ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"11" серпня 2014 р. Справа № 918/554/13

Суддя Андрійчук О.В., розглянувши скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії органу ДВС

у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення боргу за кредитним договором в сумі 1 529 540,68 грн.,

Учасники процесу:

від стягувача: не з'явився

від боржника: ОСОБА_2, договір від 25.04.2013 року

від органу ДВС: Приступлюк Т.В., дов. від 28.07.2014 року

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором в сумі 1 529 540,68 грн.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 25.06.2013 року (суддя Пашкевич І.О.) позов задоволено частково, стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" 1 375 957,57 грн. заборгованості за кредитом та 27 519,15 грн. судового збору.

08.07.2013 року на виконання рішення господарського суду Рівненської області від 25.06.2013 року видано наказ № 918/554/13.

02.08.2013 року державним виконавцем відділу ДВС Гощанського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 39418412), накладено арешт на все майно боржника в межах суми стягнення та заборонено здійснювати відчуження будь - якого майна, яке належить боржнику, в межах суми стягнення - 1 403 476,72 грн.

30.05.2014 року державним виконавцем відділу ДВС Гощанського районного управління юстиції винесено постанови про арешт коштів боржника, згідно з якими накладено арешти на кошти боржника в сумі 1 543 933,51 грн., що знаходяться на виявлених державним виконавцем рахункам.

18.07.2014 року через службу діловодства господарського суду боржник, не погоджуючись з діями державного виконавця щодо накладення арешту на кошти, подав відповідну скаргу.

Розпорядженням керівника апарату суду № 01-04/85/2014 від 18.07.2014 року у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Пашкевич І.О. у період з 14.07.2014 року по 27.07.2014 року за результатами автоматичного розподілу справу № 918/554/13 передано на розгляд судді Андрійчук О.В.

Ухвалою суду від 18.07.2014 року справу прийнято до свого провадження суддею Андрійчук О.В., заяву призначено до судового розгляду на 29.07.2014 року.

Ухвалою суду від 29.07.2014 року розгляд скарги відкладено на 04.08.2014 року.

Ухвалою суду від 04.08.2014 року розгляд скарги відкладено на 11.08.2014 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Як вбачається зі скарги боржника, 30.05.2014 року постановами відділу ДВС Гощанського районного управління юстиції накладено арешти на кошти боржника в сумі 1 543 933,51 грн., що містяться на рахунках № НОМЕР_3, МФО 333368; № НОМЕР_4, МФО 351001; № НОМЕР_5, № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7, МФО 333391; № НОМЕР_8, № НОМЕР_9 та № НОМЕР_10, МФО 325365, відкритих в Рівненському обласному управлінні АТ "Ощадбанк", в АТ "Укрсиббанк", в Рівненській філії ПАТ КБ "Приватбанк", в Центральній філії ПАТ "Кредобанк" відповідно.

Не погоджуючись з вказаними постановами, боржник просить визнати дії органу ДВС незаконними, а вказані постанови - визнати недійсними та скасувати.

В обґрунтування підстав поданої скарги боржник посилається на те, що арешт за спірними постановами накладено на грошові кошти в сумі 1 543 933,51 грн., при цьому сума стягнення за виконавчим документом становить 1 403 476,72 грн. (1 375 957,57 грн. загального розміру заборгованості за кредитом + 27 519,15 грн. судового збору). Як стверджує боржник, постанови про стягнення з боржника виконавчого збору органом ДВС не виносилося, що суперечить вимогам ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження". Також, як зазначає скаржник, неправомірні дії органу ДВС призвели до порушення трудових прав боржника, оскільки грошові кошти, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_10, МФО 325365, відкритому в Центральній філії ПАТ "Кредобанк", на які накладено арешт, є заробітною платою останнього.

Суд, розглянувши скаргу боржника, встановив таке.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 25.06.2013 року стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" 1 375 957,57 грн. заборгованості за кредитом та 27 519,15 грн. судового збору.

08.07.2013 року на виконання рішення господарського суду Рівненської області від 25.06.2013 року видано наказ № 918/554/13.

Отже, сума стягнення за виконавчим документом склала 1 403 476,72 грн.

02.08.2013 року державним виконавцем відділу ДВС Гощанського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 39418412), надано боржнику 7-денний строк для добровільного виконання судового рішення, накладено арешт на все майно боржника та заборонено здійснювати відчуження будь - якого майна, яке належить боржнику, в межах суми стягнення - 1 403 476,72 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як встановлено судом із матеріалів справи, 09.08.2013 року державним виконавцем відділу ДВС Гощанського районного управління юстиції винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 140 347,67 грн., що становить 10% від суми стягнення, визначеної у виконавчому документі.

21.11.2013 року державним виконавцем відділу ДВС Гощанського районного управління за участю представника стягувача та боржника складено акт опису й арешту майна.

02.04.2014 року державним виконавцем відділу ДВС Гощанського районного управління юстиції винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, за якою розмір витрат склав 109,12 грн.

Стягнення з боржника витрат здійснювалося державним виконавцем відділу ДВС Гощанського районного управління юстиції на підставі ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження", за якою витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кошти виконавчого провадження складаються, зокрема з стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. У свою чергу, до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби тощо. Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.

Також за підп. 3.13.1. п. 3.13. Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено, що розмір витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець відповідно до розрахунку витрат, наданого фінансовою службою відповідного головного управління юстиції, складає акт про витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у якому зазначаються перелік та суми витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

До матеріалів справи органом ДВС долучено акт державного виконавця про витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій на суму 109,12 грн. та розрахунок витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій, затвердженим начальником управління ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області.

Таким чином, загальна сума коштів, що підлягала стягненню з боржника станом на дату винесення оскаржуваних постанов (включаючи суму стягнення, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження), складала 1 543 933,51 грн.

Статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Порядок арешту майна боржника врегульовано, зокрема ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими ч. 2 цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

30.05.2014 року постановами відділу ДВС Гощанського районного управління юстиції накладено арешти на кошти боржника в сумі 1 543 933,51 грн., що містяться на рахунку № НОМЕР_3, МФО 333368, відкритому в Рівненському обласному управлінні АТ "Ощадбанк", рахунку № НОМЕР_4, МФО 351001, відкритому в АТ "Укрсиббанк", рахунках № НОМЕР_5, № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7, МФО 333391, відкритих в Рівненській філії ПАТ КБ "Приватбанк", рахунках № НОМЕР_8, № НОМЕР_9 та № НОМЕР_10, МФО 325365, відкритих в Центральній філії ПАТ "Кредобанк".

Інформація щодо рахунків боржника, відкритих у банках, отримана органом ДВС на його запит № 4876014 від 21.05.2014 року, поданий у порядку ч. 3 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження", про що свідчить відповідь органу державної податкової служби № 1003393868 від 22.05.2014 року.

Таким чином, арешт коштів боржника на рахунках здійснювався державним виконавцем відділу ДВС Гощанського районного управління юстиції в межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, тобто відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Необґрунтованими також визнає суд посилання боржника на порушення державним виконавцем відділу ДВС Гощанського районного управління юстиції вимог ч. 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якими у разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом, оскільки, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, боржник своє право щодо визначення переліку майна, за рахунок якого в першу чергу можна задоволити вимоги стягувача, не реалізував. Крім того, як зазначалося, 21.11.2013 року державним виконавцем відділу ДВС Гощанського районного управління за участю представника стягувача та боржника складено акт опису й арешту майна. Під час вчинення даної виконавчої дії боржник будь-яких пропозицій щодо майна також не висловив.

Стосовно накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на № НОМЕР_10, МФО 325365, відкритому в Центральній філії ПАТ "Кредобанк", то судом встановлено таке.

У силу вимог ч. 1 ст. 52 ЦК України, ч. 2 ст. 128 ГК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

16.03.2012 року між ПАТ Кредобанк" та ТОВ "Євробіооіл" укладено договір № 2909312208446, згідно з яким банк в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язався надати товариству послуги щодо зарахування коштів на рахунки учасників зарплатного проекту, встановлення та обслуговування лімітів кредитування учасників зарплатного проекту.

На виконання умов вказаного договору товариство подало перелік учасників зарплатного проекту, яким банк відкрив рахунки для перерахування заробітної плати.

Серед учасників вказаного проекту була ОСОБА_1, яка перебувала у трудових стосунках з ТОВ "Євробіооіл" та обіймала посаду його керівника.

Згідно з довідкою № 19-06-16597/14 від 31.07.2014 року, наданою стягувачем, рахунок № НОМЕР_10, МФО 325365, відкритий ОСОБА_1 в Центральній філії ПАТ "Кредобанк" як учаснику зарплатного проекту.

У свою чергу, порядок звернення стягнення на заробітну плату боржника врегульовано главою 6 Закону України "Про виконавче провадження".

Зокрема, ст.ст. 68-70 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати. За іншими виконавчими документами державний виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника за письмовою заявою стягувача. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти стягувачу у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а якщо такий строк не встановлено - до десятого числа кожного місяця, наступного за звітним. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці кожні шість місяців надсилають державному виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України. Розмір відрахувань із заробітної плати та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати встановлюється законодавством про працю. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника та збитків чи шкоди, заподіяних злочином, - п'ятдесят відсотків; за всіма іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - двадцять відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати п'ятдесят відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі в разі відрахування за кількома виконавчими документами.

Вказані вимоги чинного законодавства державним виконавцем відділу ДВС Гощанського районного управління юстиції при арешті грошових коштів, що обліковуються на рахунку № НОМЕР_10, МФО 325365, відкритому ОСОБА_1 в Центральній філії ПАТ "Кредобанк", та які є заробітною платою боржника, не дотримані, відтак постанова про арешт коштів боржника на вказаному рахунку не може вважатися законною.

Стосовно не направлення боржнику постанов виконавчого провадження, то суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст. 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Пунктом 3.20. Інструкції з організації примусового виконання рішень копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами за адресами, зазначеними у виконавчому документі, або іншими адресами, про які стало відомо державному виконавцю, або зазначеними у письмовій заяві сторони виконавчого провадження.

З наведеного вбачається, що усі постанови, окрім постанови про відкриття виконавчого провадження, мали надсилатися боржнику із супровідними листами простою кореспонденцією. В матеріалах справи містяться супровідні листи до постанов, що мали надсилатися боржнику в ході примусового виконання судового рішення.

Крім того, як стверджує сам боржник в поданій скарзі, орган ДВС направив на його запит копії постанов про арешт коштів, про що свідчить супровідний лист від 08.07.2014 року № 2679/0225.

У силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

За ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Частиною 3 ст. 121-2 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії відділу ДВС Гощанського районного управління юстиції задовольнити частково.

2. Дії відділу ДВС Гощанського районного управління юстиції щодо накладення арешту на кошти в сумі 1 543 933,51 грн., що містяться на рахунку № НОМЕР_10, МФО 325365, відкритому в Центральній філії ПАТ "Кредобанк" та належать ОСОБА_1, код НОМЕР_2, АДРЕСА_1, визнати незаконними, постанову про арешт коштів боржника від 30.05.2014 року в частині накладення арешту на кошти в сумі 1 543 933,51 грн., що містяться на рахунку № НОМЕР_10, МФО 325365, відкритому в Центральній філії ПАТ "Кредобанк" та належать ОСОБА_1, код НОМЕР_2, АДРЕСА_1, винесену відділом ДВС Гощанського районного управління юстиції, визнати недійсною.

3. У решті вимог скаргу відхилити.

4. Ухвала може бути оскаржена у порядку, визначеному ГПК України.

Суддя Андрійчук О.В.