Справа № 2-1328/2008 р.

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

іменем України

21 листопада 2008 року        Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

                                              головуючого    судді                Іванюка Т.І.,

                                            при секретарі                          Дідовець М.І.,

                                              за участю:        позивача        ОСОБА_1.,                                                   

                                             представників   відповідача  Ноздрачової А.В., Гозулової О.М.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козелець Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного господарсьвого об'єднання Концерну «Військторгсервіс» м. Київ про зміну дати, формулювання причини звільнення, стягнення вихідної допомоги та належних виплат передбачених колективним договором,   

ВСТАНОВИВ:

            в суд із позовною заявою про зміну дати, формулювання причини звільнення, стягнення вихідної допомоги та належних виплат передбачених колективним договором до Державного підприємства Міністерства Оборони України Київської філії № 2 Концерну «Військторгсервіс» звернулася ОСОБА_1. У своєму позові ОСОБА_1. просить змінити формулювання причин її звільнення з роботи з державного підприємства Міністерства Оборони України Київської філії № 2 ДГО Концерну «Військторгсервіс» із 14.05.2008 року звільнена за власним бажанням ст. 38 КЗпП України» на «звільнена за власним бажанням ч. 3 ст. 38 КЗпП на дату розгляду справи у суді», стягнути на її користь з відповідача вихідну допомогу в розмірі передбаченим колективним договором, але не менше трьохмісячного середнього заробітку у розмірі 5463, 00 грн. згідно до ст. 44 КЗпП, стягнути на її користь з відповідача дотаційні виплати на харчування за період її роботи з 01.09.2007 року по 13.05.2008 року згідно до п. 4.8 Колективного договору у розмірі 910 грн., стягнути із відповідача моральну шкоду в сумі 700 гривень.  Мотивує свої вимоги тим, що за час її роботи на посаді бухгалтера відділення з надання пральних та лазневих послуг смт. Десна Київської філії № 2 Концерну «Військторгсервіс», відповідачем неодноразово порушувалося законодавство про працю та умови, що передбачені колективним договором у вигляді несвоєчасної виплати заробітної плати. У зв'язку із цим нею 13.05.2008 року було подано заяву про звільнення її з роботи згідно до ч. 3 ст. ст. 38, 39 КЗпП України у зв'язку із порушенням власником або уповноваженим ним органом  законодавством про працю та умов, що передбачені колективним договором. Звільнено її було 14.05.2008 року, але всупереч її вимоги у заяві про звільнення її з роботи саме за ч. 3 ст. 38, 39 КЗпП України у наказі та трудовій книжці було зазначено, що її звільнено відповідно до ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, що унеможливлює отримання відповідно до ст. 44 КЗпП України отримання вихідної допомоги.

          Ухвалою суду від 19 вересня 2008 року було замінено первісного відповідача державне підприємство Міністерства  Оборони України Київська філія № 2 концерну «Військторгсервіс» на Концерн «Військторгсервіс».

          У судовому засіданні позивачем позовні вимоги змінено. Просить змінити формулювання причин звільнення її з роботи з Державного підприємства Міністерства Оборони України Київська філія № 2  ДГО Концерну «Військторгсервіс» із «14.05.2008 р. звільнена за власним бажанням  ст. 38 КЗпП України» на «14 травня 2008 року звільнена за власним бажанням ч. 3 ст. 38 КЗпП України». Просить також суд стягнути на її користь із відповідача вихідну допомогу, що передбачена колективним договором та ст. 44 КЗпП України. Від решти позовних вимог відмовилася.

          Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, мотивуючи тим, що порушень при звільнені ОСОБА_1. допущено не було.     

         Під час судового засідання були встановлені такі факти і відповідні правові відносини:

         ОСОБА_1 01.11.2006 року наказом № 1 прийнята на роботу на посаду головного бухгалтера філії № 3 державного підприємства Міністерства Оборони України «Київський комбінат побутового обслуговування № 2»;

        31.08.2007 року ОСОБА_1. була звільнена з посади бухгалтера по переводу згідно ст. 36 п. 5 в зв'язку з реорганізацією філії № 3 ДП МОУ «Київський комбінат № 2»;

        1.09.2007 року наказом № 12 ОСОБА_1. прийнята на посаду бухгалтера по переводу до Київської філії № 2 ДГО Концерну «Військторгсервіс»;

       13.05.2008 року ОСОБА_1. було подано заяву директору Київської філії № 2 ОСОБА_2. з проханням звільнити її з 14.05.2008 року згідно ст. 38, 39 КЗпП України в зв'язку з порушенням власником або уповноваженим органом законодавства про працю та умов передбачених колективним договором, розрахувати згідно ст. 44 КЗпП;

       наказом № 43 від 13 травня 2008 року начальника Київської філії № 2 ДГО Концерну «Військторгсервіс» ОСОБА_1, бухгалтер відділення з надання пральних та лазневих послуг смт. Десна, було звільнено з 14 травня 2008 року за власним бажанням ст. 38 КЗпП України.   

       Згідно до довідки Київської філії № 2 ДГО Концерну «Військторгсервіс» № 443 від 13.10.2008 року ОСОБА_1. дійсно працювала на Київській філії № 2 Концерну «Військторгсервіс» на посаді бухгалтера лазнево-прального відділення  смт. Десна з 01.09.2007 року по 14.05.2008 року. Заробітна плата за березень 2008 року в сумі 1597, 93 грн. була виплачена 15.05.2008 року, за квітень 2008 року в сумі 1490,05 грн. була виплачена 15.05.2008 року та заробітна плата та травень 2008 року в сумі 1698,78 грн. була виплачена 15.05.2008 року. Заробітна плата виплачена з нарахуванням компенсації втрати частини доходу через порушення термінів її виплати.

       Пунктом 5.2 колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом Державного господарського об'єднання Концерн «Військторгсервіс» на 2006-2008 рік, який поширюється на всіх працівників Концерну, встановлено виплачувати працівникам Концерну заробітну плату у грошовому вираженні двічі на місяць: аванс - 20 числа, залишковий розрахунок - 05 числа. Пунктом 5.4.12 даного договору встановлено, що  адміністрація зобов'язується виплачувати працівникам вихідну допомогу при припиненні з ними трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (ст.ст. 38 і 39 КЗпП України) - у розмірі тримісячного середнього заробітку.  

       Заслухавши позивача, представника позивача та дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1. до Державного підприємства Міністерства Оборони України Київська філія № 2 ДГО Концерну «Військторгсервіс» про заміну дати, формулювання причини звільнення, стягнення вихідної допомоги та належних виплат передбачених колективним договором підлягає задоволенню. До даного висновку суд прийшов із наступних підстав:

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

          Статтею 10 КЗпП України встановлено, що колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгоджень інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

          Як виходить із ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

          Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні  у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць, через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

          У судовому засіданні було достовірно встановлено, що відповідачем в порушення ст. 115 КЗпП України та умов колективного договору заробітна плата ОСОБА_1. вчасно не виплачувалася і була виплачена за березень, квітень та травень 2008 року 15 травня 2008 року. Вказане спонукало ОСОБА_1. звернутися до начальника Київської філії № 2 із заявою про звільнення саме з причини порушення власником або уповноваженим органом законодавства про працю та умов передбачених колективним договором, при цьому розрахувати згідно ст. 44 КЗпП України. Однак, задовольнивши заяву ОСОБА_1. про звільнення, у наказі та в записі у трудовій книжці, власником не зазначено посилання на ч. 3 ст. 38 КЗпП України, що як наслідок, позбавило ОСОБА_1., права на отримання вихідної допомоги. Відповідно до п. 2.25 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників» - записи про причину звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Тому суд вважає, що формулювання причини звільнення ОСОБА_1. з роботи є неправильним. Виходячи із викладеного, суд вважає за необхідне змінити формулювання звільнення ОСОБА_1. з посади бухгалтера відділення з надання пральних та лазневих послуг смт. Десна Київської філії № 2 ДГО Концерну «Військторгсервіс», виклавши його у такій редакції: «14 травня 2008 року звільнена за власним бажанням ч. 3 ст. 38 КЗпП України».  Крім цього суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1. в частині стягнення вихідної допомоги, оскільки відповідно до ст. 44 КЗпП України та умов колективного договору Державного господарського об'єднання «Концерн Військторгсервіс» при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.        

            Керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 10, 38, 44, 94 та 115 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 11, 60, 79, 88, 209, 212, 215, 218, 223, 256, 257, 259, 294, 295 і 296 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:       

позов ОСОБА_1 до ДГО Концерну «Військторгсервіс» про заміну дати, формулювання причини звільнення та стягнення вихідної допомоги задовольнити.

Змінити формулювання звільнення ОСОБА_1 з посади бухгалтера відділення з надання пральних та лазневих послуг смт. Десна Київської філії № 2 Концерну «Військторгсервіс», виклавши його у такій редакції: «14 травня 2008 року звільнена за власним бажанням ч. 3 ст. 38 КЗпП України». 

Стягнути з Державного господаського об'єднання Концерну «Військторгсервіс» м. Київ вул. Молодогвардійська, буд № 28-А на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі її тримісячного середнього заробітку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

          Суддя