УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«14» листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого судді - Любобратцевої Н.І.
Суддів - Даніла Н. М.
- Чистякової Т.І.
При секретарі - Бурової Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за
позовом Державного унітарного підприємства Московського лікувально- санаторного
об'єднання управління справами мерії Москви до ОСОБА_1 про виселення, третя особа виконавчий комітет Фороської селищної ради, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 29 травня 2006року, встановила:
Державне унітарне підприємство Московського лікувально- санаторного обєднання управління справами мерії Москви звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить виселити її з гуртожитку санаторію «Меллас», розташованого за адресою АДРЕСА_1. Позовні вимоги мотивовані тим, що гуртожиток, розташований на території санаторію «Меллас» є власністю позивача. Відповідачці у період її праці в санаторії ї 08 лютого 1979року по 10 травня 2002року було надано кімнату НОМЕР_1 у гуртожитку, де разом з нею стала проживати її дочка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 там же вони і були зареєстровані. У 1987 році санаторій надав відповідачці для проживання окрему квартиру НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_2. Однак, відповідачка не зареєструвалась по даній житловій площі, звільнившись з санаторію не залишила кімнату в гуртожитку, а у наданій їй квартирі зареєструвалася її дочка, яка ніколи не працювала в санаторії.
В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги і просив виселити відповідачку із гуртожитку в надану їй квартиру НОМЕР_2 у будинку НОМЕР_1 по АДРЕСА_2.
Відповідачка та представник третьої особи в судовому засіданні позов не визнали.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 29 травня 2006року позов задоволений.
Не погодившись з рішенням суду, відповідачка подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати, як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити по справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши відповідачку та її представника, представника відповідача, колегія суддів вважає апеляційну скаргу обґрунтованою частково, а рішення суду підлягаючим скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із обґрунтованості заявлених вимог, колегія не погоджується з такими висновками суду, оскільки вони зроблені з порушенням норм процесуального права.
Так, із матеріалів справи вбачається, що відповідачка працювала у санаторії «Меллас» з 08.02.1979року по 10.05.2002року. Для проживання в період роботи їй було надано кімнату НОМЕР_1 в гуртожитку, який розташований на території санаторію. У вказаній кімнаті гуртожитку відповідачка зареєстрована з 13 лютого 1979року. Разом з відповідачкою у кімнаті НОМЕР_1 проживала дочка відповідачки ОСОБА_2.
Справа НОМЕР_2- 5724/2006 р. Головуючий в першій інстанції, суддя Цалко А.А.
Доповідач, суддя - Чистякова Т.І.
Відповідачка разом з дочкою були прийняті на облік для отримання житлових приміщень.
Позивач стверджує, що у 1997році надав відповідачці для проживання окрему квартиру НОМЕР_2 у будинку НОМЕР_1 по АДРЕСА_2. Проте, рішенням виконкому Фороської селищної ради НОМЕР_3 від 26.05.2003 року ордер встановленого зразку на житлове приміщення площею 17,5 кв.м. в квартирі НОМЕР_2 у будинку НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 видано ОСОБА_2 1980року народження на склад сім'ї -одна особа - ОСОБА_2 - наймач. ( а.с.57, 58) Вказаний ордер у встановленому законом порядку недійсним не визнано.
В судовому засіданні апеляційного суду відповідачка пояснила, що проживала у вказаній квартирі з 1990 по 1996рік, потім знов вселилася в гуртожиток, сплачувала позивачу оплату за гуртожиток та комунальні послуги з 1996року по теперішній час.
Згідно з положеннями ст.132 ЖК України відповідачка може бути виселена із гуртожитку лише з наданням їй іншого жилого приміщення.
Відповідно до ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому законом порядку вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.
Виселяючи відповідачку із гуртожитку в квартиру, наймачем якої є ОСОБА_2, суд вирішив питання про права та обов'язки особи, яка не брала участь у справі, що на підставі п.4 ст.311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.. 303, 311, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 29 травня 2006року скасувати, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.