Справа № 267/457/14-ц
2/267/884/14
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
заочне
17 липня 2014 року м. Макіївка
Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області в складі:
головуючого судді Коцюбинської Ю.Д.
при секретарі Мирошниченко О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Макіївці справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приват Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2014 року ПАТ КБ „ПриватБанк" звернувся до суду з вищезазначеним позовом з якого вбачається, що між позивачем та ОСОБА_1 1 лютого 2007 року був укладений кредитний договір за № DOM7GК40000173, за яким позичальник отримав від банка кредит у сумі 15.340,00 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом та кінцевим терміном повернення кредиту 1 лютого 2027 року. В забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором, між позивачем та відповідачем 16.05.2007 року був укладений договір іпотеки № 122, за яким ОСОБА_1 передав квартиру, загальною площею 30, 51 кв. м., жилою - 14,50 кв. м., яка розташована за адресою: 86156, АДРЕСА_1. Узяті на себе зобов'язання за договором кредиту ОСОБА_1 не виконувались і тому у нього утворилась заборгованість, яка складається з 13.001,82 дол. США - суми заборгованості за кредитом, 1983,87 дол. США - заборгованості за відсотками за користування кредитом, заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 106,56 дол. США, пені в розмірі 150,65 дол. США, 31,29 дол. США - фіксована частина штрафу, 717,17 дол. США - процентна складова штрафу. Всього сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором складає 15.091,34 дол. США, що в перерахунку за курсом Національного Банку України дорівнює 120.579, 76 грн. В рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором просив звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, яка є предметом іпотеки, виселити відповідача та членів його сім'ї із зняттям з реєстраційного обліку та стягнення судових витрат.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про одержання судової повістки. Суду не наданні докази про поважну причину неявки відповідача в судове засідання, а тому, у відповідності зі ст. 224 ЦПК України, а також зі згоди представника позивача, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 по наявним доказам і прийняти заочне рішення.
Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу кожної із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що згідно кредитного договору № DOM7GК40000173 від 1 лютого 2007 року, публічне акціонерне товариство комерційний банк „Приват Банк" надало ОСОБА_1 кредит в сумі 15.340,00 дол. США з кінцевим строком повернення кредиту 1 лютого 2027 року та зі сплатою процентів за користування кредитом 12,00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до п. 2.3.3. договору, у разі недотримання позичальником умов цього договору та/або договору іпотеки, банк має право вимагати дострокового його розірвання, припинення надання кредитів в рамках кредитної лінії, повернення одержаних кредитів, сплати нарахованих за ними процентів, відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору. ( а. с. 11-13).
У відповідності до розрахунку суми заборгованості за кредитним договором DOM7GК40000173 від 1 лютого 2007 року, станом на 20 січня 2014 року заборгованість ОСОБА_1 перед банком складається: 13.001,82 дол. США - суми заборгованості за кредитом, 1983,87 дол. США - заборгованості за відсотками за користування кредитом, заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 106,56 дол. США, пені в розмірі 150,65 дол. США, 31,29 дол. США - фіксована частина штрафу, 717,17 дол. США - процентна складова штрафу. Всього сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором складає 15.091,34 дол. США, що в перерахунку за курсом Національного Банку України дорівнює 120.579, 76 грн. (а. с. 5-7).
Відповідно до ст.33 ч.1 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно із ст.39 ч.2 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
Відповідно до ст.40 ч.2 Закону України «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Згідно із ст.6 ч.4 Закону України «Про іпотеку» якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлі (споруди) їх новий власник набуває права і обов'язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею).
16 травня 2007 року між відповідачем та позивачем було укладено договір іпотеки, згідно якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно - квартиру, загальною площею 30, 51 кв. м., жилою - 14,50 кв. м., яка розташована за адресою: 86156, АДРЕСА_1. (а. с. 14-16).
В судовому засіданні встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 1 лютого 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу.
Аналізуючи всі зібрані по справі докази суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє часткове підтвердження в судовому засіданні, дійсно у порушення умов договору погашення кредиту відповідачем не здійснювалося, станом на 20 січня 2014 року сума заборгованості становить 15.091,34 дол. США, яка підлягає стягненню з відповідача шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - вищевказану квартиру.
Договір іпотеки містить застереження відповідно до якого звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено в позасудовому порядку в тому числі шляхом продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку», для чого іпотекодавець надає іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах визначених на власний розсуд іпотекодержателя, і здійснити всі необхідні дії від імені іпотекодавця, в тому числі отримати витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно.
Також Законом України «Про іпотеку» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону, положеннями якої передбачено такий спосіб звернення стягнення на предмет застави як продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві від свого імені, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця /стаття 39/.
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку про те, що актами цивільного законодавства України надано право сторонам договору самим обирати спосіб та порядок врегулювання спірних питань щодо виконання умов договору, зокрема іпотекодержатель має право на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, у тому числі і продаж іпотекодержателем предмету іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем з правом отримання витягу та дублікатів правовстановлюючих документів.
Не підлягає задоволенню позов в частині виселення відповідача та членів його сім'ї, які зареєстровані в спірному жилому приміщенні, з наступних підстав.
Так, відповідно до частини 4 статті 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.
У частинах 2 і 3 цієї ж статті 40 законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в частині 3 статті 109 ЖК України.
Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою частиною 1 статті 35 Закону України "Про іпотеку".
Виходячи із аналізу вказаних правових норм закону, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо добровільно мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.
Оскільки на час ухвалення рішення вимоги звернення стягнення на предмет іпотеки не виконані приписи встановлені частиною 2 статті 40 Закону України "Про іпотеку" та частиною 3 статті 109 ЖК України, щодо примусового виселення за рішенням суду мешканців із житлового будинку або житлового приміщення, на які здійснюється звернення як на предмет іпотеки, то такі позовні вимоги на цій стадії не можуть бути задоволені, оскільки на цей момент відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя або нового власника щодо звільнення вказаних житлових приміщень їх мешканцями, в розумінні вимог статті 3 ЦПК України щодо права особи для звернення до суду за захистом.
Більш того, відповідно до витягу із особового рахунку № 32535, наданого КП «Житловик-3», ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, але зареєстрованим у вказаному жилому приміщенні не значиться. Згідно довідки адресно - довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України у Донецькій області, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн.
На підставі викладеного, ст.ст. 526, 621, 1054 ЦК України, ст.ст.33 ч.1, 40 ч.2 Закону України «Про іпотеку» та, керуючись ст.ст. 15, 57, 209 ЦПК України,
ВИРІШИВ :
Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приват Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DOM7GК40000173 від 1 лютого 2007 року звернути стягнення на квартиру загальною площею 30, 51 кв. м. жилою - 14,50 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка є предметом застави та належить ОСОБА_1, шляхом продажу предмету іпотеки з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі - продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі - продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежного від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно - правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 243, 60 грн.
В іншій частині позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмової заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
СУДДЯ