Р І Ш Е Н Н Я

   Іменем України

19 січня  2009  року                                                                    місто  Чернігів  

             АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ  у складі:                                                                                                              

                                    головуючого - судді:  БОЙКО О.В.,             

                                    суддів:   ЛАЗОРЕНКА М.І., МАМОНОВОЇ О.Є.,                 

                                    при секретарі - Пільгуй Н.В.,               

                                    з участю: позивача ОСОБА_1., його представника 

                                                     ОСОБА_3, представника третьої особи -

                                                     Ющенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Управління ДАЇ УМВС України в Чернігівській області на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним, визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

     В грудні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним право власності на легковий автомобіль марки ВАЗ 21112, сірого кольору, 2002 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 та, доповнивши позовні вимоги, просив визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобіля, виражений у формі розписки та довіреності від 28.04.2005 року.

     В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що в квітні 2005 року придбав легковий автомобіль марки ВАЗ 21112, 2002 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, у ОСОБА_2. Після сплати обумовленої суми в розмірі 25970 грн.,  ОСОБА_2 видав йому генеральну довіреність на автомобіль, розписку про отримання коштів за автомобіль. Позивач вважає, що фактично був укладений договір купівлі-продажу автомобіля, оскільки сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. В серпні 2005 року у нього пропали  всі документи на автомобіль, а саме технічний паспорт та посвідчення водія, з даного приводу він неодноразово звертався до відділення ДАЇ з проханням видати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, але відповіді не отримав. Згодом автомобіль був у нього вилучений і на даний час знаходиться на штрафному майданчику ВДАЇ при УМВС України в Чернігівській області як речовий доказ.

     Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 квітня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено: визнано дійсним, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 придбав автомобіль ВАЗ-21112, 2002 року випуску, кузов б/н, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_2  та визнано за ОСОБА_1 право власності на вказаний автомобіль.

     В апеляційній скарзі третя особа Управління ДАЇ УМВС України в Чернігівській області просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 квітня 2008 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

     Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в січні 2006 року працівниками ДАЇ в м. Бахмач було затримано автомобіль ВАЗ-21112 під керуванням ОСОБА_1. за підозрою знищення номерів кузова, двигуна автомобіля, неналежністю державних номерних знаків даному транспортному засобу та керування без посвідчення водія та реєстраційних документів, про що відносно ОСОБА_1. був складений адміністративний протокол за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а автомобіль поставлений на зберігання до майданчику тимчасового утримання.

     Апелянт зазначає, що по факту знищення номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу була порушена кримінальна справа, але на даний час зупинена  на підставі ст. 206 КПК України, тобто за невстановленням особи, яка скоїла злочин, а транспортний засіб визнаний речовим доказом та знаходиться на штраф майданчику ВДАІ УМВС України в Чернігівській області.

     Також, як зазначає апелянт, відповідно до автомобільно-інформаційної пошукової  системи „Автомобіль” під номерним знаком НОМЕР_1 значиться інший  автомобіль Volkswagen 70,  вантажний, 1995 року випуску, а свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 взагалі немає.

     В судовому засіданні представник УДАЇ УМВС України в Чернігівській області підтримала апеляційну скаргу,  просила її задовольнити.

     Позивач та його представник апеляційну скаргу не визнали, просили в її задоволенні відмовити, залишити без змін рішення суду 1 інстанції.

     Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог,   виходячи з наступного.

     Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1., суд першої інстанції виходив з того, що між ОСОБА_2, як продавцем з одного боку,  та ОСОБА_1,  як покупцем з іншого боку, 28.04.2005 року було укладено договір купівлі-продажу автомобіля ВАЗ-21112, 2002 року випуску. До такого висновку суд прийшов на підставі розписки про отримання продавцем коштів, а покупцем - автомобіля, та відсутності між сторонами спору з приводу умов договору. При цьому суд посилався на ст.ст. 220, 328 ЦК України. 

     Проте, з таким висновком не може погодитись апеляційний суд з наступних підстав.

     З матеріалів справи вбачається, що 28.04.2005 року ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 керувати та продати, належний йому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2, автомобіль марки ВАЗ 21112, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3, кузов б/н, зареєстрованого Рівненським МРЕВ ДАІ (а.с.7).

     Позивач вважає, що між ним та відповідачем фактично відбувся договір купівлі-продажу автомобіля, вони досягли всіх істотних умов договору, оскільки відповідач передав йому автомобіль, що підтверджується довіреністю, а він згідно розписки від 28.04.2005 року (а.с.8) заплатив йому обумовлену суму за автомобіль, а тому відповідно до ст.ст. 220, 328 ЦК України є підстави для визнання договору купівлі-продажу автомобіля дійсним та визнання за ним права власності на цей автомобіль.

     Відповідно до ст. 220 ЦК України,  якщо сторони домовились щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

     Виходячи з даної норми закону, судове рішення у даному випадку замінює нотаріальне посвідчення, а значить необхідно довести, що відповідач ОСОБА_2 на законних підставах володів спірним автомобілем та вправі був проводити його відчуження.

     Право володіння, користування та розпорядження транспортними засобами регламентується Законом України „Про дорожній рух” та Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затвердженими постановою КМУ від 07.09.1998 року  № 1388.

     Використати свої право користування та розпорядження автомобілем, що є джерелом підвищеної небезпеки, власник може тільки при умові дотримання вищезазначених Правил.

     Відповідно до п. 8, 43, 44 вищезазначених Правил... Правомірність придбання транспортних засобів, складових частин, які мають ідентифікаційні номери, підтверджуються документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб”єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соцзахисту населення, підприємствами-виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах. Перед відчуженням, передачею такий транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ. Відчуження, передача власником придбаних транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах ДАІ, не проводиться. Якщо транспортний засіб знімається з обліку в зв2язку з його відчуженням, у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) робиться відмітка про зняття з обліку транспортного засобу для реалізації в межах України.

      Відповідно до ст. 34 Закону України „Про дорожній рух” експлуатація незареєстрованого транспортного засобу, а також без державних номерних знаків встановленого зразка забороняється.  

     Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до даних перевірки по автоматизованій інформаційно-пошуковій системі „Автомобіль” під номерним знаком НОМЕР_3 зареєстрований автомобіль марки Volkswagen 70, білого кольору, 1995 року випуску, а не спірний автомобіль. Також немає жодного запису щодо свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 (а.с.34).

     Згідно довідки Чернігівської митниці від 30.01.2007 року (а.с. 14) фактів перетину митного кордону України, поставки на тимчасовий облік автомобіля марки ВАЗ-21112 в період з 01.01.2002 року не встановлено.    

     Отже,  виходячи з вищевикладеного, відповідач не мав права та не міг вчиняти будь-які дії по відчуженню автомобіля, який не має жодного ідентифікаційного номеру, державний номерний знак не відповідає даному транспортному засобу, свідоцтва про реєстрацію взагалі немає, а позивач не мав права його придбавати.

     Крім того, 08.01.2006 року працівниками органів внутрішніх справ в м. Бахмач даний автомобіль під керуванням ОСОБА_1. було затримано за підозрою знищення номерів кузова, двигуна автомобіля, неналежністю державних номерних знаків даному транспортному засобу та керування ним без посвідчення водія та реєстраційних документів.

     По факту знищення номерів вузлів та агрегатів цього автомобіля була порушена кримінальна справа, яка постановою про призупинення досудового слідства від 10.04.2007 року (а.с.65) зупинена у зв”язку з не встановленням особи, яка вчинила злочин.

     Відповідно до постанови про визнання та приєднання до матеріалів кримінальної справи речових доказів від 04 жовтня 2006 року (а.с.66) державні номерні знаки НОМЕР_3, які були на даному автомобілі, визнані речовим доказом та віддані на зберігання до камери речових доказів УМВС України в Чернігівській області.

     Згідно п. 14 Правил... державна реєстрація (перереєстрація) або зняття з обліку транспортних засобів (крім випадків вибракування їх у цілому) без ідентифікаційного номера або із знищеними, пошкодженими чи підробленими  ідентифікаційними номерами складових частин не допускається.    

     Дані норми закону суд 1 інстанції безпідставно не врахував  та взагалі не взяв до уваги всіх обставин справи, пославшись тільки на норми ЦК України, відповідно до яких у даному випадку не було жодних підстав для визнання договору купівлі-продажу автомобіля дійсним та визнання на нього права власності за позивачем.

     Відповідно до п. 1, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України рішення суду 1 інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні  позовних вимог, через неповне з”ясування судом обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права.

     Керуючись ст. 37 Закону України „Про дорожній рух”, п.п. 8, 14 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затвердженими постановою КМУ від 07.09.1998 року,  ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В :

         Апеляційну скаргу Управління ДАЇ УМВС України в Чернігівській області - задовольнити.

         Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 квітня 2008 року - скасувати.

          В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним, визнання права власності - відмовити.

         Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

         Головуючий:                                                                      Судді: