|
|
Справа № 11- 11/2009 р. Головуючий у І інстанції Киреєв О.В.
Категорія ст. 122 ч.1 КК Доповідач Щербаков О.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 січня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого Щербакова О.С.
суддів Демченка О.В., Григор”євої В.Ф.
з участю прокурора Гапєєвої Н.П.
захисника ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією захисника засудженого - ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2 на вирок Носівського районного суду Чернігівської області від 24.10.2008 року та апеляцією прокурора Носівського району на окрему постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 24.10.2008 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з повною загальною середньою освітою, одружений, раніше не судимий,-
засуджений за ч.2 ст. 122 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь: держави - 821,59 грн., витрачених Носівською ЦРЛ на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3; потерпілого ОСОБА_3 - 6000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні позову в частині стягнення матеріальної шкоди та вартості лікування відмовлено.
В порядку ст. 23-2 КПК України суд виніс по справі окрему постанову, якою доведено до відома начальника Носівського РВ УМВС України в Чернігівській області, прокурора Носівського району та прокурора Чернігівської області про виявлені порушення
кримінально-процесуального законодавства під час досудового слідства.
Як встановив суд, 22 березня 2008 року з 18 до 23 години в с. Червоні Партизани Носівського району Чернігівської області в господарстві, яке розташоване по АДРЕСА_2, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою заподіяння тілесних ушкоджень для того, щоб примусити ОСОБА_3 позичити гроші та віддати їх в рахунок начебто викрадених у ОСОБА_4, навмисно у приміщенні літньої кухні, на подвір'ї та в будинку завдав потерпілому ОСОБА_3 удари кулаками рук та ногами в обличчя, по голові, один удар ногою по тулубу зліва, спричинивши потерпілому тілесне ушкодження середнього ступеню тяжкості, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Також судом встановлено, що під час порушення кримінальної справи та провадження досудового слідства мали місце порушення кримінально-процесуального законодавства, а саме, встановлені обставини по справі вказували на те, що ОСОБА_4 була причетна до скоєння злочину, але не притягнута до кримінальної відповідальності; дії підсудного ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 не знайшли своєї належної юридичної оцінки; в матеріалах справи відсутні постанови органів досудового слідства про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_4 по факту вимагання; недбалість слідчих призвела до того, що прокурор в судовому засідання змінив обвинувачення; оригінали заяви ОСОБА_4 про викрадення в неї грошей в сумі 1100 грн., матеріали перевірки по цій заяві та постанови про прийняте рішення, не виділені в окреме провадження, а приєднані до матеріалів справи.
В апеляціях:
захисник ОСОБА_1 просить вирок суду змінити, призначити засудженому покарання, не пов'язане з позбавленням волі із застосуванням ст. 75 КК України, оскільки призначене покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості скоєного злочину та особі засудженого. Обираючи міру покарання суд не врахував, що ОСОБА_2 раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, фактично повністю визнав свою вину та частково визнав понесені потерпілим матеріальні витрати, має на утриманні вагітну дружину та перебуваючи на підписці про невиїзд не порушував запобіжний захід та не ухилявся від органів слідства та суду, а злочин скоєний ним не є суспільно небезпечним.
Засуджений ОСОБА_2 також просить вирок суду щодо нього змінити та призначити покарання не пов'язане з позбавлення волі. Вважає, що справа розглянута не об'єктивно, потерпілий є сам ініціатором скоєного, неодноразово мав намір „увести” слідство від встановлення істини та плутався в своїх показах. Крім того, суд не взяв до уваги те, що він має на утриманні вагітну дружину, неодноразово просив вибачення у потерпілого та пропонував відшкодувати матеріальну шкоду.
Прокурор апеляцію на окрему постанову суду відкликав.
Заслухавши доповідача, захисника засудженого та засудженого, які підтримали свої апеляції, міркування прокурора про обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого та захисника не підлягають задоволенню.
Судом правильно встановлено фактичні обставини справи.
Висновок про доведеність винності ОСОБА_2 в умисному заподіянні ОСОБА_3 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах і не оспорюється у апеляції.
Дії ОСОБА_2 за ч.2 ст.122 КК України кваліфіковано правильно.
Покарання ОСОБА_2 призначено у відповідності до вимог ст.65 КК України.
Як вбачається з вироку, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та конкретні обставини справи, в тому числі і ті, на які вказує засуджений у апеляції.
Оцінивши всі обставини справи у сукупності, суд обґрунтовано призначив ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі.
Підстав для зміни вироку суду, як про це йдеться у апеляції адвоката та засудженого, колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст.365, 366 КПК України, колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію адвоката ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Носівського районного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2008 року року стосовно ОСОБА_2 - без зміни.
СУДДІ:
ЩЕРБАКОВ О.С. ДЕМЧЕНКО О.В. ГРИГОР”ЄВА В.Ф.