АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-2829/2006 р                                                                                                  Головуючий у 1 інстанції   Бабенко С.Ш.

Доповідач Савченко В.О.

РІШЕННЯ

іменем України

2006 року       листопада      «21» дня.    Колегія судців судової палати з цивільних  справ

апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого Савченко В. О.,

суддів  Карташова О.Ю., Васюкової В.І.

при секретарі Малошонок О.О.

розглянувши у відкритому судовому  засіданні в місті Луганську цивільну справу

по апеляційній скарзі до ОСОБА_1

на рішення    Свердлоеського міського суду Луганської області від 26 липня я 2006 року

за позовом Державного підприємства «Свердловантрацит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за вугілля та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Свердловантрацит» про визнання запису в трудовій книжці про день звільнення недійсним, заміну даних про день звільнення з підприємства, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення зайво утриманих при звільненні грошових коштів, зобов'язання видати вугілля на побутові потреби.

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2006 року ДП "Свердловскантрацит" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за отримане вугілля у розмірі 151 гривні 99 коп.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим що останній зайве отримав вугілля у розмірі піврічної норми. При звільненні з нього було стягнута частина вартості вугілля у сумі 636,89 грв., неповернута сума складає 151 гривні 99 коп., що повинна бути сплачена відповідачем на користь підприємства

У червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ДП "Свердловськантрацит№ про визнання запису в трудовій книжці про день звільнення недійсним, заміну даних про день звільнення з підприємства, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, стягнення зайво утриманих при звільненні грошових коштів, зобов'язання видати вугілля на побутові потреби в розмірі річної норми.

В обґрунтування позовних вимог вказав що працював в ВП «Управління «Спецшахтомонтаж» ДП «Свердловантрацит» з 04.02.2002р. по 08.08.2003р. Не зважаючи на його численні звернення трудова книжка була йому видана лише 17.12.2004р. У зв*язку з

тим ОСОБА_1 просив зобов'язати ДП «Свердловантрацит» змінити запис у трудовій

книжні про" день звільнення  08.08.2003р. на 17.12.2004р., стягнувши за цей період на

його користь середній заробіток по день фактичного розрахунку - за 736 днів

вимушеного прогулу в сумі 27703,04 грн, вугілля на побутові потреби в розмірі річної

норми та зайво утримані з заробітної плати при звільненні 484,90 грн за надання

квартирного вугілля;                         _

Оскарженим рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 26 липня 2006 року в задоволенні позову Державного підприємства «Свердловантрацит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за вугілля і в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Свердловантрацит» про визнання запису в трудовій книжці про день звільнення недійсним, заміну в трудовій книжці даних про день звільнення з підприємства, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення зайво утриманих при звільненні грошових коштів, зобов'язанні видати вугілля на побутові потреби, відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1, не погоджуючись з судовим рішенням, просить скасувати його у частині відмови у задоволенні його позову ДП «Свердловантрацит», як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове, яким задовольнити   позовні вимоги у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи своєї апеляційної скарги ОСОБА_1 вказав, що суд безпідставно визначивши його позовні вимоги обґрунтованим, відмовив у їх задоволенні за пропуском строків позовної давності. Судом не прийнято до уваги що ДП «Свердловантрацит» затримало видачу йому трудової книжки з і повинно змінити запис про день звільнення, виплатити середній заробіток за цей період, надати вугілля, а також стягнути з ДП «Свердловантрацит» незаконно недоплачені йому при звільненні 484,90 гривень, стягнуті з нього як вартість вугілля. Про стягнуті з нього грошові суми він дізнався лише при розгляді справи за позовом, заявленим до нього позивачем й тому строк позовної давності їм не пропущено.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскарженого рішення, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинне бути законним і обґрунтованим. Цим вимогам закону оскаржене рішення повною мірою відповідає.

Суд повно і всебічно з*ясував обставини у справі, правильно прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог сторін по справі.

Стаття 303 ЦПК України передбачає що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Позивачем по справі ДП "Свердловськантрацит'' судове рішення не оскаржувалося. Відповідач не згоден з рішенням частково і просить скасувати його лише у частині відмови у задоволенні його позовних вимог. Підстав для перевірки обґрунтованості оскарженого рішення у частині відмови у задоволенні позову Державного підприємства «Свердловантрацит» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за вугілля немає.

Так, з матеріалів справи вбачається що ОСОБА_1, після пред'явления до нього позову ДП «Свердловантрацит» про стягнення заборгованості за вугілля, звернувся з зустрічним позовом про визнання запису в трудовій книжці про день звільнення недійсним, заміну в трудовій книжці даних про день звільнення з підприємства, стягнення середнього заробітку за весь час затримки   розрахунку при звільненні, про стягнення зайво утриманих при звільненні грошових коштів, зобов'язанні видати вугілля на побутові потреби в розмірі річної  норми.

Відповідно до ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 Кодексу.

Відповідно до роз*яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у його постанові "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 6.11.92 року зі наступними змінами п.4, передбачає що встановлені статтями 228, 233 КЗпП строки зверненням до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав Оскільки при пропуску місячного і тримісячного строків у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з'ясовує не лише причини пропуску строку, а й усі обставини справи, права та обов'язки сторін.

Судом першої інстанції правильно встановлено що ОСОБА_1 перебував у трудових стосунках с ВП «Управління «Спецшахтомонтаж» ДП «Свердловантрацит» з 04.02.2002р по 08.08.2003р., і що йому після звільнення з вини підприємства несвоєчасно була видана трудова книжка. Такі висновки суду сумнівів не викликають. Ці обставини не оскаржується як ні позивачем, так і ні відповідачем.

Стаття 233 КЗпП України передбачає право працівника на звернення з заявою про вирішення трудового спору суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення  в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги і вважає обґрунтованими висновки суду, що постановив оскаржене рішення, щодо того ОСОБА_1 був пропущений строк для звернення до суду з позовом. Так, при звільненні 08,08.2003р. останній знав про те що з його зарплати була утримана часткова вартість вугілля, що саме через спір з приводу повної виплати остаточної вартості вугілля, ДП "Свердлровськантрацит" несвоєчасно видало 17.12.2004р йому трудову книжку. Поважних причин які б давали підстави для поновлення відповідачеві ОСОБА_1 строку позовної давності, немає.

Не можна вважати обґрунтованими і доводи апелянта щодо того, що строк позовної давності не може існувати відносно його вимог по обов*язку ДП "Свердловськантрацит" повернути незаконно стягнуті з нього при звільненні 484,90 грн вартості вугілля, оскільки ці вимоги стосуються порушення законодавства про оплату праці, де відсутній строк позовної давності.

На підставі роз*яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у його постанові Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.99р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» п.20 не можна вважати спором про розмір сум, належних до виплати при звільненні, спір про відрахування із заробітної плати (на відшкодування матеріальної шкоди, на повернення авансу тощо), оскільки він вирішується в іншому встановленому для цього порядку.

Зважаючи на вище викладене, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку що вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення на його користь зайво утриманих 484,90 грн не підлягають задоволенню у зв'язку з пропуском строків звернення до суду, передбачених ст.233 КЗпП Украіни.

Таким чином, на підставі наведених вище доказів, судова колегія вважає, що доводи апелянта щодо необґрунтованості судового рішення не заслуговують на увагу, є надуманими у повному обсязі, й тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування   судового рішення не існує.

Разом з цим зробив вірні висновки у мотивувальній частині рішення відносно необхідності відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у зв*язку з пропуском ним строків позовної давності, у резолютивній частині рішення підстави відмови не вказані, що підлягає виправленню.

 Керуючись ст. ст. 307,-309,-313, 314 ЦПК України   Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Свердловського  міського суду Луганської області від 26 липня я 2006 року змінити.

У частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Свердловантрацит» про визнання запису в трудовій книжці про день звільнення недійсним, заміну даних про день звільнення з підприємства, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення зайво утриманих при звільненні грошових коштів, зобов'язання видати вугілля на побутові потреби викласти у наступній редакції

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Свердловантрацит» про визнання запису в трудовій книжці про день звільнення недійсним, заміну даних про день звільнення з підприємства, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення зайво утриманих при звільненні грошових коштів, зобов'язання видати вугілля на побутові потреби    відмовити у зв*язку з пропуском строку позовної давності.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням   апеляційного суду.

Головуючий: Судді: