Справа № 22-ас-439-2006р.    Головуючий у 1-й інстанції:Андріянов О.В.

Категорія: 21                                    Доповідач: Белінська І.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 грудня 2006 року               Колегія суддів судової палати в цивільних

справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого   - Полежая В.Д.,

суддів   -   Спірідонової Л.С., Белінської І.М.,

при секретарі -   Шевченко Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Кіровограді адміністратив­ну справу за апеляційною скаргою Кіровоградського обласного військового комісаріату на рішення Світловодського міськрайсуду від 28 вересня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА: У травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Кіровоградського обласного військового комі­саріату (далі ОВК) про призначення пенсії за вислугу років.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він, майор Збройних Сил України, з 6.08.1979р. по 20.08.1989р. проходив дійсну військову службу у Збройних Силах СРСР, звідки був звільнений у запас. Строк його військової служби з урахуванням служби у віддалених районах Далекого сходу складає 12 років 11 місяців 29 днів.

11 листопада 2005 року йому виповнилося 45 років. Маючи загальний трудовий стаж більше 25 календарних років, 24 листопада 2005 року він звернувся із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до п."б" ст..12 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослуж­бовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( в редакції закону від 24.06.2004р.). Проте, у призначенні пенсії йому було незаконно відмовлено.

Посилаючись на ці обставини, позивач просив зобов"язати Кіровоград-сякий ОВК призначити йому пенсію за вислугу років з дня досягнення ним 45-річного віку.

Постановою Світловодського міськрайсуду від 28 вересня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено.

В апеляційній скарзі відповідачем ставиться питання про скасування постанови суду 1-ї інстанції через неправильне застосування норм матеріаль­ного права.

Заслухавши пояснення представника Кіровоградського ОВК Кучера Я.О., який просив задовільнити апеляційну скаргу, заперечення ОСОБА_1, який просив її відхилити, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

2

Задовольняючи позов, суд 1-ї інстанції" виходив з того, що позивач проходив дійсну військову службу у Збройних Силах СРСР, звідки у званні капітана 20.08.1989 року був звільнений у запас; на час звернення із заявою про призначення пенсії йому виповнилося 45 років і він мав загальний трудовий стаж більше 25 календарних років, з яких більше 12 років і 6 місяців становить військова служба, а тому він має право на пенсію за вислугу років відповідно до п."б" ст..12 ЗУ „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців..." у чинній на час звернення за призначенням пенсії редакції.

Колегія суддів погоджується із загальним висновком суду про наяв­ність у позивача права на пенсію за вислугу років.

Як видно з матеріалів справи, відмова відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років була обумовлена тим, що на час звільнення зі служби йому не виповнилось 45 років а також тим, що він не має необхід­ного стажу військової служби для призначення пенсії. Відмова у призначенні пенсії датована 16.02.2006р.(а.с.52).

На час звернення позивача із заявою про призначення йому пенсії ( 24. 11.2005р.) та на нас розгляду цього питання відповідачем за п."б" ст..12 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( в редакції ЗУ від 25.03.2005р.) право на пенсію за вислугу років мали, зокрема особи офіцерського складу, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-рїчного віку, крім осіб, позбавлених військових або спеціальних звань, а також звільнених із служби у зв"язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадово­го становища, або вчиненням корупційного діяння, а ті з них, що є інваліда­ми війни,- незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календар­них років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців стано­вить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні.

Враховуючи викладене, відмова ОВК призначити позивачу пенсію з підстав недосягнення ним на час звільнення з військової служби 45 років суперечила наведеному Закону, яким факт наявності у особи на час звіль­нення зі служби 45 років не був зазначений як обов"язковий. Саме таке тлумачення цієї норми закону міститься у п.4 постанови Пленуму Верхов­ного Суду України №4 від 15.04.2005 року « Про окремі питання застосу­вання судами України законодавства про пенсійне забезпечення військово­службовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що суд 1-ї інстан­ції, приймаючи відповідне рішення в справі, повинен був застосувати закон в редакції від 4.04.2006р., яка була чинною на час розгляду судом цієї справи,

3

оскільки згідно із ст.5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулю­ють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом"якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Адміністративний суд при вирішенні справи керується, зокрема, принципами верховенства права (ст..8 КАС України) та законності ( ст..9 КАС України).

Посилання відповідача на порушення судом 1-ї інстанції ч.2 ст.5 КАС Украї­ни не ґрунтується на належному тлумаченні цієї норми, оскільки у цій статті мова йде про дію в часі правил щодо провадження в адміністративних справах, тобто про дію в часі аміністративно- процесуальних норм, а не норм матеріального права.

Колегія суддів не погоджується з доводами відповідача про те, що на час звернення позивача із заявою про призначення йому пенсії він не мав належного стажу військової служби. Як видно з документів, наданих ОСОБА_1, зокрема з витягу з наказу командира військової частини 59229 НОМЕР_1 (а.с. 36) вислуга років на час його звільнення зі служби склала 12 років 11 місяців 29днів, у тому числі сюди увійшла і служба на пільгових умовах відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР №482 від 21.05.1984р.)

Згідно з постановою КМУ №393 від 17.07.1992 року „Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військово­службовцям надстрокової служби та військової служби за конрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців...." особам офіцер­ського складу, зокрема, до вислуги років зараховується дійсна військова служба у Радянській Армії та інших військових формуваннях колишнього СРСР. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (п.1 абз.9).

Таким чином, якщо законодавством передбачені випадки обчислення вислуги років на пільгових умовах, було б нелогічно не враховувати таку обставину і при призначенні пенсії на підставі п. „б" ст.12 ЗУ „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців..." Якщо звернутись до п."б" ч.1 ст.13 цього Закону, який регулює розмір пенсії за вислугу років, яка признача­ється за п."б" ст..12 Закону, то у ньому взагалі не зазначено про календарне обчислення стажу військової служби у складі загального трудового стажу, який (загальний трудовий) повинен складати 25 календарних років і більше.

Щодо висновку суду про наявність у позивача необхідного загального трудового стажу відповідач заперечень не надав.

Чинний на час звернення позивача за призначенням пенсії ЗУ „Про

4

пенсійне забезпечення військовослужбовців...", як зазначено в преамбулі, визначав умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України - ( у тому числі) військовослужбовців колишніх Збройних Сил СРСР, до яких відноситься позивач, який був звільнений зі служби (ст..2 Закону), та досяг 45-річного віку, а тому він обґрунтовано звернувся до відповідача з питанням про призначення і виплату йому пенсії за вислугу років, на яку, як він вважав, має право.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції неправильно включив до стажу військової служби позивача час його служби в органах внутрішніх справ, ( 1 рік 7 місяців 10 днів), яку він проходив після звільнення із Збройних Сил ( до того ж має значення лише встановлення факту наявності не менше 12 років і 6 місяців спеціального стажу) та, вийшовши за межі оскарження дій відповідача, пов"язаних з відмовою призначити пенсію за вислугу років, у резолютивній частині постанови безпідставно деталізував розмір пенсії, який визначається відповідно до п."б" ч.1 та ч.2 ст.13 вище­зазначеного Закону.

Оскільки наведені недоліки судового рішення не обумовлені непра­вильним застосуванням норм матеріального права, вони не тягнуть за собою скасування чи зміну постанови, а вимагають лише редакційної поправки її резолютивної частини.

Наведене свідчить про те, що суд 1-ї інстанції, в основному, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залиши­ти без задоволення.

На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 195,196,198,200-202, 205, 206 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу Кіровоградського обласного військового комісаріату залишити без задоволення.

Постанову Світловодського міськрайонного суду від 28 вересня 2006 року залишити без змін, виклавши другий абзац її резолютивної частини у такій редакції:

Зобов'язати Кіровоградський обласний військовий комісаріат призна­чити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п."б" ст..12 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" ( в редакції цього Закону від 25.03. 2005 року) з 25 листопада 2005 року. Абзац третій виключити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду на протязі одного місяця з дня набрання нею законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ:   підпис

СУДДІ: підписи

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

І.М. Белінська

Кіровоградської області