22-ц/775/1122/2014(м)
222/303/14-ц
Категорія 53 Головуючий у 1 інстанції Доценко С.І.
Суддя-доповідач Кочегарова Л.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
5 серпня 2014 року м. Маріуполь
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Кочегарової Л.М.,
суддів: Ігнатоля Т.Г., Попової С.А.,
при секретарі Забавіній М.О.,
розглянувши у судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі ПАТ «ММК ім. Ілліча») про стягнення індексації невиплаченої заробітної плати, компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Володарського районного суду Донецької області від 02 червня 2014 року,
в с т а н о в и л а:
У березні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення індексації невиплаченої заробітної плати та компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Просив зобов'язати відповідача виплатити йому індексацію з компенсацією заробітної плати за період з 01 березня 2003 року по 30 листопада 2006 року, а також виплатити йому середній заробіток за час затримки виплати індексації заробітної плати та компенсації з моменту звільнення - 30 листопада 2006 року, до проведення фактичного розрахунку.
Рішенням Володарського районного суду Донецької області від 02 червня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов'язано публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат імені Ілліча» провести розрахунок та сплатити на користь ОСОБА_2 індексацію заробітної плати в сумі 342,25 грн. і компенсацію заборгованості за період з 01 березня 2003 року по 31 липня 2006 року в сумі 363,34 грн., а всього 705,59 грн., з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при її виплаті. Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат імені Ілліча» в дохід держави судовий збір в розмірі 243,60 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення, в частині відмови у стягненні з ПАТ «МК ім.Ілліча» середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати, і позов задовольнити. Позивач посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, в апеляційній скарзі зазначає про те, що судом порушено норми матеріального права, а саме, не виконані положення ст.117 КЗпП України.
В решті частини рішення суду не оскаржується.
Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглянув справу у відсутності позивача ОСОБА_2, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення проти апеляційної скарги представника ПАТ «ММК ім. Ілліча» Новгородської В.В., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
У відповідності з вимогами ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 01 березня 2003 року по 30 листопада 2006 року перебував у трудових відносинах із ПАТ «ММК ім. Ілліча». За вказаний період позивачу нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, але виплата індексації та компенсації, за несвоєчасно виплачену заробітну плату, не проводилася і заборгованість по індексації та компенсації, станом на 12 травня 2014 року, складає 705 грн. 59 коп. ( а.с.44)
Відмовляючи ОСОБА_2 у позові про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, в порядку ст.117 КЗпП України, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не звертався до суду з позовом про стягнення індексації, при звільненні йому було виплачено заробітну плату і, крім того, за невиплату індексації на користь позивача стягується компенсація втрати частини заробітної плати.
З висновками суду про відмову у позові про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні погодитися не можна.
Згідно зі ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказане судове рішення зазначеним вимогам не відповідає.
Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Згідно зі статею 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Відповідно до положень ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Зі справи вбачається, що ОСОБА_2 був звільнений з роботи 30 листопада 2006 року і це був його останній робочий день. За даними ПАТ «ММК ім.Ілліча» підприємство має заборгованість перед позивачем по виплаті індексації в розмірі 342,25 грн. та компенсації - 363,34 грн.
Структуру заробітної плати визначено у ст. 2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
За ст. 2 Закону України «Про оплату праці» визначено, що додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.
Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників та компенсації, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з п. п. 2.2.7, 2.2.8 «Інструкції зі статистики заробітної плати», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5.
Отже, невиплачена індексація та компенсація втрати частини заробітної плати, є заборгованістю підприємства перед позивачем по заробітній платі, яка не була йому виплачена при звільненні і тому, ОСОБА_2 має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_2, позивач просив стягнути на його користь середній заробіток за період з 30 листопада 2006 року по день фактичного розрахунку.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» встановлено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
У разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.
Згідно з довідкою ПАТ «ММК ім.Ілліча» від 30 травня 2014 року, середньоденна заробітна плата ОСОБА_2, розрахована у відповідності з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, становила 20,24 грн., час затримки розрахунку - 1865 днів (з 1 грудня 2006 року до 5 серпня 2014 року) і, таким чином, середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні становить 37 747,60 грн. (20,24х1865).
Враховуючи, що позивач просив про стягнення індексації та компенсації втрати частини заробітної плати за період з 1 березня 2003 року по 30 листопада 2006 року, а суд частково задовольнив вимоги, а саме, з 1 березня 2003 року по 31 липня 2006 року, то, колегія суддів вважає, що розмір середнього заробітку підлягає зменшенню до 705 грн.59 коп., з урахуванням спірної суми, на яку той мав право 705,59 грн., частки, яку вона становила у заявлених вимогах - 0,019 (705,59:37747,60), істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи, а саме, задоволення вимог ОСОБА_2 про стягнення індексації та компенсації, подальшого працевлаштування позивача в ДП «Ілліч-АгроДонбасс» після звільнення з роботу у відповідача, засад розумності та справедливості.
За таких обставин, рішення суду про відмову ОСОБА_2 у стягненні середнього заробітку підлягає скасуванню з частковим задоволенням позову та стягненням з ПАТ «ММК ім. Ілліча» на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 705 грн.59 коп. за період з 1 грудня 2006 року до 5 серпня 2014 року (день ухвалення судового рішення).
На підставі ч.5 ст.88 ЦПК України, апеляційний суд стягує з ПАТ «ММК ім. Ілліча». судовий збір в дохід держави 121,80 грн., не оплачений позивачем при оскарженні судового рішення.
Керуючись п.2 ч.1. ст.307, ст.309 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Володарського районного суду Донецької області від 02 червня 2014 року, в частині відмови ОСОБА_2 у позові про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, скасувати.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 705 грн.59 коп. (сімсот п'ять грн. 59 коп.) за період з 1 грудня 2006 року до 5 серпня 2014 року.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» судовий збір в дохід держави 121,80 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Л.М. Кочегарова
Судді: Т.Г.Ігнатоля
С.А.Попова