ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2014 року Справа № 915/1850/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Кота О.В.
суддівКочерової Н.О. Саранюка В.І. - доповідача у справі
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
на рішення від та на постанову відгосподарського суду Миколаївської області 25.12.2013 Одеського апеляційного господарського суду 27.05.2014
у справі господарського суду№ 915/1850/13 Миколаївської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"
доТовариства з додатковою відповідальністю Будівельна фірма "Житлобуд-Ніко"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк"
прозвернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості з повернення суми кредиту, відсотків за користування кредитними коштами та пені за несвоєчасне повернення суми кредиту і сплату відсотків за укладеним між сторонами договором кредитування
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явилися
від відповідача - не з'явилися
від третьої особи - не з'явилися
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.12.2013 у справі № 915/1850/13, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.05.2014, частково задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (Позивач), звернуто стягнення на предмет іпотеки, за іпотечним договором від 10.12.2007, посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_5, і зареєстрованим у Державному реєстрі іпотек 13.12.2007 за № 6217738, а саме: на виробничу базу, загальною площею 3297,40 кв.м., яка розташована в м. Миколаїв, вул. Казарського, буд. 2-В, і складається з адміністративного побутового корпусу, літ. А-2, загальною площею 841,6 кв. м.; столярного цеху, літ. Б, загальною площею 1077,8 кв. м.; ремонтного цеху, літ. В, загальною площею 247,2 кв. м.; навісу літ. В'-1; арматурного цеху, літ. Г, загальною площею 641,6 кв. м.; складу, літ. Д, загальною площею 119,1 кв.м.; арматурного цеху, літ. Е, загальною площею 295,0 кв. м.; майстерні-кузні, літ. Ж-3, загальною площею 24,6 кв. м.; складу, навісу ГСМ, літ. И № 22; котельні, літ. К, загальною площею 50,5 кв. м.; пилорами, літ. 3; складу, літ. М; складу, літ. Н; навісу, літ. Р; вбиральні, літ. У; огорожі № 9-18, 21; споруд № 23, І; відкритих складів № 19, 20, 12, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельній фірмі "Житлобуд-Ніко" на праві приватної власності, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною незалежним експертом оцінювачем у межах виконавчого провадження, за рахунок чого задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" по кредитному договору від 06.12.2007 № 010/01-02/07-094 в загальній сумі 15 188 657,91 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 12 041 001,50 грн.; заборгованість за відсотками -1 881 101,11 грн.; пеня за порушення строків сплати тіла кредиту - 1 151 647,50 грн.; пеня за порушення строків сплати відсотків за кредитом -114 907,80 грн. Також на користь позивача з відповідача було стягнуто судовий збір в сумі 68 820 грн.
Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.12.2013, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 у справі № 915/1850/13 в частині визначення пріоритетності прав на іпотечне нерухоме майно, а саме: виробничу базу, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Казарського, 2-В, та направити справу № 915/1850/13 на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.
В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права. Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" зазначає про пріоритетне право на спірне іпотечне нерухоме майно, оскільки ПАТ "Укрсоцбанк" раніше зареєструвало іпотеку на спірне майно на підставі іпотечного договору від 30.08.2007, зареєстрованого в реєстрі за № 2674, що підтверджується витягом з Державного реєстру іпотек. Цей договір іпотеки, укладений у забезпечення вимог за кредитним договором від 30.08.2007, не припинений та є чинним.
Заслухавши суддю доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на підставі кредитного договору № 010/01-02/07-094 від 06.12.2007, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (Банк) і Закритим акціонерним товариством Будівельною фірмою "Житлобуд-Ніко", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма "Житлобуд-Ніко" (Позичальник), Банк зобов'язався відкрити Будівельній фірмі невідновлювальну кредитну лінію в сумі 15 000 000 грн. строком до 05.12.2008, зі сплатою 13,5% річних для фінансування витрат по будівництву двох житлових будинків.
Пунктом 3.4. кредитного договору сторони встановили, що погашення основної суми кредиту буде здійснюватися згідно з додатком № 1 до кредитного договору, яким сторони узгодили графік погашення кредитної заборгованості.
У підпункті 10.2 пункту 10 договору сторони узгодили, що за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.
Додатковими договорами від 13.07.2008 № 010/01-02/07-094/1, від 31.12.2009 № 010/01-02/07-094/4, від 30.06.2010 № 010/01-02/07-094/5 та додатковими угодами від 31.03.2011 № 010/01-02/07-094/6, від 04.05.2012 № 010/01-02/07-094/7 до кредитного договору змінювалася відсоткова ставка за користування кредитом, кінцевий термін погашення кредиту та графік погашення заборгованості. Остаточний термін погашення кредиту сторонами встановлено додатковою угодою від 04.05.2012 № 010/01-02/07-094/7 до 24.09.2012. Даною угодою визначено графік погашення кредитної заборгованості, та плату за користування кредитними коштами, що розраховується на основі процентної ставки в наступних розмірах: з 10.12.2007 по 14.07.2008 - 13,5 % річних; з 15.07.2008 по 30.12.2009 - 18,0 % річних; з 31.12.2009 по 31.01.2011 - 20,7 % річних; з 01.02.2011 по 03.05.2012 - 16 % річних; з 03.05.2012 - 16,2% річних.
Додатковим договором від 31.12.2009 № 010/01-02/07-094/4 до кредитного договору розмір невідновлювальної кредитної лінії зменшено до 13 694 600 грн.
З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника по кредитному договору, між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" і Будівельною фірмою "Житлобуд-Ніко" укладено іпотечний договір від 10.12.2007, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в Державному реєстрі іпотек 13.12.2007 за номером 6217738.
Відповідно до пункту 1.2 предметом іпотеки є нерухомість, а саме: виробнича база, загальною площею 3297,40 кв. м., яка розташована в м. Миколаїв, вул. Казарського, буд. 2-В, і складається з адміністративного побутового корпусу, літ. А-2, загальною площею 841,6 кв. м.; столярного цеху, літ. Б, загальною площею 1077,8 кв. м.; ремонтного цеху, літ. В, загальною площею 247,2 кв. м.; навісу літ. В'-1; арматурного цеху, літ. Г, загальною площею 641,6 кв. м.; складу, літ. Д, загальною площею 119,1 кв.м.; арматурного цеху, літ. Е, загальною площею 295,0 кв. м.; майстерні-кузні, літ. Ж-3, загальною площею 24,6 кв. м.; складу, навісу ГСМ, літ. И № 22; котельні, літ. К, загальною площею 50,5 кв. м.; пилорами, літ. 3; складу, літ. М; складу, літ. Н; навісу, літ. Р; вбиральні, літ. У; огорожі № 9-18, 21; споруд № 23, І; відкритих складів № 19, 20, 12, яке належить Закритому акціонерному товариству Будівельній фірмі "Житлобуд-Ніко" на праві власності.
Оскільки Будівельною фірмою "Житлобуд-Ніко" не виконано умови кредитного договору, Банк звернувся до Будівельної фірми з письмовою претензією-вимогою про погашення заборгованості, що складає суму 12 041 001,50 грн. не повернутого кредиту, процентів за користування кредитними коштами у розмірі 1 555 103,36 грн., 92 051,99 грн. - пені за несплачені відсотки по кредиту.
Враховуючи несплату зазначеної суми кредитних коштів, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося з даним позовом до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості на загальну суму 15 893 562,61 грн.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про часткове задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості.
Судові рішення мотивовані нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 193 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Крім того, статтею 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги, за рахунок предмета іпотеки, переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане, в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Стаття 33 цього Закону встановлює, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма "Житлобуд-Ніко" по кредитному договору становить: 12 041 001,50 грн. неповернутого кредиту та процентів за користування кредитними коштами в сумі 1 881 101,11 грн.
Позивачем на підставі підпункту 10.2 кредитного договору нараховано пеню за порушення строків сплати кредиту у розмірі 1 828 167,70 грн., пені за порушення строків сплати відсотків за кредитом - 143 292,30 грн.
Судами, з урахуванням норм частини 6 статті 232 Цивільного кодексу України, частково задоволено позовні вимоги щодо стягнення пені, присуджено до стягнення 1 151 647,50 грн. пені за прострочення повернення кредиту і пені в сумі 114 907,80 грн. за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.08.2007 між Акціонерним комерційним банком "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", та Закритим акціонерним товариством Будівельною фірмою "Житлобуд-Ніко", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма "Житлобуд-Ніко", як майновим поручителем, укладені іпотечні договори. Предметом даних договорів є виробнича база, яка належала Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельній фірмі "Житлобуд-Ніко" та знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Казарського, 2-в.
Згідно з витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек 31.08.2007 на підставі договору іпотеки № 2675 від 30.08.2007, зареєстровано об'єкт обтяження - виробничу базу, яка знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Казарського, 2-в та належить ЗАТ БФ "Житлобуд-Ніко". Іпотекодержателем є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк".
13.12.2007 зареєстровано у Державному реєстрі іпотек на підставі іпотечного договору від 10.12.2007 об'єкт обтяження - виробничу базу, яка знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Казарського, 2-в та належить ЗАТ БФ "Житлобуд-Ніко". Іпотекодержателем є Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль".
22.02.2011 зареєстровано у Державному реєстрі іпотек на підставі іпотечного договору № 2674 від 30.08.2007 об'єкт обтяження - виробничу базу, яка знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Казарського, 2-в та належить ЗАТ БФ "Житлобуд-Ніко". Іпотекодержателем є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк". Також, 22.02.2011 зареєстровано у Державному реєстрі іпотек на підставі іпотечного договору № 2675 від 30.08.2007 об'єкт обтяження - виробничу базу, яка знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Казарського, 2-в та належить ЗАТ БФ "Житлобуд-Ніко". Іпотекодержателем є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк".
Відповідно до пояснень приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_6, останнім вилучено реєстраційний запис 5579626 про реєстрацію іпотеки (іпотечного договору від 30.08.2007 № 2675), на підставі повідомлення Банку про вилучення запису з Державного реєстру іпотек.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про переважне право Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на іпотечне нерухоме майно.
Колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Частина 1 статті 7 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
У зв'язку з невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельною фірмою "Житлобуд-Ніко" зобов"язань за кредитним договором, судами попередніх інстанцій правомірно звернено стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості з повернення суми кредиту в розмірі 12 041 001,50 грн., відсотків за користування кредитними коштами на суму 1 881 101,11 грн.
Судами здійснено перерахунок розміру пені за несвоєчасне повернення суми кредиту і сплату відсотків за укладеним між сторонами кредитного договором, з урахуванням приписів пункту 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України. Розмір пені сторонами не оскаржується.
Колегією суддів не приймаються до уваги доводи касаційної скарги щодо пріоритету вимог Акціонерного комерційного банку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", як кредитора, що підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.
Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог, за рахунок предмета іпотеки, відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно, виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Суди здійснили аналіз копій витягів про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек, пояснення приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та правомірно дійшли висновку про переважне право Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на іпотечне нерухоме майно.
З огляду на наведене, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, з урахуванням того, що господарські суди у порядку статей 43, 47, 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідили подані сторонами докази, усім доводам надали обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізували відносини сторін та правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування прийнятих у цій справі судових актів.
Доводи касаційної скарги також не спростовують вказаного висновку судів попередніх інстанцій, зводяться передусім до посилань на неналежну оцінку судами доказів, проте відповідно до імперативних приписів частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 25.12.2013 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 у справі № 915/1850/13 залишити без змін.
Головуючий суддя Кот О.В.
Судді Кочерова Н.О.
Саранюк В.І.