АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-3074/2006 Головуючий
Категорія 19. у інстанції Околот Г.М.
Доповідач Карташов О.Ю.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року листопада «15» дня Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого Карташова О.Ю. Членів суду Савченко В.О., Гаврилюка В.К. при секретарі Малошонок О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську
цивільну справу
за апеляційною скаргою
ТОВ „Луганське енергетичне об'єднання" в особі Краснодонської філії на рішення
місцевого Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 14 серпня 2006р. за позовом
ОСОБА_1до ТОВ „Луганське енергетичне об'єднання" про захист честі, гідності та стягнення моральної шкоди
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням місцевого Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 14.08.2006р., частково задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ „ЛЕО" про захист честі, гідності та стягнення моральної шкоди, вирішено стягнути з ТОВ „ЛЕО" на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди суму 1000грн.
У апеляційній скарзі ТОВ „ЛЕО" в особі Краснодонської філії, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити рішення про відмову в задоволені позову ОСОБА_1
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, у лютому 2003р. ОСОБА_1 пред'явила позов до співробітників служби безпеки ТОВ „ЛЕО" ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист честі, гідності та стягнення
моральної шкоди, зазначив, що працювала контролером в Краснодонської філії ТОВ „ЛЕО", 19.10.2002р. разом з контролером ОСОБА_5 виконувала свої трудові обов'язки вАДРЕСА_1, коли після перевірки будинку споживача ОСОБА_6 вони були затримані співробітниками служби безпеки ТОВ „ЛЕО" ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які доставили їх до амбулаторіїАДРЕСА_1, де зобов'язали зняти одяг, провели обшук особистих речей та запропонували медичній сестрі ОСОБА_7 провести їх особистий огляд з метою виявлення грошової суми, нібито переданої їм ОСОБА_8 Не звертаючи уваги на їх заперечення, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 незаконно тримали їх у медичній амбулаторії приблизно чотири години, поводилися з ними образливо, звинувачували в хабарництві, після чого завідомо неправдива інформація була надана керівництву філії та оголошена по селектору.
Посилаючись на те, що діями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 були порушені її права та інтереси, принижені честь та гідність, порушені життєві та виробничі зв'язки, позивачка просила суд на підставі ст.ст. 7, 4401 ЦК України визнати дії відповідачів неправомірними, зобов'язати їх принести публічні вибачення та стягнути з останніх у рахунок відшкодування моральної шкоди суму 5000грн.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 змінила свої позовні вимоги, зазначив, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 своїми діями заподіяли їй моральну шкоду під час виконання ними трудових обов'язків, просила суд відшкодувати їй моральну шкоду, відповідно до норм Конституції України та ст.ст. 16,23 ЦК України, за рахунок ТОВ „ЛЕО", стягнути на її користь суму в розмірі 10000грн.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з часткової обгрунтованості позову ОСОБА_1
Проаналізував наявні дані, колегія суддів вважає, що місцевий суд повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до норм Конституції України:
ст. 28 - кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню;
ст. 29 - кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивачка з 17.09.2002р. по 6.03.2003р. працювала контролером Краснодонської філії ТОВ „ЛЕО".
19.10.2002р. вона була на перевірці додержання споживачами правил користування електроенергією уАДРЕСА_1. Після перевірки споживача ОСОБА_6 її та контролера ОСОБА_5 затримали робітники служби безпеки ТОВ „ЛЕО" ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які знаходилися при виконанні своїх трудових обов'язків, незаконно доставили їх у медичну амбулаторію, де примусово обшукали та тривалий час тримали у приміщенні, образливо поводилися, звинувачували у отримані хабара.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п. З постанови від 31.03.1995р. № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", - під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
А згідно з роз'ясненнями п. 8 Пленума, - за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах:
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо заподіяння позивачці моральної шкоди працівниками відповідача, які під час виконання своїх трудових обов'язків перевищили свої службові повноваження, проти чого не заперечує і апелянт у скарзі.
Так, у результаті незаконного затримання на тривалий час, обшуку, образливого поводження були принижені честь та гідність позивачки, спричинені моральні переживання, порушені нормальні виробничі зв'язки.
Доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що співробітники служби безпеки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у зазначений час знаходилися не при виконання своїх службових обов'язків, є необгрунтованими.
Наявні в матеріалах справи данні та пояснення свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 підтверджують, що вони на службовому транспорті прибули уАДРЕСА_1, де по завданню начальника безпеки ТОВ „ЛЕО" перевіряли роботу контролерів ОСОБА_1 та ОСОБА_5, тобто знаходилися при виконанні трудових обов'язків.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 307,308,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області, ~
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ТОВ „Луганське енергетичне об'єднання" в особі Краснодонської філії - відхилити.
Рішення місцевого Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 14 серпня 2006р. за позовом ОСОБА_1до ТОВ „Луганське енергетичне об'єднання" про захист честі, гідності та стягнення моральної шкоди - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.