за період з 01 квітня 1996 року по 01 травня 2014 рік у сумі 8 576,88 гривень. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що КП «Макіївтепломережа» була відпущена теплова енергія до квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, наймачем якої є ОСОБА_2. Крім того за вказаною адресою також зареєстрований ОСОБА_3 У порушення положень ст.ст.67, 68 ЖК України ст.20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» відповідач належним чином оплату за надані послуги з теплопостачання не проводить у зв'язку виникла заборгованість за надані послуги за період з 01.04.1996 по 01травня 2014 рік у сумі 8 576,88 гривень. Просить суд стягнути з відповідачів вказану заборгованість за надані послуги та понесені судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності, позов підтримала та просила його задовольнити. Вказала, що КП «Макіївтепломережа» подається тепло до будинку АДРЕСА_1. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані у вказаній квартирі та відповідно є споживачами послуг з теплопостачання. Оскільки за надані послуги з теплопостачання оплата проводилася відповідачами не регулярно за період з 01 квітня 1996 рік по 01 травня 2014 рік виникла заборгованість у сумі 8 576,88 гривень. Просила суд задовольнити позов та стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказану суму заборгованості, а також понесені судові витрати з оплати судового збору.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. За таких обставин, суд, зі згоди представника позивача, відповідно до приписів ст.224 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1. Вказане підтверджено копією особового рахунку, відкритому у КП «Житловик-3» за вказаною адресою, а також копіями паспортів відповідачів, в яких міститься штамп про місце реєстрації.
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно приписів ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.
Частиною 1 ст.64 ЖК України визначено, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Зазначений обов'язок споживачів також передбачений Правилами надання населенню послуг водо-, тепло- постачання і водовідведення (затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 р. № 1497) та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630), згідно яких суб'єкт господарювання -КП "Макіївтепломережа" надає послуги з централізованого опалення, а споживач зобов'язаний оплачувати послуги у встановлені строки - щомісяця по нормам і тарифам відповідно розміру опалювальній площі квартири.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що КП „Макіївтепломережа" надавало відповідачам комунальні послуги з теплопостачання, яка використовувала їх для власних потреб, та частково оплачувала їх, що свідчить про існування між ними договірних відносин. За таких обставин при вирішенні справи суд виходить з обсягу прав і обов'язків сторін відповідно до чинного законодавства, яке регулює взаємовідносини осіб, що надають послуги із споживачами цих послуг.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно розвернутої сальдової відомості по лицевому рахунку НОМЕР_2, відкритому у КП «Макіївтепломережа» на ім'я ОСОБА_4, що оплата витрат за надані послуги з централізованого теплопостачання по зазначеній квартирі проводилася не своєчасно та не у повному обсязі і за період з 01 квітня 1996 року станом на 01 травня 2014 рік борг становить 8 576,88 гривень.
Суд визнає правильним представлений позивачем розрахунок суми заборгованості по оплаті наданих послуг з централізованого опалення по спірній квартирі, який відповідає встановленим законодавством порядку і тарифам.
Разом з тим, згідно ст. 71 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. У відповідності до ст. 75 того ж Кодексу, позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторони.
Таким чином, враховуючи те, що поважних причин пропуску позивачем строків позовної давності за період до 01 січня 2004 року не встановлено, суд вважає необхідним застосувати строк позовної давності за період виникнення у відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання з 01 квітня 1996 року по 01 січня 2004 року.
Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею 267 ЦК України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше КП «Макіївтепломережа» звернулося до суду з вимогою про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів за відпущену теплову енергію за період з 01.04.1996 року, в рамках положень ст.96 ЦПК України, із заявою про видачу судового наказу у серпні 2010 року. Ухвалою Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 21 серпня 2010 року у видачі судового наказу було відмовлено, після чого, відповідно до положень ст.118 ЦПК України, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Заочним рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки від 26 жовтня 2010 року позовні вимоги були задоволені та стягнуто з відповідачів солідарно заборгованість за відпущену теплову енергію за період з 01.04.1996 року по 01.07.2010 рік в сумі 7 108,26 гривень. Ухвалою Гірницького районного суду м. Макіївки від 28 квітня 2014 року вказане заочне рішення було скасовано, а справу призначено до судового розгляду. При цьому, згідно поданої заяви про скасування заочного рішення, відповідачі, в якості необґрунтованості позовних вимог, посилалися на пропуск позивачем строку позовної давності та просили суд застосувати положення ст.257-267 ЦПК України. Отже, фактично відповідачам було зроблено заяву про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за період з 01.04.1996 по 01.07.2010 року (періоду за який судом було постановлено заочне рішення у справі).
Зважаючи на встановлені обставини суд зазначає, що своїм правом вимоги щодо стягнення заборгованості за період з 01.04.1996 року по 01.07.2010 року, позивач скористався ще у серпні 2010 року відповідно до вимог діючого законодавства, тому правила строку позовної давності може бути застосовано лише до позовних вимог за останній три роки перед зверненням до суду за вимогою про видачу судового наказу тобто за період з 01 січня 2004 року по липень 2007 рік. Позивачем доказів поважності причин пропуску строку позовної давності за цей період суду не надано.
Стосовно позовних вимог позивача про стягнення заборгованості за період з 01.07.2010 року по травень 2014 року суд зазначає, що такі вимоги позивачем були заявлені під час розгляду справи після скасування заочного рішення. Таким чином, зважаючи на те, що положення про застосування строку позовної давності застосовуються судом лише за заявою сторони у спорі, а їх посилання про пропуск строку позовної давності позивачем, стосувалося лише позовних вимог, в рамках якого судом було винесено заочне рішення від 26.10.2010 року (за період з 01.04.1996 по 01.07.2010 рік), а також на те, що відповідачі у судове засідання не з'явилися й інших заяв не подавали, застосування положень ст.ст.257, 267 ЦПК України стосовно вимог за період з 01.07.2010 року по травень 2014 року судом не розглядається.
Згідно представленої розгорнутої сальдової відомості по лицевому рахунку НОМЕР_2 по нарахованим за вказаний період сум до оплати за теплопостачання та сум компенсацій (повернень) за надання теплопостачання неналежної якості з урахуванням здійснених оплат відповідачем, наданих сум субсидій заборгованість ОСОБА_2, ОСОБА_3 з оплати за послуги теплопостачання за період з 01 серпня 2007 рік по 01 травня 2014 рік складає 5897,85 гривень.
Таким чином, суд визнає, що з вини відповідачів порушено виконання зобов`язань з оплати використаних послуг з теплопостачання, внаслідок чого за період з 01 серпня 2007 року по 01 травня 2014 рік комунальному підприємству "Макіївтепломережа" заподіяно шкоду із несплати щомісячних платежів у сумі 5897,85 гривень, яка підлягає стягненню з відповідачів у солідарному порядку.
Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 229,40 гривень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 11, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 264, 526, 611 Цивільного кодексу України, суд, -
вирішив:
Позов КП «Макіївтепломережа» задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, і.н.н. НОМЕР_1 на користь комунального підприємства „Макіївтепломережа" (розрахунковий рахунок 26005011453801 в ПАО Альфа-банк м. Київ, МФО 300346, код ОКПО 31534547) заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01 серпня 2007 року по 01 травня 2014 рік у сумі 5897,85 (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто сім гривень, вісімдесят п'ять копійок) гривень та судові витрати у виді плати за інформаційного-технічне забезпечення у сумі 30 гривень.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 судовий збір у сумі 51 гривня.
В іншій частині позовних вимог Комунальному підприємству "Макіївтепломережа" відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення або з дня отримання копії рішення суду.
Суддя: