УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року грудня місяця „11" дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді:   Філатової С.В.

Суддів:                          Горбань В.В.

Любобратцевої Н.І.

При секретарі:               Бахтагарєєвій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про перевід прав і обов'язків покупця за договором купівлі-продажу частини домоволодіння, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Сімферополя від 05 квітня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

07.04.1999 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про перевід прав і обов'язків покупця за договором купівлі-продажу частини домоволодіння. Вимоги мотивовані тим, що домоволодіння АДРЕСА_1 в розмірі 64/100 часток належало йому на праві загальної часткової власності,а відповідачці ОСОБА_3 в розмірі 36/100 часток. 12.03.1997 року ОСОБА_3 звернулася з заявою через нотаріальну контору до нього, що вона продає 36/100 часток домоволодіння за 5000 грн і просила повідомити його бажання або відмову придбати зазначену частину домоволодіння. Він відмовився від купівлі даної частини домоволодіння, оскільки ціна у 5000 грн не відповідала реальної вартості цієї частини будинку. 23.06.1997 року відповідачка продала належну її частину домоволодіння ОСОБА_2 за 791 грн, про що позивачу стало відомо в березні 1999 року. Вважає, що він має переважне право на придбання частини домоволодіння, але на умовах і за вартість, які зазначені в договорі купівлі-продажу між відповідачами по справі. Просить перевести на нього права і обов'язки покупця частини домоволодіння АДРЕСА_1 по договору купівлі-продажу від 23.06.1997 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, стягнути з нього - ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 791 грн.

05.03.2004 року позивач доповнив свої позовні вимоги і просив визнати недійсним погодження про внесення змін до договору купівлі-продажу, згідно якого внесені зміни в п. 2 договору і зазначено, що купівлю частини домоволодіння здійснено за 5000 грн.

Справа № 22-ц- 45666/2006 р.                   Головуючий суду першої інстанції

                                         Бєлоусов М.М.

                                            Доповідач        Горбань В.В.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 05.04.2006 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про перевід прав і обов'язків покупця за договором купівлі-продажу частини будинковолодіння відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин, що мають суттєве значення для розгляду справи, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить рішення суду залишити без змін, вважає його законним, а апеляційну скаргу відхилити, як необгрунтовану.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін та їх представників, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції за таких підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості позовних вимог та їх незаконності.

Проте з такими висновками погодитися не можна, оскільки вони зроблені з порушенням норм процесуального права.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як убачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду з позовом про переведення на нього прав та обов'язків покупця ( а.с. 3-4).

В процесі розгляду справи позивач доповнив свої позовні вимоги та просив визнати недійсним додаткове погодження про внесення змін до пункту 2 договору купівлі - продажу (а.с. 110-112).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув уваги на додаткові вимоги позивача щодо визнання недійсним погодження про внесення змін до пункту 2 договору купівлі - продажу і не ухвалив рішення в цієй частині позовних вимог позивача.

Відповідно до вимог пункту 5 статті 311 ЦПК України рішення суду підлягає обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, позивач після ухвалення рішення звернувся до суду з заявою про ухвалення відповідно до ст. 220 ЦПК України додаткового рішення щодо його позовних вимог про визнання недійсним погодження про внесення змін до пункту 2 договору купівлі-продажу (а.с. 308).

Але при ухваленні додаткового рішення від 05 травня 2006 року додаткові позовні вимоги ОСОБА_1 вирішені не були   і рішення по даним вимогам ухвалено не було. Стягнуто лише з ОСОБА_1 судові витрати у сумі 51 грн. (а.с.310).

За таких обставин, коли рішення суду ухвалено з порушенням норм процесуального права, воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції на підставі п. 5 ст. 311 ЦПК України.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, 307, 311, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 05 квітня 2006 року та додаткове рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 05.05.2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.