Справа № 22-3031-2006р.        Головуючий у 1-й інстанції: Волошина Н.Л.

Категорія:    16                                  Доповідач: Белінська І.М.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 грудня 2006 року    Колегія судців судової палати в цивільних

справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого  - Полежая В.Д.,

суддів                             - Спірідонової Л.С., Белінської І.М.,

при секретарі - Шевченко Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду від 11 жовтня 2006 року у справі за позовом комунального підприємства „Власівські мережі" до ОСОБА_1 про визнання незаконним встановлення системи автономного опалення в квартирі, про зобов'язання виконати технічні умови, перевірку правильності зварювання стояків, надати акт виконаних робіт, копію ліцензії організації, яка виконувала роботи по встановленню автономного опалення, про стяг­нення вартості робіт для запобігання розбалансування в системі централі­зованого теплопостачання будинку та про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2006 року КП „Власівські мережі" звернулось до суду з цим позовом до ОСОБА_1

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що відповідач незакон­но, з порушенням встановленого порядку встановив у належній йому квар­тирі, яка знаходиться у багатоквартирному житловому будинку, який має централізоване теплопостачання, індивідуальне опалення.

З цих підстав КП просило стягнути з відповідача на свою користь вартість видачі технічних умов в сумі 105 грн.79 коп., вартість затрат на допуск робіт в тепломережах КП „Власівські мережі" - 167 грн.20 коп, вар­тість затрат на корекцію елеваторів та їх гідравлічне регулювання в зв"язку з відключенням квартири від тепломережі - 483 грн.65 коп., а також - зобов'я­зати ОСОБА_1 виконати перевірку правильності зварювання стояків організацією, що має відповідну ліцензію, надати акт виконаних робіт, копію ліцензії такої організації, копію сертифікату на труби стояків та відшкоду­вати завдану моральну шкоду в сумі 2000 гривень.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 11 жовтня 2006 року позов задоволено, крім вимог про відшкодування моральної шкоди, у задоволенні яких відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідачем ставиться питання про скасування рішення суду 1-ї інстанції через порушення норм цивільно-процесуального та неправильне застосування норм матеріального права і про ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову повністю.

2.

Заслухавши пояснення відповідача та його представника ОСОБА_2, які просили задовільнити апеляційну скаргу, посилаючись на викладені в ній доводи, заперечення представника позавача Глинченка О.М., який вважав, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вирішила, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд 1-ї інстанції встановив, що 26.08.2005 року відповідач отримав дозвіл виконкому Власівської селищної ради на встанов­лення системи індивідуального опалення у належній йому квартирі АДРЕСА_1. У тому ж місяці індивідуальне опалення було фактично встановлено.

Оскільки квартира відповідача була відокремлена від мереж централі­зованого опалення та гарячого водопостачання до набрання чинності Поряд­ку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централі­зованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Мінбуджитлоко-мунгоспом України від 22.11.2005 року, улаштування автономного опалення повинно було відповідати Порядку встановлення в приміщеннях багато­поверхових житлових будинків автономних опалювальних приладів, затверд­женого рішенням виконавчого комітету Власівської селищної ради №127 від 19.08.2004 року.

Суд 1-ї інстанції встановив, що монтаж газового обладнання системи автономного опалення квартири відповідача відповідає зазначеному Поряд­ку, а робочий проект на індивідуальне опалення квартири йому не відповідає і тому не свідчить про те, що роботи по відокремленню внутрішньоквартир-них мереж опалення від централізованої системи теплопостачання виконані з дотриманням технічних умов.

Суд також визнав обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача вартості видачі технічних умов та затрат на виконання робіт, передбачених цими умовами, оскільки тільки позивач є виконавцем цих робіт.

Проте, на думку колегії суддів, висновки суду 1-ї інстанції покладені в основу рішення, яким позовні вимоги задоволені, не ґрунтуються на належ­ному застосуванні норм цивільно-процесуального та матеріального права. Відповідно до ст.. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має також право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Захист цивільних прав та інте­ресів судом здійснюється у спосіб, визначений ст..16 ЦК України.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, але у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов"язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спад­щині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди

3.

іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодер­жання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою-п"ятою статті 13 ЦК України, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встанов­лені законом (ст.ст.12, 13 ЦК України).

Згідно із ст..215 ч.1 п.3 абз.2,4 ЦПК України мотивувальна частина рішення суду повинна містити, зокрема, встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, висновки про те, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким.

Вирішуючи питання щодо характеру спірних правовідносин, можна прийти до висновку, що частина позовних вимог стосується захисту інтересів позивача як господарюючого суб"єкта у сфері, зокрема, надання комуналь­них послуг населення селища Власівка, у тому числі і з теплопостачання.

Так, свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідач, у порушення встановленого порядку, улаштував у належній йому квартирі автономне опалення. Це порушення полягає у тому, що ОСОБА_1 не отримав від КП „Власівські мережі" відповідні технічні умови, не був розроблений проект реконструкції теплових мереж, а також сам проект автономного опалення, що ставить під загрозу безпеку будинку, ці проекти не були узгоджені з відповідними організаціями і установами, не був складений у встановленому порядку акт виконання робіт.

Відповідач, заперечуючи проти позову, по суті відмовляється від виконання цих вимог, і це його право. Згідно із ч.2 ст.383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Таким чином, з позиції позивача мова йде про притягнення відповіда­ча до відповідальності за порушення Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинкової території, а саме за самовільне переоблад­нання та перепланування жилового приміщення, порушення правил експлу­атації жилого приміщення та інженерного обладнання.

Відповідно до ст.. 179 ЖК України користування квартирами, в даному випадку, фонду житлово-будівельних кооперативів та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням Правил користування приміще­ннями жилих будинків і при будинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідальність за неналежне використання житлового фонду та інші порушення житлового законодавства передбачена ст..189 ЖК України. Зокрема, особи, винні у порушенні правил користування жилими приміщен­нями, у самовільному переобладнанні та переплануванні жилих приміщень

4.

несуть кримінальну, адміністративну або Іншу відповідальність згідно з законодавством. Так, за порушення правші користування жилими будинками і жилими приміщеннями встановлена адміністративна відповідальність (ст.. 150 Кодексу України про адміністративну відповідальність.

Таким чином, враховуючи характер спірних правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про те, що захист цивільного інтересу позива­ча міг бути здійснений судом або шляхом припинення дій, які порушують цей інтерес, відновлення становища, яке існувало до порушення або шляхом відшкодування збитків та майнової шкоди у разі, якби відновлення такого становища було виконане, в межах наданих йому повноважень, позивачем за власні кошти.

Наведене свідчить про те, що рішення суду 1-ї інстанції щодо зобов"-язання відповідача виконати дії, зазначені в абзаці третьому його резолю­тивної частини, не відповідає нормам ЦК України.

Оскільки відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтова­ність рішення суду 1-ї інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, рішення суду підлягає скасуванню, а позов - залишенню без задоволення.

Неправильним з вищенаведених підстав є і рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача вартості видачі технічних умов та затрат на допуск робіт в тепломережах КП, оскільки достовірно встанов­лено, що ці затрати понесені не були, а ці роботи відповідачем не замовля­лись. Більше того, на ці обставини, як на такі, що становлять склад порушен­ня правил користування жилими приміщеннями відповідачем, позивач посилався як на одну з підстав для задоволення його позовних вимог.

Що стосується рішення про стягнення вартості затрат на корекцію елеваторів та їх гідравлічне регулювання в зв"язку з відключенням квартири від тепломережі в сумі 483 грн.65 коп., то ці витрати дійсно могли би бути відшкодовані позивачу відповідачем у разі доведеності цих вимог. Надані ж відповідачем докази не доводять того факту, що гідравлічне регулювання, корекція елеваторів здійснювалось саме у зв"язку із відокремленням кварти­ри відповідача від тепломережі.

Відповідно до п.1.1.13.1 Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій та послуг з ремонту примі­щень, будинків, споруд, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу № 150 від 10.08.2004 року, регулювання та гідравлічне випробування систем водопостачання та каналізації є одним з обов"язкових елементів робіт, що повинні виконуватись позивачем на виконання обов"язку по утриманню жилих будинків.

Судом встановлено, що фактично автономне опалення в квартирі відповідача було встановлене у серпні 2005 року, зазначені ж роботи, згідно з документами, наданими до суду 1-ї інстанції, виконувались 27.10.2005 року в загальному порядку, встановленому для обслуговування внутрішньо будинкових мереж. За таких обставин,

5.

в задоволенні і цих позовних вимог слід відмовити, оскільки права позивача (зокрема, майнові) не порушені.

Не підлягають задоволенню також вимоги позивача про відшкодування йому моральної шкоди як безпідставні, на що обгрунтовано послався в своєму рішенні суд 1-ї інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 303-304, 307-309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Рішення Світловодського міськрайонного суду від 11 жовтня 2006 року скасувати.

Ухвалити нове рішення:

Комунальному підприємству „Власівські мережі" в позові до ОСОБА_1 про зобов"язання вчинити певні дії щодо узаконення улаштування системи автономного опалення в квартирі, про стягнення коштів за видачу технічних умов, відшкодування затрат на допуск робіт в тепломережах КП, корекцію елеваторів та їх гідравлічне регулювання, про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання ним законної сили,

ГОЛОВУЮЧИЙ : підпис

СУДДІ - підписи

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області

І.М. Белінська