АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження: 22ц/790/4530/14 Головуючий І інстанції -

Справа: № 2-424/11 Майстренко О.М.

Категорія: кредитні Доповідач - Костенко Т.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді: Костенко Т.М.

суддів: Гальянової І.Г., Міненкової Н.О.

при секретарі Старіковій К.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» Гамея Валентина Володимировича на рішення Московського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2012 року у цивільній справі за позовом ПАТ «Платинум Банк» до ОСОБА_3, третя особа Московський районний центр соціальної служби у справах дітей про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и л а

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором про іпотечний кредит № 3.08062555.x в сумі 474 874 грн. 34 коп., в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме трикімнатну квартиру за номером АДРЕСА_1 виселити всіх мешканців зі вказаної квартири, стягнути з відповідача на його користь витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн. 00 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 24 червня 2008 року між ЗАТ «Народний іпотечний Банк», правонаступником прав та обов'язків якого є ВАТ «Платинум Банк», та ОСОБА_3 було укладено договір про іпотечний кредит № 3.08062555.x. Відповідно до умов кредитного договору позивач надав відповідачу на умовах повернення, строковості, платності кредит у розмірі 55 000 доларів США строком користування на 180 місяців із сплатою 9,9% річних, а відповідач зобов'язався своєчасно та у повному обсязі повернути позивачу грошові кошти, сплатити відсотки за користування кредитом і виконати всі взяті на себе зобов'язання відповідно до умов кредитного договору у повному обсязі.

24 червня 2008 року в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем було укладено іпотечний договір № 3.08062555.x, відповідно до умов якого відповідач передав в іпотеку позивачу трикімнатну квартиру за номером АДРЕСА_1 належну йому на праві приватної власності.

Відповідно до п. 1.3 договору іпотеки, іпотека забезпечує повне виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором щодо погашення кредиту, сплати основної суми боргу, сплати відсотків за користування кредитом та інших платежів, що передбачені кредитним договором та договором іпотеки.

Дата сплати заборгованості по кредиту визначена у п. 3.2. кредитного договору, яка передбачає, що погашення відповідної частини кредиту та сплата нарахованих процентів за його користування здійснюється відповідно до умов, зазначених в статті 9 кредитного договору, шляхом договірного списання кредитором коштів з поточного рахунку відповідача щомісячно 21 числа кожного календарного місяця в порядках та в сумах, передбачених кредитним договором. При цьому до настання строків погашення відповідної частини кредиту та сплати нарахованих відсотків за його користування, відповідач зобов'язаний поповнювати свій поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу кредитора (чи перерахування з іншого власного банківського рахунку) у сумі не менш суми чергового ануітетного платежу, який відповідно до п.3.1. складає 590 доларів США 70 центів.

Відповідно до умов вказаного договору відповідач зобов'язався погашати заборгованість щомісячно рівними частинами в сумі 590,70 доларів США.

Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором шляхом перерахування коштів відповідачу. Видача кредиту підтверджується заявою про видачу готівки № 14598284 від 24.06.2008, проте відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, чим порушує передбачені договором строки сплати заборгованості, у зв'язку з чим станом на 10 серпня 2009 року сума основного боргу складає 54 186, 28 доларів США (еквівалент в гривнях на день проведення розрахунку заборгованості за курсом НБУ (770,38 грн. за 100 дол. США) - 417 440 грн. 26 коп.

У добровільному порядку відповідач відмовляється сплатити суму заборгованості за кредитом, у зв'язку з чим відповідач був вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій свої позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити у повному обсязі, справу розглядати за його відсутністю.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про день слухання по справі повідомлена.

Третя особа: Московський районний центр соціальної служби у справах дітей, подав заяву, в якій просить суд винести рішення за відсутністю його представника, за наявними матеріалами справи, з урахуванням інтересів неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2012 року позовні вимоги задоволені частково, стягнута сума боргу за кредитним договором у розмірі 474 874 грн. 34 коп. та звернено стягнення на предмет іпотеки на таку суму. В іншій частині позову відмовлено.

Представник ПАТ «Платинум Банк» Гамей В.В. подав апеляційну скаргу на зазначене рішення, в якій зазначив, що його резолютивна частина частково не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме не визначений спосіб реалізації предмета іпотеки, а отже просив рішення суду першої інстанції змінити.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. В іншій частині рішення не оскаржувалось.

У відповідності до ст.11 та ч.1 ст.303 ЦПК України суд першої інстанції розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог, а апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Задовольняючи частково позовні вимоги, районний суд з посиланням на ст.ст. 526, 530 ЦК України та ст.33 Закону України «Про іпотеку», виходив із того, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до договору та вимог Цивільного кодексу України, а у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено в суді першої інстанції, підтверджено наявними у справі доказами та не заперечується сторонами, 24 червня 2008 року між ЗАТ «Міжнародний іпотечний Банк», правонаступником прав та обов'язків якого є ВАТ «Платинум Банк та ОСОБА_3 було укладено договір про іпотечний кредит № 3.08062555.x. Відповідно до умов кредитного договору позивач надав відповідачу на умовах повернення, строковості, платності кредит у розмірі 55 000 доларів США строком користування 180 місяців із сплатою 9,9% річних, а відповідач прийняв на себе зобов'язання своєчасно та у повному обсязі повернути позивачу кредит та сплатити відсотки за користування кредитом і виконати всі взяті на себе зобов'язання відповідно до умов кредитного договору у повному обсязі.

Цього ж дня в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами було укладено іпотечний договір № 3.08062555.x, відповідно до умов якого відповідач передав в іпотеку позивачу трикімнатну квартиру за номером АДРЕСА_1 належну йому на праві приватної власності.

Відповідно до умов вказаного договору відповідач зобов'язався погашати заборгованість щомісячно рівними частинами в сумі 590,70 доларів США.

Однак, у порушення умов договору, відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, в зв'язку із чим станом на 10 серпня 2009 року у ОСОБА_3 утворилась заборгованість, що в перерахунку за курсом НБУ становить 474 874, 34 гривні, яка складається із: основної заборгованості за кредитом - 54 186, 28 доларів США (еквівалент в гривнях на день проведення розрахунку заборгованості за курсом НБУ (770,38 грн. за 100 дол. США) - 417 440 грн. 26 коп.;

нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 3 247,84 США (еквівалент в гривнях на день проведення розрахунку заборгованості за курсом НБУ (770,38 грн. за 100 дол. США) - 25 020 грн. 71 коп.;

пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за користування кредитом - 32413 грн. 37 коп.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів ни позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється кредитним договором.

У відповідності до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу.

Таким чином, судова колегія вважає, що районний суд обґрунтовано дійшов висновку в частині стягнення з відповідачки суми боргу за кредитним договором, процентів за кредитом та пені за несвоєчасне погашення кредиту.

Зазначені висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Стосовно вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, судова колегія вважає, що в цій частині рішення підлягає зміні, виходячи із наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 590 ЦК України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається із приписів ст.39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду, крім іншого, зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки та початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Способом реалізації предмета іпотеки може бути реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої статтею 41 Закону України «Про іпотеку».

У відповідності до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», в рішенні суду в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація, коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України «Про іпотеку» (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).

Таким чином, судова колегія вважає, що зазначені висновки суду по суті спору відповідають обставинам справи, однак, сформульовані з порушенням зазначених норм права, і відтак, мають бути змінені.

Відповідачкою по справі ОСОБА_3 до апеляційного суду надані заперечення на апеляційну скаргу, в яких вона просить застосувати положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», що набрав чинності 07.06.2014 року.

Судова колегія вважає, що така заява є безпідставною, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 даного Закону протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Отже, даним Законом введено мораторій на примусове відчуження житлових приміщень, які є предметом іпотеки та забезпечують виконання зобов'язань позичальниками за валютними кредитами.

Відчуження - це перехід права власності від однієї особи до іншої. Примусове відчуження майна можливе лише в порядку, визначеному законом, зокрема Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до даного Закону таке примусове відчуження полягає у реалізації майна з прилюдних торгів.

Мораторій - це відстрочення виконання зобов'язань на певний термін або до закінчення будь-яких певних подій.

Судова колегія вважає, що мораторій на примусове відчуження житлових приміщень, що є предметом іпотеки за валютними кредитами, не може бути підставою для відмови у позові про звернення стягнення на предмет іпотеки, залишення позовної заяви без розгляду, зупинення чи закриття провадження за такою позовною заявою. Даний мораторій поширюється лише на виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на його примусову реалізацію з прилюдних торгів в ході виконавчого провадження.

В іншій частині рішення жодною стороною не оскаржено, тому у відповідності до ст.303 ПК України судовою колегією не переглядається.

За зазначених обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в частині звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок заборгованості за кредитним договором.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 309, 313, 314, 316, 319, 218 ЦПК України, судова колегія, -

В и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» Гамея Валентина Володимировича задовольнити частково.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2012 року змінити, скасувавши його в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_3, в рахунок погашення боргу ОСОБА_3 перед Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» за договором про іпотечний кредит № 3.08062555.х від 24 червня 2008 року в розмірі 474874 (чотириста сімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят чотири) гривні 34 копійки, яка складається із 417440,26 гривень - сума основної заборгованості за кредитним договором; 25020,71 гривень - сума заборгованості за відсотками; 32413,37 гривень - пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів з продажу вищезазначеного житлового приміщення за початковою ціною не нижче за звичайні ціни на цей вид майна, та яка буде визначена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стаді оцінки майна під час проведення виконавчих дій згідно з Законом України «Про виконавче провадження».

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» судовий збір у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий-суддя -

Судді -