АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1472/14Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 19,27 Дьяченко Д. О.

Доповідач в апеляційній інстанції

Подорога В. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПодороги В. М.

суддівВасиленко Л. І. , Демченка В. А.

при секретаріЯремич В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» - Гудзя Олександра Сергійовича на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 10 квітня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

20 серпня 2013 року ПАТ «КБ «Надра» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що відповідно до укладеного договору № 08/2006/840К907 від 14 грудня 2006 року, ВАТ «Комерційний банк «Надра» був наданий кредит ОСОБА_7 у розмірі 14 990 доларів США, з кінцевим терміном повернення - 05 грудня 2026 року, зі сплатою за користування кредитом відсотків з рахунку 10 % річних та щомісячною платою за управління кредитом із розрахунку 0,35 % від розміру фактичного залишку заборгованості за кредитом. Станом на 05 серпня 2013 року загальна сума заборгованості по укладеному договору становить 39 278,72 доларів США (в гривневому еквіваленті 313 954,81 грн.), яка на даний час не сплачена, в зв'язку з чим позивач змушений звернутись до суду.

Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 10 квітня 2014 року від 10 квітня 2014 року позов ПАТ «КБ «Надра» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість по кредитному договору № 08/2006/840К907 від 14 грудня 2006 року в сумі 20 141,5 доларів США, що в гривневому еквіваленті 160 966,01 грн. (по курсу НБУ станом на 05 серпня 2013 року).

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ «КБ «Надра» судовий збір в розмірі 1 609,64 грн.

В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «Надра» - Гудзь О.С. просить змінити рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 10 квітня 2014 року та ухвалити рішення, яким:

стягнути з ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 08/2006/840/К907 від 14 грудня 2006 року розраховану станом на 05 серпня 2013 року, а саме заборгованість по кредиту в розмірі 14 018,09 доларів США, заборгованість по щомісячній платі за управління кредитом в розмірі 1 603,43 доларів США, а всього 19 430 доларів США;

стягнути з ОСОБА_7 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість по сплаті неустойки за порушення умов кредитного договору № 08/2006/840/К907 від 14 грудня 2006 року розраховану станом на 05 серпня 2013 року, а саме заборгованість по сплаті пені в розмірі 158 647,62 грн.;

стягнути з ОСОБА_7 на користь ПАТ «КБ «Надра» понесені судові витрати в сумі 4 251,77 грн..

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Ст. 213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 14 грудня 2006 року сторони по справі уклали кредитний договір № 08/2006/840/К907 відповідно до умов якого, ОСОБА_7 отримав кредит у розмірі 14 990 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10 % річних та щомісячною платою за управління кредитом із розрахунку 0,35 % від розміру фактичного залишку заборгованості за кредитом.

Також встановлено, що з 24 грудня 2010 року, відповідач по справі свої зобов'язання за вказаним договором перестав виконувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що несплата грошових коштів відповідно до умов договору кредиту є істотним порушенням умов договору.

Відповідно до вимог ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Ст. 1049 ЦК України вказує, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України по кредитному договору Банк зобов'язується надати кредит Позичальнику, в розмірі та на умовах, що передбачені кредитним договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кошти ОСОБА_7 отримав, що було підтверджено сторонами в судовому засіданні. Однак, суду не було надано доказів того, що ОСОБА_7 погасив заборгованість за кредитом, тому висновок районного суду про стягнення наданої в розрахунку заборгованості за кредитним договором є правильним.

Наданий розрахунок заборгованості був предметом дослідження колегії суддів і підстав для визнання його неправильним у колегії суддів немає.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 08/2006/840/К907 від 14 грудня 2006 року за відповідачем по справі, станом на 05 серпня 2013 року загальна сума заборгованості становить 39 278,72 доларів США (в гривневому еквіваленті 313 954,81 грн.), яка складається: 14 018 доларів США (112 046,59 грн.) - заборгованість по тілу кредиту, 3 808 доларів США (30 444,38 гривневий еквівалент) - нараховані відсотки, 1 603,43 доларів США (12 816,22 гривневий еквівалент) - нарахована комісія, 19 848,32 доларів США (158 6477,62 гривневий еквівалент) - нарахована комісія, 19 848,32 доларів США (158 647,62 гривневий еквівалент) - пеня за прострочення кредиту.

Тому сума стягнута районним судом, відповідає утвореній заборгованості є вмотивованою і підстав визнання її неправильною у колегії суддів немає.

Проте висновки районного суду в частині розміру стягнення пені являються помилковими, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В позовній заяві Банком надано всі докази та детальні розрахунки заборгованості відповідача перед Банком, відповідно до зобов'язань по кредитному договору.

Пунктом 5.2 Кредитного договору № 08/2006/840/ К 907 від 14.12.2006 року передбачено, що у разі прострочення позичальником строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, а також у випадку прострочення строку дострокового виконання зобов'язань Позичальником щодо повернення кредиту, сплаті всіх нарахованих відсотків та можливих штрафних санкцій у строк визначений у п.п. 4.2.3. кредитного договору, останній сплачує Позивачу пеню в розмірі 1%(один) відсоток від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Сума несвоєчасно виконаних грошових зобов'язань складає 3532,32 доларів США.

Банком зроблений розрахунок по пені за останній рік перед зверненням до суду ( з 31.07.2012 року по 04.08.2013 року, що ґрунтується на кредитному договорі, який уклали сторони, нормах чинного законодавства, та відповідно до вимог ч.2 ст.258 ЦК України в межах позовної давності один рік.

Будь-яких доказів, які б спростовували заявлені Банком позовні вимоги сторона відповідача суду не надала, а лише просила суд зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення на користь Банку.

Дана заборгованість по сплаті пені, уточнена Банком в поясненні до апеляційної скарги, складає 140723,46 гривень, яку і належить стягнути з відповідача на користь Банку, як і понесені судові витрати в сумі 4129,65 гривень, що відповідають положенню ст.88 ЦПК України.

Судом правильно враховано норми ст. 258 ЦК України відповідно до яких до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлюється спеціальна позовна давність в один рік та правильно вказаний початок перебігу позовної давності, враховуючи і ті обставини, що відповідачем останнє погашення заборгованості по кредиту було проведено 24.12.2010 року, а до суду з позовом Банк звернувся 20.08.2013 року.

Крім того, дана правова позиція викладена і в правовому висновку ВСУ у справі № 6-116 цс 13 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Правова позиція ВСУ вказує, що відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Згідно вимог ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Враховуючи, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду підлягає зміні в частині стягнення пені та судових витрат, в іншій частині рішення слід залишити без змін, як таке, що ухвалене відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права та з належною оцінкою досліджених в судовому засіданні доказів.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 319 ЦПК України колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» - Гудзя Олександра Сергійовича задовольнити частково.

Рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 10 квітня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення пені та судових витрат змінити, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_7 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» заборгованість по сплаті пені в сумі 140723,46 грн. та судові витрати в сумі 4129,65 гривень.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :