Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2014 р. Справа №818/1611/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Куц О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1611/14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - відповідач, Охтирська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2014 року №0006411701. Свої вимоги позивач мотивує тим, що ним не було занижено суми податкових зобов'язань з орендної плати за 2012-2013 роки, оскільки добросовісно сплачує розмір орендної плати, передбаченої договором оренди земельної ділянки.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.38-42) та зазначив, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати орендної плати за земельну ділянку за період 2012 - 2013 р.р. встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства.

Суд, заслухавши позивача та представників позивача і відповідача, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що посадовими особами податкового органу була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати орендної плати за земельну ділянку за 2012-2013 р.р. Дана перевірка проведена Охтирською ОДПІ на підставі п.75.1 ст.75, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79, у зв'язку з отриманням ухвали Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.04.2014 по справі № 583/1473/14-к, наказу Охтирської ОДПІ № 305 від 06.05.14, повідомлення № 183 від 06.05.2014. За результатами перевірки було складено акт №91/18-11-17-0243/НОМЕР_1 (а.с.13-23).

Перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог:

1. пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу України в частині незастосування ставки податку (1% від НГО) за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено;

2. пункту 275.1 статті 275 Податкового кодексу України в частині незастосування ставки податку (0,28 грн. за 1 кв.м) за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено;

3. пункту 276.4 статті 276 Податкового кодексу України в частині незастосування ставки податку (25% податку, обчисленого відповідно до статті 274 ПКУ) за водойми, надані для виробництва рибної продукції;

4. другого абзацу підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України в частині незастосування трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Податкового кодексу України.

В результаті чого встановлено заниження суми податкових зобов'язань з орендної плати за період, що перевірявся, на суму 232 606,68 грн., в тому числі по звітних (податкових) періодах: за 2012 рік - 116 251 грн. 16 коп. за 2013 рік - 116 251 грн. 16 коп.

Позивач, не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, подав заперечення, але і після його розгляду висновки, викладені в акті перевірки, були залишені без змін.

На підставі вказаного вище акта перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення від 11.06.2014 року №0006411701, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб в загальному розмірі 290 627,90 грн., у тому числі: за основним платежем - 232 502,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 58 125,58 грн. (а.с.24).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

18 квітня 2003 року рішенням 6 сесії 24 скликання Бугруватської сільської ради ОСОБА_1 було надано в оренду із земель запасу Бугруватської сільради в межах с. Бугрувате землі водного фонду та прибережних захисних споруд загальною площею 34,85 га., у тому числі: під водою (ставком) - 23,4 га, пасовища - 4,2 га, лісові землі - 2 га, болото з чагарником - 5,2 га, під гідроспорудами - 0,05 га та водний об'єкт ставок.

Між ОСОБА_1 як Орендарем з однієї сторони і Бугруватською сільською радою як Орендодавцем, з іншої сторони було укладено договір оренди земельної ділянки від 22 квітня 2003 року, який 05.05.2003 зареєстровано в Охтирському районному відділі земельних ресурсів під № 52 терміном дії на 5 років, до 5 травня 2008 року (а.с.25-26). Передбачена площа в договорі складає 34,85 га, у тому числі: під водою (ставком) - 23,4 га, пасовища - 4,2 га, лісові землі - 2 га, болото з чагарником - 5,2 га, гідроспоруди - 0,05 га.

Після закінчення терміну дії договору його було пролонговано до 05 травня 2013 року згідно рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 лютого 2010 року по результатам розгляду цивільної справи №2-6/10 за позовом ОСОБА_1 до Бугруватської сільської ради про зобов'язання вчинити дії (а.с.11-12). Після цього Бугруватська сільська рада 29.01.2013 на 24-й сесії 6-го скликання прийняла рішення, яким договір земельної ділянки від 22.04.2003 пролонговано на п'ять років до 05.05.2018 (а.с.6-7). Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

При формуванні висновків перевірки посадові особи податкового органу виходили з того, що відповідно до вимог п. 286.2. ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки землі, яка є базою оподаткування для плати за землю, змінюється річна сума податкового зобов'язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Тому, у разі запровадження нової нормативної грошової оцінки землі та оприлюднення вказаного рішення, платники повинні провести перерахунок суми податкового зобов'язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності та подати вказану довідку (витяг про нормативну грошову оцінку землі) з податковою звітністю до податкового органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.

Відповідно до витягів з технічної документації по грошовій оцінці земель управління Держземагенства в Охтирському районі Сумської області від 21.08.2013р. № 1669/03-23, № 1670/03-23, № 1671/03-23, грошова оцінка земель, які орендує ФОП ОСОБА_1 складає:

- землі водного фонду (став) - 7 555 860 грн.;

- землі сільськогосподарського призначення (пасовища) - 8039 грн. 22 коп.;

- інші землі (лісогосподарський комплекс) - 581 800 грн.

Щодо інших видів земель, що були орендовані позивачем, грошова оцінка проведена не була.

Методологія обрахування зобов'язань з орендної плати за землю полягала в наступному.

Згідно пункту 274.1 статті 274 ПК України ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку ( далі - НГО) яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх НГО, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 ПК України.

Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюється згідно пункту 275.1 статті 275 ПКУ. Так, зокрема, при чисельності населення до 3-х тисяч чоловік, застосовується ставка податку 0,28 грн. за 1 кв. метр.

Відповідно до пункту 276.4 статті 276 ПКУ земельний податок за земельні ділянки (у межах населених пунктів) під водоймами, наданими для виробництва рибної продукції справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 ПК України.

Мінімальний розмір орендної плати для інших, ніж землі сільськогосподарського призначення, категорій земель, в тому числі для земель водного фонду, у відповідності до підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПКУ (в редакції, що діяла до 01.04.2014 р.), визначається на рівні трикратного розміру земельного податку.

Таким чином, враховуючи інформацію управління Держземагенства в Охтирському районі Сумської області № 2333 від 22.08.2013 р. про проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Бугруватської сільської ради, в т.ч. земельної ділянки, яку орендує ФОП ОСОБА_1, податкові зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку, надану в оренду ФОП ОСОБА_1 Бугруватською сільською радою в межах населеного Пункту, в 2012-2013 р.р., на переконання посадових осіб податкового органу, повинні визначатися за наступним алгоритмом:

1.Землі водного фонду = (НГО х 1%) х 25% х 3.

2.3емлі сільськогосподарського призначення (пасовище) = (НГО) х 1%.

З.Інші землі (лісогосподарський комплекс = (НГО) х 1% х 3.

4.Болото, чагарники, під гідроспорудою = 8 х Р х 3, де:

НГО - нормативна грошова оцінка земельної ділянки;

8 - площа земельної ділянки в кв.м;

Р - ставка земельного податку за 1 кв.м. відповідно пункту 275.1 статті 275 ПКУ;

1% - розмір ставки податку відповідно до пункту 274.1 статті 274 ПКУ;

25 % - розмір ставки податку відповідно до пункту 276.4 статті 276 ПКУ;

3 - трикратного розміру земельного податку відповідно до другого абзацу підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПКУ.

Враховуючи вищенаведене, документальною позаплановою невиїзною перевіркою визначені податкові зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку, яку орендує ФОП ОСОБА_1 за 2012 р. в загальній сумі 118 303грн 34 коп., в т.ч.:

1.Землі водного фонду (став) = 7 555 860 грн. х 1% х 25% х 3 = 56 668 грн. 95 коп.

2.Землі сільськогосподарського призначення (пасовище) = 8 039 грн. 22 коп. х 1% = 80 грн. 39 коп.

3.Інші землі (лісогосподарський комплекс) = 581 800 грн. х 1% х 3 = 17 454 грн.00 коп.

4.Болото, чагарники, під гідроспорудою = 52 500 кв.м х 0,28 х 3 = 44 100 грн. 00 коп.

Річні податкові зобов'язання з орендної плати за дану земельну ділянку у 2013 році визначені аналогічно і становлять 118 303 грн. 34 коп., в т.ч.:

1.Землі водного фонду (став) = 7 555 860 грн. х 1% х 25% х 3 = 56 668 грн. 95 коп.

2.Землі сільськогосподарського, призначення (пасовище) = 8 039 грн. 22 коп. х 1% = 80 грн. 39 коп.

3.Інші землі (лісогосподарський комплекс) = 581 800 грн. х 1% х 3 = 17 454 грн.00 коп.

4.Болото, чагарники, під гідроспорудою = 52 500 кв.м х 0,28 х 3 = 44 100 грн. 00 коп. Враховуючи той факт, що платником у перевіряємому періоді було самостійно нараховано та сплачено орендної плати за земельну ділянку, яка ним орендується, в сумі 4 104 грн. 36 коп., на переконання посадових осіб податного органу, сума занижених податкових зобов'язань становить 232 502 грн. 32 коп.

Разом з тим, на переконання суду такі висновки посадових осіб податкового органу є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.136. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 15 вказаного Закону визначено, що істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру.

При цьому, відповідно до ст.21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Разом з тим, відповідно до п. 288.4 Податкового кодексу, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Таким чином, із змісту наведених норм можна зробити висновок, що орендна плата сплачується виключно в порядку та розмірі, передбачених договором оренди, питання щодо встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У даному випадку на момент укладення договору оренди земельної ділянки, він цілком відповідали вимогам нормативних актів, що діяли на той час.

При цьому згідно із ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, умови договору оренди земельної ділянки (включаючи і умову щодо розміру орендної плати) є обов'язковими для виконання сторонами. Відповідно, позивач зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, що є предметом вказаних договорів, у визначеному договорами розмірі. До того ж сам орендодавець, власник земельної ділянки - Бугруватська селищна рада питання щодо збільшення орендної плати не ініціював.

Поряд з цим ні Податковий кодекс України, ні інші нормативно-правові акти не закріплюють обов'язок орендаря автоматично перераховувати орендну плату (сплачувати її в більшому розмірі) в разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати. Тобто, на переконання суду, особа зобов'язана буде сплачувати більший розмір орендної плати лише у випадку внесення відповідних змін до договору оренди земельної ділянки.

Згідно із ст.30 Закону України «Про оренду землі», зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно з положеннями ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України, у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Разом з тим, як зазначалось вище, Бугруватська сільська рада не ініціювала процедуру внесення змін до договорів оренди землі, укладеного з позивачем в частині визначення орендної плати у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України, відповідно розмір орендної плати, визначений договорами, не змінювався.

Таким чином, зважаючи на те, що сторони не вносили змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати, додаткові угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки або судове рішення про зміну вказаних договорів щодо розміру орендної плати відсутні, на переконання суду, правових підстав для сплати більшого розміру орендної плати, аніж визначеного умовами договору, у позивача немає, а тому визначення податковим органом податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 232502,32 грн. не ґрунтується на приписах Податкового кодексу, Закону України «Про оренду землі» та інших правових актів, що врегульовують спірні правовідносини.

Крім того, зазначена правова позиція кореспондується з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду України від 11.06.2013, де зазначено те, що хоча зміна розміру земельного податку згідно із Законом № 309-VІ є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної палати, а відтак відповідного донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Окрему увагу варто звернути на те, що між ОСОБА_1 як Орендарем з однієї сторони і Бугруватською сільською радою як Орендодавцем, з іншої сторони було укладено договір оренди земельної ділянки від 22 квітня 2003 року, який 05.05.2003 зареєстровано в Охтирському районному відділі земельних ресурсів № 52 терміном дії на 5 років, до 5 травня 2008 року (а.с.25-26). Передбачена площа в договорі складає 34,85 га, у тому числі: під водою (ставком) - 23,4 га, пасовища - 4,2 га, лісові землі - 2 га, болото з чагарником - 5,2 га, гідроспоруди - 0,05 га.

Після закінчення терміну дії договору його було пролонговано до 05 травня 2013 року згідно рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 лютого 2010 року по результатам розгляду цивільної справи №2-6/10 за позовом ОСОБА_1 до Бугруватської сільської ради про зобов'язання вчинити дії (а.с.11-12).

Після цього Бугруватська сільська рада 29.01.2013 на 24-й сесії 6-го скликання прийняла рішення, яким договір земельної ділянки від 22.04.2003 пролонговано на п'ять років до 05.05.2018 (а.с.6-7).

В той же час, відповідно до вимог ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі», укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Разом з тим, додаткові угоди, або нові договори на виконання рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області (справа № 2-6/10) про зобов'язання Бугруватської сільської ради пролонгувати ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки від 22 квітня 2003 року до 05 травня 2003 року, а також на виконання рішення сесії Бугруватської сільської ради від 29.01.2013, яким договір земельної ділянки від 22.04.2003 пролонговано на п'ять років до 05.05.2018, не були укладені.

Натомість, відповідно до вимог ч.1 статті 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

В свою чергу частиною 1 ст. 210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема і право оренди земельної ділянки.

З аналізу наведених норм суд дійшов висновку, що договір оренди земельної ділянки від 22 квітня 2003 року, укладений між позивачем та Бугруватською сільською радою, який 05.05.2003 зареєстровано в Охтирському районному відділі земельних ресурсів № 52 терміном дії на 5 років, фактично припинив свою дію 05 травня 2008 року і не був пролонгований.

Такий висновок сформований судом у зв'язку з тим, що всупереч вимогам наведених законодавчих норм, на виконання рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 лютого 2010 року по результатам розгляду цивільної справи №2-6/10 за позовом ОСОБА_1 до Бугруватської сільської ради про зобов'язання вчинити дії (а.с.11-12) та рішення Бугруватської сільської ради від 29.01.2013, яким договір земельної ділянки від 22.04.2003 пролонговано на п'ять років до 05.05.2018 (а.с.6-7), не було укладено жодних додаткових угод або окремих договорів оренди землі, що підлягають обов'язковій державній реєстрації.

Відтак, доводи посадових осіб податкового орану про необхідність позивачеві сплачувати орендну плату за земельну ділянку площею 34,85 га. на території Бугруватської селищної ради є необґрунтованими, оскільки останній фактично не є орендарем такої земельної ділянки в силу відсутності договору оренди.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Охтирської ОДПІ від 11.06.2014 року №0006411701 не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Охтирської ОДПІ від 11.06.2014 року №0006411701.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) В.М. Соколов

Повний текст постанови складено 04.08.2014 року.

З оригіналом згідно

Суддя В.М. Соколов