ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2014 р. Справа № 922/1449/14

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Лакізи В.В., судді Шевель О.В.,

при секретарі Мальченко О.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Августова М.В. - за довіреністю від 22.05.2014р. №54;

від відповідача - Красніков П.І. - за довіреністю від 28.04.2014р.;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Реал Банк", м. Харків (вх.1710Х/2)

на рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2014р.

у справі № 922/1449/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Реал Банк", м. Харків,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестпроект», м.Харків

про стягнення 1884011,42грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.06.2014р. у справі №922/922/1449/14 (суддя Шатерніков М.І. ) позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестпроект» на користь Публічного акціонерного товариства «Реал Банк» заборгованість за договором про надання овердрафту № 466/09-2-08 у розмірі 47396,85 грн.; стягнуто з ТОВ "Енергоінвестпроект" на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі) 1720,50 грн. судового збору.

Рішення суду з посиланням на ст.ст.526, 610-612 ЦК України мотивована доведеністю факту порушення відповідачем договору про надання овердрафту від 23.03.2013р. №466/09-2-08, укладеного між ТОВ «Енергоінвестпроект» та ПАТ «Реал Банк», та встановленням факту виконання зобов'язань за договором про надання овердрафту від 23.03.2013р. №466/09-2-08 третіми особами на суму 1835588,38грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які відповідають вимогам Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 29.03.2004р. №377/8976 (надалі Інструкція), та не заборонено умовами договору і вимогами чинного законодавства. Крім того, на думку місцевого суду, посилання позивача на ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є безпідставними, оскільки погашення заборгованості третіми особами за зобов'язаннями відповідача за своєю правовою природою не є зарахуванням зустрічних однорідних вимог, оскільки дані вимоги не є зустрічними в розумінні вимог цивільного законодавства, а також не являється погашенням вимог вкладників чи інших кредиторів у відповідності до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» .

Публічне акціонерне товариство "Реал Банк" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2014р. у справі №922/1449/14 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що станом на 20.06.2014р. (після прийняття оскаржуваного рішення) залишок на рахунках третіх осіб (ТОВ «ТНЦ «Енерготех», ТОВ «НТЦ Енерготехінвест», ТОВ «Трістар Енергія», ТОВ «НВП «Компел», ТОВ фірма «Рем»), які здійснили перерахування коштів та ТОВ «Енергоінвестпроект» залишився незмінним, грошові кошти з рахунків не перераховувались, в тому числі, і на погашення заборгованості за спірним договором. Також зазначає, що на платіжних дорученнях відсутні необхідні дані, які б свідчили про прийняття таких платіжних доручень ПАТ «Реал Банк» (позивачем) та проведення останнім перерахування грошових коштів, а отже, на думку апелянта, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про відповідність платіжних доручень вимогам Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Крім того, вказує на те, що позивач не мав права здійснювати перерахування грошових коштів з рахунків третіх осіб, оскільки це було б погашення їх кредиторських вимог і, як наслідок, порушення вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». А також звертає увагу на те, що ТОВ фірма «Рем» 29.05.2014р. (після перерахування грошових коштів у рахунок погашення заборгованості за договором від 23.03.2013р. №466/09-2-08) подала позивачу кредиторську вимогу та просило визнати себе кредитором на суму 263423,07грн. (т.1, а.с.113-115).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестпроект» (відповідач у справі) заперечує проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. При цьому зазначає, що приписами статті 528 ЦК України встановлено право боржника покласти обов'язок виконання своїх зобов'язань на іншу особу та обов'язок кредитора прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. Також вважає, що платіжні доручення осіб, які здійснили погашення заборгованості за боржника (відповідача), відповідають вимогам чинного законодавства, а отже третіми особами погашено 1835588,38грн. заборгованості відповідача. Крім того, посилається на те, що Закон України «Про гарантування вкладів фізичних осіб» не надає права позивачу, під час тимчасової адміністрації, відмовитись від прийняття виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором третіми особами у будь-якій спосіб, оскільки таке виконання зобов'язань не є зарахуванням зустрічних однорідних вимог, у зв'язку з тим, що такі вимоги в розумінні цивільного законодавства не є зустрічними, так як кредитор за одним зобов'язанням не є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим (т.2,а.с.2-6).

У додаткових поясненнях до апеляційної скарги скаржник вказує на те, що між позивачем та третіми особами (ТОВ «ТНЦ «Енерготех», ТОВ «НТЦ Енерготехінвест», ТОВ «Трістар Енергія», ТОВ «НВП «Компел», ТОВ фірма «Рем») укладено договори про відкриття поточних рахунків з метою здійснення розрахунково-касового обслуговування, відповідно до умов яких позивач відкрив рахунки та взяв на себе зобов'язання здійснити розрахунково-касове обслуговування клієнтів, зокрема, виконувати розпорядження про перерахування відповідних сум з рахунку, а отже на вказані зобов'язання розповсюджуються положення розділу 1 глави 47 ЦК України, та відповідно, усі зазначені особи є кредиторами ПАТ «Реал Банк».

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 05.08.2014р. у зв'язку з відпусткою судді Гетьмана Р.А. для розгляду справи №922/1449/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Лакізи В.В., судді Шевель О.В. (т.2,а.с.1).

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2014р. у справі №922/1449/14 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому зазначив, що платіжні доручення не відповідають вимогам Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, оскільки не містять відмітки банку, а отже не є доказами перерахування коштів. Крім того, зазначив, що з моменту подання платіжних доручень третіми особами вони набули статусу кредиторів ПАТ «Реал Банк».

Відповідач заперечив проти вимог апеляційної скарги з підстав, наведених у відзиві, та просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін з підстав його законності та обґрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення за безпідставністю, а також зазначив, що кредиторська вимога, направлена ТОВ фірмою «Рем» до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «Реал Банк», була відкликана листом від 04.08.2014р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

28.03.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Реал Банк" (банком) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестпроект» (позичальником) укладений договір про надання овердрафту №466/09-2-08, пунктом 1.1 якого встановлено, що банк надає позичальнику кредит у формі овердрафту на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується повернути банку заборгованість за овердрафтом та сплатити проценти за користування овердрафтом та інші платежі на умовах, що передбачені цим договором. Овердрафт надається позичальнику для оплати платіжних документів на суму, що перевищує залишок на його поточному рахунку, відкритому в банку, в межах встановленого йому ліміту (т.1, а.с.8-10).

Ліміт овердрафту складає 2500000,00грн., розмір фіксованої плати за користування овердрафтом складає 26 % річних, термін користування овердрафтом закінчується 27.03.2014р. (п. 1.2-1.4 договору овердрафту). Згідно з пунктом 2.2 цього договору позичальник зобов'язується погасити залишок на рахунку за овердрафтом у межах строку, встановлено пунктом 1.4 та сплатити нараховані проценти за весь період фактичного знаходження залишку на рахунку за овердрафтом у розмірі згідно з пунктом 1.3 цього договору. Якщо позичальником не погашено овердрафт в день закінчення терміну користування овердрафтом, за цей день нараховуються проценти за користування овердрафтом, а з наступного за вказаним в п.1.4 терміном, позичальник сплачує банку пеню згідно з пунктом 2.5 цього договору. Строк користування овердрафтом починається з дня виникнення овердрафта та закінчується днем його погашення та сплати нарахованих процентів. Днем погашення вважається день, в який сума протягом операційного дня надійшла на поточний рахунок позичальника.

У пункті 2.4 даного договору зазначено, що банк має право на договірне списання, тобто в погашення заборгованості, яка виникла, позичальник доручає банку самостійно здійснювати перерахування грошових коштів зі свого поточного рахунку № 2600630127651 без надання додаткових платіжних або інших документів. Перерахування здійснюється впродовж поточного місяця, в якому настане строк виконання позичальником своїх грошових зобов'язань, які визначені цим договором. Списання грошових коштів з рахунку позичальника здійснюється однією сумою або частинами в залежності від залишку коштів на рахунку. Право банку на договірне списання є першочерговим та може здійснюватись банком у першу чергу по відношенню до виконання будь-якого іншого платіжного доручення. Перерахування за цим договором не потребує надання ніяких додаткових документів позичальником і здійснюється банком самостійно.

Пунктом 2.6 даного договору встановлено, що погашення заборгованості за цим договором здійснюється в наступній черговості: прострочення заборгованості за нарахованими процентами; строкова заборгованість за нарахованими процентами; прострочена заборгованість за овердрафтом; пеня за порушення строків повернення овердрафту та сплати процентів; штраф. У разі коли грошових коштів на рахунку позичальника недостатньо для погашення заборгованості у повному обсязі, надходження на поточний рахунок позичальника направляються банком для погашення банком наявної заборгованості згідно з встановленою черговістю.

На виконання умов договору овердрафту від 28.03.2013р. №466/09-2-08 ПАТ "Реал Банк" (позивачем у справі) надано ТОВ «Енергоінвестпроект» (відповідачу у справі) кошти у розмірі, встановленому договору та станом на момент закінчення строку договору загальна сума заборгованості становила 1838004,40грн., що підтверджується довідкою про рух коштів по рахунку та не заперечується сторонами (т.1, а.с.11-23).

Постановою правління Національного банку України від 28.02.2014р. № 109 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Реал Банк» до категорії неплатоспроможних» віднесено ПАТ «Реал Банк» до категорії неплатоспроможних (т.1, а.с.121).

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.02.2014р. №10 «Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації» розпочато процедуру виведення ПАТ «Реал Банк» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 03.03.2014р. по 02.06.2014р. Запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 03.03.2014р. по 02.06.2014р.(т.1, а.с.25).

28.04.2014р. ТОВ «Науково-технічний центр «Енергетичні технології» звернулось до ПАТ «Реал Банк» з листом, у якому повідомило про здійснення часткового повернення заборгованості ТОВ «Енергоінвестпроект» за договором овердрафту від 28.03.2013р. №466/09-2-08 згідно доданого платіжного доручення. Вказаний лист разом з платіжним дорученням від 28.04.2014р. №3158, у якому зазначено платника, його код, банк платника та його код, отримувача та банк отримувача, його код та розрахункові рахунки як платника так і отримувача, суму -742810,16грн., призначення платежу - «погашення заборгованості ТОВ «Енергоінвестпроект» за договором про надання овердрафту №466/09-2-08 від 28.03.2013р. Без ПДВ», отримані ПАТ «Реал Банк» 28.04.2014р., про що свідчить відтиск штампу позивача (т.1,а.с.45,46).

Також, 28.04.2014р. до позивача звернулось з листом ТОВ «Науково-технічний центр «Енерготехінвест» про часткове повернення заборгованості ТОВ «Енергоінвестпроект» по договору про надання овердрафту від 28.03.2013р. №466/09-2-08 згідно доданого до листа платіжного доручення на суму 455736,84грн. До вказаного листа додане платіжне доручення від 28.04.2014р. №1218 на суму 455736,84грн., позивачем отримані лист та платіжне доручення 28.04.2014р., про що свідчить відтиск штампу ПАТ «Реал Банк» (т.1, а.с.48,49).

Листом від 19.05.2014р. ТОВ фірма «Рем» повідомило позивача про часткове погашення заборгованості відповідача за договором овердрафту від 28.03.2013р. №466/09-2-08 згідно доданого до листа платіжного доручення на суму 263000грн. Вказаний лист разом з платіжним дорученням на суму 263000грн. з призначенням платежу - «погашення заборгованості ТОВ «Енергоінвестпроект» за договором про надання овердрафту від 28.03.2013р. №466/09-2-08» отриманий позивачем 19.05.2014р., про що свідчить відтиск штампу позивача на вказаному листі (т.2, а.с.13, 14).

ТОВ «Трістар енергія» листом від 20.05.2014р. №75 повідомило ПАТ «Реал Банк» про часткове погашення заборгованості ТОВ «Енергоінвестпроект» по договору про надання овердрафту від 28.03.2013р. №466/09-2-08 згідно доданого до цього листа платіжного доручення на суму 1336,80грн. До листа додане платіжне доручення від 20.05.2014р. №897 на суму 1336,80грн. Даний лист разом з платіжним дорученням отримані позивачем (ПАТ «Реал Банк») 20.05.2014р., про що свідчить відтиск штампу банку на листі від 20.05.2014р. №75 (т.2, а.с. 9,10).

З аналогічним листом 21.05.2014р. звернулось до банку ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Компел», у якому повідомило позивача про часткове повернення заборгованості відповідача на суму 373000грн., згідно доданого до листа платіжного доручення від 21.05.2014р. №35 на суму 373000грн. з призначенням платежу - «погашення заборгованості ТОВ «Енергоінвестпроект» за договором про надання овердрафту від 28.03.2013р. №466/09-2-08» (т.2, а.с.15,16).

Постановою Правління Національного банку України від 21.05.2014р. № 295 постановлено: відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «Реал Банк»; зобов'язано департамент пруденційного нагляду не пізніше наступного дня після прийняття цієї постанови повідомити ПАТ «Реал Банк» про відкликання банківської ліцензії; надіслати копію цієї постанови до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та державному реєстратору (т.1, а.с.118).

ПАТ «Реал Банк» звернулось до місцевого господарського суду з позовною заявою до ТОВ «Енергоінвестпоект» про стягнення заборгованості за договором овердрафту від 28.03.2013р. №466/09-2-08 на загальну суму 1884011,42грн. (а.с.4-5).

12.06.2014р. господарським судом Харківської області прийнято оскаржуване рішення з підстав, наведених вище (т.І, а.с.100-106).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за договором овердрафту від 28.03.2013р. №466/09-2-08, заборгованості за процентами, пені за прострочення сплати кредиту та процентів.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою правління Національного банку України від 28.02.2014р. № 109 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Реал Банк» до категорії неплатоспроможних» віднесено останнього до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.02.2014р. №10 «Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації» розпочато процедуру виведення ПАТ «Реал Банк» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 03.03.2014р. по 02.06.2014р. Запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 03.03.2014р. по 02.06.2014р.(т.1, а.с.25).

За таких обставин, спірні правовідносини, як виникли з виконання договору овердрафту від 28.03.2013р. №466/09-2-08 регулюються умовами цього договору, нормами ЦК України, ГК України з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про банки та банківську діяльність в Україні» та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Стаття 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 1048 та частиною 2 статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення кредиту.

Матеріалами справи підтверджений факт надання позивачем ПАТ «Реал Банк» відповідачеві ТОВ «Енергоінвестпроект» кредиту (овердрафту) в сумі 2500000грн., про що свідчить виписка про рух коштів та не заперечується сторонами. Відповідачем частково погашено кредит та станом на момент закінчення договору у позивача була наявна заборгованість на загальну суму 1884011,42грн., з якої 1838004,40грн. - заборгованість за кредитом, 36659,38грн. - заборгованість за відсотками, 9164,84грн. - заборгованість по сплаті пені за користування кредитом, 182,79грн. - заборгованість по сплаті пені за процентами, що не заперечується сторонами спору.

Відповідно до частини 1 статті 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено позивачем в судовому засіданні, ТОВ «Науково-технічний центр «Енергетичні технології», ТОВ «Науково-технічний центр «Енерготехінвест», ТОВ фірма «Рем», ТОВ «Трістар енергія», ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Компел» звернулись до ПАТ «Реал Банк» (позивача) з листами про часткове погашення заборгованості за ТОВ «Енергоінвестпроект» та до вказаних листів додали відповідні платіжні доручення з зазначенням наступних відомостей: номер, дата платіжного доручення, платник, код платника, банк платника (код банку та рахунок), отримувач (код банку та рахунок отримувача), призначення платежу та суму платежу. Дані листи разом з платіжними дорученнями отримані позивачем, що не заперечувалось в судовому засіданні представником позивача та підтверджується матеріалами справи (т.1, а.с. 7-17).

Відповідно до частини 1 статті 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Так, вказана норма закріплює один з випадків участі третіх осіб у зобов'язанні, що має місце у разі передоручення виконання, тобто покладання виконання зобов'язання на третю особу. Покладення боржником виконання зобов'язань, що лежать на ньому, на іншу особу, не тягне за собою зміну сторони у зобов'язанні, оскільки по відношенню до кредитора вона вчиняє лише фактичні дії, зокрема, сплачує грошові кошти, при цьому не перебуваючи у правовому зв'язку з кредитором.

Вказана норма встановлює умови, за якими можливе покладення зобов'язання на іншу (третю особу), а саме у разі якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Як зазначалось вище, між сторонами укладений договір про надання овердрафту. Овердрафт - це короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Таким чином, овердрафт за своєю правовою природою є кредитом, а отже дані правовідносини регулюються главою 71 ЦК України, якою не встановлено обмежень щодо можливості виконання зобов'язань за кредитним договором третьою особою.

Також, у договорі овердрафту від 28.03.2013р. відсутня заборона на виконання зобов'язань боржника (позичальника) третіми особами, а отже призюмується можливість передоручення виконання зобов'язань (відповідача у справі) третіми особами.

Таким чином, ТОВ «Науково-технічний центр «Енергетичні технології», ТОВ «Науково-технічний центр «Енерготехінвест», ТОВ фірма «Рем», ТОВ «Трістар енергія», ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Компел» при виконанні зобов'язань за ТОВ «Енергоінвестпроект» за договором овердрафту від 28.03.2013р. №466/09-2-08 не порушували вимог чинного законодавства та умов цього договору, а отже позичальник - ПАТ «Реал Банк» зобов'язаний був прийняти виконання, запропоноване та здійснене вищезазначеними особами.

Посилання позивача на те, що на платіжних дорученнях від 28.04.2014р., 19.05.2014р., 20.05.2014р., 21.05.2014р., відповідно, № 1218, №3158, №24, №897, №35 (т.2,а.с.7,9,11,13,14,15) відсутні необхідні дані, які б свідчили про їх прийняття та проведення ПАТ «Реал Банк», та на те, що за вказаними платіжними дорученнями не здійснювався переказ коштів, не приймається судом апеляційної інстанції до уваги з наступних підстав.

Як зазначив позивач у своїх додаткових поясненнях до апеляційної скарги та в судовому засіданні, між ПАТ «Реал Банк» та ТОВ «Науково-технічний центр «Енергетичні технології», ТОВ «Науково-технічний центр «Енерготехінвест», ТОВ фірма «Рем», ТОВ «Трістар енергія», ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Компел» (особи, які здійснили платежі за відповідача за договором овердрафту від 28.03.2013р.) укладені договори про відкриття поточних рахунків з метою здійснення розрахунково-касового обслуговування (т.2,а.с.18).

Відповідно до пункту 1.37 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» розрахунково-касове обслуговування - це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.

Учасник/член платіжної системи (далі - учасник платіжної системи) - юридична особа, що на підставі договору з платіжною організацією платіжної системи надає послуги користувачам платіжної системи щодо проведення переказу коштів за допомогою цієї системи та відповідно до законодавства України має право надавати такі послуги (п. 1.43 цього Закону).

У статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено за якими розрахунковими документами здійснюється ініціювання переказу до яких, зокрема, віднесено платіжне доручення.

Згідно із пунктами 1.30, 1.32 статті 1 вказаного Закону платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів із свого рахунку на рахунок отримувача. Платник - особа, з рахунку якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом надання/формування документа на переказ готівки разом з відповідною сумою коштів.

Обслуговуючий платника банк у розрахунковому документі зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка платника та коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України / реєстраційним (обліковим) номером платника податків / реєстраційним номером облікової картки платника податків - фізичної особи (серії та номера паспорта, якщо фізична особа відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відмітку в паспорті) і приймати цей документ лише в разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність і достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України. У разі недотримання зазначених вимог відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, покладається на банк, що обслуговує платника (п.22.6 ст.22 даного Закону).

Пунктом 22.7 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що у разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. N 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за N 377/8976, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Платіжні доручення від 28.04.2014р. №1218, від 20.05.2014р. №897, від 28.04.2014р. №3158, від 19.05.2014р. №24 та від 21.05.2014р., які подані ТОВ «Науково-технічний центр «Енергетичні технології», ТОВ «Науково-технічний центр «Енерготехінвест», ТОВ фірма «Рем», ТОВ «Трістар енергія», ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Компел» до виконання ПАТ «Реал Банк» в частині заповнення клієнтами у повній мірі відповідають вимогам Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. N 22.

Згідно з пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Відповідно до пункту 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання".

З наведених вище норм законодавства вбачається, що обов'язок з заповнення на платіжному дорученні реквізитів "Дата надходження" і "Дата виконання" покладений на банк, який обслуговує клієнта.

Факт отримання ПАТ «Реал банк» платіжних доручень від 28.04.2014р. №1218, від 20.05.2014р. №897, від 28.04.2014р. №3158, від 19.05.2014р. №24 та від 21.05.2014р. №35 підтверджується матеріалами справи, а саме листами, з яким були надані ці платіжні доручення, з відмітками банку про їх прийняття (т.2, а.с.8,10,12,14,16), та не заперечується позивачем, проте дані платіжні доручення не містять відомостей про дату надходження, саме з вини банку (позивача), а не клієнтів цього банку, а саме: ТОВ «Науково-технічний центр «Енергетичні технології», ТОВ «Науково-технічний центр «Енерготехінвест», ТОВ фірма «Рем», ТОВ «Трістар енергія», ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Компел».

Відповідно до пункту 22.7 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення.

За приписами пункту 2.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті банк, повертаючи розрахунковий документ у день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку).

На звороті платіжних дорученнях, які знаходяться в матеріалах справи відсутні відомості про повернення їх без виконання з зазначенням відповідних причин, позивачем в судовому засіданні апеляційної інстанції також не надано таких платіжних доручень з зазначенням причин повернення та доказів повернення їх платнику, а отже дані платіжні доручення прийняті до виконання обслуговуючим банком (ПАТ «Реал Банк» - позивачем у справі).

Відповідно до пункту 30.2 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

З наведеного в сукупності вбачається, що ТОВ «Науково-технічний центр «Енергетичні технології», ТОВ «Науково-технічний центр «Енерготехінвест», ТОВ фірма «Рем», ТОВ «Трістар енергія», ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Компел» вчинені всі необхідні дії для переказу коштів в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Енергоінвестпроект» за договором про надання овердрафту від 28.03.2013р. №466/09-2/08, про що свідчать належним чином оформлені платіжні доручення, передані до обслуговуючого банку ПАТ «Реал Банк».

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що ТОВ «Науково-технічний центр «Енергетичні технології», ТОВ «Науково-технічний центр «Енерготехінвест», ТОВ фірма «Рем», ТОВ «Трістар енергія», ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Компел» на момент звернення до ПАТ «Реал Банк» з платіжними дорученнями мали відповідну суму коштів на своїх банківських рахунках, що не заперечується позивачем та підтверджується матеріалами справи, а отже у позивача не було підстав для їх неприйняття та невиконання.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, що третіми особами здійснено погашення заборгованості ТОВ «Енергоінвестпроект» за договором про надання овердрафту від 28.03.2013р. №466/09-2/08 на загальну суму 1835588,38грн.

Посилання позивача на те, що на час подання ТОВ «Науково-технічний центр «Енергетичні технології», ТОВ «Науково-технічний центр «Енерготехінвест», ТОВ фірма «Рем», ТОВ «Трістар енергія» платіжних доручень у ПАТ «Реал Банк» була тимчасова адміністрація, а отже він не міг здійснювати зарахування коштів на рахунок позичальника від третіх осіб, оскільки відповідно до вимог статті 36 Закону України «Про гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це призведе до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом не приймаються до уваги з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що для застосування зарахування зустрічних однорідних вимог необхідна обов'язкова наявність певних умов, а саме: вимоги повинні бути зустрічними, тобто такими, що випливають з різних взаємних зобов'язань між двома особами; вимоги повинні бути однорідними. Як правило, мова іде про взаємні вимоги грошових сум в одній і тій же валюті. Настання строку виконання за всіма зустрічними вимогами.

У пункті 5 частини 1 статті 609 ЦК України зазначено, що не допускається зарахування зустрічних вимог в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно із частиною 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Зобов'язання ПАТ «Реал Банк» перерахувати кошти за платіжними дорученнями в рахунок погашення заборгованості за ТОВ «Енергоінвестпроект» за своєю правовою природою не є зарахуванням зустрічних однорідних вимог, оскільки: по-перше, треті особи, які звернулись з вимогами до ПАТ «Реал Банк» виконати свої зобов'язання за договорами про відкриття поточних рахунків, а саме надати послуги по перерахуванню коштів в рахунок погашення заборгованості відповідача, не мають грошових зобов'язань перед позивачем; по-друге, позивачем не надано доказів наявності його грошових зобов'язань перед ТОВ «Науково-технічний центр «Енергетичні технології», ТОВ «Науково-технічний центр «Енерготехінвест», ТОВ фірма «Рем», ТОВ «Трістар енергія», а отже погашення заборгованості відповідача за договором овердрафту перед позивачем не є зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Посилання позивача на те, що вказані треті особи є кредиторами банку не приймається до уваги судом апеляційної інстанції оскільки за приписами статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Аналіз положень статей 190, 509 ЦК України свідчить, що майновим зобов'язанням є зобов'язання боржника передати кредитору майно (річ, сукупність речей, майнові права та обов'язки) або сплатити певну грошову суму на підставах, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що саме треті особи є власниками грошових коштів на їх рахунку, якими вони і володіють, і їх право власності на вказані кошти, в силу статті 41 Конституції України та статті 321 ЦК України, є непорушним.

Крім того, ст. 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Тобто, згідно вказаних норм права, обов'язок банку виконати переказ за платіжним дорученням не є майновим зобов'язанням, а є зобов'язанням виконати певні дії (надати послуги) з розрахунково-касового обслуговування товариства, шляхом перерахування коштів власника (третіх осіб) на підставі платіжного доручення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що обов'язок банку (позивача) перерахувати грошові кошти на підставі платіжних доручень виник, як зазначає позивач та не заперечує відповідач, на підставі договорів про відкриття поточних рахунків з метою здійснення розрахунково-касового обслуговування та наданих до виконання платіжних доручень.

За таких обставин, посилання апелянта на частину 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є необґрунтованим та таким, що спростовується вимогами чинного законодавства України.

Щодо посилання позивача на те, що 21.05.2014р. припинилися взаємовідносини банку з клієнтами, оскільки 21.05.2014р. постановою Правління Національного банку України №295 відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідацію банку, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

За приписами статті 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність в Україні» ліквідація банку - процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Ліквідація банку процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства (стаття 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Розділом VІІІ Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлена процедура ліквідації банку. Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Національний банк України інформує Фонд про прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення. Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку. Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет. Таким чином, процедура ліквідації банку розпочинається з наступного дня за днем отримання Фондом, рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, що відповідає загальним принципам права та вимогам статті 253 ЦК України, щодо порядку обчислення стоків.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про необґрунтованість доводів позивача про неможливість списання грошових коштів, які знаходяться на рахунку позивача, оскільки пунктом 2.4 договору овердрафту встановлено, що позичальник (позивач) доручає банку (позивачу) самостійно здійснювати перерахування грошових коштів зі свого поточного рахунку без надання додаткових платіжних доручень або інших документів на погашення простроченої заборгованості за овердрафтом та прострочених процентів за користування овердрафтом, - на рахунку простроченої заборгованості; погашення загальної заборгованості за овердрафтом, сплати процентів та інших платежів.

А положеннями статті 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що договірне списання здійснюється за платіжною вимогою отримувача або за меморіальним ордером, оформленим банком.

Пунктом 1.19-1 статті 1 вказаного Закону визначено, що меморіальний ордер - це розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

У пункті 6.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті встановлено, що якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника.

Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі договору банківського рахунку або іншого договору про надання банківських послуг договірне списання коштів з рахунку платника, оформляє меморіальний ордер, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер, дату договору, яким передбачено можливість застосування договірного списання.

Таким чином, банк зобов'язаний був самостійно перерахувати грошові кошти у сумі 730,76 грн., які знаходяться на рахунку відповідача № 2600630127651 в рахунок погашення заборгованості за договором овердрафту від 28.03.2013р. №466/09-2-08.

Посилання апелянта на те, що ТОВ фірма «Рем» 29.05.2014р. (після перерахування грошових коштів у рахунок погашення заборгованості за договором від 23.03.2013р. №466/09-2-08) подала позивачу кредиторську вимогу та просило визнати себе кредитором на суму 263423,07грн. не приймається судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки як вбачається з матеріалів справи кредиторська вимога, направлена ТОВ фірмою «Рем» до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «Реал Банк», була відкликана ним листом від 04.08.2014р. (т.2, а.с.17). Крім того, апелянтом не надано доказів розгляду кредиторських вимог ТОВ фірма «Рем» ліквідатором ПАТ «Реал Банк».

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлені фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам та їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення у даній справі, у зв'язку з чим рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2014р. у справі №922/1449/14 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ч.1 ст.103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Реал Банк" залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2014р. у справі № 922/1449/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складений 11.08.2014р.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Шевель О.В.