Справа №2-332/08

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

21 березня 2008 року Микитівський районний суд м.  Горлівки Донецької області у складі: головуючого - судді Дубовика Р.Є.,  при секретарі Ярошко Н.В.,  за участю позивача ОСОБА_1 ,  представника відповідача Сазонової М. О.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м.  Горлівки про відшкодування моральної шкоди,  -

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду з даним позовом,  ОСОБА_1 ,  який підтримав свої позовні вимоги в судовому засіданні,  просить стягнути з відповідача - відділення ВД ФССНВ в Микитівському районі м.  Горлівки у рахунок відшкодування моральної шкоди,  заподіяної втратою здоров'я на виробництві,  20000 грн.,  пояснивши,  що тривалий час з 18.06.1976р. по 26.05.2002р. працював підземним прохідником на різних шахтах ДП "Артемвугілля" м.  Горлівки,  в результаті чого ушкодив своє здоров'я. Висновком МСЕК від 22.05.2003р. йому вперше було встановлено 25% втрати професійної працездатності в зв'язку з хронічним професійним захворюванням -вібраційною хворобою. Висновком МСЕК від 16.09.2004р. йому було підтверджено 25% втрати професійної працездатності з тих же підстав та встановлено безстроково. У зв'язку з втратою працездатності йому заподіяна моральна шкода,  тому що отримане хронічне професійне захворювання негативним чином позначилося на його здоров'ї,  він змушений був постійно звертатися до лікарів за наданням медичної допомоги,  проходити курси стаціонарного та амбулаторного лікування в різних медичних закладах,  втрачена значна частина нормальних життєвих функцій його організму. Він страждає від постійного болю у плечових,  ліктьових суглобах та кінцівках,  що виникають при найменших фізичних навантаженнях. Не зважаючи на використані методи і засоби лікування,  стан його здоров'я продовжує залишатися незадовільним.  Він не може переносити фізичні навантаження,  був позбавлений можливості працювати далі за своєю спеціальністю,  не може виконувати роботи,  необхідні для побуту його сім'ї. Погіршилися його нормальні життєві зв'язки,  відносини у сім'ї,  з близькими,  друзями та знайомими. Клінічний прогноз лікарів щодо подальшого його видужання є несприятливим,  дана обставина додатково заподіює йому моральні страждання,  тому що у нього не залишається надії на повне видужання. Зазначені обставини вимагають від нього докладати додаткових зусиль для організації життя,  спричиняли та спричиняють йому душевні та фізичні страждання. Просив задовольнити позовні вимоги.

На підтвердження позовних вимог позивач надав суду копію довідки МСЕК від 16.09.2004р. про встановлення втрати працездатності,  копію акту розслідування хронічного професійного захворювання б/н від 26.02.2003р.,  копію трудової книжки,  виписку з амбулаторної медичної картки,  копію висновку Центральної лікарсько-експертної комісії Клініки професійних захворювань Інституту медицини праці м.  Києва про незадовільний стан свого здоров'я з наданням реабілітаційних рекомендацій.

Представник відповідача - відділення ВД ФССНВ у Микитівському районі м.  Горлівки за довіреністю у судовому засіданні позовні вимоги не визнала,  пояснивши,  що факт заподіяння моральної шкоди позивачеві не встановлений та не доведений. Крім того,  з 01.03.2007 року положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності",  якими передбачалось відшкодування моральної шкоди - виключені,  а Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік" зупинена дія положень вказаного Закону в частині відшкодування моральної шкоди. Вважала,  що вимоги позивача про відшкодування Фондом соціального страхування моральної шкоди є безпідставними,  просила в задоволенні позову відмовити.

Суд,  вислухавши доводи сторони,  дослідивши матеріали справи,  вважає,  що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Положення  ст.  ст.  21,  28,  34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності" в редакції,  що діяла до прийняття Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007 року № 717-V та Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-VI,  передбачали обов'язок Фонду провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди.

За змістом  ст.  ст.  21,  28,  34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності" право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності,  у томі числі виплати за моральну шкоду,  виникає в особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.

У судовому засіданні встановлено,  що ОСОБА_1  працював підземним прохідником з 18.06.1976р. по 26.05.2002р. на різних шахтах ДП "Артемвугілля" м.  Горлівки. Висновком МСЕК від 22.05.2003р. йому вперше було встановлено 25% втрати професійної працездатності в зв'язку з хронічним професійним захворюванням - вібраційною хворобою. Висновком МСЕК від 16.09.2004р. йому було підтверджено 25% втрати професійної працездатності з тих же підстав та встановлено безстроково.

З пояснень позивача йдеться,  що отримане хронічне професійне захворювання негативним чином позначилося на його здоров'ї,  він змушений був постійно звертатися до лікарів за наданням медичної допомоги,  проходити курси стаціонарного та амбулаторного лікування в різних медичних закладах,  втрачена значна частина нормальних життєвих функцій його організму. Він страждає від постійного болю у плечових,  ліктьових суглобах та кінцівках,  що виникають при найменших фізичних навантаженнях. Не зважаючи на використані методи і засоби лікування,  стан його здоров'я продовжує залишатися незадовільним.  Він не може переносити фізичні навантаження,  був позбавлений можливості працювати далі за своєю спеціальністю,  не може виконувати роботи,  необхідні для побуту його сім'ї. Погіршилися його нормальні життєві зв'язки,  відносини у сім'ї,  з близькими,  друзями та знайомими. Клінічний прогноз лікарів щодо подальшого його видужання є несприятливим,  дана обставина додатково заподіює йому моральні страждання,  тому що у нього не залишається надії на повне видужання. Зазначені обставини вимагають від нього докладати додаткових зусиль для організації життя,  спричиняли та спричиняють йому душевні та фізичні страждання.

Відповідно до положень зі  ст.  ст. 23,  1167 ЦК України - моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи профзахворювання складається,  зокрема,  у фізичному болі,  душевних стражданнях,  яких він зазнав у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - моральна шкода може складатися,  зокрема,  у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я,  у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного способу життя,  при настанні інших негативних наслідків.

При цьому суд не бере до уваги доводи і заперечення представника відповідача стосовно того,  що факт заподіяння моральної шкоди позивачеві не встановлений та не доведений. Факт заподіяння ОСОБА_1  моральної шкоди підтверджується наданими позивачем та дослідженими у судовому засіданні доказами - копіями довідок МСЕК від 22.05.2003р.,  16.09.2004р. про встановлення втрати професійної працездатності,  копією акту розслідування хронічного професійного захворювання б/н від 26.02.2003р.,  з якого вбачається,  що професійне захворювання-вібраційна хвороба виникло у позивача з вини підприємства,  випискою з амбулаторної медичної картки,  копією висновку Центральної лікарсько-експертної комісії Клініки професійних захворювань Інституту медицини праці м.  Києва про незадовільний стан його здоров'я з наданням реабілітаційних рекомендацій.

Зазначені докази свідчать про те,  що ушкодження здоров'я,  пов'язане з виконанням позивачем трудових обов'язків,  заподіює йому моральні та фізичні страждання,  обмежує його можливості вести активний спосіб життя,  у зв'язку з чим висновками МСЕК встановлені відповідні обмеження,  тому суд вважає доведеним факт заподіяння позивачеві ОСОБА_1  моральної шкоди.

Суд також вважає необгрунтованими заперечення представника відповідача стосовно того,  що з 01.03.2007 року положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності",  якими передбачалось відшкодування моральної шкоди -виключені,  а Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік" зупинена дія

положень вказаного Закону в частині відшкодування моральної шкоди,  оскільки право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності як Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності",  так і Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Крім того,  відповідно до  ст.  ст. 8,  22 Конституції У країни - в України визнається і діє принцип верховенства права. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до  ст.  58 Конституції України - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі,  крім випадків,  коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Розглядаючи та вирішуючи питання про розмір відшкодування ОСОБА_1  моральної шкоди,  суд враховує ступінь втрати позивачем професійної працездатності - 25%,  встановлений висновками МСЕК у зв'язку з хронічним професійним захворюванням - вібраційною хворобою,  неможливість продовження ним колишньої роботи,  тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках та можливій подальшій трудовій діяльності,  неможливість відновити втрачене здоров'я,  порушення загальновизнаних життєвих зв'язків позивача та,  виходячи із засад розумності,  виваженості та справедливості,  приходить до висновку про часткове задоволення позову в розмірі 8000 гривень.

Керуючись  ст.  ст.  8,  22,  58 Конституції України,   ст.  ст.  23,  1167 ЦК України,   ст.  ст. 21,  28,  34 Закону України від 23.09.1999р. «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності»,  п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,   ст.  ст.  209,  212-215 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі міста Горлівки на користь ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  у рахунок відшкодування моральної шкоди,  завданої втратою здоров'я на виробництві,  8000 (вісім тисяч) гривень.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі міста Горлівки витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 01 грн.50 коп. на користь Управління Державного казначейства в Донецькій області.

Про апеляційне оскарження рішення може бути подано заяву до Микитівського районного суду м.  Горлівки протягом десяти днів з дня його проголошення,  а також апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м.  Горлівки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.