АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа №22-ц-7879/2006 Голов. 1 інст.-Осіпов Ю.В.
Доповідач - Дралло І. Г.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2006 року, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду АР Крим, в складі:
головуючого, судді - Берзіньш В.С,
суддів - Дралло І.Г, М'ясоєдової Т.М, при секретарі - Войциховській Е.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 11 жовтня 2006 року, -
встановила:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на загальну суму 11000 грн., яка завдана залиттям її квартири АДРЕСА_1, яка їй належить на праві приватної власності.
Вимоги мотивовані тим, що вона є власником двокімнатної квартири АДРЕСА_1 і з вини відповідача було залито її квартиру 24.31.2005 року, в наслідок чого їй завдано матеріальну шкоду у розмірі 6000 грн. та моральну шкоду, яку вона оцінює у розмірі 5000 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги і просила суд стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду згідно висновків експертизи в сумі 2584 грн. 15 коп, відшкодувати понесені нею витрати за проведення судово-товарознавчої та будівельно-технічної експертиз в сумі 700 грн., витрати за хімчистку речей в сумі 166 грн. 80 коп, а також відшкодувати судові витрати.
Відповідач позовні вимоги не визнала і пояснила, що залиття квартири позивачки відбулося не з її вини, а можливо з вини сусідів з більш верхніх поверхів. В день залиття, у неї квартира була суха.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 11 жовтня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди 2584 грн. 15 коп, витрати за проведення судово-товарознавчої та будівельної-технічної експертиз в сумі 700 грн., витрати за хімчистку речей в сумі 166 грн. 80 коп. та відшкодування моральної шкоди в сумі 2000 грн., а також судовій збір 74 гривні 19 копійок та витрати на оплату допомоги адвоката 1350 гривень. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду, та просить постановити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам, не понов з'ясовані фактичні обставини справи.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін. колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що факт залиття квартири позивача підтверджується актами перевірки комісією ЖБК-90 від 24.11.2005 року, показами свідків, показами голови ЖБК-90 та слюсаря-сантехніка, які в день залиття квартири були в квартирі як відповідача так і позивача і підтвердили той факт, що саме з квартири відповідача текла вода в жилі приміщення ОСОБА_1. Як вбачається із висновків судової-товарознавчої експертизи від 10.05.2006 року та будівельно-технічної експертизи від 06.05.2006 року причиною залиття квартири було недбале поводження власника квартири НОМЕР_1 з сантехнічним обладнанням та водозапірною арматурою, а загальна вартість матеріальної шкоди складає 2584 гривень 15 копійок.
Оскільки квартиру позивача було затоплено з вини відповідачки, то їй завдано матеріальну та моральну шкоду, яка у відповідності до ст. 1166, 1167 ЦК України підлягає стягненню з ОСОБА_2 Розмір відшкодування моральної шкоди суд оцінив у 2000 гривень.
З висновками суду першої інстанції про вину ОСОБА_2 в заподіянні шкоди ОСОБА_1 погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, так як вони відповідають дійсним обставинам справи і наданим сторонами доказам.
Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційній інстанції суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не спростовують висновки суду першої інстанції і не є підставами для скасування рішення суду.
Так довід скарги про те, що в день залиття, квартира відповідача була сухою, спростовується матеріалами справи з яких вбачається, що саме з квартири відповідача текла вода в квартиру ОСОБА_1 ( а.с. 12 )
Довід скарги про те, що залиття квартири могло трапиться з стояків з квартир верхніх поверхів, суд не може прийняти до уваги, оскільки цей довід суперечить матеріалам справи та не підтверджується ні якими доказами.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач ОСОБА_2 не довела суду відповідними доказами факт того, що залиття квартири позивачки трапилось не з її вини. Навпаки усі докази, які у встановленому процесуальним законом порядку надані позивачкою доводять той факт, що квартира позивачки була залита саме з квартири ОСОБА_2 внаслідок її недбалого ставлення до сантехнічного обладнання.
Інші доводи скарги не можуть бути прийняті як підстава для скасування рішення суду першої інстанції.
З вищенаведених обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку в тому що позовні вимоги доведені у встановленому законом порядку.
Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази якими вони підтверджуються, правовідносини, та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і постановлено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил ЦПК України.
Разом з тим, з урахуванням положень статті 23 ЦК України, обставин справи, розміру майнової шкоди, враховуючи, що шкода завдана не навмисно, а також приймаючи до уваги характер та ступень моральних страждань ОСОБА_1 та надані нею докази в підтвердження моральної шкоди, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування моральної шкоди до 500 гривень, що на думку суду відповідає як фактичним обставинам по справі, так і моральним стражданням які заподіяні позивачу.
У зв'язку з наведеним апеляційна скарга задовольняється частково, в частині зменшення розміру відшкодування моральної шкоди і відповідно до положень статті 309 ч.1 п.3. ст. 314 ч.2 ЦПК України по справі ухвалюється рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309 ч.1 п.З, 313-316 ЦПК України, колегія суддів.-
вирішила: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 11 жовтня 2006 року в частині відшкодування моральної шкоди змінити і зменшити розмір стягнення відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 до 500 гривень.
В іншої частині рішення Центрального районного суду міста Сімферополя АР Крим від 1 І жовтня 2006 року - залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.