Провадження : 22ц/790/5625/14 Головуючий 1-ї інстанції - Товстолужський О.В.

Справа № 615/876/14-ц Доповідач - Шевченко Н.Ф.

Категорія : сімейне

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Шевченко Н-.Ф.

суддів - Пономаренко Ю.А., Малінської С.М.

при секретарі - Каменській Д.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 08 липня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Валківської районної державної адміністрації Харківської області про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, посилаючись на те, що відповідач є його батьком, який у 1997 розлучився з його матір'ю, ОСОБА_3.

Впродовж всього часу відповідач у вихованні позивача участі не приймав, матеріально ніяк не допомагав, має заборгованість зі сплати аліментів 37 304 грн. Щомісячно пересилав аліменти у розмірі 50 грн., що є недостатнім для його нормального розвитку.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову не заперечував та пояснив, що він дійсно є батьком позивача. Не приймав участі у його вихованні через неприязні стосунки із матір'ю дитини, на даний час має іншу сім'ю. Матеріальна допомога надавалась ним позивачу у тому розмірі, який він міг собі дозволити.

Представник служби у справах дітей Валківської РДА та прокурор також не заперечували проти задоволення заявленого позову.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 08 липня 2014 року у задоволенні позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права. При цьому зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи; рішення не відповідає чинному законодавству, є незаконним та необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, внаслідок неправильного та неповного дослідження судом першої інстанції доказів та встановлення обставин по справі. Крім того, суд першої інстанції у світлі заявленого позову не правильно оцінив той факт, що позов начебто пред'явлено виключно, щоб отримати спеціальний статус та допомогу від держави.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного.

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона чи він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Судом встановлено, що відповідно свідоцтва про народження від 28.09.1996 року батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є відповідач ОСОБА_2 (а.с.3).

При цьому з 14 листопада 1996 року з відповідача стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_1 до його повноліття (а.с.12). Тобто вказане свідчить, що фактично з самого народження сина батько добровільно не утримував свою дитину, що змусило матір дитини звернутись про примусове стягнення аліментів.

Відповідно довідки Виконавчої служби Первомайського місьрайонного управління юстиції від 15.05.2014 року , на виконанні якої знаходиться виконавчий лист про стягнення аліментів із ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_1 заборгованість по аліментам станом на 31.01.2011 року становить 37 304 грн. (а.с.13).

Із письмової відповіді Виконавчої служби Первомайського місьрайонного управління юстиції від 15.05.2014 року на ім'я ОСОБА_3, матері позивача, вбачається, що розмір аліментів виконавчою службою розраховується виходячи із середньомісячної заробітної плати для даної місцевості, оскільки відомості відносно працевлаштування боржника ОСОБА_2 відсутні (а.с.12).

Про злісне ухилення ОСОБА_2 від сплати аліментів також свідчить довідка Валківського РВ ДВС від 21.02.2002 року про те, що аліменти з ОСОБА_2 починаючи з 24.06.2001 року не стягуються, оскільки боржник ніде не працює (а.с.11).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовної заяви, оскільки негативні почуття у позивача до батька сформовані матір'ю яка одна займалась вихованням дитини.

Однак такі висновки районного суду не відповідають встановленим обставинам справи, внаслідок чого суд безпідставно не застосував наведену норму п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, що відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставами для скасування рішення районного суду та ухвалення нового рішення по суті позову.

Так, всупереч вимог ст. 213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення районний суд не звернув уваги на те, що відповідач позов повністю визнав, підтвердив ту обставину, що вихованням сина не займався, що свідчить про його свідомий вибір не на користь свого сина та є складовою частиною неналежного виконання своїх батьківських обов'язків стосовно дитини, тобто відповідач свідомо наразив себе на небезпеку позбавлення батьківських прав.

Крім того, відповідач не надав будь-яких доказів, які б підтвердили його бажання виконувати свої батьківські обов'язки та його любов до своєї дитини.

Посилання відповідача на неприязні стосунки з матір'ю сина таку бездіяльність батька у його вихованні не виправдовують. Про наявність об'єктивних доказів на підтвердження вимушеності такої поведінки відповідач, у якого була для цього процесуальна можливість, до суду не повідомив і в матеріалах справи вони відсутні..

При таких обставинах районний суд помилився в тому, що позбавлення батьківських прав не відповідає інтересам дитини, про що свідчать встановлені судом обставини.

Відповідно до частин 4 - 6 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення та поновлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Матеріали справи свідчать про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_2 розглядалась судом першої інстанції за участю представника органу опіки та піклування - служби у справах дітей Валківської РДА та прокурора.

В судовому засіданні представник органу опіки та піклування - служби у справах дітей Валківської РДА та прокурор проти позову не заперечували, що свідчить про підтримку позовних вимог ОСОБА_1

Тому посилання суду першої інстанції на те, що позивач та його представник не звертались до органу опіки та піклування відносно надання висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав суперечить нормам матеріального, процесуального права та фактичним обставинам справи.

В засідання суду апеляційної інстанції надано висновок органу опіки та піклування від 16 липня 2014 року про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до сина ОСОБА_1.

Відмовляючи у задоволенні вимог суд також виходив з пояснень позивача та його представника про те, що позбавлення батьківських прав позивачеві потрібно начебто для отримання спеціального статусу, проте такі висновки судом зроблені без будь-яких належних та допустимих доказів і перевірки вказаних обставин, що свідчить про їх поспішність.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачеві ОСОБА_1 на момент звернення до суду виповнилось 17 років, фактично з самого його народження відповідач будь-якої участі у вихованні та утриманні сина не приймав, про що підтвердив у судовому засіданні, за таких обставин колегія суддів вважає за можливе позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 316, 319, 323-325, 327 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 08 липня 2014 року скасувати. Ухвалити нове рішення .

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя:

Судді колегії: