АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Справа №644/1690/13-ц Головуючий

Провадження№22-ц/790/2785/2014 1-ї інстанції: Матвієвська Г.В. Категорія: право власності Доповідач: Трішкова І.Ю.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2014 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого -Трішкової І.Ю.,

суддів: - Котелевець А.В., Кірсанової Л.І.,

при секретарі - Гребенщиковій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 2 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Харківської міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання права власності,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з зазначенимпозовом, в якому просили визнати за ОСОБА_5 право власності на нежитлові приміщення НОМЕР_2, з окремим входом, загальною площею 56,4 кв.м. літ.А-5.; а за ОСОБА_4 право власності на нежитлові приміщення: №№ НОМЕР_2, загальною площею 45 кв.м. і літ.А-5 за адресою АДРЕСА_1 та на нежитлові приміщення НОМЕР_3, загальною площею 46,6 кв.м. з окремим входом, в літ.А-5 за адресою АДРЕСА_1, посилаючись на те, що ОСОБА_5 є власником 18/100 частин, а ОСОБА_4, є власником 23 /100 частин комунальної квартири НОМЕР_1 з відповідною частиною місць спільного користування, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1

Після придбання квартири вони самочинно, за свої кошти зробили реконструкцію та переобладнання квартири під нежитлові приміщення. ОСОБА_5 побудувала приміщення НОМЕР_2 з окремим входом. Зараз вона займає приміщення НОМЕР_2 з окремим входом загальною площею 56,4 кв.м. ОСОБА_4 також добудував приміщення НОМЕР_3 до квартири з окремим входом. Зараз займає приміщення НОМЕР_3 загальною площею 91,6 кв.м.

Після переобладнання квартира непридатна для проживання.

Позивачі вважають, що зазначені самовільні будівлі, реконструкція та переобладнанні квартири відповідають всім будівельним та санітарно-технічним, протипожежним нормам і правилам.

Справа розглянута у відсутності всіх сторін.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 2 квітня 2013 року позов задоволений.

За ОСОБА_5 визнано право власності на нежитлові приміщення НОМЕР_2, з окремим входом, загальною площею 56,4 кв.м. літ.А-5. за адресою АДРЕСА_1

За ОСОБА_4 визнано право власності на нежитлові приміщення: НОМЕР_2, загальною площею 45 кв.м. в літ.А-5 за адресою АДРЕСА_1 з окремим входом та на нежитлові приміщення НОМЕР_3 загальною площею 46,6 кв.м. з окремим входом, в літ.А-5 за адресою АДРЕСА_1

В апеляційній скарзі представник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на незаконність і необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 є власником 18/100 частин, а ОСОБА_4, є власником 23/100 частин комунальної квартири НОМЕР_1 з відповідною частиною місць спільного користування, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1

Після придбання квартири вони самочинно, за свої кошти зробили реконструкцію та переобладнання квартири під нежитлові приміщення. ОСОБА_5 побудувала приміщення НОМЕР_2 з окремим входом. Зараз вона займає приміщення НОМЕР_2 з окремим входом загальною площею 56,4 кв.м. ОСОБА_4 також добудував приміщення НОМЕР_3 до квартири з окремим входом. Зараз займає приміщення НОМЕР_3 загальною площею 91,6 кв.м.

Визнаючи право власності на самочинне будівництво, суд першої інстанції виходив з положень ст.331 ЦК України.

З такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального права.

Позивачі не заперечували, що зробили самовільну реконструкцію жилих приміщень.

Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва ( створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Згідно ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотними порушенням будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

З огляду на вказане звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво повинно мати місце при наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного органу, рішення якого чи відсутність, дають підстави вважати про наявність спору про право.

Пунктом 8 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Проте, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції в достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню; не звернув уваги на наведене та дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи представника позивачів про те, що права Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області не порушуються даним рішенням суду, спростовуються чинним законодавством, а саме: Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого Указом Президента України №439/2011 від 08.04.2011 року та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ №553 від 23.05.2011 року. Основними завданнями Держархбудінспекції та її територіальних органів згідно зазначених норм законодавства є виконання дозвільних реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області є єдиним органом державної влади, уповноваженим на встановлення факту готовності об'єкту до експлуатації.

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також з Довідки АА № 845800 з ЄДРПОУ вбачається, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області є юридичною організацією. Дані про її ліквідацію на час звернення до суду з апеляційною скаргою, а також на час розгляду даної справи в апеляційному суді відсутні.

За таких обставин немає підстав вважати рішення суду першої інстанції обгрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.303,307,309,314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області задовольнити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 2 квітня 2013 року скасувати.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в задоволенні позову про визнання права власності відмовити.

Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий:

Судді: