Справа № 569/4905/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

07 липня 2014 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючого судді Ореховської К.Е.

при секретарі Шкіндер І.М.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського міського суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного підприємства «Комо-Траверс» , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,

в с т а н о в и в:

01 квітня 2014 року до Рівненського міського суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного підприємства «Комо-Траверс», ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором .

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позові . Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного підприємства «Комо - Траверс» на користь Публічного акціонерного товариства «БМ БАНК» суму заборгованості в розмірі 386 442 (триста вісімдесят шість тисячі чотириста сорок дві) гривні 89 коп. В рахунок задоволення вимог AT «БМ БАНК» на суму заборгованості в розмірі 386 442 (триста вісімдесят шість тисячі чотириста сорок дві) гривні 89 коп. за невиконання положень Кредитного договору, звернути стягнення на належне ОСОБА_4 нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 266, 5 кв.м., житловою площею 109, 4 м.кв. що розташований в АДРЕСА_1 шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження передбаченої Законом України "Про виконавче провадження», а також стягнути солідарно з відповідачів судові витрати.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , представник відповідача ПП «Комо-траверс» будучи повідомленими про день судового розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.

У відповідності до положень ст.ст.224-228 ЦПК України, за письмовою згодою представника позивача вважається можливим заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, без участі відповідачів з ухваленням заочного рішення.

Оцінюючи пояснення представника позивача, долучені надані в справі докази, встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення за наступних підстав.

Судом встановлено що, між акціонерним товариством «БМ Банк» та ОСОБА_2 19.04.2011 p. укладений кредитний договір № 10/69/190411.

Згідно умов кредитного договору AT «БМ БАНК» надав ОСОБА_2 у тимчасове

користування на умовах забезпеченості, строковості, платності та цільового користування грошові кошти в сумі в сумі 410 000 (чотириста десять тисяч) гривень00 коп., а умови повернення наданих кредитних коштів до 18.04.2021 р. та відсотковою ставкою в розмірі 17, 99 % річних. Кредит надавався на поточні потреби.

Позивач в повному обсязі виконав свої зобов'язання за кредитним договором.

Погашення заборгованості за кредитним договором за кожний поточний кредитний місяць здійснюється позичальником рівними платежами згідно з графіком погашення заборгованості за кредитом (Додаток № 1), який є невід'ємною частиною даного договору, на рахунок вказаний в договорі не пізніше 10-го місяця наступного за звітним.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в період з дня видачі кредиту по день його повернення. День надання кредиту і день повернення кредиту при нарахуванні процентів рахуються як один день.

19 квітня 2011 року, в якості забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з кредитного договору № 10/69/190411 від 19.04.2011 року між; AT «БМ БАНК» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 10/69/190411 за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за своєчасне та повне

виконання боржником зобов'язання за кредитним договором, а саме за повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, комісії, сплату неустойки, а також за відшкодування збитків, завданих кредитору невиконанням або неналежним виконанням боржником умов кредитного договору ; приватним підприємством «Комо-Траверс» було укладено поруки № 10/69/190411-2 за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання за кредитним договором, а саме за повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, комісії, сплату неустойки, а також; за відшкодування збитків, завданих кредитору невиконанням або неналежним виконанням боржником умов кредитного договору.

Також з метою забезпечення належного виконання зобов'язання боржника 19 квітня 2011 року між ПАТ «БМ БАНК» та ОСОБА_4 було укладенодоговір іпотеки за № 10/69/190411.

Предметом іпотеки за договором є нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 266, 5 кв.м., житловою площею 109, 4 м.кв. що розташований в АДРЕСА_1

Однак в порушення вимог кредитного договору відповідач ОСОБА_2 умови договору не виконує, кредит та проценти за користування кредитними коштами, в строк обумовлений кредитним договором, не сплачує. Від виконання договірних зобов'язань відповідач ОСОБА_5 ухиляється.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплати неустойки.

Заборгованість відповідача ОСОБА_2 перед позивачем станом на 19.02.2014 року становить: строкова заборгованість за кредитом - 294 793, 38 грн.; прострочена заборгованість за кредитом - 33 882, 82 грн.; строкова заборгованість по процентах - 26 27,95 грн.; прострочена заборгованість по процентах - 50 298,42 грн.; пеня за період з 13.02.13-11.11.13 - 4 840, 32 грн., загальна сума заборгованості становить 386 442, 89 коп.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

У відповідності до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не, встановлено договором або законом.

П. 4 договору поруки передбачено, що поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Згідно п. 5 договору поруки поручитель відповідає за зобов'язаннями боржника в повному обсязі, а саме за повернення кредиту, сплату процентів за користування ними , комісії, сплату неустойки, а також за відшкодування збитків, завданих кредитору невиконанням або неналежним виконанням боржником умов кредитного договору.

Згідно п. 6 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором кредитор повідомляє про це поручителя шляхом направлення письмової вимоги із зазначенням суми грошових коштів та рахунків, на які поручитель зобов'язаний перерахувати вказані кошти.

П. 7 договору поруки встановлено обов'язок поручителя сплатити кредитору суму боргу не пізніше 10 (десяти) календарних днів після отримання повідомлення про невиконання боржником умов кредитного договору.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави)

Згідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави,при цьому за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих :зрушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно положень ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Таким чином, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки підтверджені належними та допустимими доками .

Відповідно до ст.576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема, річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужено заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Окремі види застав визначено ст. 575 ЦКУ, згідно з якою заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, є іпотека.

Відповідно до ст.589 ЦК України, у разі виконання не зобов'язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено законом.

Відносини іпотеки нерухомого майна регулюються Законом України від 05.06.2003 р. N 898-IV "Про іпотеку".

Статтею 1 Закону про іпотеку встановлено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Приписами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором,іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов»язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 Закону України „Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст.ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку" предмет іпотеки, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення, може бути реалізований іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві, зокрема, шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором в тому же обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, шкодування збитків.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договорами на предмет застави є обґрунтованими відповідно до чинного законодавства та доведеними доказами в справі.

Судові витрати в сумі підтверджені доказами, в порядку ст.88 ЦПК України, покладаються на відповідача .

На підставі викладеного, ст.ст. 16, 526, 527, 530, 590, 1050, 1054 ЦК України, ст..ст. 19, 20 ЗУ "Про заставу", ст.ст. 25, 28 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст.. 33,39 закону України "Про іпотеку", керуючись ст. ст. 10,11,60,88,208,209,212-215,218,223,224-228,292,294 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного підприємства «Комо-Траверс» , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити .

Звернути стягнення на житловий будинок загальною площею 266, 5 кв.м., житловою площею 109, 4 м.кв. що розташований в АДРЕСА_1 шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження передбаченої Законом України "Про виконавче провадження» для задоволення грошових вимог АТ «БМ «Банк» за договором кредиту №10/69/190411 від 19.04.2011 року

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного підприємства «Комо - Траверс» та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «БМ БАНК» сплачені судові витрати в розмірі 3 654 (три тисячі шістсот п?ятдесят чотири) гривні 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів із дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційними судом.

Суддя Рівненського міського суду К.Е.Ореховська