АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц -2004/ 2006р. Головуючий
Категорія 5. У інстанції Павлова З.М.
Доповідач Карташов О.Ю.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року листопада «1» дня Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого Карташова О.Ю.
Членів суду Савченко В.О., Свинцової Л.М.
при секретарі Ковальчук Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську
за участю:
позивача - ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_1
адвоката - ОСОБА_6
цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_1на рішення
місцевого Алчевського міського суду Луганської області від 26 квітня 2006р. за позовом
ОСОБА_2до ОСОБА_1про визнання
його таким, що втратив право користування житловим приміщенням у квартирі та за зустрічним позовом
ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання
права власності на квартиру та розподіл квартири
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням місцевого Алчевського міського суду Луганської області від 26.04.2006р., задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням у АДРЕСА_1 у м. Алчевську, в задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину квартири та розподіл квартири відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити рішення про відмову в задоволені позову ОСОБА_2 та задоволені його зустрічного позову.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, у лютому 2006р. ОСОБА_2 пред'явила позов до ОСОБА_1 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням у АДРЕСА_1 у м. Алчевську, зазначив в обґрунтуванні, що перебувала з відповідачем у шлюбі, який було розірвано 31.10.1995р. У січні 2001р. ОСОБА_1, за своїм розсудом, розпорядився придбаним під час шлюбу майном, залишив жилу площу в зазначеній квартирі, переїхав проживати за іншою адресою та створив другу сім'ю, при цьому будь-яких претензій відносно квартири, до її звернення до суду з позовом, не заявляв.
Посилаючись на те, що розташована в Об'єднанні власників квартир „Союз", АДРЕСА_1 була придбана за грошові кошти перераховані з особистого рахунку її матері ОСОБА_3 на її рахунок у кооперативі „Кристал", на теперішній час ОВК „Союз", як дарунок, а тому квартира є її власністю, ОСОБА_2 просила суд захистити її право власності на квартиру, вирішити спір відповідно до норм ст. 163 ЖК України та ст.ст. 12,48 Закону України „Про власність".
У лютому 2006р. ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2, посилаючись на то, що АДРЕСА_1 була придбана під час його з ОСОБА_2 шлюбу, просив суд на підставі ст.ст. 60, 63, 68, 69, 70 СК України розділити сумісно нажите майно АДРЕСА_1у м. Алчевську, виділити йому 1/2 частину квартири та визнати за ним право власності на цю частину.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позову ОСОБА_2 та необґрунтованості зустрічного позову ОСОБА_1
Проаналізував наявні дані, колегія суддів вважає, що місцевий суд повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, сторони перебували у шлюбі з 28.02.1986р. по 13.07.1995р. На підставі протоколу № 1 загальних зборів ЖБК „Кристал" від 20.02.1989р., ОСОБА_2 була прийнята до членів кооперативу та їй була надана трикімнатна АДРЕСА_1 вартістю - 10537,10руб.
Згідно довідки Алчевського відділення № 31113 Ощадбанку України та копій особистого рахунку НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 матері ОСОБА_2, з рахунку ОСОБА_3 на особистий рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_2 в ЖБК „Кристал" було перераховано:
23.03.1988р. - 3500руб.,
27.05.1989р. - 100руб.,
6.12.1989р. - 159,23руб.
28.04.1990р. - 351руб.,
12.12.1990р. - 4000руб.,
13.12.1991р. - 2754,18руб.
Відповідно до Свідоцтва на право особистої власності на квартиру від 11.12.1996р., АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 В квартирі зареєстровані ОСОБА_4 син позивачки та її колишній чоловік ОСОБА_1, який не проживає в квартирі з січня 2001р.
За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що грошові кошти перераховані ОСОБА_3 в якості допомоги усій сім'ї, що з копій особистого рахунку ОСОБА_3 не вбачається списання 4000руб. у 1990р., що заробіток останньої, на час сплати внесків за квартиру, становив 120руб. і вона була не в змозі перераховувати великі суми, що а рахунку ОСОБА_2 також знімалися великі грошові суми, що в спірній квартирі знаходиться його майно, суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Так, відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Разом з тим, п. З ч. 1 ст. 57 СК України передбачає, що майно, набуте одним з подружжя за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто, є особистою приватною власністю дружини, чоловіка.
Наявні в матеріалах справи данні підтверджують, що грошові кошти, у розмірі повної вартості квартири, були перераховані, в тому числі 12.12.1990р. у сумі 4000руб., на рахунок ОСОБА_2 в ЖБК „Кристал" з рахунку ОСОБА_3 при цьому ОСОБА_1 не надано доказів надання грошей як допомоги чи дарунка саме сім'ї та повернення цих грошей останній особисто чи з рахунку ОСОБА_2
Згідно довідок Алчевського спеціалізованого управління „Донбасдомнаремонт" батьки ОСОБА_2 працювали на цьому підприємстві та отримували заробітну плату в період 1988р. - 1991р. відповідно за рік у сумах ОСОБА_3 - 1310,57руб., 1651,54руб., 1813,18руб., 4313,52руб., ОСОБА_5 - 2121,30руб., 2223,06руб., 3611,73руб., 10238руб., тобто мали змогу надати ОСОБА_2 зазначені суми. Між тим, ОСОБА_1 не надано доказів сплати внесків за рахунок його заробітної плати або доходів сім'ї.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що АДРЕСА_1 була придбана за грошові кошти подаровані особисто ОСОБА_2 її матір'ю ОСОБА_3, і належить ОСОБА_2 на праві особистої власності.
Відповідно до ст. 163 ЖК України, - у разі тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.
Факт не проживання ОСОБА_1 в квартирі з січня 2001р., більше шести місяців, та відсутності в квартирі майна належного йому, підтверджено Актами ОСК „Союз" від 20.10.2004р., 19.12.2004р., 10.02.2005р.
Відповідно до положень ст. 48 Закону України „Про власність", на яку посилалась ОСОБА_2 у позові, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про порушення судом першої інстанції норм процесуального права відмову ОСОБА_1 в допуску для участі в розгляді справи його адвоката чи представника.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 307,308, 313,314,315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області, ~
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.
Рішення місцевого Алчевського міського суду Луганської області від 26 квітня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням у квартирі та зустрічним позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання права власності на квартиру та розподіл квартири -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.