Справа №2-6805\07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 лютого 2008 р.     м.  Рівне Рівненський міський суд Рівненської області

під головуванням судді Сидорука Є.І.

при секретарі Мельничук Н.В.

з участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Рівне цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,  -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав і в обгрунтування своєї позиції пояснив,  що розписка від 30.09.2000 року написана ним ,  і дійсно він брав в борг у позивача суму еквівалентну 3000 доларів США . 1 грудня 2000 року він повернув позивачу вказану суму та 5 % річних . Однак письмових підтверджень про повернення вказаних коштів немає.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав та пояснив,  що відповідно до боргової розписки від 30 вересня 2000 року відповідач позичив у нього гроші в сумі 3000 доларів США,  що становить 16290 грн. ,  які зобов»язався повернути до 01 грудня 2000 року. До вказаного терміну відповідач гроші не повернув. В подальшому він неодноразово просив відстрочити виконання боргової розписки з наміром добровільно погасити борг. Однак на момент розгляду справи борг не повернув.

Просить суд стягнути з відповідача на користь борг в суміі 16290 грн.,  судові витрати та поновити пропущений строк позовної давності.

Відповідач у судовому засіданні пояснив,  що кошти у сумі еквівалентній 3000 доларів США він дійсно брав у борг у позивача,  і вказані кошти повернув 1 грудня 2000 року. Письмових підтверджень повернення коштів у нього немає.

Заслухавши пояснення сторін,  всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено,  що 30 вересня 2000 року ОСОБА_2  взяв у борг у позивача гроші в сумі 3000 доларів США ,  що становить 16290 грн. і зобов»язувавсяч повернути їх до 01 грудня 2000 року,  однак дане зобов»язання не виконав.

Дана обставина підтверджується письмовою розпискою ОСОБА_2  від 30 вересня 2000 року,  яку суд рахує,  як договір позики. Крім того,  відповідач не заперечує,  що дійсно брав борг у сумі еквівалентній 3000 долаів США у позивача,  і на розписці стоїть його підпис.

Відповідно до  ст.  1046 ЦК України - за договором позики одна сторона ( позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші речі,  визначені родовими ознаками,  а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ) суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж кількості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей,  визначених родовими ознаками.

Згідно  ст.  1049 ЦК України - позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі,  визначені родовими ознаками,  у такій самій

кількості,  такого самого роду та такої самої кількості,  що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку,  що встановлені договором.  Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей,  визначених родовими ознаками,  або зарахування грошової суми,  що позичалась,  на його банківський рахунок.

Як встановлено судом,  під час укладення угоди сторони домовлялись,  що відповідач добровільно поверне кошти взяті у борг,  тільки йому необхідний час.  Таким чином суд рахує,  що відповідач вводив позивача в оману,  а останній вважав відповідача добросовісною стороною по справі.

Сумнівів у    неправдивості   показань у позивача немає,  так як вони узгоджуються з іншими доказами по справі.

Згідно  ст.  256 ЦК України позовна давнсіть - це строк,  у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Як слідує з  ст.  257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.3,  ч. 5  ст.  267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі,  зробленого до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності,  порушене право підлягає захисту.

Оцінюючи в сукупності докази,  суд рахує,  що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду з поважних причин,  а тому рахує поновити ОСОБА_1  пропущений строк позовної давності.

Відповідно до  ст.  10 ЦПК України - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи,  які беруть участь у справі,  мають рівні права щодо подання доказів,  їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,  крім випадків,  встановлених цим Кодексом.  Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам,  які беруть участь у справі,  їх права та обов'язки,  попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках,  встановлених цим Кодексом.

Згідно  ст.  11 ЦПК України - суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,  поданим відповідно до цього Кодексу,  в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,  які беруть участь у справі.

Твердження відповідача про те,  що він повернув позивачу борг еквівалентний у сумі 3000 доларам США,  суд не приймає до уваги,  оскільки вони ніякими іншими письмовими доказами,  крім його пояснень не підтверджені.

Відповідно до  ст.  212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням,  що грунтується на всебічному,  повному,  об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи у сукупності докази,  суд рахує стягнути з відповідача на користь позивача 16290 грн. еквівалентній 3000 доларам США,  відповідно до розписки від 30.09.200 року.

Поскільки рішення постановлено на користь позивача,  який був звільнений від сплати судового збору,  то відповідно до  ст.  88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір та витрати на ІТЗ у сумі 197, 90 грн.

На підставі  ст.   ст.  256, 257,  267,  1046,  1047,  1049, 1051 ЦК України,  керуючись  ст.  ст.  10, 11,  59, 60, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 223, 294, 296, 84, 88, 228 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовною заявою.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 16290 грн. боргу відповідно до розписки від 30.09.200 року та судовий збір і витрати на ІТЗ у сумі 197, 90 грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання зави про апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається до апеляційного суду Рівненської області через рівненський міський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,  яка її подає до апеляційного суду Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений  ст.  294 ЦПК України,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом Рівненської області.