Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2014 р. Справа № 805/5767/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Стирана В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки про стягнення суми основного розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з лютого по квітень 2012 року на загальну суму 14350,81 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки про стягнення суми основного розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з лютого по квітень 2012 року на загальну суму 14350,81 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, починаючи з 1 квітня 2001 року, повинні відшкодовувати органам пенсійного фонду пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Відповідно до Порядку, затвердженому сумісною Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню.

Позивач вказує, що відповідач відмовився відшкодовувати зазначені вище суми. Просить стягнути з відповідача виплачені суми основного розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з лютого по квітень 2012 року на загальну суму 14350,81 грн.

У судове засідання представники сторін не прибули, про дату та час розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Представник позивача через канцелярію суду надав письмову заяву, в якій просив розглянути справу без його участі у порядку письмового провадження, підтримав позовні вимоги аналогічно викладеному у позовній заяві.

Представник відповідача через канцелярію суду надав письмові заперечення, в яких проти задоволення позовних вимог заперечував, надавши заперечення, відповідно до яких зазначає, що особи, на час смерті годувальника не досягли 55-річного віку, особи, які не отримують страхові виплати від робочих органів Фонду від нещасних випадків. Просив відмовити у задоволенні позову.

Відпвоідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу административного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011 з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 384/2011 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.

Згідно із ст. 7 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

У відповідності до ст. 4 вказаного Положення організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах, районах у містах, а також управлінь у містах та районах (далі - територіальні органи) щодо забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення і законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; повного і своєчасного обліку платників єдиного внеску; забезпечення збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства; здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відповідно до п. 1.1 Загальних положень про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 20.04.2001 року (із наступними змінами та доповненнями) є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд), що здійснює реалізацію завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку.

Позивачем були направлені відповідачу акти щомісячної звірки понесених витрат на виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з лютого по квітень 2012 року на загальну суму 14350,81 грн.

За результатами розгляду наданих актів, сторонами були складені таблиці розбіжностей до інформації про відшкодування відповідачем вказаних витрат, по яким суми виплаченої пенсії не прийняті до заліку за вказаний період.

Позивач не погодився з таким рішення відповідача та звернувся до суду за захистом порушеного права на відшкодування витрат по сплаті пенсій.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2013р., по справі № 805/2221/13-а та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2014р. по справі № 805/1892/14, які набули законної сили, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки про стягнення суми основного розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, по справам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за попередні періоди, задоволені.

Таким чином, оскільки ухвалами суду вже були встановлені обставини відносно вищезазначених осіб, суд першої інстанції прийняв до відома встановлені обставини у зазначених рішеннях суду на підставі ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, понесені позивачем витрати в сумі 3337,05 грн. підлягають відшкодуванню відповідачем, відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення по особовим справам ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на підставі розпорядження ПФУ № 177762 від 06.03.2012 року ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_3), зокрема, призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 150,00 грн.

Відповідно до свідоцтва між ОСОБА_36 та ОСОБА_37 укладено шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_36 помер, що підтверджується відповідним свідоцтвом.

Згідно довідки МСЄК, встановлений причинно-наслідковий зв'язок між смертю та профзахворюванням ОСОБА_36

Позивачем у періоді з березня по квітень 2012 року ОСОБА_9 була сплачена пенсія (основний розмір) у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві у сумі 465,52 грн., яка була включена позивачем до відповідних актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та сума поштового збору у розмірі 3,68 грн.

На підставі розпорядження ПФУ № 107204 від 25.03.2011 року ОСОБА_38 (ІНФОРМАЦІЯ_3), зокрема, призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 150,00 грн.

Відповідно до свідоцтва між ОСОБА_39 та ОСОБА_38 укладено шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_39 помер, що підтверджується відповідним свідоцтвом.

Згідно довідки МСЄК, встановлений причинно-наслідковий зв'язок між смертю та профзахворюванням ОСОБА_39

Позивачем у періоді з лютого по квітень 2012 року ОСОБА_38 була сплачена пенсія (основний розмір) у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві у сумі 450,00 грн., яка була включена позивачем до відповідних актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та сума поштового збору у розмірі 3,57 грн.

На підставі розпорядження ПФУ № 109746 06.01.2011 року ОСОБА_11 (ІНФОРМАЦІЯ_5), зокрема, призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 150,00 грн.

Відповідно до свідоцтва між ОСОБА_40 та ОСОБА_41 укладено шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_40 помер, що підтверджується відповідним свідоцтвом.

Позивачем у періоді з лютого по квітень 2012 року ОСОБА_11 була сплачена пенсія (основний розмір) у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві у сумі 450,00 грн., яка була включена позивачем до відповідних актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та сума поштового збору у розмірі 3,57 грн.

На підставі розпорядження ПФУ № 1677 від 11.01.2012 року ОСОБА_35 (ІНФОРМАЦІЯ_1), зокрема, призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві за квітень 2012р. в розмірі 44,22 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_42 (батько ОСОБА_35). помер, що підтверджується відповідним свідоцтвом.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 03 серпня 2008р. встановлено, що ОСОБА_35 ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходилася на утриманні свого батька ОСОБА_42

Позивачем у лютому 2012 року ОСОБА_35 була сплачена пенсія (основний розмір) у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві у сумі 44,22 грн., яка була включена позивачем до відповідних актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та сума поштового збору у розмірі 0,35 грн.

Статтею 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що пенсійне забезпечення, відповідно до цього Закону, здійснюється органами Пенсійного фонду України. Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати теж здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Постановою Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4 затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі по тексту - Порядок).

Згідно пункту 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

З набранням чинності Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» обовязок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоровя або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні по інвалідності, у звязку із втратою годувальника, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Тобто, чинним законодавством саме на відповідача у справі покладений обов'язок щодо відшкодування шкоди при настанні страхового випадку.

Страховим випадком, у розумінні ст. 13 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Статтею 33 Закону України «Про державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»встановлено, що у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання. Такими непрацездатними особами є, зокрема, діти, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.

Дана вимога Закону дублюється в статті 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і встановлює, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімї померлого годувальника, які були на його утриманні. Непрацездатними членами сімї вважаються, зокрема, діти, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.

Страховим випадком, у розумінні ст. 13 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Статтею 33 Закону України «Про державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»встановлено, що у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання. Такими непрацездатними особами є, зокрема, жінки, які досягли 55 років, якщо вони не працюють.

Дана вимога Закону дублюється в статті 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і встановлює, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, дружина померлого, якщо вона досягла 55 років.

При цьому суд зазначає, що законодавець при визначені моменту виникнення у особи права на отримання пенсії по втраті годувальника не ставить його в залежність від часу досягнення нею віку непрацездатності як обов'язкову умову призначення і виплати їй такої пенсії. Тобто, особа, при досягненні віку непрацездатності, в даному випадку жінка 55 років, має право на отримання пенсії по втраті годувальника з моменту досягнення нею зазначеного віку в незалежності від часу смерті потерпілого (її чоловіка), якщо вона знаходилась на його утриманні і не працює.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення суми основного розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з лютого по квітень 2012 року на загальну суму 1409,74 грн. та суми поштового збору у розмірі 11,17 грн., підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що по пенсіонерам по втраті годувальника, зокрема, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34 на момент смерті їх годувальників не досягли 55-річного віку, а докази непрацездатності вказаних осіб на момент смерті годувальників за матеріалами справи відсутні.

Крім того, по особовій справі ОСОБА_14 в справі відсутні документи про причинно-наслідковий зв'язок між смертю та профзахворюванням її чоловіка ОСОБА_43

По особовим справам ОСОБА_21, ОСОБА_23 взагалі відсутні будь-які документи у справі, за винятком розпоряджень про призначення пенсій.

Щодо позовних вимог про стягнення суми основного розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання по особовим справам ОСОБА_44, ОСОБА_45, суд зазначає, що вказані особи не отримують пенсії по втраті годувальника.

Відповідно до розпоряджень, зазначені особи отримують пенсії по інвалідності, а тому звернені позовні вимоги в цій частині не є предметом даного спору, а тому не підлягають задоволенню.

Таким чином, виходячи з аналізу вищезазначеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки про стягнення суми основного розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з лютого по квітень 2012 року на загальну суму 14350,81 грн. підлягають частковому задоволенню.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, понесені позивачем витрати в загальній сумі 4757,96 грн. підлягають відшкодуванню відповідачем, відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 167, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки про стягнення суми основного розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з лютого по квітень 2012 року на загальну суму 14350,81 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки на користь Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки суму основного розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання по особовим справам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_35 за період з лютого по квітень 2012 року у розмірі 4733,47 грн. та суму поштового збору у розмірі 24,49 грн., що разом складає 4757 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят сім) грн. 96 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова прийнята та виготовлена у повному обсязі 12 червня 2014 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стиран В.В.