Ухвала

іменем україни

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Британчука В.В.,

суддів:Щепоткіної В.В., Леона О.І.,

за участю прокурора Чупринської Є.М.,

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 05 серпня 2014 року справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на постанову Великомихайлівського районного суду Одеської області від 17 грудня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 13 лютого 2014 року,

в с т а н о в и л а:

Постановою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 17 грудня 2013 року засудженому ОСОБА_5 відмовлено у відновленні строку на апеляційне оскарження вироку Великомихайлівського районного суду Одеської області від 03 травня 2012 року, яким його засуджено за ч. 3 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та покладено обов'язки, передбачені пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 13 лютого 2014 року постанову суду першої інстанції залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5, посилаючись на істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, просить постанову місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, оскільки копію вироку місцевого він отримав лише на початку червня 2012 року, а тому не міг своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора Чупринської Є.М., яка заперечила проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Згідно ч. 3 ст. 349 КПК України 1960 року апеляція на вирок суду першої інстанції може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку. Цей строк може бути відновлений судом, який розглядав справу, якщо його було пропущено з поважних причин.

Розглянувши клопотання засудженого, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у ОСОБА_5 поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та правильно відмовив у його відновленні.

Так, вирок суду першої інстанції постановлено 03 травня 2012 року. Засуджений ОСОБА_5, який не утримувався під вартою, був присутнім під час його проголошення.

Проте з клопотанням про відновлення пропущеного строку ОСОБА_5 вперше звернувся лише 14 травня 2013 року, тобто більше, ніж через рік після постановлення вироку.

Доводи засудженого про тривалу хворобу, через яку він не міг вчасно отримати копію вироку та реалізувати своє право на апеляційне оскарження, були предметом перевірки судів першої та апеляційної інстанцій, які дали їм належну оцінку та обґрунтовано визнали неспроможними.

Як убачається з матеріалів справи, хвороба засудженого не завадила йому після проголошення вироку звернутися до місцевого суду з заявою про зняття арешту з його майна, накладеного постановами слідчого від 12 грудня 2011 року та 21 січня 2012 року (т. 3 а.с. 367).

Крім того, згідно медичної документації ОСОБА_5 не постійно знаходився на лікуванні, були періоди, коли він мав можливість подати апеляцію сам або укласти угоду з захисником для захисту його інтересів в апеляційній інстанції.

Таким чином доводи касаційної скарги ОСОБА_5 про поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження не ґрунтуються на матеріалах справи.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування постанови місцевого суду та ухвали суду апеляційної інстанції, не встановлено.

За таких обставин касаційна скарги засудженого не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 394-396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Постанову Великомихайлівського районного суду Одеської області від 17 грудня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 13 лютого 2014 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.

Судді:

В.В. Британчук В.В. Щепоткіна О.І. Леон